номер провадження справи 34/31/26
11.05.2026 Справа № 908/605/26
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, справу № 908/605/26
за позовом: Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ», код ЄДРПОУ 14078902 (61005, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 10/12)
до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964, 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, будинок 133)
про стягнення 88 441 грн 14 коп
До Господарського суду Запорізької області 10.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшов позов Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 18354 грн 35 коп. 3 % річних за період прострочення з 22 серпня 2024 року по день повної оплати, 70 086 грн 79 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення з серпня 2024 року по день повної оплати.
Позов заявлено на підставі Договору про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021 та рішення суду у справі № 908/2225/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 справу № 908/605/26 передано на розгляд судді Науменку А.О.
12.03.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Позивач та Відповідач повідомлені про відкриття провадження у даній справі через електронний кабінет 12.03.2026.
У відзиві на позовну заяву Відповідач не погоджується із вимогами Позивача і зазначає, що сума інфляційних вимог в розмірі 70 086,79 грн Позивачем до стягнення заявлена та розрахована необґрунтовано, в зв'язку з чим не підлягає задоволенню. 31.10.2024 рішенням Господарського суду у Запорізькій області у справі № 908/2225/24 з Відповідача стягнуто заборгованість за Договором в розмірі 431 760,00 грн, 19 156,14 грн 3% річних (за період з 31.05.2022 по 21.08.2024), 45 714,02 грн інфляційних витрат (за період з червня 2022 по серпень 2024), 5 959,56 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу, на загальну суму 509 589,72 грн. Рішення Господарського суду у Запорізькій області у справі № 908/2225/24 виконано органом стягнення в примусовому порядку. На дату відкриття судом провадження у справі № 908/605/26 заборгованість Відповідача перед позивачем за рішенням суду № 908/2225/24 в сумі 509 589,72 грн є погашеною. Відповідач також посилається на обставини, що ускладнили виконання рішення суду.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що до предмету спору у справі № 908/2225/24 не входили нарахування інфляційних витрат за серпень 2024 року, сума стягнутих судом інфляційних втрат у розмірі 45714, 02 грн. була нарахована до липня 2024 року включно. Щодо «нікчемності» актів, то стягнення основної суми заборгованості та частково 3 % річних та інфляційних нарахувань за вказаним договором вже було предметом судового розгляду у справі № 908/2225/24. Позивач наполягає, що датою сплати суми основного грошового зобов'язання за договором є дати зарахування відповідних коштів саме на рахунок позивача відповідно до платіжних інструкцій: від 14.01.2026 року № 600 на суму 272 642, 62 грн; від 02.02.2026 року № 1683 на суму 236 947, 10 грн. Вважає, що наявні підстави для нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних до фактичної дати надходження коштів на рахунок стягувача, а відтак, визначений Позивачем період нарахування є правомірним.
Заявою Позивач також просить стягнути з Відповідача 5 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу.
Відповідач просить суд не покладати на Відповідача витрати на правничу допомогу, а у разі задоволення позову зменшити їх розмір.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
11.05.2026 судом ухвалено рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 431760,00 грн заборгованості за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021, 19156,14 грн трьох процентів річних і 45714,02 грн інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання грошового зобов'язання. Також позивач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про стягнення з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021 про надання послуг щодо повного і своєчасного розрахунку за отримані послуги.
Господарський суд Запорізької області від рішенням від 31.10.2024 задовольнив позов у справі № 908/2225/24, стягнувши з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 431760,00 грн основного боргу, 45714,02 грн інфляційних втрат, 19156,14 грн трьох процентів річних, 5959,56 грн судового збору і 7000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду у даній справі від 25.06.2025 у даній справі рішення суду залишено без змін.
Згідно встановлених при розгляді справи № 908/2225/24 обставин:
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (замовник) уклало 31.12.2021 з Акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» (виконавець) договір № 11042/22/48-121-04-21-11057, відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику такі послуги: «Авторський супровід проектів систем та спору при експлуатації енергоблоків № 1-6 ВП ЗАЕС».
Відповідно до пункту 2.1 вартість послуг з цим договором зазначається в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) та визначена на підставі зведеного кошторису (додаток № 3 до договору), що є невід'ємними частинами цього договору, та складає 885500,00 грн, крім того ПДВ - 177100,00 грн.
