79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.04.2026 Справа № 914/3139/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі
позивача-1 Львівської обласної державної адміністрації, місто Львів
позивача-2 Міністерства оборони України, місто Київ
до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, місто Львів
до відповідача-2 Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область
до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд", село Заболотці, Золочівський район, Львівська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-2 Самбірська квартирно-експлуатаційна частину (району),місто Самбір, Львівська область
про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; скасування державної реєстрації земельної ділянки; скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та права оренди з припиненням речових прав; зобов'язання повернути у власність держави земельну ділянку.
За участі представників:
від прокуратури: Котовська Інна Анатоліївна - представник прокуратури;
від позивача -1:не з'явився;
від позивача-2: Гудима Вячеслав Орестович - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);
від відповідача-1: Радченко Мар'яна Іванівна - представник (повноваження відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: Косендюк Ярослав Анатолійович - адвокат (ордер на надання правової допомоги серія АС № 1161633 від 29.10.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 457 від 21.08.2010)присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»;
від третьої особи: Бринько Марія Романівна - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ».
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі в особі позивача-1 Львівської обласної державної адміністрації, позивача-2 Міністерства оборони України до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, до відповідача-2 Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-2 Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) про усунення перешкоди власнику - державі в особі Львівської обласної державної адміністрації та землекористувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом: 1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.12.2020 №40-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у частині передачі Гніздичівській селищній раді (Гніздичівській територіальній громаді) у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га згідно з додатком до акту приймання-передачі від 14.12.2020; 2) визнання незаконним та скасування рішення Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №86 від 15.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну" щодо затвердження акту приймання-передачі та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га; 3) визнання недійсним укладеного 22.07.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га; 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки; 5) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області (вул. Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (вул. Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ 39266874) з припиненням речових прав; 6) зобов'язання Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області (вулиця Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та Товариства з обмеженою відповідальністю "К- Агроінвест Трейд" (вулиця Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) повернути у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Представники прокуратури, позивача-2 у судове засідання 21.04.2026 з'явились позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.
Позивач-1 явку повноважного представника у судове засідання 21.04.2026 не забезпечив, через підсистему «Електронний суд» представник позивача-1 подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача-1. Крім того зазначив, що Львівська обласна державна адміністрація підтримує позовну заяву прокуратури в повному обсязі, просить задовольнити позов повністю.
Представник відповідача-1 у судове засідання 21.04.2026 з'явився, проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю.
Представник відповідача-2 у судове засідання 21.04.2026 не з'явився. Свої заперечення проти позовних вимог виклав у відзиві.
Представник відповідача-3 у судове засідання 21.04.2026 в режимі відеоконференції з'явився, проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю.
Представник третьої особи у судове засідання 21.04.2026 в режимі відеоконференції з'явилася, позов прокуратури підтримала.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.
У судовому засіданні 21.04.2026 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Правова позиція учасників справи.
Правова позиція прокуратури.
В обгрунтування позовних вимог прокурор покликається на наступні документи:
- Розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1966 №849-рс яким прийнято пропозиції Львівського облвиконкому, підтримані Міністерством сільського господарства УРСР, про відведення організаціям для спеціальних потреб земельних ділянок із земель колгоспів за згодою загальних зборів членів колгоспів/ і радгоспів Львівської області в розмірах та на умовах згідно додатку;
- Рішення виконавчого комітету Жидачівської районної ради народнихдепутатів Львівської області №77 від 18.03.1982 «Про видачу державного акта на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району» яким вирішено затвердити встановлені межі і розміри землекористування та видати державний акт на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційнійчастині площею 141,62 га в постійне користування за рахунок колгоспу «Перемога» -124,12 га, колгоспу «Заповіт Ілліча» - 17,0 га та колгоспу «Дружба» - 0,50 га;
- Державний акт виданий Стрийській КЕЧ Жидачівського району Львівської областісерія Б № 040543 на право користування земельною ділянкою площею 141,62 га для державних потреб та на план землекористування, який є невід'ємною частиною акту;
- Рішення Львівської обласної ради народних депутатів від 20.06.1996 №97 яким затверджено матеріали інвентаризації земель що знаходяться в користуванніорганів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Штабу цивільної оборони України, Товариства сприяння оборони України, Національної гвардії України;
- Спільну директиву Міністерства оборони України та Генштабу Збройних сил України від 29.08.2018 № Д-322/1/14;
- Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 650/0/5-19 «Про проведення інвентаризації земель оборони на території Львівської області»;
- Договір від 03.07.2018 №1 на виконання робіт Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» яким Міністерству оборони України розроблено технічну документацію із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.
