61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
11.05.2026 Справа №905/95/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення (виклику) сторін
справу за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (ідентифікаційний код 00176472)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донекологія» (ідентифікаційний код 43184934)
про стягнення збитків у розмірі 34 552,50грн
Стислий зміст і підстави позовних вимог
16.02.2026 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (далі - АТ«ДТЕК Добропільська ЦЗФ») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донекологія» (далі - ТОВ «Донекологія») про стягнення збитків у розмірі 34 552,50грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами про надання послуг №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024, №1236-ЦД-ДЦ від 17.11.2023. №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023 внаслідок порушення відповідачем правил реєстрації податкових накладних, що спричинило неможливість для позивача скористатись податковим кредитом для зменшення своїх податкових зобов'язань та призвело до виникнення у останнього збитків, які позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00грн за рахунок відповідача.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено АТ«ДТЕК Добропільська ЦЗФ» протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/95/26. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.(п.7 ст.42 ГПК України).
Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 11.03.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».
За довідкою з підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Донекологія» не має зареєстрованого електронного кабінету.
За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована адреса місцезнаходження відповідача: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Центральна, буд.5, офіс 28.
За вказаною адресою суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження по справі органами поштового зв'язку. Однак, на адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси(.5 ч.6 ст. 242 ГПК України).
Інформація щодо засобів телефонного зв'язку або адреси електронної пошти відповідача в матеріалах справи відсутня.
Суд бере до уваги, що відповідач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
В обґрунтування позовних вимог АТ«ДТЕК Добропільська ЦЗФ» послалося на те, що між ним та ТОВ «Донекологія» укладено договори про надання послуг №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023, №1236-ЦД-ДЦ від 17.11.2023 та №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024, на виконання умов яких сторонами підписані акти приймання-передачі робіт (надання послуг) на загальну суму 207315,00 грн, податок на додану вартість (20%) за цими господарськими операціями у загальній сумі становить 34552,50грн. Податковим законодавством України на постачальника послуг (Виконавця) покладено обов'язок щодо складання та реєстрації податкових накладних за кожну господарську операцію з надання послуг. Між тим, всупереч вимогам законодавства, ТОВ «Донекологія», яке має статус платника ПДВ, за вказаними господарськими операціям не склало та не зареєструвало відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавило позивача права включити зазначену суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за господарськими операціями з придбання послуг (робіт). За розрахунком позивача податкові накладні повинні були бути складені до 15.07.2024, 31.07.2024, 15.08.2024, 31.08.2024та 30.09.2024 відповідно, отже з урахуванням приписів 198.6 Податково кодексу України (далі - ПК України) граничним терміном права на включення до податкового кредиту для позивача є 14.07.2025, 30.07.2025, 14.08.2025, 30.08.2025та 29.09.2025. Отже порушення прав позивача виникло з 29.09.2025, коли ним було остаточно втрачено право на віднесення суми ПДВ в розмірі 34 552,50грн. до податкового кредиту і відповідного зменшення податкового зобов'язання на вказану суму. Таким чином, внаслідок противоправної бездіяльності відповідача, який допустив податкове правопорушення, АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» позбавлене можливості скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, що є прямими фінансовими збитками позивача у сумі неотриманого податкового кредиту з податку на додану вартість.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 10.03.2026 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останній попереджений судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив, доказів на підтвердження поважності причин неможливості вчинення даних дій не надав.
Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом
17.11.2023 між АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Замовник) та ТОВ «Донекологія» (Виконавець) укладено Договір №1235-ЦД-ДЦ надання послуг.
Згідно з умовами п.1.1 договору Виконавець зобов'язується у 2024 році надати Замовнику послуги зазначені в п.1.2 цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Пунктом 1.2 договору визначено, найменування послуг (код ДКПП 71.12.3): «Проведення топографо-геодезічних робіт» на породному відвалі, винос в натуру координат і вказівка висотних відміток (далі - «Послуги»)
Згідно п.1.3 визначено, що місце надання Послуг (Об'єкт): м.Добропілля, вул.Київська, 1 АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».
Відповідно до п.3.1 договору сума цього договору становить: 155412 (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 20% - 25902 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дві гривні 00 копійок).
