79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
06.05.2026 Справа № 914/2681/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Михайла Старицького, буд. 40-А, ЄДРПОУ 41743462)
про грошові вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, ЄДРПОУ 44905968)
у розмірі 403 424,80 грн
у справі № 914/2681/25
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ БЕРІ ОТД», (03087, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 5, корп. 1, кв. 22, ЄДРПОУ 42980116)
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968)
представники сторін:
ініціюючий кредитор: не з'явився
АТ АКБ «Львів»: не з'явився
АТ «КРЕДОБАНК»: не з'явився
АТ «ПУМБ»: Бира І.М.
ТОВ «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ»: Таргоній Ю.Я.
ТОВ «Альфа-ІН»: не з'явився
ФОП Іванченко В.Л.: не з'явився
ГУ ДПС у Л/о: Підгайний О.І.
ПП «Форум»: не з'явився
ТОВ «Фроузен Фудс»: Терновецький П.Я.
боржник: не з'явився
розпорядник майна: Карасюк О.В.
29 серпня 2025 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ БЕРІ ОТД» у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються: дата проведення підготовчого засідання суду; прізвище, ім'я та по батькові арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Дослідивши подані заявником заяву та долучені до неї документи, судом встановлено, що наданих матеріалів достатньо для прийняття заяви та призначення її до розгляду у підготовчому засіданні суду.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968) ініціюючий кредитор просить призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича. Арбітражним керуючим Карасюком Олександром Володимировичем подано заяву-згоду з додатками на призначення його розпорядником майна ТОВ «ЛЕОФУДЗ».
Представник ініціюючого кредитора у судове засідання 15.10.2025 з'явився в режимі відеоконференції, просив відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968), визнати вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 6 644 433,90 грн та призначити арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича розпорядником майна боржника.
Ухвалою суду від 15.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ БЕРІ ОТД», (03087, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 5, корп. 1, кв. 22, ЄДРПОУ 42980116) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968) у розмірі 6 746 713,90 грн, з яких: - 30 280,00 грн. - судовий збір (1 черга); - 72 000,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 5 920 337,53 грн - заборгованість (4 черга), 724 096,37 грн - пеня (6 черга); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968); введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968) строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968) арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1846 від 01.02.2018, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968) у встановленому законодавством порядку. Попереднє засідання суду призначено на 19.11.2025.
В судове засідання від 19.11.2025 року представники сторін та розпорядник майна з'явилися. Через систему «Електронний суд» 18.11.2025 розпорядником майна арбітражним керуючим Карасюком Олександром Володимировичем подано заяву про результати розгляду вимог кредиторів ТОВ «Леофудз». 19.11.2025 через систему «Електронний суд» подано клопотання про витребування копій документів реєстраційної справи, яке буде вирішуватися в наступному судовому засіданні.
В судове засідання від 11.12.2025 року сторони та розпорядник майна з'явилися.
Через систему «Електронний суд» 28.11.2025 року розпорядником майна подано доповнення до звіту про результати розгляду вимог кредиторів ТОВ «Леофудз». Розпорядником майна 04.12.2025 подано до суду поточний звіт про виконану роботу.
Розпорядником майна арбітражним керуючим Карасюком О.В. через систему «Електронний суд» подано клопотання від 19.11.2025 року за вх.№30860/25 про зобов'язання Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради надати арбітражному керуючому Карасюку Олександру Володимировичу копії документів, що містяться в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Леофудз».
Також розпорядником майна подано через систему «Електронний суд» 27.11.2025 року клопотання про витребування інформації/документів від керівника боржника ТОВ «Леофудз» - Горбача Віталія Вікторовича.
Ухвалою суду від 11.12.2025 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Карасюка О.В. від 19.11.2025 року за вх.№30860/25 про витребування копії реєстраційної справи задоволено. Клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Карасюка О.В. від 27.11.2025 року за вх.№31765/25 про зобов'язання керівника надати документацією - задоволено.
Розгляд справи відкладено на 04.02.2026.
У судове засідання 04.02.2026 сторони та розпорядник майна з'явилися.
Розпорядник майна подав звіт про виконану роботу, в якому зазначив, що ним складено акти та протоколи за результатами проведення інвентаризації майна боржника.
У судовому засіданні розглянуто заяви ТОВ «Альфа-ІН», Головного управління ДПС у Львівській області, ФОП Іванченка Вадима Леонідовича, АТ «КРЕБОДАНК», ТОВ «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ» з грошовими вимогами до боржника, про що винесено відповідні ухвали суду.
