61022, м. Харків, пр. Науки, 5
____________________________________________________________________________ У Х В А Л А
11.05.2026 Справа № 905/297/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши заяву стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ
до боржника: Фізичної особи-підприємця Ткаченка Валерія Олексійовича, м.Київ
про видачу судового наказу в порядку наказного провадження
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою б/н від 05.05.2026 щодо видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Валерія Олексійовича, м.Київ заборгованості за договором №553 від 01.10.2008 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у розмірі 144428,44 грн.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилається на порушення боржником умов договору №553 від 01.10.2008 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії в частині оплати вартості спожитої в період з лютого 2022 року по жовтень 2024 року теплової енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 144428,44 грн.
Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ст.148 вказаного кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором) або із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту заяви.
У п.п. 4, 5 ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За приписами п.п. 3, 4 ч. 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В обґрунтування поданої заяви заявник послався на порушення боржником зобов'язань за договором №553 від 01.10.2008 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії.
Так, 01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Ткаченком Валерієм Олексійовичем (споживач, боржник) було укладено договір №553 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (договір), відповідно до п.1.1 якого теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузла обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною цього договору, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Споживач зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку, теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання. Споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п.3.2.25, 6.1, 6.4 договору).
Отже, за умовами договору №553 від 01.10.2008 строк оплати поставленої теплової енергії залежить від факту направлення споживачу актів-рахунків.
На підтвердження направлення боржнику актів-рахунків за період з лютого 2022 року по жовтень 2024 року суду наданий опис вкладення АТ "Укрпошта" №8432002102419 від 20.03.2026 та квитанцію АТ "Укрпошта" від 20.03.2026.
В описі вкладення АТ "Укрпошта" №8432002102419 від 20.03.2026 зазначена наступна адреса боржника, Фізичної особи-підприємця Ткаченко Валерія Олексійовича (отримувача): АДРЕСА_1 . Проте за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на теперішній час місцезнаходження боржника: 02059, м.Київ, вул.Пчілки Олени, буд.3в, оф.105, в договорі №553 від 01.10.2008 та в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В01 №133012 зазначена адреса проживання Фізичної особи-підприємця Ткаченка Валерія Олексійовича: АДРЕСА_2 , отже акти-рахунки направлялися заявником на невірну адресу, що не може свідчити про їх належне направлення.
Враховуючи умови договору №553 від 01.10.2008, відсутність доказів направлення актів - рахунків Фізичній особі-підприємцю Ткаченку Валерію Олексійовичу унеможливлює встановлення факту наявності боргу.
Як вже зазначалось, наказне провадження передбачає безспірність грошової вимоги. Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу, суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, заявлена сума заборгованості має бути підтверджена первинними документами, що додаються до заяви, що вбачається із п.п. 4, 5 ч.2 ст.150 та п. 4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подані разом із заявою про видачу судового наказу докази не підтверджують наявність безспірної заборгованості за договором №553 від 01.10.2008 у розмірі 144428,44грн, господарський суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено безспірність грошової вимоги, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про видачу судового наказу відмовити, на підставі п.1, п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч.2 ст.151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 147, 148, 150, 152-154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви б/н від 05.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Фізичної особи - підприємця Ткаченка Валерія Олексійовича, м.Київ заборгованості за договором №553 від 01.10.2018 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у розмірі 144428,44 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 11.05.2026.
Суддя Г.Є. Курило