За приписами п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих послуг на 5 (п'ятий) робочий день з 30-го календарного дня після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
У разі не надсилання Виконавцем Замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.
Замовник має право застосовувати оперативно-господарські санкції у разі не надсилання розрахунку корегування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, або в разі порушення Виконавцем порядку її заповнення.
Під оперативно-господарською санкцією Сторони розуміють право Замовника затримати оплату послуг на суму податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку корегування до податкової накладної) до моменту надання Виконавцем належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку корегування до податкової накладної).
Замовник повідомляє Виконавця про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що у разі застосування Замовником оперативно - господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату послуг до Замовника не застосовуються.
Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2024 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов'язань (п.10.1 договору).
Сторонами складено та підписано Додаток №1 до договору №1235-ЦД-ДЦ про надання послуг від 17.11.2023.
Договір та Додаток №1 підписані уповноваженими особами та засвідчені печатками підприємств без зауважень та заперечень.
На виконання умов Договору №1235 ЦД-ДЦ від 17.11.2023 ТОВ «Донекологія» виконало роботи - ДК - 71.12.3 послуги геологічні, геофізичні та пов'язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги, а АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» прийняло роботи, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 05.09.2024 на суму 12951,00грн, у тому числі, ПДВ 2158,50грн.
17.11.2023 між АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Замовник) та ТОВ «Донекологія» (Виконавець) укладено Договір №1236-ЦД-ДЦ надання послуг.
За умовами п.1.1 договору Виконавець зобов'язується у 2024 році надати Замовнику послуги зазначені в п.1.2 цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Пунктом 1.2 договору визначено, найменування послуг (код ДКПП 71.12.3): «Проведення топографо-геодезічних робіт» на аварійному складі, з метою визначення кількості концентрату та вугільної складової, та також проведення заміру насипної щільності продуктів» (далі - «Послуги»).
Згідно п.1.3 визначено, що місце надання Послуг (Об'єкт): м.Добропілля, вул.Київська, 1, АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».
Відповідно до п.3.1 договору сума цього договору становить: 180864грн (сто вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% 30144грн (тридцять тисяч сто сорок чотири гривні 00 копійок).
За приписами п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих послуг на 5 (п'ятий) робочий день з 30-го календарного дня після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.
Згідно п. 4.2 договору на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
У разі не надсилання Виконавцем Замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.
Замовник має право застосовувати оперативно-господарські санкції у разі не надсилання розрахунку корегування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, або в разі порушення Виконавцем порядку її заповнення.
Під оперативно-господарською санкцією Сторони розуміють право Замовника затримати оплату послуг на суму податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку корегування до податкової накладної) до моменту надання Виконавцем належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку корегування до податкової накладної).
Замовник повідомляє Виконавця про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що у разі застосування Замовником оперативно - господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату послуг до Замовника не застосовуються.
Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та с кріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2024 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов'язань (п.10.1 договору).
Сторонами складено та підписано Додаток №1 до договору №1236-ЦД- ДЦ про надання послуг від 17.11.2023.
Договір та Додаток №1 підписані уповноваженими особами та засвідчені печатками підприємств без зауважень та заперечень.
На виконання умов Договору №1236 ЦД-ДЦ від 17.11.2023 ТОВ «Донекологія» виконало роботи- ДК - 71.12.3 послуги геологічні, геофізичні та пов'язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги, а АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» прийняло роботи, що підтверджується Актами здачі-приймання виконаних робіт:
- від 01.07.2024 за липень 2024 на суму 7536,00грн, у тому числі ПДВ 1256,00грн;
- від 01.08.2024 за серпень 2024 на суму 7536,00грн, у тому числі ПДВ 1256,00грн;
- від 01.09.2024 за вересень 2024 на суму 7536,00грн, у тому числі ПДВ 1256,00грн;
- від 18.07.2024 за липень 2024 на суму 7536,00грн, у тому числі ПДВ 1256,00грн
Сукупна вартість послуг за актами складає 30144грн, сукупна сума ПДВ, яка визначена ними, складає 5 024,00 грн.
Означені акти підписані сторонами без зауважень та заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств.