За умовами пунктів 2.2, 6.4 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг на підставі акту здачі-приймання наданих послуг протягом 60 календарних днів від дня підписання цього акту здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
Умовами пункту 4.6 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.
Згідно з пунктом 10.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 20.10.2022, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишилися невиконаними.
На виконання умов договору Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» надало Відокремленому підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» послуги загальною вартістю 431760,00 грн, що підтверджується такими актами здачі-приймання наданих послуг до договору № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021, а саме:
- акт № 1 від 31.03.2022 на суму 84000,00 грн разом з ПДВ 20%;
- акт № 2 від 29.06.2022 на суму 81480,00 грн разом з ПДВ 20%;
- акт № 3 від 28.09.2022 на суму 115920,00 грн разом з ПДВ 20%;
- акт № 4 від 16.11.2023 на суму 150360,00 грн разом з ПДВ 20%.
На вказаних актах власноруч прописом у правому верхньому куті зазначено «Дублікат», а у нижньому правому куті, під підписом уповноваженої особи Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» вказано дату - 11.08.2023.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергоатом» після вчинення господарських операцій за договором № 11042/22/48-121-04-21-11057 склало і зареєструвало в ЄРПН такі податкові накладні:
- податкова накладна № 28 від 31.03.2022 на загальну суму 84000,00 грн, яку 09.06.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9071816386;
- податкова накладна № 4 від 29.06.2022 на загальну суму 81480,00 грн, яку 07.07.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9114705728;
- податкова накладна № 4 від 28.09.2022 на загальну суму 115920,00 грн, яку 04.10.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9199647764;
- податкова накладна № 17 від 16.11.2023 на загальну суму 150360,00 грн, яку 13.12.2023 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9339044532.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 05.08.2022 уклало з адвокатом Барчук Алесею Вікторівною договір про надання правової допомоги № 04-22; додаткові угоди № 1 від 05.12.2022, № 2 від 21.08.2023 і № 3 від 29.12.2023 до договору № 04-22 від 05.08.2022; протокол від 22.08.2024 погодження розміру гонорару адвоката за надання правничої допомоги за договором № 04-22 від 05.08.2022 у спорі з Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Егергоатом» за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021; акт № 25 від 24.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до договору № 04-22 від 05.08.2022 на загальну суму 7000,00 грн, в якому викладено детальний опис виконаних робіт та який підписано позивачем в особі генерального директора Олександра Гречки та адвокатом Алєсею Барчук.
Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України «Про Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» вирішено утворити Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 встановлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Матеріалами справи підтверджується укладення сторонами 31.12.2021 договору № 11042/22/48-121-04-21-11057, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» (виконавець) зобов'язалося надати Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (замовник; правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») послуг з авторського супроводу проектів систем та спору при експлуатації енергоблоків № 1-6 ВП ЗАЕС.
З огляду на предмет договору № 11042/22/48-121-04-21-11057, укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 2.2 сторони договору погодили, що замовник зобов'язаний сплатити вартість фактично наданих послуг впродовж шістдесяти календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Наявними в матеріалах справи чотирма актами підтверджується приймання замовником робіт за договором загальною вартістю 431760,00 грн, а саме:
- за актом № 1 послуги вартістю 84000,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 31.03.2022;
- за актом № 2 послуги вартістю 81480,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 29.06.2022;
- за актом № 3 послуги вартістю 115920,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 28.09.2022;
- за актом № 4 послуги вартістю 150360,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 16.11.2023.
З огляду на положення частини першої статті 530 Цивільного кодексу України і положення пункту 2.2 договору, останнім днем строків виконання з оплати замовником вартості отриманих від відповідача послуг є такі дати:
- за актом № 1 - 30.05.2022;
- за актом № 2 - 29.08.2022, оскільки 28.08.2022 - вихідний день;
- за актом № 3 - 28.11.2022, оскільки 27.11.2022 - вихідний день;
- за актом № 4 - 15.01.2024.
З огляду на встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що замовник прийняв від виконавця роботи саме у дати складення актів № 1-4 приймання виконання виконаних робіт, а не 11.08.2023.
