вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у поновленні процесуальних строків
11.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1768/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» м. Маріуполь
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фаєр» м. Вишневе
про стягнення збитків у розмірі 196953грн63коп
Суддя Новікова Р.Г.
без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" з позовом про стягнення збитків у розмірі 196953грн63коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ухилення відповідача від виконання гарантійних зобов'язань за договором підряду від 10.09.2024 №73/2024.
Позивач вказав, що на виконання договору підряду від 10.09.2024 №73/2024 відповідач виконав роботи з поточного ремонту приміщень 1-4 поверхів гуртожитку для облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб (система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, система управління евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання), система внутрішнього протипожежного водопроводу). Це підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.12.2024 №1 на суму 2130101грн76коп, від 20.12.2024 №2 на суму 469901грн24коп.
Позивач повідомив про оплату виконаних робіт на загальну суму 2600003грн. платіжними інструкціями від 20.12.2024 №97 на суму 2130101грн76коп. та від 20.12.2024 №98 на суму 469901грн24коп.
Позивач пояснив, що у зв'язку із знеструмленням та нефункціонуванням системи пожежної сигналізації у приміщеннях гуртожитку звернувся до відповідача для вжиття заходів в межах гарантійного строку в 12 місяців за договором підряду від 10.09.2024 №73/2024. Внаслідок невжиття відповідачем заходів щодо усунення виявлених недоліків (дефектів), відсутністю необхідних фахівців у штаті Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" та відповідно до пунктів 2.2.5, 2.2.7 договору підряду від 10.09.2024 №73/2024 позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" договори:
- від 23.10.2025 №107 щодо обстеження та налагодження системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, системи управління евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) в гуртожитку для облаштування приміщень для розміщення внутрішньо-переміщених та/або евакуйованих осіб, на суму 73500грн;
- від 26.11.2025 №32/2025 щодо поточного ремонту приміщень 1-4 поверхів гуртожитку для облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб (система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, система управління евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) на суму 198380коп.
Позивач вказав, що за результатами виконання робіт за договором від 26.11.2025 №32/2025 між Комунальним підприємством "Міське управління капітального будівництва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" складені та підписані:
- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 і довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за грудень 2025 року на суму 196953грн63коп, сплачених позивачем платіжною інструкцією від 26.12.2025 №101.
Позивач зазначив про направлення відповідачу 26.12.2026 претензії з вимогою щодо компенсування понесених витрат у розмірі 196953грн63коп. Відповідь на претензію від відповідача не була отримана позивачем.
Обґрунтовуючи підсудність спору Господарському суду Дніпропетровської області, позивач послався на частину 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
На адресу суду 17.04.2026 надійшла сформована в системі "Електронний суд" заява відповідача про продовження процесуального строку для подання до суду відзиву на позов та доказів на його підтвердження на 15 днів з дня закінчення строку, встановленого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк надання відзиву до 06.05.2026 включно.
На адресу суду 07.05.2026 надійшов сформований у системі «Електронний суд» відзив відповідача від 06.05.2026.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач послався на:
- неотримання листів позивача від 19.09.2025 №129-2025, від 15.10.2025 №144-2025, від 31.10.2025 №148-2025 про прибуття представника відповідача для огляду системи пожежної сигналізації та складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів)
- ненадання позивачем належних та допустимих доказів належного повідомлення відповідача про виявлені недоліки, дату та час огляду об'єкта, необхідність прибуття представника відповідача. Відсутність доказів, що підтверджують доведення цієї інформації до відома відповідача (вручення листів, зокрема повідомлення про вручення; підпису уповноваженої особи відповідача; відмітки про відмову від отримання або інші документи).
- самостійне залучення позивачем третьої особи та порушення погодженої сторонами процедури реалізації гарантійних зобов'язань (незабезпечення позивачем належного повідомлення відповідача та ненадання відповідачу можливості самостійного усунення недоліків у передбаченому договором порядку). Це виключає можливість покладення відповідальності на відповідача.
- необґрунтованість тверджень позивача про неучасть або відмову відповідача від підписання акта. Відповідач фактично не був належним чином повідомлений та був позбавлений можливості взяти участь в огляді і самостійно усунути можливі недоліки в межах гарантійних зобов'язань. Складення акта без участі відповідача за відсутності доказів його належного повідомлення суперечить умовам договору та не може вважатися належним доказом у справі.
- недоведеність виникнення виявлених несправностей системи пожежної сигналізації внаслідок неналежного виконання відповідачем робіт. Складений акт про виявлені недоліки фіксує факт наявності певних несправностей на момент огляду, але не підтверджує причин їх виникнення, часу появи та не встановлює причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виявленими недоліками.
- ненадання позивачем висновку незалежної експертизи, технічного дослідження чи іншого належного доказу на підтвердження того, що виявлені несправності є наслідком неналежного виконання робіт відповідачем, а не виникли з інших причин (перебоїв електроживлення, аварійних відключень електроенергії, неналежної експлуатації системи або втручання третіх осіб.)
- часті планові та аварійні відключення електропостачання в період експлуатації об'єкта. Систематичні знеструмлення об'єкта, перепади напруги, раптові аварійні відключення та подальше відновлення електроживлення могли безпосередньо вплинути на справність окремих елементів системи пожежної сигналізації, зокрема блоків живлення, акумуляторних батарей, контролерів, зон пожежної сигналізації та системи оповіщення. Значна частина зафіксованих у акті несправностей стосується акумуляторних батарей та блоків резервного живлення, які за своєю технічною природою є елементами, що підлягають природному зносу та мають обмежений строк експлуатації. Вихід з ладу таких елементів після певного періоду використання сам по собі не свідчить про неналежне виконання відповідачем монтажних чи пусконалагоджувальних робіт, оскільки може бути наслідком їх природного зношення, інтенсивного використання, а також впливу численних відключень електроенергії та перепадів напруги.
