Рішення від 30.04.2026 по справі 904/7251/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026м. ДніпроСправа № 904/7251/25

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 756 989, 47 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (надалі - Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 756 989,47 грн. з яких: 322 252,55 грн. пеня за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 221 928,64 грн. пеня за порушення строків завершення будівництва, 212 808,29 грн. штраф за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором підряду № 102/4Д від 20.03.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2025 року відкрито провадження у справі №904/7251/25, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29.01.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 17.02.2026 року.

Відповідач подав заяву про повернення до стадії підготовчого провадження, яку мотивовано тим, що про слухання справи останній дізнався випадково із загальнодоступного електронного ресурсу, що в свою чергу викликало необхідність у звернені за правовою допомогою. За доводами Відповідача, вказані обставини унеможливили своєчасне подання заперечень в передбачені законом строки, що і стало підставою для звернення до суду з заявою про повернення до стадії підготовчого провадження та встановлення строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 19.02.2026 року суд призначив повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, наголошував на тому, що він має бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язань за договором, у зв'язку з тим, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. При цьому, Відповідач зазначив, що наявність обставин, які істотно ускладнили своєчасне виконання зобов'язань, було підтверджено у належний спосіб згідно висновку Рівненської торгово-промислової палати від 17.10.2025 року № 56.01./433.

Відповідач зазначив, що на момент укладення договору він не мав об'єктивної можливості передбачити, що за такий короткий проміжок часу ворог зможе настільки швидко просунутися вперед по лінії фронту саме в цьому напрямку, створивши безпосередню загрозу виконанню робіт і логістиці постачання матеріалів, оскільки будівництво за спірним договором мало здійснюватися у с. Лиман, Добропільський район Донецької області, яке знаходиться на відстані 17,48 км від окупованої російськими військами території та фактичної дислокації ворожих військ, що в умовах активної фази бойових дій та повітряної загрози, є зоною підвищеного ризику ураження. Починаючи з 01.05.2025 року (дати початку виконання робіт), виконання ТОВ "Строй ЮА" робіт за раніше обумовленим графіком стало об'єктивно неможливим через систематичне застосуванням ворожих FPV-дронів і БПЛА по будівельній техніці й персоналу, а також відсутність на зазначеній ділянці стабільного прикриття засобами радіоелектронної боротьби Збройних Сил України, що пов'язано із постійною ротацією таких засобів уздовж лінії фронту з міркувань тактики і безпеки.

Позивач у відповіді на відзив виклав власні аргументи на спростування наведених Відповідачем заперечень, зокрема зазначив, що договір підряду було укладено сторонами під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а отже, Відповідач знав та розумів всі ризики, що можуть виникати під час виконання умов договору. Крім того, Позивач зазначив, що не отримував від Відповідача жодних повідомлень про неможливість виконувати будівельні роботи у визначені строки.

30.03.2026 року Відповідач подав заперечення, за змістом яких навів додаткові аргументи в обґрунтування своєї позиції, та просив суд, у разі якщо останній дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову, зменшити розмір неустойки на 99%.

02.04.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 23.04.2026 року.

В засіданні 23.04.2026 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав проголошення рішення на 30.04.2026 року, про що повідомив сторін.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 30.04.2026 року оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2025 року між Позивачем (Замовником) та Відповідачем (Підрядником) укладено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від № 102/4Д (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по визначеному у Договорі об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що роботи виконуються за етапами:

І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору.

ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Згідно умов п. 2.1. Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 01.05.2025 року, вартість робіт визначена за Договірною ціною і складає: 3 040 118,36 грн., у тому числі ПДВ 506 686,39 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта.

Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до « 03» травня 2025 року включно. Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п.3.1., 3.2. Договору).

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. Договору передбачено права замовника, зокрема, відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов'язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) Підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;

б) Підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;

в) Підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проектно-кошторисної документації під час будівництва об'єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника;

г) Систематичне порушення підрядником умов даного договору.

Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.

Підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. Договору визначено, що замовник зобов'язаний затвердити проектну документацію, надати підряднику об'єкт (фронт робіт).

Відповідно до пункту 8.1. договору замовник за актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

Згідно з пунктом 8.2. підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

Підрядник щомісячно до 10 числа наступного місяця зобов'язаний інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо) (пункт 8.4 договору).

