вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" травня 2026 р. Cправа № 902/1426/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133)
до: Фізичної особи підприємця Кардаш Ігора Петровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 209 261,24 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Кардаш І.П.
20.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи підприємця Кардаш Ігора Петровича про стягнення 209 261,24 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 902/1426/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду 27.10.2025 відкрито провадження у справі № 902/1426/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 20.11.2025.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
30.04.2026 у даній справі винесено рішення у справі.
Поряд з цим в судовому засіданні 30.04.2026 було розглянуто клопотання Кардаша І.П. (вх. № канц. 01-34/4249/26 від 29.04.2026) про поновлення розгляду справи № 902/1426/25 по суті на підставі ст. 201 ГПК України для дослідження нововиявлених обставин та доказів, що мають вирішальне значення для встановлення істини у справі. Долучення до матеріалів справи як належний та допустимий доказ офіційну відповідь Національного банку України № 14-0006/36105/БТ від 21.04.2026 р. (разом із копією поштового конверта як доказом отримання документа 28.04.2026 ). Зупинення провадження у справі на підставі ст. 227-228 ГПК України до моменту отримання роз'яснень від AT «Райффайзен Банк» та Позивача щодо причин подання до суду розрахунків заборгованості, які офіційно не підтверджуються Кредитним реєстром НБУ та містять ознаки маніпуляції фінансовою звітністю. Визнання недостовірними та виключити з числа доказів банківські виписки позивача по технічному номеру № 0900918900 на підставі ст. 110 ГПК України, оскільки їх зміст повністю спростовується даними Регулятора (НБУ).
Так, клопотання мотивоване наступним: потреба у поновленні розгляду справи викликана недобросовісною процесуальною поведінкою Позивача та виявленням нових обставин після стадії дебатів: Зміна правової позиції: позивач змінив правову природу кредиту лише 24.01.2026 (одразу після закриття підготовчого провадження), чим позбавив Відповідача можливості вчасно подати відповідні запити та клопотання. Саботаж ухвали суду: Позивач не надав читабельні та належним чином завірені копії сторінок Реєстру боржників до Договору відступлення №114/2-47 від 30.11.2021, а також Акта приймання-передачі оригіналів документів (відсутній взагалі), попри те, що на нечитабельності цих копій було наголошено Відповідачем та суддею ще у засіданні 17.02.2026. Приховування доказів: Позивач повторно надав виписки по технічному номеру № 0900918900 лише 19.03.2026 безпосередньо суду, не надіславши копії Відповідачу. Доступ до цих документів Відповідач отримав лише після засідання, що унеможливило їх аналіз та подання запиту до НБУ до початку стадії розгляду по суті. Вирішальне значення відповіді НБУ: Отримана лише 28.04.2026 відповідь НБУ офіційно спростовує дані вказаних виписок та підтверджує відсутність боргу в державному реєстрі. Відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України, оскільки вказані обставини мають вирішальне значення для справи і стали відомі відповідачу лише зараз через перешкоди з боку позивача, суд зобов'язаний поновити судовий розгляд для забезпечення принципу змагальності та встановлення істини.
Мотиви, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до положень частини 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Як передбачено нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження у справі закрито 15.01.2026, що підтверджується відповідною ухвалою суду.
Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до практики Верховного суду, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, враховуючи певні обставини суди можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження задля вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За умовами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На думку суду, повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.
За наведеного вище, враховуючи, що наявність вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження відповідач не наводить і не доводить, крім того підстави визначені відповідачем про повернення до стадії підготовчого провадження не передбачено ГПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Щодо вимог викладених в клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів, зупинення провадження у справі та визнання недостовірними та виключити докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Положеннями ст. 42 ГПК України передбачено, зокрема, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
Суд зауважує. розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин спору, строк підготовчого провадження був продовжений.
Додатково, суд звертає увагу на основоположні принципи правосуддя, що було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року - правосуддя здійснюється компетентним органом, з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд, сприяє справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності учасників справи.
Суд звертає увагу відповідача, що норми ГПК України мають тлумачитися у їх сукупності з іншими процесуальними нормами. Так, п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України дійсно надає право учаснику справи надавати пояснення суду. Водночас, відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. В межах позовного провадження законодавець надав можливість учасникам справи у повній відповідності із ст. 161 ГПК України висловити свої міркування у заявах по суті справи: позивачу у позовній заяві та відповіді на відзив, відповідачу у відзиві на позовну заяву та запереченнях та третій особі у поясненнях. Порядок, строки, механізм подання цих заяв по суті справи чітко регламентується ГПК України. В свою чергу, подання інших пояснень можливе лише з дозволу суду. Так, відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
З цього приводу суд зазначає, що у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Враховуючи вищевикладене суд відмовляє в задоволенні вищезазначених клопотань.
Керуючись ст. ст. 2, 14, 132, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В клопотанні вх. № 01-30/4249/26 від 29.04.2026 фізичної особи підприємця Кардаша Ігора Петровича про поновлення розгляду справи по суті - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та оскарженню не підлягає.
3. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення та до Електронного кабінету ЄСІТС.
Повний текст ухвали виготовлено 11.05.2026.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- ( АДРЕСА_1 )