гСправа № 187/589/26 Провадження № 3/0187/270/26
11.05.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; машиніст екскаваторів ДТЕК; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
за порушення частини 1 статті 130, статті 122-2 та статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду з відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло три адміністративних матеріали стосовно ОСОБА_1 (далі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності).
1.Згідно протоколу ЕПР1 № 619233 від 19.03.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 19.03.2026 о 20:10 с. Хутірське вулиця Центральна водій ОСОБА_1 керував екскаватором JCB державний номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, невиразна мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на камеру. Вищевказаними діями водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
2.Згідно протоколу ЕПР1 № 619237 від 19.03.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 19.03.2026 о 20:10 с. Хутірське вулиця Центральна водій ОСОБА_1 керував екскаватором JCB державний номерний знак НОМЕР_3 не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою маячків синього та червоного кольорів. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п 2.4 та ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 122-2 КУпАП.
3. Згідно протоколу ВАД 867296 від 19.03.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 19.03.2026 о 20:40 з а адресою с. Хутірське вулиця Центральна 129, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору працівникові поліції при виконанні службових обов'язків, а саме відкрито відмовився виконувати законну вимогу працівників поліції хапав руками за формений одяг та погрожував побиттям. ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Розгляд справи було розпочато 16.04.2026, однак за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні було оголошено перерву до 29.04.2026 для надання можливості останній ознайомитися з матеріалами справи та підготувати пояснення. У судовому засіданні 29.04.2026 особою були надані копії документів, які не були засвідчені у встановленому законом порядку, а оригінали для встановлення їх достовірності суду не надавались. З метою перевірки відповідності поданих копій оригіналам та надання часу для їх належного засвідчення, розгляд справи було відкладено на 11.05.2026.
В судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені її права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Особа вину не визнала. Пояснила, що від огляду не відмовлялася та не намагалася зникнути з місця події, будь-яких порушень не вчиняв. Твердження працівників поліції вважає наслідком упередженого ставлення до нього.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (справа «O'Halloran and Francis v. the United. Kingdom [GC], скарга № 15809/02), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зазначає, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. У разі, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги ПДР (п. 1.3. ПДР). Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (п.п. 2.5 і 2.9.а ПДР).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015 , п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (зі змінами), огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
В ході судового розгляду з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 619233 від 19.03.2026 встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог встановлених законом та Інструкцією.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 619233 від 19.03.2026, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, зокрема містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, згідно з яким останній фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки на запитання поліцейського не відповідав, ігнорував їх, закривав вуха та уникав контакту;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- електронним рапортом про вчинення адміністративного правопорушення;
- рапортом інспектора СРПП ВП № 3 Дніпровського ГУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Бондаренка О.
Дослідивши всі наявні в справі докази, суд дійшов переконливого висновку про наявність достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд відхиляє наданий особою медичний висновок про стан сп'яніння, оскільки особа пройшла огляд через п'ять годин після зупинки транспортного засобу. Крім того, особа відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Щодо правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд зазначає таке.
Статтею 122-2 частиною 1 КУпАП встановлено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Згідно п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
За змістом п. 8.9. ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Тобто, вказаним пунктом передбачено різні варіанти вимоги, які не обов'язково мають бути поєднані між собою, при цьому застосування гучномовного пристрою не є обов'язковим.
Вина особи, яка притягається до відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619237 від 19.03.2026, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, зокрема містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- рапортом та відеозаписом з нагрудної камери, відповідно до якого 19.03.2026 під час патрулювання в Петриківському районі в с. Хутірське був помічений екскаватор JCB державний номерний знак НОМЕР_3 , на якому не працювали задні габаритні вогні, водій екскаватора після зупинки відразу в грубій формі почав спілкування та без пояснень поїхав далі, на проблискові маячки червоного та синього кольору не реагував.
Таким чином, в діях особи, яка притягається до відповідальності вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1. ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Щодо правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, суд зазначає таке.
Відповідно до диспозиції ст. 185 КУпАП відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. В даному разі злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП та його винність доказана повністю, підтверджується зібраними по справі доказами, які узгоджуються між собою: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 867296 від 19.03.2026; електронним рапортом про вчинення адміністративного правопорушення; рапортом інспектора СРПП ВП №3 ДРУП № 2 сержанта поліції Бондаренка О.; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Стосовно тверджень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про застосування до неї працівниками поліції «надмірної сили», суд зазначає, що вказане питання не є предметом розгляду у межах даного провадження. Судом встановлено наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, що полягає у невиконанні законних вимог поліцейських. Особа не позбавлена можливості самостійно звернутися до компетентного органу (Державного бюро розслідувань) для правової оцінки дій працівників поліції щодо правомірності застосування ними фізичної сили чи спеціальних засобів. Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали особі реалізувати це право особисто, а тому підстав для ініціювання судом перевірки шляхом скерування відповідних матеріалів до правоохоронних органів не вбачається. Крім того, судом не встановлено фактів упередженого ставлення до особи з боку працівників поліції, а доказів на підтвердження таких обставин матеріали справи не містять.
Частиною 2 статті 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує таке.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Однак, оскільки санкції ст. 185 та ст. 122-2 КУпАП містять альтернативне покарання, суд при визначенні виду та розміру стягнення, враховує характер і тяжкість правопорушення, особу порушника, який свою вину не визнав, працює машиністом екскаватора, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185 та ст. 122-2 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушень в умовах воєнного стану (п. 10 ч. 1 ст. 35 КУпАП). Так, в умовах дії воєнного стану органи Національної поліції працюють у посиленому режимі для забезпечення публічної безпеки, оборони та контролю за дотриманням установлених обмежень. Невиконання водієм вимоги про зупинку транспортного засобу та втеча від працівників поліції створюють передумови для застосування правоохоронцями спеціальних засобів або зброї, оскільки такі дії ідентифікуються як потенційна загроза національній безпеці. Замість виконання завдань із підтримання правопорядку, сили та засоби поліції були спрямовані на переслідування та затримання особи, яка свідомо ігнорувала законні вимоги представників влади.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та остаточно накласти на нього стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 36, 40-1, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 та ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол ЕПР 1 № 619233) у виді штрафу у розмірі у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (протокол ЕПР 1 № 619237) у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
- за ст. 185 КУпАП (протокол ВАД № 867296) у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно накласти ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка обл/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» протокол ЕПР 1 № 619233, протокол ЕПР 1 № 619237, протокол ВАД № 867296) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше ніж через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі добровільної сплати штрафу в зазначений строк правопорушник має подати до канцелярії суду відповідну квитанцію (платіжний документ) про оплату з зазначенням номера справи. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), порушник має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять грн 60 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі №187/589/26 про адміністративне правопорушення).
Строк пред'явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Соловйов