Відповідно до пункту 17.2. договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Згідно з пунктом 18.6. договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 8.1. Договору, 21.03.2025 року Позивач передав Відповідачу будівельний майданчик, про що сторонами складено відповідний акт (а.с. 20),

Як свідчить зміст Календарного графіку виконання робіт, зазначеним Додатком до Договору сторони встановили строки виконання у декадах (І декада - з 1 по 10 число місяця, ІІ декада - з 11 по 20 число місяця, ІІІ декада - з 21 до кінця місяця), з поділом кожної декади на три рівні частини (третини), які відповідають:

- перша третина першої декади - 1-3 число місяця, друга третина - 4-6 число місяця, третя третина - 7-10 число місяця;

- перша третина другої декади - 11-13 число місяця, друга третина - 14-16 число місяця, третя третина 17-20 число місяця;

- перша третина третьої декади - 21-23 число місяця, друга третина - 24-26 число місяця, третя третина - 27- останнє число місяця.

З урахуванням наведеного тлумачення графіку виконання робіт, враховуючи зафарбовані (позначені) клітини графіку, Відповідач мав розпочати виконання будівельних робіт (ІІ етап) протягом 1-3 квітня 2025 року, та завершити відповідні роботи до 03 травня 2025 року включно.

На виконання умов Договору Відповідач виконав роботи з розробки проектної документації (І етап) по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385", про що сторонами складено Актом здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації від 10.04.2025 року (том 1, а.с. 19).

25.06.2025 року сторони склали акт огляду будівельного майданчика по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385", яким встановили, що станом на 25.06.2025 року підрядник роботи на об'єкті не розпочав, чим порушив строки початку робіт, визначені у календарному графіку виконання робіт (додаток 4) до договору підряду.

08.07.2025 року Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення № 14/22-741 про дострокове розірвання договору підряду № 102/4Д в односторонньому порядку, з підстав порушення Відповідачем підпункту "а" пункту 4.1.1. розділу 4 Договору, що підтверджується актом огляду будівельного майданчику від 25.06.2025 року. Зазначене повідомлення отримано Відповідачем 10.07.2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 63).

Враховуючи факт отримання Відповідачем повідомлення про розірвання договору підряду 10.07.2025 року, зазначений договір є розірваними в односторонньому порядку з 16.07.2025 року.

Зважаючи на те, що Відповідач не приступив до виконання будівельних робіт (ІІ етап) та відповідно не завершив їх виконання у визначені договором строк, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача неустойку (пеню та штраф) в загальному розмірі 756 989,47 грн.

Здійснивши оцінку обґрунтованості вимог Позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений сторонами Договір підряду містить елементи різних договорів, зокрема, договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а також, договору будівельного підряду, тобто, є змішаним договором.

Зважаючи на те, що причиною виникнення даного спору, є невиконання Відповідачем зобов'язань саме в частині проведення будівництва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють будівельний підряд.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вище встановлено судом, Додатком 4 до Договору (Календарний графік виконання робіт) сторони узгодили умови щодо строків виконання другого етапу робіт (Будівельні роботи), з початком їх виконання протягом 1-3 квітня 2025 року, і закінченням до 03 травня 2025 року включно.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи (том 1, а.с. 18), станом на 25.06.2025 року Підрядник (Відповідач) не приступив до виконання будівельних робіт на об'єкті, які відповідно до умов Договору мали бути розпочаті протягом 1-3 квітня 2025 року, чим порушив умови договору.

Умовами підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору сторони визначили правові наслідки порушення Підрядником строків початку виконання будівельних робіт, у вигляді права Замовника на односторонню відмову від договору.

Наведені умови договору відповідають приписам ч. 2 ст. 849 ЦК України, згідно якої, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Отже, у зв'язку з неналежне виконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема, порушенням строку початку будівельних робіт, Позивач скористався своїм правом на відмову від договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам відповідного договору.

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 13.3. Договору сторони передбачили, що за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (пункт 3.1. Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення терміну початку виконання 2-го етапу робіт (будівельні роботи) в розмірі 322 252,55 грн., яка розрахована за період з 01.04.2025 року (термін початку будівельних робіт) по 16.07.2025 року (дата розірвання договору).

Здійснивши перевірку наданого розрахунку, суд дійшов висновку, що Позивач невірно визначив період для нарахування неустойки за порушення початку будівельних робіт.

Так, судом встановлено, що відповідно до узгодженого сторонами Календарного графіку (Додаток № 4 до Договору), Відповідач мав розпочати виконання будівельних робіт протягом 1-3 квітня 2025 року. Відтак, з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України, прострочення виконання обов'язку щодо початку робіт розпочинається з наступного дня після спливу встановленого строку, тобто з 04.04.2025 року.

Помилковим суд вважає і визначення Позивачем дати закінчення нарахування пені за прострочення початку виконання робіт станом на дату розірвання договору (16.07.2025 року). При цьому, суд виходить з того, що відповідний період прострочення обмежується моментом настання строку завершення будівництва, визначеного Календарним графіком, а саме 03.05.2025, оскільки після спливу зазначеного строку виникає інше самостійне порушення зобов'язання - порушення строків завершення будівництва, за яке Договором (п. 13.5.) передбачено окрему відповідальність.