В судове засідання від 11.03.2026 року представники сторін та розпорядник майна з'явилися. У судовому засіданні розглянуто заяви АТ АКБ «Львів», АТ «ПУМБ», ПП «Форум» з грошовими вимогами до боржника, про що винесено відповідні ухвали суду.
Інших заяв станом на 11.03.2026 з грошовими вимогами до боржника на адресу суду не надходило.
Ухвалою суду від 11.03.2026 проведено попереднє засідання у справі та визначено перелік визнаних вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ». Призначено підсумкове засідання на 06.05.2026.
У судове засідання 06.05.2026 сторони та розпорядник майна з'явилися.
02.04.2026 в системі «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» сформовано заяву за вх. №1504/26 з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 403 424,80 грн, в тому числі 5 324,80 грн судового збору.
Ухвалою суду від 07.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» за вх.№1504/26 з грошовими вимогами до боржника у розмірі 403 424,80 грн прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 06.05.2026.
У судове засідання 06.05.2026 сторони та розпорядник майна з'явилися.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» підтримав заяву з грошовими вимогами до боржника.
Розпорядник майна у судове засідання з'явився, подав звіт та доповнення до звіту про результати розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс», в якому зазначає, що виникли через неналежне виконання боржником договору поставки № 08/03 від 03.08.2022 у розмірі 378 100,00 підлягають визнанню повністю. Однак розпорядник майна вважає, що заявлена правнича допомога у розмірі 20 000,00 грн є надмірною.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено термін кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» офіційно оприлюднено на веб-сайті Верховного Суду 17.10.2025 за № 77450. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» 01.04.2026 сформувало в системі «Електронний суд» заяву з грошовими вимогами до боржника на адресу суду, тобто кредиторські вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.
Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» просить визнати грошові вимогами до боржника у розмірі 403 424,80 грн., з яких: 378 100,00 грн. вимоги щодо неповернення попередньої оплати за непоставлений товар, 5 324,80 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «ЛЕОФУДЗ» та 20 000,00 грн. витрати ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" на правничу допомогу за підготовку та подання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «ЛЕОФУДЗ».
Мотивує заяву тим, що між 03 серпня 2022 між ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" та ТОВ "ЛЕОФУДЗ" укладено договір поставки № 08/03 (далі по тексту - Договір), за яким ТОВ "ЛЕОФУДЗ" зобов'язувалося постачати, а ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" прийняти та оплатити заморожені овочі, фрукти (надалі - "Товар"). Відповідно до п.3.2 Договору розрахунок за Товар, що постачається, відбувається шляхом перерахування 100% авансового платежу на поточний рахунок Постачальника. На виконання умов Договору ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" з 01.01.2024 перерахувало ТОВ "ЛЕОФУДЗ" авансові платежі на загальну суму 2 103 366,00, що підтверджується доданими платіжними інструкціями.
Відповідно до п.3.4 Договору Постачальник зобов'язується поставити Товар протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дня отримання авансового платежу. На виконання умов Договору ТОВ "ЛЕОФУДЗ" поставило ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" Товар на загальну суму 1 725 266,00, що підтверджується доданими видатковими накладними. ТОВ "ЛЕОФУДЗ" не поставило ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" Товар на загальну суму 378 100,00 грн. (2 103 366,00 грн. - 1 725 266,00 грн), що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.07.2025.
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 міститься висновок, що зобов'язання з повернення покупцю суми попередньої оплати (тобто сплати грошових коштів) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки (пункт 85 мотивувальної частини постанови). ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" здійснило останню сплату попередньої оплати за Товар згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 4033 від 08.11.2024, а тому відповідно до п.3.4. Договору зобов'язання ТОВ «ЛЕОФУДЗ» з повернення ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" суми попередньої оплати за непоставлений Товар настало 29.11.2024 року.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ні чинним законодавством України, ні Договором не передбачено право ТОВ «ЛЕОФУДЗ» в односторонньому порядку відмовитися від повернення ТОВ "ФРОУЗЕН ФУДС" суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 378 100,00 грн.
Враховуючи наведене, розмір заборгованості ТОВ «ЛЕОФУДЗ» перед ТОВ «ФРОУЗЕН ФУДС» за договором поставки становить 378 100,00 грн. Вказані вимоги у розмірі 378 100,00 грн підлягають визнанню та включенню до четвертої черги вимог кредиторів.