Згідно з позовною заявою та рішенням суду у справі № 908/2225/24, предметом розгляду були вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 431 760, 00 грн. сума основного боргу за актами № 1-4; 3% річних за період з 31.05.2022 по 21.08.2024 в сумі 19156,14 грн та інфляційних втрат в сумі 45714,02 грн з червня 2002 по липень 2024.
Стягнення з Відповідача на користь Позивача 18 354 грн 35 коп. 3 % річних за період прострочення з 22 серпня 2024 року по день повної оплати, 70 086 грн 79 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення з серпня 2024 року по день повної оплати було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Господарський суд Запорізької області від рішенням від 31.10.2024 задовольнив позов у справі № 908/2225/24, стягнувши з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 431760,00 грн основного боргу, 45714,02 грн інфляційних втрат, 19156,14 грн трьох процентів річних, 5959,56 грн судового збору і 7000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду у даній справі від 25.06.2025 у даній справі рішення суду залишено без змін.
Згідно встановлених при розгляді справи № 908/2225/24 обставин матеріали справи не містять доказів погашення замовником за договором вартості наданих виконавцем послуг загальною вартістю 431760,00 грн, а скаржник не заперечує наявність у нього заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі.
Згідно з позовною заявою та рішенням суду у справі № 908/2225/24, предметом розгляду були вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 431 760, 00 грн. сума основного боргу за актами № 1-4; 3% річних за період з 31.05.2022 по 21.08.2024 в сумі 19156,14 грн та інфляційних втрат в сумі 45714,02 грн з червня 2002 по липень 2024.
Відповідно до рішення суду у справі № 908/2225/24:
«…Оскільки матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем умов та строків оплати отриманих від позивача послуг за Договором № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021, нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат та річних відсотків є правомірним.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно розрахунку позивача сума 3 % річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг за Договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021 становить 19 156,14 грн., яка розрахована за загальний період з 31.05.2022 по 21.08.2024 методом «наростаючого підсумку» з урахуванням періодів виникнення заборгованості та дат реєстрації податкових накладних по кожній операції.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунків за надані послуги та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 19 156,14 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг за Договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021 становить 45714,02 грн, яка розрахована за загальний період з червня 2022 по серпень 2024 методом «наростаючого підсумку» з урахуванням періодів виникнення заборгованості та дат реєстрації податкових накладних по кожній операції.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунку за надані послуги, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 45 714,02 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом…».
При цьому, слід зазначити, що Позивчаем у справі заявлялись інфляційні втрати в сумі 45 714, 02 грн за період прострочення по липень 2024 року включно, і саме в цій сумі позовні вимоги в цій частині були задоволені.
Предметом даного судового розгляду у справі № 908/605/26 є вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідча 18354 грн 35 коп. 3 % річних за період прострочення з 22 серпня 2024 року по день повної оплати, 70 086 грн 79 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення з серпня 2024 року по день повної оплати.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, 24.09.2025 Шевченківським ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) відкриті виконавчі провадження: ВП № 79174298 (стягнення 509 589,72 грн) і ВП №79174371 (стягнення 4 000,00 грн - правнича допомога) з примусового виконання наказів суду у справі № 908/2225/24, виданих 29.08.2025.
Виконавчі провадження № 79174298 і № 79174371 приєднані до зведеного виконавчого провадження № 74403832.
Шевченківським ВДВС у м. Києві Київського МУ МЮ України рішення суду у справі № 908/2225/24 виконано в повному обсязі (ВП № 79174298 і № 79174371).
Заборгованість Відповідача перед позивачем за рішенням суду № 908/2225/24 в сумі 509 589,72 грн є погашеною.
04.12.2025 АТ «НАЕК «Енергоатом» платіжною інструкцією № 7567 перерахувало кошти на депозитний рахунок Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) в розмірі 173 923 001,39 грн для погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № 74403832, до якого входило виконавче провадження ВП № 79174298 з примусового виконання наказу № 908/2225/24 від 29.08.2025 про стягнення 509 589,72 грн, як це передбачено ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
13.01.2026, на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було складено Розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 74403832. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснено в порядку, визначеному 6 розділом Закону України «Про виконавче провадження», у визначеній черговості, в міру їх стягнення.