28.05.2024 між АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Замовник) та ТОВ «Донекологія» (Виконавець) укладено Договір №1305-ЦД-ДЦ надання послуг.
За приписами п.1.2 договорів Виконавець зобов'язується у 2024 році надати Замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. цього Договору, а Замовник -прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до п.1.2 договору найменування послуг: Топографо-геодезична зйомка мулонакопичувача АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (далі -"Послуги"), код згідно ДКПП 71.12.3-Послуги геологічні, геофізичні та пов'язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги. Перелік Послуг, що надаються, погоджений сторонами в Додатку № 1 до Договору.
Пунктом 1.3. договору визначено місце надання Послуг (Об'єкт): м.Добропілля.
Згідно п. 3.1. договору сума цього Договору становить: 136850 грн (сто тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), крім того, ПДВ 20% - 27370грн (двадцять сім тисяч триста сімдесят гривень 00 копійок), всього з урахуванням ПДВ - 164 220 грн (сто шістдесят чотири тисячі двісті двадцять гривень 00 копійок).
Як зазначено у п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику послуг на умовах попередньої оплати у розмірі 30% вартості послуг за договором та 70% сплачується Замовником на протязі 30 календарних днів після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.
Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2024 року, а в частині проведення розрахунків -до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов'язань (п.11.1 договору).
До договору Сторонами укладено Додаток №1 та Додаток №2.
Договір та Додатки №1, №2 підписані Сторонами електронним цифровим підписом у сервісі «Вчасно».
На виконання умов Договору №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024 ТОВ «Донекологія» виконало роботи - ДК-71.12.3 послуги геологічні, геофізичні та пов'язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги, а АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» прийняло роботи, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт за 17.06.2024 на суму 164220,00грн, у тому числі, ПДВ 27370,00грн.
Факт надання послуг за спірними договорами у вказаний період відповідачем не спростовано.
АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (00176472) та ТОВ «Донекологія» (43184934) під час здійснення господарських операцій за договорами № 1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024, №1236-ЦД-ДЦ, №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023 зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Доказів застосування відповідачем касового методу обліку господарських операцій. матеріали справи не містять.
В матеріалах справи містяться надані позивачем виписка з електронного кабінету платника податків та витяг податкових накладних зареєстрованих за період 01.06.2024 відповідачем, з якого вбачається, що реєстрація податкових накладних за здійсненими господарським операціями, які підтверджені актами здачі-приймання виконаних робіт від 17.06.2024, 01.07.2024, 18.07.2024, 01.08.2024, 01.09.2024, 05.09.2024, не здійснена.
Позивач до відповідача до звернення до суду не звертався з вимогами щодо необхідності складання та реєстрації податкових накладних.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження застосування до відповідача оперативно - господарських санкцій у вигляді затримання оплати послуг на суму податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку корегування до податкової накладної) до моменту надання Виконавцем належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку корегування до податкової накладної), право на що передбачено п.4.2 договорів №1236-ЦД-ДЦ, №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023.
Позивач вказує, що внаслідок того, що відповідач за вищенаведеними господарськими операціями не склав та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» позбавлено права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 34 552,50грн, що є збитками, які підлягають відшкодуванню у судовому порядку.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на таке .
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд зауважує, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати справу в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг є двостороннім, у якому і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками, може бути як реальним так і консенсуальним, зазвичай є відплатним.
Виходячи зі спірних правовідносин, суд визнає, що між сторонами виникли зобов'язальні господарські правовідносини на підставі укладених договорів про надання послуг №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024, №1236-ЦД-ДЦ від 17.11.2023, №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023, які за своїм змістом та правовою природою є договорами про надання послуг.
Предметом розгляду у цій праві є вимога АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про стягнення з ТОВ «Донекологія» збитків у зв'язку з невиконанням ним зобов'язання щодо складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкоджені майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 ЦК України є порушення зобов'язання учасником господарських відносин.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Враховуючи закріплені ГПК України принципи рівності, змагальності та обов'язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).
При цьому, у спірних правовідносинах обов'язок доведення в суді факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У підпункті «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України унормовано, що правовідносини з надання послуг є постачанням послуг у податковому визначенні.
