номер провадження справи 24/34/26
22.04.2026 Справа № 908/437/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.С., розглянувши матеріали справи № 908/437/26
за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк Укрїни" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ЄДРПОУ 02760363)
до відповідача 1: Фізична особа-підприємець Тимофєєв Антон Сергійович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача 2: Фізична особа ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача 3: Фізична особа ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 541 275, 80 грн.
за участю представників:
від позивача: Плескачова Т.В., адвокат, посвідчення від 27.09.2018
від відповідача 1: не прибув
від відповідача 2: не прибув
від відповідача 3: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до відповідачів: 1. Фізична особа-підприємець Тимофєєв Антон Сергійович; 2. Фізична особа ОСОБА_1 ; 3. Фізична особа ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022, розмір якої станом на 10.02.2026 складає 541 275,80 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.02.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/437/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позов обґрунтовано умовами Договору кредитної лінії №1229 від 17.02.2022, Договору поруки № 1 від 17.02.2022, Договору поруки № 2 від 17.02.2022, приписами ст. ст. 11, 509, 510, 512, 516, 525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 599, 610, 611, 612, 626, 627, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 17 БК України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», ст. ст. 6, 12, 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», Постановою Кабінету Міністрів від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі». Спірні правовідносини між сторонами виникли унаслідок невиконання відповідачами зобов'язання як за кредитним договором, так і за укладеними у забезпечення виконання основного договору договорами поруки, щодо повернення заборгованості за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі № 908/437/26 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, присвоєно справі номер провадження 24/34/26, судове засідання призначено на 23.03.2026.
Ухвалою суду від 23.03.2026 відкладено судове засідання на 22.04.2026.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 22.04.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Відповідачі 1, 2, 3 у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідачів або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 03.03.2026 про відкриття провадження у справі №908/437/26 направлено судом відповідачу 1 в його електронний кабінет та доставлено 03.03.2026, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Відповідачу 2, 3 ухвала від 03.03.2026 про відкриття провадження у справі №908/437/26 направлено судом на їх поштову адресу та вручено відповідачем 2 - 14.03.2026, про що свідчить повідомлення Укрпошти.
Крім того, про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/437/26.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відзив на адресу суду від відповідачів не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідачів не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
В засіданні 22.04.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
17.02.2022 між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Банк, Кредитор, АТ «Ощадбанк», Позивач) та фізичною особою - підприємцем Тимофєєвим Антоном Сергійовичем (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач -1) укладений Договір кредитної лінії №1229 (надалі - Договір, Кредитний договір) за державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%», «Державні гарантії на портфельній основі на 2021 рік».
Відповідно до пунктів 2.1., 3.1., 3.2., 3.8. Договору Банк зобов'язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит був наданий Позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 1 100 000 грн та з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16.02.2025.
У пункті 3.3. Договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
ПеріодДіючий ліміт
до 15.09.2024 включно1 100 000 грн
з 16.09.2024 по 15.10.2024916 666,67 грн
з 16.10.2024 по 15.11.2024733 333,34 грн
з 16.11.2024 по 15.12.2024550 000,01 грн
з 16.12.2024 по 15.01.2025366 666,68 грн
з 16.01.2025 по 16.02.2025183 333,35 грн
Кредит надається траншами (частинами) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3 , відкритий в Банку (п. 3.9., пп. 20 п. 1.1. Договору).
Пунктом 3.11. Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з пп. 3.3. цього договору.
Відповідно до п. 3.5.1. Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною. Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5., 3.16. Договору.
Відповідно до пунктів 3.16., 3.19. Договору, Позичальник щомісяця забезпечує сплату повної суми процентів за користування кредитом та перерахування коштів для погашення заборгованості (в т.ч. погашення простроченої заборгованості) на рахунок Банку № НОМЕР_4 , код банку 313957 та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов'язанням.
Згідно з п.п. 4.3.1., 4.3.2. Договору, Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 (далі - Поручитель 1, Відповідач 2) був укладений договір поруки №1 від 17.02.2022 (далі -Договір поруки 1) та між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 (далі - Поручитель 2, Відповідач 3) був укладений договір поруки №2 від 17.02.2022 (далі-Договір поруки 2).
Згідно з умовами п. 2.1. Договорів поруки Поручителі безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язались відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитногодоговору.
Пунктом 2.2. Договорів поруки встановлено, що Поручителі відповідають перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителів щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручителі та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 3.2.2. Договорів поруки).