Вищевказані докази, на думку прокуратури, у своїй сукупності підтверджують належність земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га, військового містечка № НОМЕР_1 на території Стрийського району Львівської області, до земель оборони.
Прокурор зазначає, що 18.06.2001 рішенням №320 від ХVIII сесії III демократичного скликання Жидачівської районної ради «Про передачу земель, зайнятих під аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_2 до земель запасу сільських рад» вилучено з користування в/ч НОМЕР_2 земельну ділянку загальною площею 140,08 га та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад.
Вилучені земельні ділянки передано до земель запасу, у тому числі Облазницької сільської ради - 17 га сінокосів. Вирішено відділу земельних ресурсів та виконкому Облазницької сільської ради внести зміни в земельно-обліковіта картографічні матеріали, передані до земель запасу вищевказані земельні ділянки надавати для сільськогосподарського використання в порядку визначеному
земельним законодавством.
Прокурор зазначає, що ні Міністерство оборони України, ні Стрийська квартирно-експлуатаційна частина району, а в подальшому Самбірська КЕЧ (району) не надавали у 2001 році згоду на вилучення з користування земельної ділянки, зайнятої під аеродромом «Любша» та в подальшому на приєднання до земель запасу Облазницької сільської ради.
02.02.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №50 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах», відповідно до якого до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки включено земельні ділянки згідно з додатком 1, серед яких земельна ділянка розташована на території Облазницької сільської ради (за межами населеного пункту) площею 10 га (рілля) з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та продаж права оренди на 10 років.
11.10.2018 на вказану земельну ділянку зареєстровано право власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
14.12.2020 відповідно да наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівськійобласті №40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Гніздичівській селищній раді (Гнідзичівській територіальній громаді) передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 245,4914 га, які розташовані на території Гніздичівської селищної ради Жидачівського району згідно з актом приймання-передачі.
Описуючи ряд дій, які були проведені щодо спірної земельної ділянки прокурор зазначає, що всупереч вимогам статей 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352, яка належить до земель оборони, безпідставно перебуває в комунальній власності.
Оскільки спірна земельна ділянка на теперішній час незаконно перебуває у комунальній власності та надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд», то права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні даною земельною ділянкою.
Прокурор просить суд усунути перешкоди власнику - державі в особі Львівської обласної державної адміністрації та землекористувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом:
1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.12.2020 №40-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у частині передачі Гніздичівській селищній раді (Гніздичівській територіальній громаді) у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га згідно з додатком до акту приймання-передачі від 14.12.2020;
2) визнання незаконним та скасування рішення Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №86 від 15.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну" щодо затвердження акту приймання-передачі та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га;
3) визнання недійсним укладеного 22.07.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га;
4) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки;
5) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області (вул. Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (вул. Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) з припиненням речових прав;
6) зобов'язання Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області (вулиця Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та Товариства з обмеженою відповідальністю "К- Агроінвест Трейд" (вулиця Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) повернути у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
Правові позиції позивачів.
Позивачі позовні вимоги підтримують з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Позивач-1 у письмових поясненнях покликаючись на положення Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначає, що саме Львівська обласна державна адміністрація, як розпорядник земель, які перебувають у державній власності, виступає належним уповноваженим органом для представництва та захисту інтересів держави у цьому спорі щодо земель оборони.
Узагальнюючи, нормативні акти, що регулюють порядок використання земель оборонного значення передбачають, що зміна користувача таких земель можлива лише за погодженням уповноважених посадових осіб Міністерства оборони.
Отже, перед будь-яким вилученням земель оборонного призначення, мала бути отримана належна згода Міністерства оборони або його уповноважених структур. Відсутність доказів надання такого погодження свідчить про те, що рішення органу місцевого самоврядування щодо розпорядження відповідною землею було ухвалене всупереч вимогам чинних на той час норм права.
Таким чином, землі, що належали Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району, а нині її правонаступнику - Самбірській КЕЧ (району) та використовувались, як складова оборонних об'єктів, залишались у державній власності, і будь-яке їх відчуження чи передання у підпорядкування місцевих органів влади мало здійснюватися виключно у спеціально визначеному законодавством порядку щодо земель оборонного призначення.
Зазначає, що положення Цивільного кодексу України та Земельного кодексу передбачаютьможливість судового втручання у випадку, коли рішення органів влади суперечать нормам права та порушують майнові інтереси держави або інших осіб. Зокрема, акт, який впливає на право володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою, може бути визнаний недійсним. Разом з тим, передання земель із державної у комунальну власністьдопускається лише у порядку, встановленому законом, і потребує визначення всіх істотних характеристик земельної ділянки.
