вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у прийнятті додаткового рішення
"04" травня 2026 р. Cправа № 902/72/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.
за участю представників
прокурора - Сосницька Ірина Віталіївна, посвідчення №072237 від 01.03.2023 (в залі суду)
відповідача 1 - Шмиров Євгеній Ігорович, свідоцтво №000328 від 19.09.2018 року (в залі суду)
позивачі, відповідач 2 та треті особи не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача 1 ОСОБА_1 (б/н від 21.04.2026) (вх.канц. № 01-30/3940/26) про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн у справі
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Тульчинської окружної прокуратури (вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23600) в інтересах держави в особі
Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)
Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)
Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька обл., 21100)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Тульчинської міської ради (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23600)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 12, м. Хмельницький, 29005)
про визнання договору про публічну закупівлю, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони та стягнення 1 038 557,00 грн
Виконувач обов'язків керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради, Вінницької обласної військової адміністрації, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 та до Тульчинської міської ради про визнання недійсним Договору №2 ДСТТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Реконструкція ставу з його екологічним поліпшенням в с. Михайлівка Тульчинського району (ІІ черга)" (за ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція) від 05.10.2017 та стягнення 1 038 557,00 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2025 відкрито провадження у справі №902/72/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.03.2025. Також даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
31.03.2026 у справі №902/72/25 судом ухвалено рішення, відповідно до якого в позові відмовлено повністю.
22.04.2026 від відповідача 1 до суду надійшла заява (б/н від 21.04.2026) (вх.канц. № 01-30/3940/26) про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн.
24.04.2026 від Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області до суду надійшли заперечення на подану заяву (б/н від 24.04.2026).
Ухвалою суду від 01.05.2026 призначено судове засідання з вирішення питання понесених відповідачем 1 судових витрат на правову допомогу у справі №902/72/25 на 04.05.2026.
В судовому засіданні 04.05.2026 прийняли участь прокурор та представник відповідача 1. Представники позивачів, відповідача 2 та третіх осіб правом участі в судовому засіданні не скористались.
Суд повідомляє що ухвалу суду від 01.05.2026 надіслано позивачам, відповідачу 2 та третім особам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
При цьому, про дату судового засідання представників сторін додатково повідомлено телефонограмами суду, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні розглянувши матеріали справи, заяву представника відповідача 1 суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача 1 на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України).
Водночас ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Вказана норма кореспондується з ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанови Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 904/1377/22 та від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 904/1377/22; від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15- ц);
- потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так, неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 904/1377/22, від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви, так і відзиву, оскільки, з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому, слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Дослідивши відзив відповідача 1 (б/н від 20.02.2025), як першу заяву по суті спору, судом встановлено, що всупереч приписам ч.1 ст. 124 ГПК України такий відзив не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
При цьому, в додаткових письмових поясненнях (вступне слово) (б/н від 25.02.2026) також відсутні посилання щодо розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріали справи містять лише клопотання про долучення до матеріалів справи доказів відповідача 1 ( ОСОБА_1 ) (б/н від 25.02.2025) а саме: договору про надання правової допомоги №125 від 10.02.2025 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №17 від 19.12.2003.
При цьому, не дотримано відповідачем 1 і граничного строку заявлення про необхідність розподілу судових витрат на правничу допомогу, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, - до закінчення судових дебатів, оскільки відповідної заяви з визначенням розміру таких витрат та зазначенням про необхідність подання відповідних доказів після ухвалення рішення у справі до суду не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення витрат відповідача 1 на професійну правничу допомогу. При цьому за змістом ч. 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в прийнятті додаткового рішення постановляється ухвала, яка підлягає оскарженню.
Керуючись статтями 2, 13, 42, 123, 124, 126, 129, 161, 221, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви відповідача 1 (б/н від 21.04.2026) (вх.канц. № 01-30/3940/26 від 22.04.2026) про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Примірник ухвали направити учасникам справи в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 11.05.2026.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим:
1 - до справи