Пунктом 3.2.3. Договорів поруки встановлено, що Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (п. 3.2.6. Договорів поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителів Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителям вимогу (пп. 3.2.4. Договорів поруки).
У випадку направлення Кредитором вимоги Поручителю, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника пред Кредитором за Кредитним договором (п.п. 3.2.7., 3.2.8. Договорів поруки).
Відповідно до п. 3.3.5. Договорів поруки виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок Кредитора, визначений Кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої Кредитором відповідно до умов цього договору.
Окрім цього, виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, було забезпечено гарантією держави.
Державна фінансова підтримка позичальників - суб'єктів господарювання мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у формі державних гарантій на портфельній основі на 2021 рік запроваджена на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» (далі - Постанова №1262) та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» (далі - Порядок №723).
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі на 2021 рік є:
- агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
- банки-кредитори - АТ «Ощадбанк» та інші банки України, відібрані на умовах, визначених Порядком №723, перелік яких визначений Постановою №1262;
- гарант - держава в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної фінансової підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 та АТ «Ощадбанк» укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021 (далі-Договір гарантії).
За умовами п. 6 Договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 8 Договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку- кредитора з дати укладання цього договору.
Пунктами 16-18 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
Пункт 12 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів) Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата за гарантією» цього договору.
У п. 31 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк- кредитор направляє Гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом.
За змістом п. 35 Договору гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від банку- кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку- кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою.
Згідно з п. 38 Договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом.
Пунктом 40 Договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.
Робота зі стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку №723, ст. 17 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) та цього договору (п. 43 Договору гарантії).
Відповідно до п.п. 45, 46 Договору гарантії, на суму простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120 відсоткаоблікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення Гарантом виплати, залежно від того, яка з дат настає раніше, та сплачується або зараховується в останню чергу.
На момент укладення Договору Позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви про отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії держави на умовах, визначених Порядком №723 та Договором гарантії.
За таких обставин, кредит Позичальника був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією держави, та 17.02.2022 АТ «Ощадбанк» уклав з Позичальником Додатковий договір №1 (далі - Додатковий договір) до Кредитного договору, в якому сторони визначили, що ставка гарантії становить 80% (пп. 11 п. 1.1. розділу 1 Додаткового договору).
Відповідно до положень п. 2.2. розділу 2 Додаткового договору:
- Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком №723 та Договором гарантії (п. 2.2.1.3. Додаткового договору);
- Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку №723 та положень Договору гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань Позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5. Додаткового договору);
- Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум та нарахованої пені (п. 2.2.1.6. Додаткового договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 1 100 000 грн, що підтверджується випискою з рахунку обліку за основним боргом НОМЕР_5 .
Однак, Позичальник у порушення вимог п.п. 2.1., З.З., 3.10., 3.11., 3.15. Договору не повернув кредит (у т.ч. не здійснив платежі, необхідні для дотримання діючого ліміту кредитування) та не сплатив проценти за користування кредитом у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, що також підтверджується виписками з рахунків Банку НОМЕР_6 (рахунок обліку простроченого основного боргу) та НОМЕР_7 (рахунок обліку прострочених процентів за користування кредитом).
Вимога Банку про відкликання кредиту №ЕЛ-50293/107.10/1-12/2024 від 26.04.2024 також в порушення умов п. 3.15. Договору залишилась невиконаною Позичальником.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку (а саме - Позичальник у строки, визначені Договором не погасив основний борг та не сплатив проценти за користування кредитом), Банк в порядку, передбаченому п. 31 Договору гарантії, звернувся до Гаранта з вимогою № 134 від 25.06.2024 про отримання відшкодування за кредитною операцією.
За результатами розгляду вимоги, 01.08.2024 гарантом перераховано Банку гарантійну суму у розмірі 547 866,92 грн (50% від суми простроченого кредиту), які були спрямовані на погашення простроченої заборгованості за основним боргом згідно з порядком, визначеним п. 40 Договору гарантії.
Після настання гарантійного випадку та отримання гарантійного відшкодування від держави, 27.10.2025 Позичальником сплачено 6 591,12 грн на погашення заборгованості перед державою, внаслідок чого сума заборгованості Позичальника перед бюджетом зменшилась та станом на 31.12.2025 становить 541 275,80 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості та випискою з рахунку Банку № НОМЕР_8 (рахунок обліку простроченої заборгованості перед державою).