Саме на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну» здійснено державну реєстрацію права власності Гніздичівської селищної ради на спірну земельну ділянку.
Проаналізувавши пункт 24 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, позивач-1 робить висновок про те, що пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель оборони.
Отже, на думку позивача-1, має місце пряме порушення закону, оскільки прийняття в комунальну власність земель оборони вчинено всупереч імперативним нормам, що встановлюють обов'язковий порядок розпорядження землями державної власності.
Позивач-1 вважає, що прокурор обрав належний та ефективний спосіб захисту, відтак позов підлягає задоволенню повністю.
Правова позиція відповідача-1.
Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, з наступних підстав.
Покликаючись на рішенням Жидачівської районної ради від 18.06.2001 № 320 «Про передачі земель зайнятих під аеродромом «Любша» в/ч НОМЕР_2 до земель запасу сільських рад» яким вилучено з користування в/ч НОМЕР_2 земельну ділянку загальною площею 140,08 га та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад, відповідач-1 зазначає, що даним рішенням фактично визначено, що вилучені земельні ділянки мають надаватись для сільськогосподарського використання.
Вказане рішення Жидачівської районної ради є чинним у судовому порядку не оскаржувалось.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області з 1 січня 2013 року, в силу вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи користування для всіх потреб.
Тому, 02.02.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №50 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на нихна земельних торгах», відповідно до якого до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки включено земельні ділянки згідно з додатком 1, серед яких земельна ділянка розташована натериторії Облазницької сільської ради (за межами населеного пункту) площею 10 га (рілля) з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства тапродаж права оренди на 10 років.
У переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, по яких необхідно виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах (додаток 2 до наказу №50 від 02.02.2018) теж вказана земельна ділянка розташована на території Облазницької сільської ради(за межами населеного пункту) площею 10 га (рілля) з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та продаж права оренди на 10 років.
Було розроблено проект землеустрою щодо відведення земелної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області для продажу права оренди на неї на земельних торгах для ведення фермерського господарства за адресою: Львівська область, Жидачівський район, Облазницька сільська рада.
Сформовану земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі 21.08.2018 та присвоєно кадастровий номер: 4621585600:03:000:0352.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07.09.2018№ 535 «Про затвердження документації із землеустрою» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що розташованана території Облазницької сільської ради (за межами населеного пункту) Жидачівського району Львівської області загальною площею 10,0937 га, у тому числі 10,0937 га рілля (кадастровийномер 4621585600:03:000:0352) для продажу права її оренди на земельних торгах для ведення фермерського господарства (код КВПЦЗ 01.02).
В подальшому, на підставі протоколу електронних земельних торгів від 22.07.2019 № 3718, укладено договір оренди землі між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ТзОВ «К-Агроінвенст Трейд» від 22.07.2019 № 368/57-19 щодо земельноїділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352, яка розташована за межами населених пунктів на території Облазницької сільської ради Жидачівського району Львівської області. Договір укладено на строк 10 років.
На виконання Указу Президента Укпаїни від 15.10.2020 № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ від 14.12.2020 року № 40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» яким передано Гніздичівській селищній раді (Гніздичівській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 245,4914 га, які розташовані на території Гніздичівської селищної ради Жидачівського району згідно з актом приймання-передачі, зокрема, і спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
Відповідач-1 зазначає, що таким чином Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при прийнятті наказу від 14.12.2020 року № 40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі Гніздичівськійселищній раді в комунальну власність земельної ділянки площею 10,0937 га. з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Покликаючись на положення пункту 24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до якого внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, відповідач-1 зазначає, що навіть у випадку не передачі Головним управлінням Держгеокдастру у Львівській області в комунальну власність Гніздичівській селищній раді спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 на підставі свого наказу від 14.12.2020 року № 40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», така б перейшла в комунальну власність в силу вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ.
Прийнятий на виконання своїх повноважень наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.12.2020 року № 40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію шляхом виконання, адже результатом його виконання стало виникнення речового права на землю територіальної громади.
Крім того, відповідач-1 зазначає про обраний прокурором неналежний спосіб захисту. Покликаючись на практику Верховного Суду зазначає, що належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою є віндикаційний позов.
Обраний прокуратурою спосіб захисту, шляхом подання негаторного позову є неефективним та неналежним, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
З огляду на вказане, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Правова позиція відповідача-2.