- недоведеність наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виявленими несправностями. Твердження про вину відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях. Позивач не надав технічний висновок чи експертне дослідження, що виключало би вплив зазначених зовнішніх факторів.
- вказівку виробника у гарантійному талоні на акумуляторні батареї Ventura GPL 12-26 про велику вірогідність експлуатації акумуляторів у режимі часткового заряду, у зв'язку з наявністю дефіциту електроенергії в енергосистемі України та застосуванням планових і аварійних відключень по всій території України з 11.10.2022. Виробник акумуляторних батарей визнає, що в умовах систематичних відключень електроенергії та нестабільного електропостачання існує підвищений ризик передчасного зносу, зниження ємності або виходу з ладу таких елементів.
- гарантійним талон, яким передбачено зняття з гарантійного обслуговування, у разі недотримання правил експлуатації, неправильної установки, умисних чи помилкових дій споживача, а також у випадку пошкодження внаслідок обставин непереборної сили. Виявлені несправності акумуляторних батарей та блоків резервного живлення могли бути наслідком саме умов їх подальшої експлуатації, частих аварійних та планових відключень електроенергії, а не неналежного виконання монтажних робіт відповідачем.
- виникнення заявлених позивачем несправностей у вересні 2025 року, тобто через близько дев'яти місяців експлуатації.
- експлуатаційну документацію на стаціонарні свинцево-кислотні акумулятори з регульованим клапаном (типу Ventura GPL 12-26), якою передбачений гарантійний строк їх експлуатації за стандартних умов 12 місяців. В умовах аварійних та стабілізаційних відключень електропостачання гарантійний строк експлуатації таких акумуляторних батарей скорочується до 3 місяців. Тому з огляду на загальновідомі обставини тривалих аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії в Україні у період 2024- 2025 років, фактичний гарантійний строк експлуатації спірного товару становив не більше 3 місяців з моменту поставки. На момент виявлення несправностей у вересні 2025 року гарантійні зобов'язання вже припинили свою дію.
- недоведеність обсягу та вартості виконаних робіт, їх зв'язок із виявленими недоліками, неможливості усунення недоліків менш витратними способами.
- відсутність доказів укладення позивачем договору на технічне обслуговування та проведення регулярних регламентних перевірок системи пожежної сигналізації, здійснення передбачених нормативами заходів технічного обслуговування.
- відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження структури суми збитків, її обґрунтування, взаємозв'язку між заявленими витратами та фактичними роботами чи усуненням конкретних недоліків.
- проведення у період монтажних робіт поточного ремонту приміщень цокольного поверху 3-4 блоків гуртожитку. Після закінчення монтажних робіт відповідач провів пуско-налагоджувальні роботи, система протипожежної сигналізації функціонувала нормально. Поточний ремонт не був завершений, при проведенні поточного ремонту пожежна сигналізація могла бути пошкоджена.
- відсутність в акті технічного обстеження систем протипожежного захисту інформації про те, що саме потребує ремонту. ТОВ «Еффект-ПБ Плюс» не зазначило, що стало причиною поломки. Долучені докази не дають можливість з'ясувати необхідність здійснювати ремонт системи пожежогасіння, потребу використовувати матеріали та проводити роботи, зазначені в додатку 1 до договору.
Відповідач повідомив суд, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 30000грн. Заява про витрати буде подана додатково протягом 5 днів з дня винесення рішення.
Також у відзиві відповідач заявив клопотання про:
- поновлення строку на подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та перехід до розгляд справи за правилами загального позовного провадження;
В обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку на подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач послався на відсутність об'єктивної можливості належним чином та у повному обсязі ознайомитися з матеріалами справи, оцінити складність спору та всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
- витребування від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» інформації щодо планових та аварійних відключень електропостачання у період з листопада 2024 по грудень 2025 року за адресою: вул. Лазаряна, буд. 2 у Соборному районі, м. Дніпро.
В обґрунтування клопотання про витребування доказів, відповідач послався на відсутність станом на момент подання відзиву відповіді АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на адвокатський запит про надання інформації про планові та аварійні відключення електроенергії у період з листопада 2024 по грудень 2025 року. Інформація перебуває у володінні саме оператора системи розподілу та не є відкритою у повному обсязі для сторонніх осіб. Відомості щодо періодів, тривалості, характеру (планові, аварійні) відключень електропостачання, а також можливих перепадів напруги за конкретною адресою об'єкта мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на встановлення причин виникнення несправностей обладнання та наявність або відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заявленими позивачем збитками.
Розглянувши клопотання відповідача про визнання поважними причин пропуску строку на подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає таке.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частин 4, 5 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 суд роз'яснив відповідачу, що відповідно до ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 06.04.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 06.04.2026 о 18:57год.
З огляду на положення частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.04.2026 вважається врученою позивачу 07.04.2026. Відповідач мав право подати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк до 13.04.2026включно.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач виклав у відзиві від 06.05.2026. Тобто за межами встановленого судом строку.
Відповідно до квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС №6520893 позовна заява з додатками була доставлена до електронного кабінету відповідача 31.03.2026 о 15:49год. Починаючи з цього моменту, відповідач вже мав можливість ознайомитись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами.
Відповідач не довів існування поважних причин пропуску строку подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та залишає без розгляду заяву відповідача від 06.05.2026 із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись нормами статей 13, 42, 118, 232-235, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Залишити без розгляду заяву відповідача від 06.05.2026 із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.Г. Новікова