Однак, у визначений термін заборгованість за кредитом Позичальником та Поручителями не була погашена.
Неналежне виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором кредитної лінії, а також невиконання Поручителями зобов'язань за договорами поруки стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості перед державою за договором кредитної лінії № 1229 від 17.02.2022, залучену під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 541275,80 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, та перерахував Позичальнику кредитні кошти у розмірі 1 100 000,00 грн.
Однак, відповідач 1 не виконав в повному обсязі свого зобов'язання з повернення кредиту у строк передбачений п. 3.11.1 Договору, що підтверджується виписками по рахунку, наданими позивачем до матеріалів справи та не спростовано відповідачем.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Встановлено, що Позичальник допустив прострочення заборгованості згідно з графіком платежів, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні Договору гарантії.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому п. 31 Договору гарантії звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою №134 від 25.06.2024.
01.08.2024 Гарант перерахував на користь Банку сплату за гарантією суму у розмірі 547866,92 грн для відшкодування за кредитною операцією.
Отримані кошти Банк спрямував у рахунок погашення простроченої заборгованості за основним боргом згідно п. 40 Договору гарантії.
Після настання гарантійного випадку та отримання гарантійного відшкодування від держави, 27.10.2025 Позичальником сплачено 6 591,12 грн на погашення заборгованості перед державою, внаслідок чого сума заборгованості Позичальника перед бюджетом зменшилась та станом на 31.12.2025 становить 541 275,80 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості та випискою з рахунку Банку № 88005500093517 (рахунок обліку простроченої заборгованості перед державою).
Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.
У п. 151 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття "гарантійне зобов'язання", яке становить собою зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом, залученим під державну гарантію.
Згідно з п. 4 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.
Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Згідно зі ст. 16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 17 Бюджетного кодексу України державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.
У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб'єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку (ч. 8 ст. 17 БК України).
При цьому прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 БК України).
Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі"
Постановою Кабінету Міністрів України №1262 від 02.12.2021 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків- кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2021 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 2 000 000 000 грн.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пунктів 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства "Державний ощадний банк", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261, АТ "Ощадбанк" є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ "Ощадбанк" оформлений шляхом укладення договору № 13010-05/560 від 03.12.2021 та визначає обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.
Згідно з п. 39 Договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання БК України та вимог, передбачених пунктами 38 та 40 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку № 723 та цього договору, зобов'язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами;
- перераховувати кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховувати їх насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Приниципала перед державним бюджетом.
Пунктом 40 Договору гарантії встановлений порядок відшкодування Гаранту сум сплати за гарантією, а саме кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом. У зв'язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.
Отже, з наведеного вище слідує, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:
1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Кредитним договором, надане Гарантом на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку № 723, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником;
2) в результаті здійснення Гарантом виплати суми за гарантією в обліку Банку відображено виникнення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої Гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом) перейшли права кредитора та остання як Гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;
3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення Банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед Банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між Гарантом та Банком пропорційно ставці гарантії.
За таких обставин, повноваження АТ "Ощадбанк" щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором відповідають закону, актам Кабінету Міністрів України, Договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ "Ощадбанк".
Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача перед державою у розмірі 541275,80 грн.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.
Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості суд відзначає, що позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами - 2, 3 укладено Договори поруки № 1, № 2 від 17.02.2022.
Відповідачами - 2, 3 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договорів поруки.
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
За встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості перед державою за договором кредитної лінії № 1229 від 17.02.2022, залучену під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 541275,80 грн є законними та обґрунтованими, тому позов задовольняється судом повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 8119,14 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів в рівних частинах (по 2706,38 грн з кожного), оскільки стягнення судового збору солідарно законодавством не передбачено.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця Тимофєєва Антона Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, п/р НОМЕР_10 ) прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022 у розмірі 541 275 (п'ятсот сорок одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн 80 коп.
Видати накази.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Тимофєєва Антона Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, адреса місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 48, рахунок № НОМЕР_10 в АТ«Ощадбанк») - 2706 (дві тисячі сімсот шість) грн 38 коп. судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, адреса місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 48, рахунок № НОМЕР_10 в АТ«Ощадбанк») - 2706 (дві тисячі сімсот шість) грн 38 коп. судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, адреса місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 48, рахунок № НОМЕР_10 в АТ«Ощадбанк») - 2706 (дві тисячі сімсот шість) грн 38 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11.05.2026.
Суддя Т.А. Азізбекян