Справа № 187/337/26
2/0187/377/26
"11" травня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Соловйова І.М.,
за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,
розглянувши в смт Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання права на частку у праві спільної часткової власності подружжя,-
24.02.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) ОСОБА_2 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб- автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуску, тип- легковий, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на вищезазначений транспортний засіб -автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуску, тип- легковий, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Позовна заява обґрунтована тим, що 26.06.2020 між сторонами укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син. Під час перебування у шлюбі подружжям спільно придбано спірний автомобіль, у зв'язку з чим позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частку зазначеного транспортного засобу.
Позовна заява подана представником адвокатом Тульчинською Наталією Вікторівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5641 від 18.08.2023), яка діє на підставі Ордера серія АЕ № 1475540 від 17.02.2026.
Ухвалою суду від 26.02.2026 позовну заяву залишено без руху, яку позивач виконав 10.03.2026.
Ухвалою суду від 11.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.05.2026 до суду надійшла заява від відповідача про визнання позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з такого.
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , актовий запис №160 від 26.06.2020, виданого Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) сторони зареєстрували шлюб.
Подружжя від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час шлюбу подружжям був придбаний автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуск, тип -легковий, VIN- НОМЕР_1 , НОМЕР_2
Право власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуск, тип -легковий, VIN- НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з 22.09.2025 зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Середня ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуск на момент подання даної заяви за даними сайту http//: auto.ria.com становить 571238 грн. Дана вартість відповідачем не оскаржувалася.
Спірний автомобіль придбано під час перебування сторін у шлюбі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Таким чином, вищезазначений автомобіль, у відповідності до чинного законодавства, набуває статусу спільної сумісної власності подружжя сторін, про поділ якого сторонами не досягнуто згоди.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).
Вирішуючи питання поділу спільного майна подружжя, судом не встановлено обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя.
Щодо визначення вартості спільного майна (предмету спору).
Згідно наданих стороною позивачки розрахунків, середня ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуск на момент подання даної заяви за даними сайту http//: auto.ria.com становить 571283,00 грн.
Відповідно до усталеної практики Верховного суду (Постанова ОП КЦС у справі 127/7029/15-ц) поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України). Отже, вартість майна, що підлягає поділу, потрібно визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов у повному обсязі, зокрема не заперечував щодо визначеного розміру та оцінки спільного майна, а також встановивши, що таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з меж заявлених вимог та системного аналізу положень чинного законодавства, суд вважає за необхідне захистити право власності позивача та визнати за ним право на частку у праві спільної часткової власності подружжя.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2856,41 грн.
Однак, враховуючи вимоги стаття 142 ЦПК України, а саме: у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, оскільки відповідач визнав позов, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, тобто 1 428,20 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на частку у праві спільної часткової власності подружжя - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб- автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуску, тип- легковий, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на вищезазначений транспортний засіб -автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуску, тип- легковий, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позов (квитанція №3933-4499-4549-2394 від 17.02.2026 сума 2 856,41 грн), тобто в розмірі 1 428,20 (одна тисяча чотириста двадцять вісім гривень 20 копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повне судове рішення складено 11.05.2026.
Суддя І.М. Соловйов