майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/511/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,
перевіривши матеріали позовної заяви
Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (м. Житомир)
про стягнення 338 250,00грн.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 338 250,00грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачам зобов'язань за договором №565 від 04.12.2025 в частині своєчасної поставки товару.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено в розмірі 3 328,00грн.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена наступна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви, зокрема, майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 338 250,00грн) за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4 059,00грн, оскільки позовну заяву подано в електронній формі (338 250,00грн х 1,5% х 0,8).
При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
У прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про відстрочку сплати судового збору до розгляду справи по суті, яке обґрунтоване відсутністю своєчасного фінансування.
Так, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Господарський суд звертає увагу на п.71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, де зазначено: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону №3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист".
Отже, суди наділені повноваженнями зменшувати тягар судових витрат або взагалі звільняти від їх сплати осіб, які звертаються до суду з відповідним клопотанням.
Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20.
Разом з тим, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити/відстрочити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
ГПК України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не містить посилання на докази, якими заявник підтверджує викладені обставини. Відтак, позивач не довів належними та допустимими доказами актуальний майновий стан, неможливість сплатити судовий збір на момент звернення з позовною заявою, не надав доказів, якими обґрунтовується його майновий стан; доказів вчинення ним дій щодо виділення позивачу коштів на сплату судового збору відповідним органом, до сфері якого віднесено забезпечення позивача фінансуванням та відмову цього органу у їх виділенні з наведенням причин цієї відмови, щоб суд міг надати оцінку відповідним доводам і доказам.
Крім того, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивачем не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору до моменту постановлення судового рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, яке міститься у позовній заяві від 06.05.2026, у зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Частинами 1 та 2 ст.174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 2 ст.174 ГПК України).
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, яке міститься у прохальній частині позовної заяви від 06.05.2026, відмовити.
2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2026 залишити без руху.
3. Військовій частині НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання заяви про усунення недоліків до якої додати докази сплати судового збору у розмірі 4 059,00грн на рахунок Господарського суду Житомирської області.
4. Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кравець С.Г.
Направити: заявнику та його представнику - у електронні кабінети.