Відповідач-2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначив наступне.
Покликаючись на рішенням Жидачівської районної ради XVIII сесії ІІІ-го демократичного скликання «Про передачу земель, зайнятих під аеродором «Любша» від 18.06.2001 № 320 звертає увагу на те, що в преамбулі згаданого рішення вказано, що таке приймається з урахуванням клопотання в/ч НОМЕР_2 «Про вилучення земельної ділянки колишнього аеродрому «Любша», матеріалів та пропозицій комісії по передачі земель зайнятих аеродромом «Любша» в/ч НОМЕР_2 до земель запасу сільських рад та з метою ефективного використання земель.
Отже, даним рішенням фактично визначено, що вилучені земельні ділянки мають надаватись для сільськогосподарського використання.
Вказане рішення Жидачівської районної ради є чинне в судовому порядку не оскаржене.
Крім того, зазначає, що в постанові Жидачівського районного суду Львівської області (справа № 2-а-860/11) від 26.12.2011 за позовом військового прокурора Івано-Франківсько гарнізону до Жидачівської районної ради Львівської області «Про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень та скасування рішення» зазначено, що дане рішення було прийняте у зв'язку із зверненням до Жидачівської районної ради, а саме: клопотання в/ч/ НОМЕР_2 «Про вилучення земельної ділянки колишнього аеродрому «Любша» від 2001 року, листами квартирно-експлуатаційної частини, інформацією про інвентаризацією земель, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони України станом на 2008 рік по Жидачівському районі.
Отже, ініціатива відносно вилучення земельної ділянки виходила саме від в/ч/ НОМЕР_3 , про що і зазначено в рішенні сесії за 2001 рік.
Відповідач-2 звертає увагу суду на те, що Гніздичівська селищна рада Стрийського району Львівськоїобласті прийняла спірну земельну ділянку на виконання вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельнихвідносин», а тому рішення № 86 від 15.12.2020 «Про прийняття у комунальнувласність Гніздичівської селищної ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» є законним.
Крім того відповідач-2 зазначає про обрання прокурором неефективного та неналежного способу захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
З огляду на вказане відповідач-2 просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Правова позиція відповідача-3.
Відповідач-3 проти позову заперечив у повному обсязі з підстав викладених у поясненні.
Зокрема зазначив, що із тексту рішення №320 вбачається, що підставою для його прийняття стало клопотання вч НОМЕР_2 "Про вилучення земельної ділянки бувшого аеродрому " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а також матеріали та пропозиції комісії по передачі земель, зайнятих аеродромом "Любша" вч НОМЕР_2 до земель запасу сільської ради.
Разом з тим рішення №320 було ключовим та досліджувалось разом із супроводжуючими його документами в рамках справи №2-а-860/11 стосовно того ж вилучення земельної ділянки колишнього аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У постанові Жидачівського районного суду Л ьвівської області від 26.12.2011 у справі №2-а-860/11 ішлось, серед іншого, про клопотання в/ч НОМЕР_2 "Про вилучення земельної ділянки бувшого аеродрому " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; листи начальника КЕЧ району від 2006 року, інформацію про інвентаризацію земель, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони України станом на 2008 рік по Жидачівському районі та інше. Тому презюмується, що передача земель відбулась згідно із чинним на відповідний момент законодавством та у передбаченому порядку.
На думку відповідача-3 прокурор застосував неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, відповідач-3 зазначає, що позивачами (незважаючи на твердження прокуратури про те, що заявлений прокурором позов в даній справі є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним) крім негаторних вимог фактично заявлено віндикаційну, оскільки однією із позовних вимог є зобов'язання Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області повернути у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
Відповідач-3 переконаний, що єдиною причиною маскування віндикаційної вимоги про повернення майна з чужого незаконного володіння під негаторну є обхід
строків давності, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Наводячи свої заперечення проти позовних вимог, відповідач-3 покликається на численну судову практику суду касаційної інстанції.
Крім того, відповідач покликається на пропуск прокурорм строку позовної давності з огляду на наступне.
У позовній заяві спеціалізована прокуратура пише, що 18.06.2001 рішенням №320 Жидачівської районної ради вилучено з користування в/ч НОМЕР_2 земельну ділянку загальною площею 140,08 га та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад.
Навіть станом на 2011 рік Жидачівський районний суд Львівської області у постанові від 26.12.2011 у справі №2-а-860/11 посилався на пропуск позовної давності, і зазначав, що військовому прокурору Івано- Франківського гарнізону було відомо про порушення щонайбільше 2001 року, а щонайменше ще 2006 або 2008 року.