Відповідно до Розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум від 13.01.2026 для задоволення вимог стягувачів за зведеним ВП № 74403832, за позицією 42 до виплати АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» за наказом суду № 908/2225/24 від 29.08.2025 визначена сума в розмірі 272 642,62 грн.
За рахунок коштів, що були перераховані 04.12.2025 АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку примусового виконання судового рішення № 908/2225/24, у межах зведеного виконавчого провадження, органом ДВС 14.01.2026 платіжною інструкцією № 600 погашена заборгованість в розмірі 272 742,62 грн у ВП № 79174298 з виконання рішення суду у справі № 908/2225/24.
27.01.2026 АТ «НАЕК «Енергоатом» платіжною інструкцією № 550 перерахувало кошти на рахунок Шевченківського ВДВС у м. Києві Київського МУ МЮ України в розмірі 169 211 251,20 грн для погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № 74403832 (в т. ч. виконавчий збір), до якого входило виконавче провадження ВП № 79174298 з примусового виконання наказу суду № 908/2225/24 від 29.08.2025 про стягнення на користь Позивача 509 589,72 грн (431 760,00 грн - борг за Договором, 19 156,14 грн - 3% річних, 45 714,02 грн - інфляційні витрати, 5 959,56 грн - судовий збір та 7 000,00 грн витрати на правничу допомогу), як це передбачено ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до Таблиці розподілу сум, стягнутих з АТ «НАЕК «Енергоатом», для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 74403832 АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» за наказом № 908/2225/24 від 29.08.2025 визначена сума до виплат в розмірі 236 947,10 грн (позиція 33), яка перерахована Органом стягнення на рахунок Стягувача платіжною інструкцією № 1683 від 02.02.2026.
Моментом фактичного виконання зобов'язання за судовим рішенням у справі №908/2225/24 є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний депозитний рахунок органу ДВС.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18.
Отже, рішення суду у справі № 908/2225/24 боржником виконано: 04.12.2025 - на суму 272 642,62 грн; 27.01.2026 - на суму 236 947,10 грн.
Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», грошові кошти, стягнуті з боржника, зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному 6 розділом Закону України «Про виконавче провадження» у визначеній черговості, в міру їх стягнення. Кошти розподіляються між стягувачами на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження.
Моментом фактичного виконання судового рішення є момент отримання коштів на депозитний рахунок виконавчої служби.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 17 394 грн 40 коп. 3% річних за загальний період з 22.08.2024 по 26.01.2026 (по день сплати Відповідчем залишку основного боргу платіжним дорученням від 27.01.2026) та інфляційні втрати в сумі 69 434 грн 06 коп. за загальний період з серпня 2024 по січень 2026.
При розрахунку відповідних сум, судом враховано порядок зарахування стягнутих з боржника грошових сум, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та дати платіжних доручень, якими боржником було сплачено судове рішення у справі № 908/2225/24.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково.
Наявність форс-мажорних обставин та відсутність вини у простроченні виконання грошового зобов'язання відповідачем не доведена. Правова природа актів за Договрмо була досліджена судами при розгляді справи № 908/2225/24.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач також просить стягнути з Відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн. заперечив, вважає заявлену позивачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката не доведеною, занадто завищеною та не співмірною суті спору та складності справи. У разі задоволення позову просить зменшити вказану суму витрат.
05 серпня 2022 року між АТ ХІ «Енергопроект» (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 04-22 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Додатковою угодою № 5 від 22 грудня 2025 року строк дії договору продовжено до 31
грудня 2026 року. У інших частинах зміни до договору не вносилися.
Відповідно до пункту 9 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.
Протоколом погодження розміру гонорару від 09 березня 2026 року до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року сторони погодили, що у рамках договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року, укладеного між адвокатом та Клієнтом, адвокат надає правничу допомогу Клієнту у спорі із Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення 3% річних (починаючи з 22 серпня 2024 року) та інфляційних втрат (починаючи з серпня 2024 року) за прострочення виконання зобов'язання за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31 грудня 2021 року.
