Ухвала від 11.05.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

11.05.2026р. № 905/169/25 (905/258/26)

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), від імені якого діє адвокат Петренко Наталя Олександрівна

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519, адреса: 84320, Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87б),)

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; на офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» за №75623 від 26.03.2025.

В системі "Електронний суд" від ОСОБА_1 , в інтересах якого виступає адвокат Петренко Наталя Олександрівна, надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заборгованості із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за серпень-вересень 2024 року у розмірі 192745,16 грн, та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (вх.№ 1747/26 від 22.04.26).

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (905/258/26) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2026 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою від 27.04.2026 суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні; встановив позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви у наступний спосіб: письмово визначити конкретний розмір вимог із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ціна позову) та обґрунтований (детальний) розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються із визначенням конкретного періоду (початкова та кінцева дата) розрахунку та вихідних даних, докази сплати судового збору; докази надсилання копії вищевказаних документів відповідачу з дотриманням вимог ст. 42 ГПК України. Роз'яснено позивачу, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 Господарського процесуального кодексу України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказана ухвала суду доставлена позивачу в його електронний кабінет в системі "Електронний суд" 28.04.2026 о 16:48 год., представнику позивача ухвалу надіслано на електронну пошту (довідка про доставку електронного листа та витяг із журналу обліку вихідної електронної пошти містяться в матеріалах справи).

Також всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, останній неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більше того, позивач має цікавитись ходом розгляду даної справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження.

З урахуванням приписів статей 6, 116, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом строк на усунення недоліків позовної заяви тривав до 08.05.2026 включно.

08.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява на виконання ухвали від 27.04.2026 про залишення позовної заяви без руху (вх.№2020/26 від 11.05.2026), до якої додано платіжну інструкцію від 08.05.2026 № 6378-3060-9841-5832.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Згідно з пунктами 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Зміст заяви про усунення недоліків позовної заяви не містить конкретний розмір вимог із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ціна позову) та обґрунтований (детальний) розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються із зазначенням конкретних вихідних даних.

Згідно з нормами цивільного та господарського процесуального законодавства України, саме на позивача покладено обов'язок доведення заявлених вимог. Він зобов'язаний документально підтвердити факт виникнення заборгованості, її точний розмір та період виникнення, а також навести розрахунок пред'явлених до стягнення сум. Суд звертає увагу на те, що:

- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною і не може зводитись лише до подання будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;

- норми процесуального права передбачають обов'язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;

- позиція щодо суті спору та реалізації особою права на здійснення нарахувань має бути однозначною та такою, яка б не змушувала суд тлумачити дії та волю сторони з подвійним змістом;

- згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позиції господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України.

Позивачем не виконано вимоги пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, не надано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, вказаний недолік позовної заяви не усунутий.

За змістом заяви позивач вказує, що не може виконати вимоги ухвали щодо зазначення конкретного розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та обгрунтований розрахунок сум, що стягуються та оспорюються, посилаючись на те, що відповідачем не надано інформацію щодо суми заборгованості із заробітної плати та середньоденної заробітної плати та не подано податкову звітність, у зв'язку з чим позивач заявляє клопотання про витребування у відповідача довідки про середньоденну заробітну плату та довідки про розмір грошових сум, які підлягали виплаті ОСОБА_1 при звільненні.

Суд зазначає, що на порушення статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання витребуваного доказу/інформації самостійно. Сам по собі наданий скріншот про направлення адвокатського запиту від 07.04.2026 № 2/070426 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 не є належним доказом його направлення відповідачу, відсутні докази відповідності такого адвокатського запиту від 07.04.2026 вимогам, що ставляться згідно із законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» до електронного документа, зокрема накладання кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Отже, надані позивачем докази не свідчать про вжиття ним всіх залежних від нього заходів, спрямованих на отримання витребуваних відомостей самостійно, і які не призвели до бажаного результату, так само позивач не навів переконливих аргументів неможливості визначення ціни позову в частині вимог із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надання відповідного розрахунку із зазначенням у ньому конкретних вихідних даних.

Відтак, відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання позивача про витребування у відповідача доказів.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи, що позовна заява подана в електронній формі (сформована в системі "Електронний суд") така позовна заява вважається повернутою з дня прийняття цієї ухвали судом.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петренко Наталя Олександрівна, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (вх.№1747/26 від 22.04.2026).

Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набрала законної сили 11.05.2026 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Величко