Військова прокуратура Івано-Франківської області була реорганізована і станом на дату подання позову стала Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону.
Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону входить в структуру Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, тобто заявника у розглядуваній справі.
Відтак, органам прокуратури було відомо про рішення №320 від 18.06.2001.
Враховуючи, що належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані здійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, заявник суду не надав, відповідач-3 вважає, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Правова позиція третьої особи.
Третя особа виклала свою правову позицію у поясненні, де зазначила наступне.
Частково вказує на обставини наведені прокурором у позовній заяві, перераховує повноваження квартирно-експлуатаційних частин відповідно до законодавства України, зазначає про перебування спірної земельної ділянки на обліку в Самбірській КЕЧ (району).
Зазначає, що без отриманої згоди Міністра оборони України або за його дорученням начальника розквартирування військ та капітального будівництва - начальника Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, незаконним рішенням XVIII сесії III демократичного скликання Жидачівської районної ради № 320 від 18.06.2001 року «Про передачу земель, зайнятих під аеродромом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_2 , до земель запасу сільських рад» земельні, ділянки загальною площею 140,08 га вилучено із користування в/ч НОМЕР_2 та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад.
На думку третьої особи, спірна земельна ділянка на теперішній час незаконно перебуває у комунальній власності та надана в оренду ТОВ «К-Агроінвест Трейд», то права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні даною земельною ділянкою.Самбірська КЕЧ (району) неправомірно позбавленаможливості забезпечувати належний облік, використання, збереження таматеріальний облік спірної земельної ділянки, проводити інвентаризацію,тощо.
Зазначає, що враховуючи те, що впродовж 1982-2025 років ні Міністерство оборони України, ні Стрийська КЕЧ району, ні Самбірська КЕЧ (району) від права постійного користування земельною ділянкою площею 140,08 га, зайнятою аеродромом «Любша», де розташована спірна земельна ділянка, не відмовлялися і згоди на вилучення із постійного користування вказаної землі не надавали, то власником земель оборони за законом є держава, а оспорювана земельна ділянка є землею оборони та перебуває на обліку в Самбірській КЕЧ (району).
Вважає, що прокурор обрав належний та ефективний спосіб захисту, відтак позов підлягає задоволенню повністю.
Обставини встановлені судом.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1966 №849-рс прийнято пропозиції Львівського облвиконкому, підтримані Міністерством сільського господарства УРСР, про відведення організаціям для спеціальних потреб земельних ділянок із земель колгоспів за згодою загальних зборів членів колгоспів/ і радгоспів Львівської області в розмірах та на умовах згідно додатку. Відведення земель провадити окремими ділянками, в міру освоєння їх за призначенням.
У вказаному додатку зазначено, що військовій частині НОМЕР_4 для спеціальних потреб відводиться земельна ділянка площею 135,05 га із земель колгоспів Жидачівськогорайону: «Перемога» - 117,41 га, «Перше травня» - 15,64 га, «Дружба» - 2,0 га, упостійне користування на умовах, визначених у рішенні Львівського облвиконкомувід 11.07.1966 №38.
Рішенням виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів Львівської області №77 від 18.03.1982 «Про видачу державного акта на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району» вирішено затвердити встановлені межі і розміри землекористування та видати державний акт на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційній частині площею 141,62 га в постійне користування за рахунок колгоспу «Перемога» -124,12 га, колгоспу «Заповіт Ілліча» - 17,0 га та колгоспу «Дружба» - 0,50 га.
Стрийській КЕЧ Жидачівського району Львівськоїобласті видано державний акто серії Б №040543 на право користування земельною ділянкою площею 141,62 га для державних потреб. До плану землекористування Стрийської КЕЧ, який є невід'ємною частиною вказаного державного акту, входить 4 земельні ділянки загальною площею 141,62 га, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 0,50 га, земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 1,47 га, земельна ділянка № НОМЕР_7 площею 0,45 га та земельна ділянка № НОМЕР_8 площею 139,20 га.
Рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 20.06.1996 №97 затверджено матеріали інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні органів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Штабу цивільної оборони України, Товариства сприяння оборони України, Національної гвардії України, де у додатку 1 до рішення «Зведені матеріали інвентаризації земель Міністерства оборони України, інших міністерств і відомств оборонного значення на території Львівської області вказано Жидачівський район та
площу землі 141,6 га.
Відповідно до листа Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району)
від 10.12.2024 №2570, інформація щодо визнання недійсним державного акту серії Б №040543 відсутня. Документація щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 чи добровільна відмова Міністра оборони України від цієї земельної ділянки в Самбірській КЕЧ (району) відсутні.
