вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
11 травня 2026 рокуСправа № 912/1235/24 (912/838/26)
Cуддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича, вул. Данила Галицького, 14, м. Луцьк, Волинська область, 43016
до Акціонерного товариства "КОМІНБАНК", вул. Бульварно-Кудрявська, 6, м. Київ, 04053
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути грошові кошти
в межах справи №912/1235/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед", код ЄДР 39223165, вул. Сабліна, 79, с. Грузьке, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27632
Постановою від 05.03.2025 господарський суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" (далі - ТОВ "Діоніс Мед") банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.
13.04.2026 до господарського суду надійшла позовна заява ТОВ "Діоніс Мед" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Григор'єва В.В., яка містить вимоги до Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" про таке:
- визнати недійсним договір поруки №155/20-П2 від 17.11.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" та Акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк",
- зобов'язати АТ "Комінбанк" повернути ТОВ "Діоніс Мед" майно у вигляді грошових коштів в сумі 9 433 527,88 грн.
Згідно ухвали від 20.04.2026 господарський суд залишив вказану позовну заяву без руху та надав строк (не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху) для усунення її недоліків, зокрема, шляхом подання доказів доплати судового збору в розмірі 110 539,93 грн у встановленому порядку.
22.04.2026 ліквідатор ТОВ "Діоніс Мед" арбітражний керуючий Григор'єв В.В. подав суду заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 20.04.2026, в якій також просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі (або до іншого строку, визначеного судом).
Ухвалою суду від 27.04.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Діоніс Мед" арбітражного керуючого Григор'єва В.В. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, викладеного у заяві про усунення недоліків від 21.04.2026.
28.04.2026 ліквідатор ТОВ "Діоніс Мед" арбітражний керуючий Григор'єв В.В. подав заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 20.04.2026, за змістом якої повторно просить відстрочити сплату судового збору у розмірі 110 539,93 грн до ухвалення судового рішення у справі (або до іншого строку, визначеного судом).
За твердженням заявника, про що зазначено в заяві, матеріали справи №912/1235/24 містять докази щодо майнового стану банкрута, які заявник окремо також додає до поданої заяви.
За нормами п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Враховуючи, що у заяві від 27.04.2026 заявник вказує про подання нових доказів, суд вважає за можливе розглянути повторно клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням повідомлених згідно поданих доказів обставин.
Суд констатує, що таке клопотання подано в межах строку, встановленого судом для усунення недоліків.
Як вже зазначено у попередньо постановлених ухвалах суду, позовна заява містить дві вимоги, одна з яких немайнова - визнати недійсним договір, та інша майнова - зобов'язання повернути майно у вигляді грошових коштів в сумі 9 433 527,88 грн.
З урахуванням чинних положень Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду в межах справи про банкрутство позовної заяви майнового та немайнового характеру судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначенні ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Положенням п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, зокрема, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд констатує, що станом на дату подання до суду позовної заяви ТОВ "Діоніс Мед" НЕ перебуває у процедурах розпорядження майном, санації чи реструктуризації боргів у межах справи про банкрутство. Постановою господарського суду від 05.03.2025 ТОВ "Діоніс Мед" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому предметом спору згідно поданого позову НЕ є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
До заяви з клопотанням про відстрочення сплати судового збору заявником додано Акти інвентаризації від 17.09.2024, Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства, складений 07.10.2024, фінансова звітність за 2021-2023 роки, акти інвентаризації від 29.04.2025, Акт придбання майна на аукціоні від 01.09.2025, виписка по банківському рахунку за період 01-12.2025, протоколи про результати аукціону.
Суд констатує, що відповідно до КУзПБ ліквідатор наділений повноваженнями щодо прийняття майна банкрута, забезпечення його збереження, управління та розпорядження ним, проведення інвентаризації та формування ліквідаційної маси.
За таких обставин документи, складені до моменту визнання ТОВ "Діоніс Мед" банкрутом, не відображають актуального майнового стану банкрута, оскільки не враховують дій ліквідатора, вчинених у межах формування ліквідаційної маси.
Щодо інших поданих документів суд враховує, що надані докази та пояснення ліквідатора не підтверджують можливість сплати судового збору в інший строк, визначений судом.
Суд зазначає, що відстрочення сплати судового збору фактично є наданням особі права сплатити судовий збір у майбутньому, але не пізніше ухвалення судового рішення у справі. Водночас заявником не наведено жодних обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження того, що до моменту ухвалення судового рішення у справі у позивача виникне реальна можливість сплатити судовий збір.
Саме лише посилання ліквідатора на відсутність коштів та очікування можливого покладення витрат зі сплати судового збору на відповідача у разі задоволення позову не відповідає правовій природі інституту відстрочення сплати судового збору, оскільки такий механізм передбачає обов'язок заявника самостійно сплатити судовий збір у майбутньому, але не пізніше вирішення спору по суті.
Суд також враховує правову позицію, яка викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.09.2025 у справі № 924/517/24 відносно розгляду поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору, а саме, Верховний Суд зазначає таке:
"Верховний Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Оскільки Приватне підприємство "Асгард-ТК" перебуває у судовій процедурі ліквідації, то п. 4 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не може бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. При цьому предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів на рахунку, запровадженням воєнного стану, складністю фінансування, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі №924/517/24, а відтак, у його задоволенні необхідно відмовити".
В силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до вищевикладеного суд не встановив підстав для відстрочення спати судового збору за клопотанням ліквідатора ТОВ "Діоніс Мед".
Суд враховує, що необхідність сплати судового збору є певним процесуальним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки заява від 28.04.2026 НЕ є усуненням недоліків з огляду на відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд повторно залишає позовну заяву без руху та встановлює строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 2, 7 Кодексу України з питань банкрутства, суддя
1. У задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" арбітражного керуючого Григор'єва В.В. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, викладеного у заяві про усунення недоліків від 28.04.2026, відмовити.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк не більше п'яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме: подати до суду докази доплати судового збору в розмірі 110 539,93 грн у встановленому порядку.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича, що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати ліквідатору ТОВ "Діоніс Мед" арбітражному керуючому Григор'єву В.В. до електронного кабінету.
Суддя В.В.Тимошевська