Рішення від 11.05.2026 по справі 910/2130/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2026Справа № 910/2130/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосфера-Кривбас» (50059, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Черкасова, будинок 1В; ідентифікаційний код 37215105)

до

Фізичної особи-підприємця Лук'янова Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 183 300,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосфера-Кривбас» (далі - ТОВ «Екосфера-Кривбас»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Лук'янова Дениса Сергійовича (далі - ФОП Лук'янов Д.С./відповідач) про стягнення 183 300,00 грн - безпідставно перерахованих грошових коштів.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/2130/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.03.2026 через систему «Електронний суд» від ФОП Лук'янова Д.С. надійшов відзив на позовну заяву.

22.03.2026 через систему «Електронний суд» ТОВ «Екосфера-Кривбас» подало відповідь на відзив.

13.04.2026 через систему «Електронний суд» від ФОП Лук'янова Д.С. надійшли заперечення на відповідь на відзив.

16.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Екосфера-Кривбас» надійшло клопотання про застосування наслідків пропуску ФОП Лук'яновим Д.С. процесуальних строків та залишення без розгляду заперечень на відповідь на відзив.

18.04.2026 через систему «Електронний суд» від ФОП Лук'янова Д.С. надійшло клопотання про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

20.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

Суд, розглянувши клопотання ФОП Лук'янова Д.С. про поновлення процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив, а також дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення клопотання з огляду на таке.

Згідно із ч.ч. 3, 4, 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За змістом ч. 4 ст. 167 ГПК України заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.03.2026 відкрив провадження у справі №910/2130/26 та, зокрема, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у випадку її подання) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Так, відповідно до змісту квитанції про доставку, долученої до відповіді на відзив, відповідь на відзив від 22.03.2026 доставлена до електронного кабінету ФОП Лук'янова Д.С. 22.03.2026.

Таким чином, ураховуючи встановлений судом строк, відповідач мав право подати заперечення на відповідь на відзив до 27.03.2026 включно.

Разом з тим, 13.04.2026 через систему «Електронний суд» ФОП Лук'янов Д.С. подав заперечення на відповідь на відзив, а також 18.04.2026 подав клопотання про поновлення строку на їх подання.

Клопотання про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач обґрунтовує тим, що встановлений судом строк пропущено внаслідок необхідності аналізу значного обсягу матеріалів, підготовки доказової бази та формування правової позиції з урахуванням правовідносин між сторонами.

З огляду на викладене, ураховуючи обставини, якими ФОП Лук'янов Д.С. обґрунтовує неможливість своєчасного подання заперечень на відповідь на відзив, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 119 ГПК України, з метою дотримання принципу змагальності сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та поновити строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Екосфера-Кривбас» зазначає, що 04.11.2024 платіжною інструкцією №129 перерахувало на користь ФОП Лук'янова Д.С. грошові кошти у розмірі 183 300,00 грн з призначенням платежу «Попередня оплата за консультування з приводу рекламної компанії згідно рахунка №72 від 28.10.2024 без ПДВ», проте між ТОВ «Екосфера-Кривбас» та ФОП Лук'яновим Д.С. відсутні будь-які господарські правовідносини, на підставі яких у позивача існував обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів у цій сумі, у зв'язку з чим в силу положень ст. 1212 ЦК України відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти у розмірі 183 300,00 грн як безпідставно перераховані, які відповідач набув за рахунок позивача без достатньої правової підстави.

Позиція відповідача.

ФОП Лук'янов Д.С. заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що між сторонами фактично склалися правовідносини щодо виконання проектних робіт з розробки дизайну та інженерних рішень житлового будинку, у зв'язку з чим відповідач виставив позивачу рахунок №72 від 28.10.2024. При цьому, відповідач зазначає, що у призначенні платежу зазначено формулювання щодо консультаційних послуг з організаційно-бухгалтерських міркувань позивача, оскільки оплата здійснювалася з рахунку юридичної особи. Так, після отримання оплати від позивача, відповідач виконав комплекс проектних робіт, які передавалися позивачу.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосфера-Кривбас» є Таран Анатолій Дмитрович, учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками товариства є: ОСОБА_1 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (50% статутного капіталу), основним видом діяльності є добування залізних руд.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності Фізичної особи-підприємця Лук'янова Дениса Сергійовича є спеціалізована діяльність із дизайну.