Згідно спільної директиви Міністерства оборони України та Генштабу Збройних СилУкраїни від 29.08.2018 №Д-322/1/14 (ДСК), Самбірська КЕЧ (району) станом на 01.01.2019 прийняла на облік та баланс від КЕВ м. Львова територію військового містечка № НОМЕР_1 , куди входила земельна ділянка площею 138,61 га, згідноактом приймання (передачі) території військового містечка № НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , затвердженим 01.01.2019 т.в.о. начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Земельна ділянка площею 138,61 га перебуває на обліку в Самбірській КЕЧ (району).
24.06.2019 розпорядженням Львівської обласної державноїадміністрації №650/0/5-19 «Про проведення інвентаризації земель оборони натериторії Львівської області» надано Міністерству оборони України дозвіл нарозроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сферіземлеустрою технічних документацій із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною загальноюплощею 3 740, 2225 га, розташованих за межами населених пунктів на територіїЛьвівської області для постійного діяльності Збройних Сил України згідно з додатком1, де, серед іншого, зазначено земельні ділянки площею 139,2000 га на території Жидачівського району (Любшанська сільська рада). Цим же розпорядженням зобов'язано Міністерство оборони України розроблену вустановленому порядку документацію із землеустрою подати на затвердження обласній державній адміністрації.
На підставі договору від 03.07.2018 №1 на виконання робіт Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» Міністерству оборони України розроблено технічну документацію із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.
У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що в ході виконання геодезичних робіт Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» було виконано уточнення розміщення земельних ділянок. Виявлено ознаки можливого земельного спору - по Облазницькій сільськійраді накладка ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352.
За інформацією Самбірської КЕЧ (району) від 10.12.2024 №2570, розроблену на виконання вищевказаного розпорядження Львівської обласної державної адміністрації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на території Любшанської сільської ради в натурі (на місцевості) не затверджено, оскільки земельна ділянка військового містечка №59 самовільно зайнята.
18.06.2001 рішенням №320 від ХVIII сесії III демократичного скликання Жидачівськоїрайонної ради «Про передачу земель, зайнятих під аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_2 до земель запасу сільських рад» вилучено з користування в/ч НОМЕР_2 земельну ділянку загальною площею 140,08 га та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад. Так, вилучені земельні ділянки передано до земель запасу, у тому числі Облазницької сільської ради - 17 га сінокосів.
Вирішено відділу земельних ресурсів та виконкому Облазницької сільської ради внести зміни в земельно-облікові та картографічні матеріали, передані до земель запасу вищевказані земельні ділянки надавати для сільськогосподарського використання в порядку визначеному земельним законодавством.
Прокурор стверджує, що ні Міністерство оборони України, ні Стрийська квартирно-експлуатаційна частина району, а в подальшому Самбірська КЕЧ (району) не надавали у 2001 році згоду на вилучення з користування земельної ділянки, зайнятої під аеродромом «Любша» та в подальшому на приєднання до земель запасу Облазницької сільської ради.
02.02.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №50 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах», відповідно до якого до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки включено земельні ділянки згідно з додатком 1, серед яких земельна ділянка розташована на території Облазницької сільської ради (за межами населеного пункту) площею 10 га (рілля) з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та продаж права оренди на10 років.
У переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, по яких необхідно виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах (додаток 2 до наказу №50 від 02.02.2018) вказана земельна ділянка розташована на території Облазницької сільської ради (за межами населеного пункту) площею 10 га (рілля) з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та продаж права оренди на 10 років.
На підставі договору на виконання робіт від 27.02.2018 №02/18-5/104/27/02-2018 ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області для продажу права оренди на неї на земельних торгах для ведення фермерського господарства за адресою: Львівська область, Жидачівський район, Облазницька сільська рада.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою, пропонована земельна ділянка для ведення фермерського господарства площею 10,0937 га перебуває у державній власності відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) обліковується як землі запасу. Дана земельна ділянка розташована: Львівська область, Жидачівський район,
Облазницька сільська рада (за межами населеного пункту).
Викопіювання з індексної карти земель Облазницької сільської ради міститьінформацію, що земельна ділянка, яка пропонується для подальшого включення на відкритті торги (аукціон) площею 17 га - сіножать ур. «Аеродром» і на схемі позначено землі оборони.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області№535 від 07.09.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Облазницької сільської ради (за межами населеного пункту)Жидачівського району Львівської області загальною площею 10,0937 га у тому числі 10,0937 га рілля (кадастровий номер 4621585600:03:000:0352) для продажу права її оренди на земельних торгах для ведення фермерського господарства (код КВПЦЗ 01.02).