Таким чином, пеня за порушення терміну початку виконання робіт (п. 13.3. Договору), підлягає нарахуванню за період з 04.04.2025 по 03.05.2025 (30 днів) та становить суму 91 230,55 грн. (3 040 118,36 х 0,1% х 30 = 91 203,55).

Відповідно до п. 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З урахуванням наведених умов договору, Позивач розрахував та просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків завершення будівництва в сумі 221 982,64 грн. за період з 04.05.2025 року (термін завершення будівельних робіт) по 16.07.2025 року (дата розірвання договору), а також штраф за порушення строків завершення будівництва понад 30 днів, розмір якого становить 272 808,29 грн. За результатами перевірки розрахунку неустойки за п. 13.5. Договору, судом встановлено що її нарахування проведено арифметично правильно.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, обґрунтованими визнаються вимоги Позивачем в частині стягнення: пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт у сумі 91 203,55 грн.; пені за порушення строків завершення будівництва в сумі 221 928,64 грн.; штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн.

Стосовно посилання Відповідача на висновок Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання умов Договору, а також, як на підставу для зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Проте, на відміну від форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили, які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання такого зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.

Тобто, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 по справі № 912/3323/20).

У постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20, від 15 червня 2018 року зі справи № 915/531/17, від 26 травня 2020 року зі справи № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи № 913/785/17 викладено висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до яких, засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

В матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за спірним договором.

В той же час, до матеріалів справи Відповідачем надано висновок Рівненської торгово-промислової палати, яким встановлено обставини, що істотно ускладнили своєчасне виконання зобов'язань за Договором № 102/4Д від 20.03.2025 року, і який відповідно може бути підставою для внесення змін у спірний Договір, або для його розірвання, втім ніяким чином не підтверджує обставини через які Постачальник звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Кім того, суд звертає увагу на пункт 14.8. Договору, яким передбачено, що Сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні, не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об'єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідними уповноваженими органами.

Тобто, виходячи з умов наведеного пункту договору, зважаючи на те, що його укладено під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, коли обстріли території України, включаючи місце виконання підрядних робіт тривали більше трьох років, укладаючи відповідний договір, Відповідач мав усвідомлювати усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд відхиляє доводи Відповідача відносно наявності підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків поставки товару.

В той же час, з урахуванням зазначених обставин у справі, господарський суд вбачає можливість для вирішення питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.

Так, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин), у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 910/1005/19 зазначено, що цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що поряд з вимогою про стягнення з Відповідача неустойки за порушення терміну початку виконання робіт (п. 13.3. Договору), Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків завершення робіт (п. 13.5. Договору), суд дійшов висновку, що стягнення останніх у заявленому розмірі (221 928,64 грн. та 212 808,29 грн. відповідно) призведе до покладення на Відповідача несправедливо непомірного тягаря.

Суд враховує, що відповідальність, передбачена п. 13.5. договору, застосовується у зв'язку з невиконанням того самого зобов'язання щодо виконання будівельних робіт у межах погодженого сторонами Календарного графіка, а тому сукупний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є очевидно неспівмірним наслідкам допущеного порушення.

Крім того, суд бере до уваги ступень вини Відповідача, характер допущених порушень, а також обставини здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану.

Отже, з урахування засад справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені за порушення строків завершення будівництва, а також штрафу за прострочення виконання таких робіт понад тридцять днів, на 60 % від заявленого до стягнення розміру.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Відповідача 91 230,55 грн. пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 88 771,45 грн. пені за порушення строків завершення будівництва, 85 123,31 грн. штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, оскільки зменшення розміру неустойки є наслідком реалізації судом дискреційних повноважень, а не наслідком необґрунтованості відповідної частини позовних вимог, судові витрати в частині суми, на яку зменшено неустойку, покладаються на Відповідача. Водночас, судові витрати пропорційно тієї частини вимог у задоволенні яких відмовлено через їх необґрунтованість, покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ангарська, 3а, код ЄДРПОУ 38888898) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 91 230,55 грн. пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 88 771,45 грн. пені за порушення строків завершення будівництва, 85 123,31 грн. штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів, 6 311,28 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.05.2026

Суддя О.В. Ліпинський

Попередній документ
136388510
Наступний документ
136388512
Інформація про рішення:
№ рішення: 136388511
№ справи: 904/7251/25
Дата рішення: 30.04.2026
Дата публікації: 12.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.05.2026)
Дата надходження: 15.05.2026
Розклад засідань:
29.01.2026 10:30 Господарський суд Дніпропетровської області
17.02.2026 12:00 Господарський суд Дніпропетровської області
17.03.2026 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
02.04.2026 10:30 Господарський суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області