28.10.2024 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №72 на оплату послуг: «Консультування з приводу рекламної компанії» на загальну суму 183 300,00 грн.

04.11.2024 ТОВ «Екосфера-Кривбас» платіжною інструкцією №129 перерахувало на рахунок ФОП Лук'янова Д.С. грошові кошти у розмірі 183 300,00 грн з призначенням платежу: «Попередня оплата за консультування з приводу рекламної компанії згідно рахунка №72 від 28.10.2024 без ПДВ».

26.11.2025 ТОВ «Екосфера-Кривбас» звернулося до ФОП Лук'янова Д.С. із претензією за вих. №26/11-2025, в якій просило повернути позивачу грошові кошти в розмірі 183 300,00 грн, оскільки у позивача не було підстав для перерахування цих коштів, з огляду на відсутність між сторонами договірних відносин.

Відповідач цю претензію отримав 02.12.2025, проте вимоги не задовольнив, відповіді не надав.

За таких обставин, ТОВ «Екосфера-Кривбас» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ФОП Лук'янова Д.С. безпідставно перерахованих грошових коштів у розмірі 183 300,00 грн.

ФОП Лук'янова Д.С. у свою чергу зазначає, що дійсно між сторонами не виникли правовідносини щодо консультування з приводу рекламної компанії, при цьому стверджує, що між позивачем та відповідачем склалися правовідносини щодо виконання проектних робіт з розробки дизайну та інженерних рішень житлового будинку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 910/13814/17.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору (постанова Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18).

Так, частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Судом встановлено, що позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 183 300,00 грн згідно із платіжною інструкцією №129 від 04.11.2024 з призначенням платежу «Попередня оплата за консультування з приводу рекламної компанії згідно рахунка №72 від 28.10.2024 без ПДВ».

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Разом із тим, як стверджує позивач, а відповідач не заперечує у відзиві на позовну заяву, між ТОВ «Екосфера-Кривбас» та ФОП Лук'яновим Д.С. не укладалися будь-які договори щодо надання послуг з рекламної компанії, зокрема, відповідач не надавав послуги з консультування з приводу рекламної компанії.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами не виникло правовідносин щодо надання послуг з консультування з приводу рекламної компанії, у зв'язку з чим суд погоджується із доводами ТОВ «Екосфера-Кривбас» про те, що грошові кошти у розмірі 183 300,00 грн, перераховані останнім на користь відповідача за відсутності правової підстави, внаслідок чого підлягають поверненню позивачу.

Натомість, суд встановив, що у ФОП Лук'янова Д.С. виникли правовідносини з директором та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Екосфера-Кривбас» Тараном Анатолієм Дмитровичем щодо виконання проектних робіт з розробки дизайну та інженерних рішень житлового будинку.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосфера-Кривбас» до Фізичної особи-підприємця Лук'янова Дениса Сергійовича про стягнення 183 300,00 грн - безпідставно перерахованих грошових коштів.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосфера-Кривбас» - задовольнити.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця Лук'янова Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосфера-Кривбас» (50059, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Черкасова, будинок 1В; ідентифікаційний код 37215105) 183 300 (сто вісімдесят три тисячі триста) грн 00 коп. - безпідставно перерахованих грошових коштів та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК

Попередній документ
136390139
Наступний документ
136390141
Інформація про рішення:
№ рішення: 136390140
№ справи: 910/2130/26
Дата рішення: 11.05.2026
Дата публікації: 12.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.05.2026)
Дата надходження: 02.03.2026
Предмет позову: стягнення 183 300,00 грн