21.08.2018 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
11.10.2018 на вказану земельну ділянку зареєстровано право власності за державною в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
14.12.2020 відповідно да наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності укомунальну власність» Гніздичівській селищній раді (Гнідзичівській територіальній громаді) передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 245,4914 га, які розташовані на території Гніздичівської селищної ради Жидачівського району згідно з актом приймання-передачі.
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області прийнято на підставі статей 151, 117, 122 Земельного кодексу України Указу Президента України від 15.10.2020 №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності».
У пункті 2 вищевказаного наказу, зазначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У подальшому, 14.12.2020 актом приймання-передачі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності, а Гніздичівська селищна рада прийняла у комунальну власність Гніздичівської селищної ради (Гнідзичівської територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га (№ з/п 28 додатку до акту приймання-передачі) з місцем розташування земельної ділянки - Гніздичівська селищна рада (Жидачівський район Облазницька сільська рада), цільове призначення земельної ділянки - 01.02 для ведення фермерського господарства, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку зазначено оренда.
Рішенням Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №86 від 15.12.2020 вирішено прийняти у комунальну власність Гніздичіської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 245,4914 га, які розташовані на території Гніздичівської селищної ради Жидачівського району та провести державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки.
Право комунальної власності в особі Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав нанерухоме майно 09.08.2023.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2025 № 444763396 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» на підставі договору оренди землі від 22.07.2019, укладеного строком на 10 років.
На лист Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону військовою частиною НОМЕР_9 Міністерства оборони України проведено топографо-геодезичні роботи на території АДРЕСА_1 та підготовлено технічний звіт, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га повністю розміщені на земельній ділянці № НОМЕР_8 площею 139,2000 га, що знаходиться між селами Жирівське та Смогів.
Прокурор зазначає, що крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га знаходиться в межах земельної ділянки №6 площею 139,20 га (відповідно до державного акту), що вбачається з матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області для продажу права оренди на неї на земельних торгах для ведення фермерського господарства.
Прокурор зазначає, що всупереч вимогам статей 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352, яка належить до земель оборони, безпідставно перебуває в комунальній власності. Оскільки спірна земельна ділянка на теперішній час незаконно перебуває у комунальній власності та надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд», то права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні даною земельною ділянкою.
З огляду на вказане прокурор звернувся з даним позовом та просить суд усунути перешкоди власнику - державі в особі Львівської обласної державної адміністрації та землекористувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом:
1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.12.2020 №40-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у частині передачі Гніздичівській селищній раді (Гніздичівській територіальній громаді) у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га згідно з додатком до акту приймання-передачі від 14.12.2020;
2) визнання незаконним та скасування рішення Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №86 від 15.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну" щодо затвердження акту приймання-передачі та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га;
3) визнання недійсним укладеного 22.07.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га;
4) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки;
5) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області (вул. Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (вул. Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) з припиненням речових прав;
6) зобов'язання Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області (вулиця Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та Товариства з обмеженою відповідальністю "К- Агроінвест Трейд" (вулиця Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) повернути у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
Висновки суду.
Змістом частин першої, другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Суб'єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі № 914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.
Право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ вказав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, відповідати встановленим обставинам.
Предметом позову є усунення перешкоди власнику - державі в особі Львівської обласної державної адміністрації та землекористувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом:
1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.12.2020 №40-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у частині передачі Гніздичівській селищній раді (Гніздичівській територіальній громаді) у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га згідно з додатком до акту приймання-передачі від 14.12.2020;
2) визнання незаконним та скасування рішення Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №86 від 15.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну" щодо затвердження акту приймання-передачі та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га;
3) визнання недійсним укладеного 22.07.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га;
4) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки;
5) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області (вул. Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (вул. Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) з припиненням речових прав;
6) зобов'язання Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області (вулиця Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та Товариства з обмеженою відповідальністю "К- Агроінвест Трейд" (вулиця Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) повернути у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасованими.
Згідно статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Прийнятий на виконання своїх повноважень наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.12.2020 року № 40-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію шляхом виконання, адже результатом його виконання стало виникнення речового права на землю територіальної громади. Тобто, такі ненормативні акти, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов'язанні з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронних законом інтересів, не можуть бути скасованими. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 справа № 359/2258/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, викладено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі №483/448/20.