ТОВ «ФРОУЗЕН ФУДС» просить визнати грошові вимоги у розмірі 5 324,80 грн судового збору та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об'єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.
Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.
Отже у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства, та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених КУзПБ.
Тобто норми ГПК України є загальними по відношенню до норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, які є спеціальними й мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (див. п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Статтею 123 ГПК України, яка визначає види судових витрат, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України).
Порядок розподілу судових витрат визначений у ст. ст. 129 - 130 ГПК України. Так, за ч. 4 ст. 129 ГПК України розподіл інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи та встановлює, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Види адвокатської діяльності визначає ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої ними, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Частинами 1 - 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру і погодинної оплати (див. п. 4.20 постанови Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 910/6138/24).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом із заявою з грошовими вимогами надано копію укладеного між ТОВ «Фроузен Фудс» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Тарновецький та партнери» договору про надання правової допомоги № 07/26 від 30.03.2026. Відповідно до п. 1.1. договору адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити адвокатському об'єднанню надану правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з п. 1.2.1. адвокатське об'єднання надає клієнту наступну правову допомогу: підготовка та подача до Господарського суду Львівської області заяви про визнання грошових вимог клієнта до ТОВ «Леофудз» у справі № 914/2681/25 про банкрутство ТОВ «Леофудз» (п. 1.2.1.). Відповідно до п. 3.1. та п.п. 3.2.1. плата за надання правової допомоги складається з гонорару та з фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Сторони погодили, що розмір гонорару становить:- за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.2.1. Договору - 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. Проте разом із заявою ані актів прийому-передачі наданих послуг, ані платіжних інструкцій з перерахування коштів за виконання умов договору надано не було, у зв'язку із цим такі вимоги не визнавались у повному обсязі. В подальшому ж заявником подано клопотання про долучення доказів від 15.04.2026, разом із яким залучено копію акту про надання правової допомоги від 07.04.2026 на суму 20 000,00 грн, рахунку № 12 від 07.04.2026 на суму 20 000,00 грн та платіжної інструкції № 261967844 від 07.04.2026 на суму 20 000,00 грн. Вказаними документами підтверджено понесення заявником витрат у розмірі 20 000,00 грн на правничу допомогу у цій справі.
Розпорядник майна вважає, що заявлена правнича допомога у розмірі 20 000,00 грн є надмірною. Розпорядник майна вважає, що правове питання, яке було поставлене перед адвокатським об'єднанням під час написання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Леофудз», не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора, сама заява є відносно невеликою (4 сторінки, із яких одна - реквізити сторін, і ще одна перелік додатків до заяви), а подані матеріали не містять таких документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час. Також, розпорядник майна зазначає, що адвокатському об'єднанню відповідно до п. 2.1 договору ТОВ «Фроузен Фудс» самостійно надавало весь перелік документів та інформацію, необхідні для надання правничої допомоги, що виключає необхідність витрати представником значного часу на пошук доказової бази та підготовку заяви. Враховуючи вказане, просить суд здійснити перерахунок розміру заявлених витрат на професійну правову допомогу, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених представником кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат
У постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.04.2026 4 справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21. Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 6.35 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 сформулював висновок про те, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Усталеним у судовій практиці є те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію "реальності" адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію "розумності" їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує і ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд також неодноразово зазначали таке:
- нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19);
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18);
- у разі недотримання вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22);
- витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України (див. п. 6.5 постанови об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2019 у справі № 922/445/19).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані докази в їх сукупності, предмет спору та складність справи, об'єм фактично наданих послуг, з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, суд дійшов висновку про зменшення розміру для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу та наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з наданими адвокатом послугами.
Судом враховано сталу практику Верховного Суду, згідно якої витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи про банкрутство, не відносяться до поточних вимог, відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Заявлені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» на суму 5 324,80 грн витрат з сплати судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягають визнанню та включенню до першої черги задоволення.
Враховуючи викладене, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» визнаються частково в розмірі 393 424,80 грн, з яких: 15 324,80 грн - вимоги першої черги, 378 100,00 грн - вимоги четвертої черги без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Керуючись ст.ст. 2, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Михайла Старицького, буд. 40-А, ЄДРПОУ 41743462) про визнання кредиторських вимог частково.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузен Фудс» (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Михайла Старицького, буд. 40-А, ЄДРПОУ 41743462) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРПОУ 44905968) в розмірі 393 424,80 грн, з яких: 15 324,80 грн - вимоги першої черги, 378 100,00 грн - вимоги четвертої черги без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.