вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа № 911/1296/26
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До Господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
На виконання вимог п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 у заяві б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що її кредитна історія почалась восени 2022 року, коли зламався ноутбук, необхідний для дистанційної роботи. Заявниця була вимушена придбати новий, для чого скористалась кредитним лімітом у АТ «Універсал Банк». Пізніше взимку 2022-2023 років почались масові відключення світла, тому довелось придбати зарядну станцію вартістю близько 15 000 гривень, щоб продовжувати працювати. Фінансовий стан поступово погіршувався, курс гривні продовжув падати, і тієї суми, яку заявник заробляла у валюті, вже не вистачало. Крім того, 04.07.2024 ОСОБА_1 було діагностовано тривожно-депресивний розлад, внаслідок чого призначено тривалий курс антидепресантів, які коштували близько 1500 гривень на 3 тижні; а у 2025 році заявниця звільнилась з роботи.
Проте, суд зазначає, що матеріали заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження не містять доказів на підтвердження вищезазначених обставин (здійснення витрат, зокрема, на придбання техніки та лікування), а з наданих документів, а саме витягу з електронної трудової книжки станом на 15.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 звільнена з роботи 27.11.2017 року, після чого працевлаштована не була.
Письмових пояснень щодо розбіжності між даними в трудовій книжці та власними твердженнями заявника щодо працевлаштування та наявності доходів суду не надано.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано конкретизований список кредиторів, проте, вказані в ньому відомості потребують актуалізації та уточнення щодо переліку кредиторів, зазначення коректних номерів кредитних договорів, відображення щодо кожного кредитора (боржника) - актуальної суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо та належного документального підтвердження вказаного.
Так заявником не було виокремлено розмір загальної заборгованості, заборгованості за тілом кредиту та сум неустойки щодо кожного кредитора. Замість цього ОСОБА_1 надано відомості щодо загальної суми заборгованості, проте не вказано з чого, окрім тіла кредиту, складається загальна сума заборгованості, оскільки розмір останньої перевищує за значенням розмір заборгованості за тілом кредиту.
Крім того, у вказаному конкретизованому списку щодо кредиторів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; ТОВ «ФК «ТОП 1»; ТОВ «ФК «Кредіплюс» у рядку «загальна сума заборгованості» зазначено « 0, 00 грн» з приміткою, що даний кредит був проданий певній фінансовій установі.
Однак, заявником не зазначено установ, які отримали право вимоги від вищевказаних кредиторів; не надано кредитних договорів та договорів факторингу; не зазначено актуальний розмір заборгованості та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження такого розміру (зокрема, довідок/розрахунків заборгованості тощо).
Також у наданому до заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) конкретизованому списку кредиторів невірно зазначено номери кредитних договорів, зокрема: замість № 71388763 від 20.08.2025 зазначено № 9477133 від 20.08.2025 (ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів»); замість № 3977676166 від 12.08.2025 зазначено № 706109a4-bd5f-4c61-8f6c-cc2e394d609e від 12.08.2025 (ТОВ «Смартівей Юкрейн).
Аналогічна обставина наявна також щодо кредиторів АТ «Сенс Банк»; ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; ТОВ «ФК «ТОП 1»; ТОВ «ФК «Кредіплюс».
При дослідженні матеріалів заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) судом встановлено, що ОСОБА_1 не надано кредитних договорів (договорів факторингу у випадку їх наявності), укладених із ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Авентус Україна», АТ «Сенс Банк», ТОВ «Слон Кредит»; ТОВ «ФК Технофінанс».
Разом з тим, у наданому конкретизованому списку кредиторів заявник посилається виключно на наявність у матеріалах справи кредитного звіту ТОВ «Українське бюро кредитних історій» як на підтвердження існування договірних та, відповідно, грошових зобов'язань перед усіма зазначеними ним кредитора, а також їх розміру.
Системний аналіз норм Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" та пунктів Положення Бюро (затвердженого Директором ТОВ "Українське бюро кредитних історій" 15.05.2017 та погодженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 01.06.2017 № 2185) дає підстави для висновку, що створений за допомогою електронно - програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб'єктам звернення (у розумінні цього Закону: Користувачам, іншим бюро та суб'єктам кредитних історій) у таких формах: електронній або паперовій (паперовій копії електронного документа).
У силу положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та стандарту ДСТУ 4163:2020 оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Суд також зазначає, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, суд враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Таким чином, наданий заявником кредитний звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій" хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням, а отже подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на обов'язок заявника-фізичної особи (як єдиного можливого суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) підтверджувати обставини своєї неплатоспроможності чи її загрози належними та допустимими доказами у відповідному обсязі, суд не може брати до уваги наданий до заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) кредитний звіт ТОВ «УБКІ», який, крім того, не підписаний відповідною посадовою особою кредитного бюро, як єдиний доказ на підтвердження існування договірних та, відповідно, грошових зобов'язань, а також їх розміру.
На виконання п. 8 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано перелік наявних рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 .
Проте, у вказаному переліку заявником не зазначено рахунки, відкриті в АТ «Сенс Банк» та АТ «Універсал Банк».
Письмових пояснень щодо даної обставини суду не надано.
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
До заяви б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) надано певні власноручні розписки від 29.04.2026, а саме про середньомісячний дохід у розмірі 25 000 грн та щомісячні витрати на комунальні послуги у розмірі 3 000 грн, щомісячні витрати на оплату проїзду у розмірі 2 500 грн; сума, необхідна на медикаменти та лікування - 2 200 грн.
Проте, суд звертає увагу заявника, що власноручні розписки не є належними та допустимими доказом на підтвердження зазначених в них обставин, в розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що призвели до неплатоспроможності, зокрема медичної документації та доказів здійснення витрат (квитанцій, чеків) на лікування боржника;
- уточненого конкретизованого списку кредиторів із зазначенням дійсного переліку кредиторів боржника; щодо кожного кредитора - актуальної суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо; коректного зазначення номерів кредитних договорів;
- копій договорів, укладених із ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Авентус Україна», АТ «Сенс Банк», ТОВ «Слон Кредит»; ТОВ «ФК Технофінанс» на підставі яких у боржника виникли грошові зобов'язання;
- належних та допустимих доказів наявності заборгованості перед кредиторами (довідок/розрахунків заборгованості, виданих безпосередньо кредиторами, тощо);
- належним чином засвідченого кредитного звіту ТОВ «УБКІ»;
- відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного у власноручних розписках від 29.04.2026 про щомісячні доходи та витрати заявника;
- докази повинні бути актуальними станом на дату подання заяви до суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 01.05.2026 (вх. № 10064 від 04.05.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лутак