Контрагенти з правовідносин щодо надання послуг мають складати акти надання виконаних робіт (послуг), адже будь-яка операція з бухгалтерського обліку повинна ґрунтуватися на первинних документах, відповідні положення містяться у пункту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі укладених договорів про надання послуг №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024, №1236-ЦД-ДЦ від 17.11.2023. №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023 ТОВ «Донекологія» надало, а АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» прийняло послуги, які визначені у спірних договорах. Факт надання послуг підтверджується первинними документами - підписаними актами передачі-приймання робіт (надання послуг) за спірний період.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, як передбачено пунктом 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181 ст.14 ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 198.1 та абзаців першого, другого пункту 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. ( п.198.6. ст. 198 ПК України).
В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (абзац перший пункту 201.7 статті 201 ПК України).
Згідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Отже, чинне законодавство не передбачає права реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем послуг за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо останній за законом мав її зареєструвати.
Аналогічне зобов'язання з складання податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в електронній формі та її реєстрації взяв на себе відповідач згідно п. 4.2 Договорів №1235-ЦД-ДЦ та №1236-ЦД-ДЦ від 17.11.2023.
Одночасно п. 4.1 договору №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024 обумовлює оплату наданих послуг з умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.
Відповідно, оскільки акти надання послуг є первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції, останні є підставою для виникнення у відповідача обов'язку скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН у строки, визначені Податковим кодексом України.
При цьому, податкове законодавство передбачає складання та реєстрацію податкових накладних саме по факту надання послуг, а не проведення їх оплати.
Зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення господарської операцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №927/720/18.
Між тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Донекологія» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні за господарськими операціями відповідно до договорів про надання послуг №1305-ЦД-ДЦ від 28.05.2024, №1236-ЦД-ДЦ від 17.11.2023, №1235-ЦД-ДЦ від 17.11.2023 на вказані суми в спірному періоді.
Зокрема, в матеріалах справи наявний скріншот з електронного кабінету платника податків та витяг податкових накладних, зареєстрованих за період з 01.06.2024 відповідачем. З даних витягу вбачається, що реєстрація податкових накладних за господарськими операціями, підтвердженими актами приймання виконаних робіт від 17.06.2024, 01.07.2024, 18.07.2024, 01.08.2024, 01.09.2024 та 05.09.2024 ТОВ «Донекологія» не здійснювалась, тоді як у відповідності до приписів п.198.6. ст. 198 ПК України строк такої реєстрації перебіг.
Як наслідок, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 07.06.2023 у справі №916/334/22).
Суд зазначає, що саме на Продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну на здійснену господарську операцію та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента Покупця таких товарів/послуг на те, що це зобов'язання буде виконане, оскільки саме факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних дає можливість Покупцю право віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо очевидності факту податкового порушення у вигляді не реєстрації податкових накладних за господарськими операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних зі сторони відповідача.
Надавши оцінку викладеним обставинам та наведеним правовим нормам, суд зазначає про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зі складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивачем згідно з наведеними нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Вказане порушення відповідача призвело до неможливості включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на спірну суму, яка фактично є збитками юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 вказала на те, що, визначаючи розмір заборгованості, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Розрахунок, що здійснений позивачем, є вірним.Таким чином, проаналізувавши встановлені у справі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням долучені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і податкового законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому наявні правові підстави для задоволення позову АТ«ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про стягнення збитків у розмірі 34 552,50грн.
Розподіл судових витрат
Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням викладеного, оскільки АТ«ДТЕК Добропільська ЦЗФ» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ «Донекологія» через підсистему «Електронний суд», то за розгляд позовної заяви належить до сплати судовий збір у розмірі 2422,44 грн (3028,00 грн (мінімальний розмір судового збору) х коефіцієнт 0,8).
Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2422,40грн.
Окремо суд зазначає, що оскільки при зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 028,00грн, він не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору в частині сплаченого ним в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донекологія» про стягнення збитків у розмірі 34 552,50грн задовольнити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Донекологія» (адреса місцезнаходження: 84307, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Центральна,буд. 5, офіс 28, ідентифікаційний код 43184934) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (адреса місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 127, ідентифікаційний код 00176472) збитки в сумі 34552,50грн, судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписано 11.05.2026.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова