вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.05.2026 Справа № 904/378/26
за позовом Криворізька центральна окружна прокуратура, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення завданої шкоди
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Демченко С.В.
Представники:
прокурор: Камлер А.В.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ботвінко О.А.
Криворізька центральна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", в якому просить суд стягнути шкоду у розмірі 131 769, 59 грн завдану навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків № № 36, 38 по АДРЕСА_1 у місті Кривому Розі.
Ухвалою суду від 03.02.2026 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 7 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази доплати судового збору в розмірі 1 081, 17 грн.
10.02.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
02.03.2026 від Комунального підприємства "Кривбасводоканал" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
В судове засідання 03.03.2026 з'явився прокурор.
Ухвалою суду від 03.03.2026 відкладено підготовче засідання до 31.03.2026.
06.03.2026 від Комунального підприємства "Кривбасводоканал" надійшов відзив на позовну заяву.
12.03.2026 від Криворізької центральної окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
13.03.2026 від Державної екологічної інспекції Придніровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла відповідь на відзив.
16.03.2026 від Державної екологічної інспекції Придніровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
16.03.2026 від Комунального підприємства "Кривбасводоканал" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 18.03.2026 клопотання Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/378/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
В судове засідання 31.03.2026 з'явились прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 31.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2026.
В судове засідання 05.05.2026 з'явився прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тож суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.
В ході судового засідання 05.05.2026 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 05.05.2026 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Узагальнена прокурора позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок скиду забруднених вод (речовини невідомого походження) в ґрунт земельної ділянки площею 26,4 м2 в районі будинків №№ 36, 38 по АДРЕСА_1 у м. Кривому Роз, від КНС-28 створено небезпеку для довкілля (навколишнього природного середовища), розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу (державі), складає 131 769, 59 грн.
Прокурор зазначає, що у справі № 904/2703/24 розглядалось питання забруднення земельної ділянки площею 57, 2 м2 в районі будинків №№ 36, 38, 40, 42 по АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі 20.03.2023 і Державною екологічною інспекцією, за результатом відбору проб грунтів нараховано шкоду у сумі 686 715, 92 грн. У справі № 904/378/26 предметом спору є забруднення земельної ділянки площею 26, 4 м2 в районі будинків №№ 36, 38 по АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі 02.06.2023 і Державною екологічною інспекцією, за результатом відбору проб ґрунтів нараховано шкоду у сумі 131 769, 59 грн, тобто у даній справі розглядається зовсім інша подія, інший період часу, інша земельна ділянка, інший розрахунок шкоди, спричиненої навколишньому природному середовищу, що говорить лише пре те, що після виявлених порушень природоохоронного законодавства 20.03.2023 відповідач продовжив протиправну бездіяльність і 02.06.2023 знову допустив забруднення грунтів.
Прокурор зазначає, що відповідно довідки про балансову належність, водопровідні та каналізаційні мережі, мережі водовідведення по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 у м. Кривому Розі обліковуються на балансі КП «Кривбасводоканал». НС-28 КП «Кривбасводоканал» має приймати стічні води по мережі водовідведення ТОВ «НВП «Собор» згідно укладеного договору, за що отримує оплату відповідно встановлених тарифів, та, в подальшому напорними мережами водовідведення КП «Кривбасводоканал» відправляти до очисних споруд. Відповідно Інструкції з експлуатації КНС-28, узгодженої головним механіком, головним енергетиком, начальником служби охорони праці та затвердженої головним інженером КП «Кривбасводоканал», КНС-28, АДРЕСА_1, 60 по надійності дії є насосною станцією І категорії, не допускає перерви або зниження подачі стічних вод і має бути обладнана одночасно не менш ніж двома насосними агрегатами потужністю 7,5 кВт та 22 кВт.
Прокурор зазначає, що розрахунок розміру шкоди, зроблений Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу на підставі інформації ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області є правильним.
Позиція Державної екологічної інспекції Придніровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
Інспекція вказує на те, що доводи відповідача про подвійне притягнення його до відповідальності є необґрунтованими, а збитки спричинені навколишньому природному середовищу нараховано правомірно. Інспекція зазначає про те, що предметом спору є забруднення земельної ділянки площею 26,4 м2 в районі будинків №№ 36, 38 по АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі 02.06.2023, за яку Інспекцією нараховано шкоду у сумі 131 769, 59 грн.
Працівниками Інспекції на підставі звернень громадян здійснювали виїзди для проведення комісійного обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі 30.08.2022, 13.09.2022, 22.09.2022, 03.01.2023, 03.01.2023, 03.01.2023, 24.03.2023 та 02.06.2023. Однак, вказані випадки забруднення земель по АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі є різними.
ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано інформацію щодо нормативну грошову оцінку у гривнях за квадратний метр на земельні ділянки за будинками №№36, 38 по АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі. Відповідачем не доведено, що відомості надані уповноваженим органом є недостовірними. Збитки, спричинені навколишньому природному середовищу у сумі 131 769, 59 грн нараховано за результатом виїзду та відбору проб ґрунтів саме 02.06.2023, що відповідає Методиці.
Інспекція зазначає, що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забруденні землі, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди, вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства. З огляду на вказане вище, Інспекція підтримує позовні вимоги прокурора.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує на те, що збитки за шкоду, завдану навколишньому середовищу у 2023 році внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків № 36, АДРЕСА_1 у даній справі №904/378/26 та збитки, за шкоду, завдану навколишньому середовищу у справі №904/2703/24 визначені в рамках одного кримінального провадження №12022041750000638 від 08.08.2022, в межах однієї і тієї ж земельної ділянки в районі будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , розраховуються за однією і тією ж Методикою та формулою, на підставі одного і того ж листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про вартість 1 кв. м. землі, а тому така відповідальність має ознаки подвійного фінансового стягнення за одне й те ж порушення, що суперечить приписам 61 Конституції України, принципу «Non bis in idem» та прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Відповідач зазначає, що висновки Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в акті обстеження від 02.06.2023, що колодязь поблизу КНС-28 належить КП «Кривбасводоканал», з якого витікала вода невідомого походження, - с хибними. Відповідач посилається на те, що витоки стічних вод відбувалися у 2022-2023 році з каналізаційного колодязя КК2, який належить НВП «Собор». Причиною витоків є порушення правил технічної експлуатації мереж водопостачання та водовідведення та правил скидання стічних вод до систем комунального водовідведення м. Кривого Рогу з боку ТОВ НВП «Собор». Відповідач повідомляє, що виробники й споживачі є відповідальними за дотримання вимог приймання та скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу відповідно до встановлених вимог чинного законодавства України, слід розрізняти відповідальність сторін відповідно до актів розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Доказів перебування контрольних колодязів поблизу КНС-28 на балансовому обліку КП "Кривбасводоканал" до матеріалів справи не надано. Натомість відповідно до положень 2.8 Правил №79, випуск з контрольним колодязем перебувають на балансі споживача. КНС-28 є насосною станцією ІІ категорії і може працювати з одним насосним агрегатом. Твердження прокурора, про те, що робота КНС-28 з одним насосом є роботою в аварійному режимі не підтверджуються, ані нормативно-правовими актами, ані будь-якими доказами. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження суми розрахованих збитків за шкоду, завдану навколишньому середовищу у розмірі 131 769, 59 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
На виконання Наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді", № 194 від 11.06.2021 "Про організацію взаємодії органів прокуратури з питань захисту інтересів держави в суді поза межами кримінального провадження", Криворізькою центральною окружною прокуратурою 17.04.2024 отримано висновок про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та копії матеріалів кримінального провадження № 12022041750000638 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 242 КК України, що перебувають в провадженні СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для опрацювання.
До СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області 24.07.2022 із письмовою заявою звернулась гр. ОСОБА_1 про те, що 24.07.2022 о 12.00 на берегу річки Саксагань за адресою: АДРЕСА_1, буд. 50 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу велика кількість промислових відходів зелено-білого кольору з'явилась на поверхні річки.
23.08.2022, 06.09.2022, 16.09.2022, 28.12.2022, 20.03.2023, 02.06.2023 проводився огляд місця події, у тому числі за участю спеціалістів - інспекторів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, якими фіксувались факти забруднення річки, ґрунтів, відбирались проби води та ґрунтів для проведення вимірювання вмісту забруднюючих речовин.
Інспекторами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, залученими до проведення слідчих дій у якості спеціалістів, на підставі актів відбору проб вод, складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод невідомого походження, що витікають з колодязя поблизу КНС-28 КП "Кривбасводоканал" на прилеглу територію в районі будинків, 40, 42, 50 по АДРЕСА_1 та безпосередньо з річки Саксагань, № 8 від 30.08.2022, № 1-22-2 від 13.09.2022, № 2-22-2 від 22.09.2022, № 1-23-2 від 03.01.2023, № -2-23-2 від 03.01.2022, № 3-23-2 від 03.01.2023, № 11-23-2 від 24.03.2023.
Вказаними протоколами зафіксовано значне перевищення гранично допустимих нормованих значень вмісту забруднюючих речовин.
На підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 12.05.2023, направленої до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, 17.05.2023 начальником інспекції видано наказ №112-ТП про проведення перевірки інформації вказаної у зверненні ОСОБА_2. від 12.05.2023 щодо фактів можливого забруднення р. Саксагань та грунтів по АДРЕСА_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Інспекцією проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості по АДРЕСА_1 в районі будинку № 40 та встановлено, що з каналізаційного колодязя поблизу КНС-28 КП «Кривбасводоканал» витікає забруднена вода, яка стікає до річки Саксагань.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу № 112-ТП від 17.05.2023 спеціалістами екологічної інспекції із залученням заступника голови Саксаганської районної у місті ради в присутності гр. ОСОБА_3 02.06.2023 проведено комісійне обстеження місцевості по АДРЕСА_1 в районі будинків №36, 38, про що складено акт.
Під час здійснення комісійного обстеження по АДРЕСА_1 виявлено колодязь поблизу КНС №28 КП «Кривбасводоканал», з якого здійснювався виток води невідомого походження на асфальтовану дорогу. У подальшому по сформованому руслу, дана вода невідомого походження по бетонованому лотку для зливових вод потрапляє на грунт земельної ділянки між будинками № 36, 38 по АДРЕСА_1.
З метою встановлення ймовірного факту забруднення грунтів держінспекторами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Придніпровського округу відібрана проба грунту, залитого водами невідомого походження: грунт земельної ділянки між будинками № 36, 38 по АДРЕСА_1. Площа земельних ділянок, на які потрапила вода складає 26,4 м2.
При комісійному обстеженні, за попереднім повідомленням телефонограммою КП «Кривбасводоканал», представники комунального підприємства були відсутні.
Головними спеціалістами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу складено акт відбору проб ґрунтів № 7-23-2 від 02.06.2023, яким зазначено, що земельна ділянка за візуальним оглядом забруднена внаслідок витоку води невідомого походження з колодязя біля КНС-28 КП «Кривбасводоканал» на території між приватними будинками №№ 36, 38 по АДРЕСА_1.
За результатами лабораторних вимірювань ґрунту, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Придніпровського округу встановлено значне перевищення показників по амонію обмінному, рН та нітратам, що свідчить про забруднення земельної ділянки в районі будинків №№ 36, 38 по АДРЕСА_1 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу, що підтверджується протоколом № 7-23-2 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.06.2023.
Даний факт є підставою для нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельних ресурсів.
На підставі протоколу № 7-23-2 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.06.2023 та інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданого ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Інспекцією проведено розрахунок шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянок складає 131 769, 59 грн.
Доказів сплати відповідачем вказаного розміру шкоди суду не надано.
Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об^єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов"язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Положення Закону України "Про державний контроль за охороною та використанням земель" вказують, що псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законом порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону земель" (далі Закон) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.
Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється (ст. 37 Закону).
Ст. 45 Закону передбачає, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Також, ст. 27 Закону України "Про рослинний світ" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проектуванням, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.
Будівництво, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів і застосування технологій, що викликають порушення стану та умов місцезростання об'єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій, зайнятих ними, забороняється.
Відповідно до вимог статей 91, 96 Земельного кодексу України (далі Кодекс), власники (користувачі) земельних ділянок зобов'язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля та зберігати корисливі властивості землі.
Відповідно ст. 167 Земельного кодексу України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
За ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.
Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" у ст. 5 визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За ст. 40 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно ст. 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Згідно з ч. З ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп. 8, 9 п. 4 даного Положення, пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5 ст. 68 Закону).
Аналогічна правова позиція міститься в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744. Зокрема, відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Розмір шкоди встановлено розрахунковим методом згідно із Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149). Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2).
Ця Методика застосовується саме під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3.).
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3., 3.4, 4.1 Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в її складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодо чинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, Документ сформований в системі "Електронний суд" 20.06.2024 9 що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести:
- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);
- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
- вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Щодо позовної вимоги про стягнення шкоди суд наголошує, що для відшкодування шкоди необхідно довести наявність всіх елементів цивільного правопорушення, окрім вини заподіювача, якими є: правомірність дій, наявність завданої шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою та лише за наявності всіх вказаних умов можливе відшкодування шкоди.
Прокуратура покладає відповідальність за підтримку в належному технічному стані каналізаційної мережі, у тому числі КНС-28, яка перебуває на балансовому обліку КП "Кривбасводоканал", забезпечення її безперебійного функціонування та підтримка в належному технічному стані колодязя по АДРЕСА_1, буд. 42А на відповідача, відповідальність за забруднення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в районі будинків №№ 36, 38 покладається на балансоутримувача даної каналізаційної насосної станції № 28, а саме на КП "Кривбасводоканал".
Належність каналізаційного люку, з якого систематично витікають забруднені води, до мереж КП «Кривбасводоканал» підтверджується схемами розташування систем водопостачання та водовідведення біля території земельної ділянки по АДРЕСА_1 42 а, згідно з якою мережа водовідведення КП «Кривбасводоканал», відмічена літерою «К», веде до вищезазначеного каналізаційного люку.
На схемі розташування систем водопостачання та водовідведення біля території земельної ділянки по АДРЕСА_1 42а, де позначено, що каналізаційні мережі КП «Кривбасводоканал», відмічені літерою «К», ведуть до вищезазначеного каналізаційного люку.
Також, зі схеми підключення каналізаційної мережі чотириповерхового будинку по АДРЕСА_3 до мережі КП «Кривбасводоканал» встановлено, що вищезазначений каналізаційний люк, позначений на схемі «КК1» відноситься до сфери обслуговування КП Кривбасводоканал».
Таким чином, «Будівля КНС-28 АДРЕСА_1, 60» перебуває на балансовому обліку КП «Кривбасводоканал» за інвентарним номером №2170.
Колодязь, з якого відбувався виток забрудненої води на балансовому обліку підприємства не перебуває, однак він відносяться до сфери обслуговування КП «Кривбасводоканал».
Отже, як вбачається із наданих схем, КНС-28 КП «Кривбасводоканал» має приймати стічні води по мережі водовідведення КП «Кривбасводоканал», за що отримує оплату відповідно встановлених тарифів, та, в подальшому напірними мережами водовідведення КП «Кривбасводоканал» відправляти до очисних споруд.
Відповідно довідки про балансову належність, водопровідні та каналізаційні мережі, мережі водовідведення по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 у м. Кривому Розі обліковуються на балансі КП «Кривбасводоканал».
Під час огляду 28.06.2023 КНС-28 встановлено, що біля КНС-28 розташовано 2 колодязі, в одному з яких, що позначений на схемі як КК2, розташована каналізаційна труба, яка зі слів співробітників КП «Кривбасводоканал» веде у невідомому напрямку. Однак, в подальшому, в ході досудового розслідування зі схеми підключення каналізаційної мережі чотириповерхового будинку по АДРЕСА_3 до мережі КП «Кривбасводоканал» встановлено, що дана труба із колодязя позначеного на схемі як КК2 веде до іншої КНС і ця мережа належить до мережі обслуговування ООО НПП «Собор». Тоді як каналізаційний колодязь, з якого систематично відбуваються витоки забрудненої води, позначеного на схемі як КК1 належить до мережі обслуговування КП «Кривбасводоканал».
Таким чином, ані колодязь позначений на схемі як КК2, ані труба яка до нього (КК2) входить та знаходиться на обслуговувані ООО НПП «Собор» не має відношення ані до колодязя КК 1, який знаходиться на обслуговувані КП «Кривбасводоканал», ані до факту витоку з даного колодязя каналізаційних вод та, як наслідок факту забруднення прилеглої земельної ділянки.
Відповідно до Інструкції з експлуатації КНС-28 розділ «Призначення та характеристика споруди, технологічна схема з кількісними та якісними показниками процесу» вбачається, що на даній насосній станції має працювати одночасно не менше 2-х насосних агрегатів потужністю 7,5 кВт та 22 кВт. Каналізаційні насосні станції призначенні для перекачування побутових та виробничих стічних вод КНС-28, АДРЕСА_1, 60 по надійності дії є насосною станцією І категорії, не допускає перерви або зниження подачі стічних вод
Відповідно тієї ж Інструкції розділ «Порядок і строки проведення оглядів, ревізій та ремонтів споруд і устаткування», поточні і капітальні ремонти - є невід'ємною частиною планової системи технічної експлуатації насосних станцій і проводяться згідно графіку ППР, для підтримки обладнання насосних станцій у працездатному стані. В необхідних випадках (після аварій і т.п.) проводять позапланові ремонти. Факт роботи на КНС-28 лише 1 насосного агрегату підтверджується також журналом проведення ремонтних робіт на КНС-28, де зазначено, що 12.09.2022 був знятий насосний агрегат.
Наявність аварійних ситуацій та належність зазначеного колодязю саме КП «Кривбасводоканал» підтверджується журналом обліку звернень щодо аварійних ситуацій, скидів, витоків нечистот по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 за період 2022-2023 років, з яких вбачається, що від мешканців зазначених вулиць систематично надходили звернення про засмічення каналізаційного колодязя та витоки нечистот, які усувались працівниками КП «Кривбасводоканал».
Отже, встановлено, що за період 2022-2023 років по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу відбуваються аварійні ситуації та працівники КП «Кривбасводоканал» систематично їх усувають, обслуговують зазначений колодязь, проводять там ремонтні роботи, що є підтвердженням належності вказаних колодязів КП «Кривбасводоканал».
Прокурор, вказує на те, що КП «Кривбасводоканал» не забезпечив належної роботи власної Каналізаційної насосної станції 28, через недобросовісне ставлення до власного обладнання, несвоєчасне його обслуговування та ремонт і, як наслідок, порушення природоохоронного законодавства, чим спричинив небезпеку для довкілля (навколишнього природного середовища), що і привело до завдання шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №916/1041/17.
Відтак, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 904/4782/23 мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 по справі № 904/2703/24 в задоволені позовних вимог керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" про стягнення грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 686 715, 92 грн відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі № 904/2703/24 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/2703/24 задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/2703/24 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 686 715, 92 грн завданої шкоди навколишньому природному середовищу, зарахувавши вказані кошти на рахунок.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі № 904/2703/24 встановлено:
«Відповідно до Інструкції з експлуатації КНС-28 розділ "Призначення та характеристика споруди, технологічна схема з кількісними та якісними показниками процесу" вбачається, що на даній насосній станції має працювати одночасно не менше 2-х насосних агрегатів потужністю 7,5 кВт та 22 кВт. Каналізаційні насосні станції призначенні для перекачування побутових та виробничих стічних вод КНС-28, АДРЕСА_1, 60 по надійності дії є насосною станцією І категорії, не допускає перерви або зниження подачі стічних вод.
Відповідно тієї ж Інструкції розділ "Порядок і строки проведення оглядів, ревізій та ремонтів споруд і устаткування", поточні і капітальні ремонти - є невід'ємною частиною планової системи технічної експлуатації насосних станцій і проводяться згідно графіку ППР, для підтримки обладнання насосних станцій у працездатному стані. В необхідних випадках (після аварій і т.п.) проводять позапланові ремонти.
Факт роботи на КНС-28 лише 1 насосного агрегату підтверджується також журналом проведення ремонтних робіт на КНС-28, де зазначено, що 12.09.2022 був знятий насосний агрегат.
Також, допитані в якості свідків машиніст насосних установ Саксаганського цеху ОСОБА_4 , начальник насосних станцій Саксаганського цеху ОСОБА_5 , начальник Саксаганського цеху ОСОБА_6 пояснили, що восени 2022 демонтовано насосний агрегат, який на час допиту свідків (03.07.2023) не відремонтовано. Також, свідки повідомили, що вихід двигуна з ладу відноситься до аварійної ситуації. Тобто, з вересня 2022 року по липень 2023 року дана насосна станція фактично працює у аварійному стані
Разом з тим, відповідно пункт 2.2 підпункт 2 статуту КП "Кривбасводоканал", одним із основних напрямків діяльності Підприємства є забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах з доведенням якості очистки стічних вод, що випускаються у водойми, до екологічних і санітарних вимог.
Відповідно пункт 4.1 статуту КП "Кривбасводоканал", Майно Підприємства становить необоротні і оборотні активи, а також, цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.
Відповідно пункт 5.2.2 підпункт 5 статуту КП "Кривбасводоканал", Підприємство зобов'язано відповідно до укладених договорів, забезпечувати виробництво та надання послуг водопостачання та водовідведення, інших видів діяльності, передбачених Статутом.
Також, відповідно пункт 5.2.2 підпункт 9 статуту КП "Кривбасводоканал", Підприємство зобов'язане виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природніх ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Натомість, в порушення наведеного, КП "Кривбасводоканал" належної роботи власної Каналізаційної насосної станції 28 не забезпечив, чим спричинив небезпеку для довкілля (навколишнього природного середовища)».
Судом також враховується те, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022041750000638 від 08.08.2022 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема:
- протиправної поведінки відповідача щодо забруднення земельних ділянок внаслідок скиду забруднених вод;
- наявність шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель;
- безпосередній причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою;
- вина відповідача, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.
Протиправна поведінка КП "Кривбасводоканал", наявність шкоди, причинний зв'язок між ними та вина відповідача, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, знайшли своє підтвердження в ході проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №12022041750000638 від 08.08.2022 та проведення огляду місця події, проведенням спеціалістами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) комісійного обстеження, матеріалами експертизи № СЕ-19/125-23/7255-ФХЕД від 15.11.2023.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.05.2019 у справі № 920/1107/17 зауважив, що у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до п. 1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених господарським процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності господарського процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Крім цього, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 163/2298/16-ц про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням лісового законодавства, зазначив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що обов'язок доказування відсутності вини у деліктних правовідносинах покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у даному випадку наявні всі складові цивільно-правової відповідальності передбачені ст. 1166 ЦК України.
Так, неправомірність поведінки КП "Кривбасводоканал" виразилась у халатному ставленні підприємства до виконання своїх обов'язків, незабезпеченні своєчасного та належного ремонту обладнання, не вжитті заходів щодо уникнення аварійних ситуацій, експлуатації насосної станції з порушенням Інструкції про її експлуатацію та норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Наявність шкоди виражається у забрудненні ґрунтів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в районі будинків №36, 38 площею 26, 4 м2 та підтверджується розрахунком Державної екологічної інспекції Придніпровського округу.
Згідно з яким розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем, складає 131 769, 59 грн у відповідності з вимогами Методики та обставинам справи щодо виявлених позивачем порушень.
У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок. Через невиконання КП "Кривбасводоканал" своїх обов'язків, невиконання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності без завдання шкоди довкіллю, КП "Кривбасводоканал" допустив експлуатацію насосної станції з порушенням технічних вимог, тобто в аварійному режимі, що призвело до забруднення ґрунтів та нарахування шкоди, спричиненої внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Вина завдавача шкоди полягає у невжитті належних та достатніх заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату і знайшла своє підтвердження в ході проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №12022041750000638 від 08.08.2022, яке скеровано до суду з обвинувальним актом відносно начальника Саксаганського цеху КП "Кривбасводоканал" з остаточною правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.05.2019 у справі № 920/1107/17 зауважив, що у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до п. 1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених господарським процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності господарського процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В матеріалах справи відсутні докази того, що шкода довкіллю внаслідок забруднення ґрунтів була завдана не з вини відповідача.
Статею 41 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За приписами п. "г" ч. 4, ч. 6 ст. 47 вказаного Закону державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Доказів відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків № № 36, 38 по АДРЕСА_1 у місті Кривому Розі суду не надано.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, беручи до уваги, що відповідач в загальному порядку не спростував факт порушення ним природоохоронного законодавства (на підтвердження якого в матеріалах справи містяться відповідні документи), враховуючи обґрунтованість розрахунків позивача, які відповідачем також не спростовані, беручи до уваги наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже стягненню з відповідача на користь держави шкоду у розмірі 131 769, 59 грн завдану навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків № № 36, 38 по АДРЕСА_1 у місті Кривому Розі, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів".
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім того, пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Порушення інтересів держави полягає у тому, що не відшкодування КП «Кривбасводоканал» шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки, тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, обласного та місцевого бюджетів.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
В свою чергу згідно з пунктами 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей. У зв'язку з цим, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на стягнення збитків, завданих КП «Кривбасводоканал» та пред'явлення позовну заяву до суду Криворізькою центральною окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу направлено листи від 16.10.2025 №59-10263вих-25 та від 24.12.2025 №59-12676вих-25.
Інспекцією заходи щодо стягнення з КП «Кривбасводоканал» в судовому порядку вказаної шкоди не вжито, а до окружної прокуратури надано відповіді № 3-7231-5 від 23.10.2025 та №3-8510-5 від 29.12.2025, що Інспекцією не вживались заходи, у тому числі претензійно-позовного характеру щодо відшкодування завданих збитків та Інспекція не заперечує проти представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Криворізькою центральною окружною прокуратурою.
На виконання ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою південною окружною прокуратурою повідомлено Криворізьку міську раду про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Таким чином, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662, 40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дудаєва Джохара, 6а, код ЄДРПОУ 03341316) на користь держави 131 769, 59 грн завданої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків № № 36, 38 по АДРЕСА_1 у місті Кривому Розі.
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дудаєва Джохара, 6а, код ЄДРПОУ 03341316) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 11.05.2026
Суддя В.І. Ярошенко