За встановлених у цій справі обставин, заявлена вимога про визнання незаконним та скасування рішення Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №86 від 15.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну" щодо затвердження акту приймання-передачі та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га, є неефективною, відповідно не підлягає задоволенню.
Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі №915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред'явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13. У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц відступила від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.
За вказаних обставин позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621585600:03:000:0352 площею 10,0937 га за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області (вул. Грушевського, 3, селище Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, код ЄДРПОУ 26256866) та права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (вул. Містки, 1А, село Заболотці, Золочівський район, Львівська область, 80630, код ЄДРПОУ: 39266874) з припиненням речових прав не можуть бути задоволені.
Відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник має право на витребування майна від добросовісного набувача.
Згідно статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В даному випадку, законодавцем передбачено два способи захисту права власності: шляхом подання позову про витребування майна (віндикаційний позов) та шляхом подання позову про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц викладено правовий висновок, згідно із яким предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.
Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким.
У свою чергу, умовами для задоволення негаторного позову є встановлення обставин перебування майна у власника або титульного володільця; створення перешкод у користуванні, розпорядженні цим майном; відсутності для створення таких перешкод правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо), а також формулювання у позові конкретно визначеної дії, яку повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).
Таким чином, підстави віндикаційного та негаторного позову є відмінними. За віндикаційним позовом визначальною підставою є обставина вибуття майна з володіння позивача; натомість підставою негаторного позову є обставина наявності майна у володінні позивача, однак відповідачем чиняться перешкоди у такому володінні.
За загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна.
Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 Цивільного кодексу України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 Цивільного кодексу України), чи в порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другоїстатті 16 Цивільного кордексу України). Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.
Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20).
Із запровадженням державної реєстрації прав власності на нерухоме майно функцію володіння, зокрема функцію оголошення такого права, виконує саме реєстрація, а не фізичне зайняття нерухомості. Фізичне зайняття особою земельної ділянки, іншого нерухомого майна, користування цими об'єктами, право власності на які зареєстровано за іншою особою (володільцем), не є позбавленням володіння цієї особи. Воно не здатне ані позбавити володільця його володіння, ані створити перешкоди у розпорядженні нерухомим майном, а створює натомість лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном.
Тобто якщо нерухоме майно знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, то у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник майна, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такого майна. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Отже негаторний позов може вчинятися лише тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед таких правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 09.08.2023 за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.10.2025 у справі № 911/3027/24 у випадку, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права. Подібні висновки також викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц
При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 виснувала, що в разі якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем. Подібні висновки також викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.09.2025 у справі № 911/906/23 також виснувала, що, власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Подібні висновки також викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку, передбаченому статтею 387 Цивільного кодексу України, є ефективним способом захисту права власності.
Прокурор та позивачі зазначають, що спірна земельна перебуває у власності відповідача-2 незаконно. Водночас держава в особі Львівської обласної державної адміністрації, за якою не ареєстроване право власності на такий об'єкт, не є його володільцем. Тому в цьому разі права держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, яка вважають себе власниками земельної ділянки, не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це є позов володіючого власника до неволодіючого невласника. Отже, належному способу захисту у таких випадках відповідає позовна вимога про витребування об' єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння в порядку віндикації.
Виходячи із вищевикладеного суд зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка зареєстрована за Гніздичівською селищною радою Стрийського району Львівської області, тому належному способу захисту права відповідає саме вимога про витребування від цієї особи такого нерухомого майна, а не усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Верховний Суд також зазначає, що питання щодо ефективності обраного способу захисту права відіграє важливу роль та безпосередньо впливає на результат вирішення справи, оскільки в разі, якщо суд дійде висновку про неефективність обраного позивачем способу захисту цивільного права у спірних правовідносинах, то позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Суд враховує, що обрання неефективного/неналежного способу захисту виключає необхідність додаткового встановлення судами обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.11.2025 у справі № 911/2250/23, від 11.12.2024 у справі № 911/3890/23.
Щодо клопотання відповідача-3 про застосування строку позовної давності (наведеного у поясненнях) суд зазначає наступне.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц зроблено висновок, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною спору, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
З врахуванням того, що суд в даній справі дійшов висновку про те, що обраний прокурором та позивачами спосіб захисту по заявлених ним позовних вимогах є неефективним, тому застосовувати позовну давність до позовних вимог не можна.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, прокурором та позивачами обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, у зв'язку з чим позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на прокуратуру.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення складено 01.05.2026.
Суддя Сухович Ю.О.