Сторони погодили, що гонорар Адвоката за правничу допомогу у спорі, визначеному у пункті 1 даного протоколу, в суді першої інстанції є фіксованим у розмірі 5 000 (п'ять тисяч), 00 грн.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з Клієнтом, а суд в свою чергу не має право втручатися у правовідносини адвоката та його Клієнта.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
На підтвердження надання правничої допомоги за договором між адвокатом та Клієнтом 13 квітня 2026 року було підписано акт про надання правничої допомоги № 50 до договору, яким визначено види правничої допомоги, виконані адвокатом та прийняті Клієнтом на суму 5000 грн., а саме: підготовка позовної заяви із розрахунком стягуваних сум; правовий аналіз доводів відповідача, наведених у відзиві; підготовка та подання відповіді на відзив.
Відповідно до п. 1 Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022 Адвокат зобов'язався здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту, а Клієнт зобов'язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором за встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін. Суми гонорару зазначаються в актах про надання правничої допомоги. В акті про надання правничої допомоги вказується перелік наданої правничої допомоги з ідентифікацією та її вартість. Оплата підлягає перерахуванню клієнтом у безготівковій формі протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту про надання правничої (п., п. 9.1, 9.2, 9.3 договору).
Додатковою угодою № 3 від 29.12.2023 встановлено строк дії цього договору до 31.12.2024.
Сторонами договору підписано Протокол від 09.03.2026 погодження розміру гонорару адвоката за надання правничої допомоги за договором № 04-22 від 05.08.2022, яким сторони погодили, що в рамках цього договору Адвокат надає правничу допомогу Клієнту в спорі з Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021. Гонорар адвоката за правничу допомогу в спорі в суді першої інстанції є фіксованим у розмірі 5 000,00 грн.
Повноваження Барчук А.В. як адвоката у даній справі підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та ордером.
13.04.2026 Позивач та адвокат Барчук А.В. підписали Акт № 50 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, згідно якого адвокатом надано Клієнту правничу допомогу, а саме: представництво інтересів Клієнта в господарському судочинстві у справі № 908/605/26 (підготовка позовної заяви із розрахунком стягуваних сум; правоий аналіз доводів відповідача, викладених у відзиві, підготовка та подання відповіді на відзив). Гонорар (винагорода) адвоката за надання правничої допомоги складає 5 000,00 грн. Претензій щодо обсягу та якості виконаних робіт (наданих послуг) Клієнт до адвоката не має.
Матеріали справи № 908/605/26 свідчать, що позовна заява подавалася до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС за підписом директора АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» Гречки О.М., відповідь на відзив на позовну заяву подавалася через систему «Електронний суд» ЄСІТС за підписом адвоката Барчук А.В., заява про стягнення витрат на правничу допомогу від імені позивача складена та підписана також адвокатом Барчук А.В. та подана до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС.
Докази проведення позивачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.
Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).
Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо того, що відсутність фактичного проведення оплати наданої правничої допомогу унеможливлює її стягнення з відповідача на користь позивача.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом із тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Барчук А.В. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті № 25 від 24.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Суд зазначає, що сторонами в Договорі про надання правової допомоги визначено розмір гонорару в фіксованій сумі.
Адвокатом надані позивачу послуги, про які зазначено в Акті № 50. Суд вважає суму гонорару співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом роботам (наданим послугам), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.
Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не своєчасно виконано зобов'язання за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021, що стало підставою для звернення до суду. Крім того, Відповідач, не визнаючи позов та формально заперечуючи проти його задоволення, позбавив себе можливості на понесення судових витрат у меншому розмірі (50 % сплаченого судового збору).
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок Відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально підтверджений та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
На підставі зазначеного, враховуючи приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь Позивача в сумі, з урахуванням часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964, 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, будинок 133) на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ», код ЄДРПОУ 14078902 (61005, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 10/12) 17 394 (сімнадцять тисяч триста дев'яносто чотири) грн 40 коп. 3% річних, 69 434 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 06 коп. інфляційних втрат, 2 613 (дві тисячі шістот тринадцять) грн 85 коп. судового збору та 4 908 (чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн 83 коп. витрат на правову допомогу. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позвоу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 11.05.2026.
Суддя А.О. Науменко