28.04.2026 м.Дніпро
Справа № 908/3204/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Кошлі А.О., суддів: Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.,
за участі секретаря судового засідання: Кахикало А.С.
представника позивача - Литвиненко Ж.М.
представника відповідача (апелянт) - Бабійчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 по справі № 908/3204/25 (день складення повного судового рішення 12.02.2026, суддя Корсун В.Л.)
за позовом: Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ»
про стягнення 2 446 201,13 грн
Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:
Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області (позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою від 17.10.2025 № 01-48/1710-юр, у якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» (відповідач, апелянт) заборгованість за договором оренди землі від 01.11.2021 за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 2 446 201,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області (орендодавець) та ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» (орендар) 01.11.2021 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2322180400:04:002:1057 площею 9,0913 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Орендна плата за договором встановлена у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач зазначав, що відповідач протягом 2022- 2024 років не здійснював нарахування та сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримав доходів на загальну суму 2 446 201,13 грн, з яких: за 2022 рік - 161 445,17 грн (з урахуванням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній з 06.05.2023), за 2023 рік - 1 113 971,70 грн, за 2024 рік - 1 170 784,26 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 62, кв. 14, код ЄДРПОУ 43003429) на користь Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26013402) заборгованість за договором оренди землі від 01.11.2021 за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 в сумі 2 446 201 (два мільйони чотириста сорок шість тисяч двісті одну) грн 13 коп. Стягнуто з ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на користь Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області 29 354 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн 41 коп. судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладено договір оренди землі від 01.11.2021, який є чинним протягом спірного періоду (2022- 2024 роки), оскільки доказів його розірвання за цей період сторонами не надано. Суд зазначив, що лише рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 у справі № 908/1352/25 договір оренди землі було розірвано, проте станом на час ухвалення рішення у справі № 908/3204/25 зазначене рішення не набрало законної сили та перебувало на перегляді у суді апеляційної інстанції. Суд першої інстанції встановив, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, та не надав доказів погашення заборгованості або правомірності несплати. Суд перевірив розрахунок позивача та погодився з тим, що розмір недоотриманої орендної плати складає 2 446 201,13 грн. Суд також зазначив, що при здійсненні розрахунку позивачем були враховані положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакціях Законів України від 15.03.2022 № 2120-IX та від 11.04.2023 № 3050-IX, постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, відповідних наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства розвитку громад та територій України щодо переліку територій бойових дій, а також Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 про введення воєнного стану. Суд відхилив доводи відповідача, викладені у відзиві та додаткових поясненнях, як необґрунтовані, зокрема встановив наявність та чинність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі № 908/3204/25 за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3204/25, апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3204/25 - задовольнити та скасувати рішення від 10.02.2026 Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3204/25 в повному обсязі та прийняти нове рішення по справі № 908/3204/25, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області до Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ».
Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки воно суперечить нормам законодавства та фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» обов'язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, однак такий висновок зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права та без встановлення всіх юридично значущих обставин справи. Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX Податковий кодекс України було доповнено підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», яким встановлено імперативну норму про те, що на період дії воєнного стану не нараховується та не сплачується плата за землю, у тому числі орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими. Надалі Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023, підпункт 69.14 було викладено в новій редакції, якою законодавець розмежував правовий режим застосування пільги у часі: за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року встановлено повне звільнення від нарахування та сплати плати за землю, а починаючи з 1 січня 2023 року запроваджено помісячний порядок звільнення.
Водночас суд першої інстанції не встановив ключову юридично значущу обставину - чи належить земельна ділянка з кадастровим номером 2322180400:04:002:1057 до територій, визначених у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та з якого саме місяця і по який місяць така територія мала відповідний статус у кожному зі спірних років. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Запорізький район Запорізької області з 12.03.2022 віднесено до територій бойових дій, а з 01.02.2023 і по теперішній час Широківська сільська територіальна громада включена до територій, на яких ведуться бойові дії. Суд не здійснив прив'язки до конкретних місяців, не розмежував правові наслідки для 2022, 2023 та 2024 років, а обмежився формальним переліченням нормативних актів без їх належного застосування до фактичних обставин справи.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано висновки податкового органу. Зокрема, 08.05.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області було винесено податкову вимогу, якою визначено податковий борг ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ». У відповідь на цю вимогу товариство подало заперечення, в яких зазначило, що орендована земельна ділянка розташована на території активних бойових дій, а отже, відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України плата за землю та орендна плата не підлягають нарахуванню та сплаті. За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Запорізькій області офіційно підтвердило, що зазначена земельна ділянка знаходиться в зоні активних бойових дій, у зв'язку з чим скасувало основну суму податкового боргу, залишивши до сплати лише 18 346 грн. Таким чином, податковий орган фактично визнав відсутність у ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» обов'язку зі сплати орендної плати за період перебування земельної ділянки у зоні бойових дій, проте суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам та не врахував офіційну позицію контролюючого органу, чим порушив принцип правової визначеності.
Апелянт також вказує на істотне порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті доказів після закриття підготовчого провадження. 23.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, однак 20.01.2026, тобто після закриття підготовчого провадження, позивач звернувся із заявою про визнання поважними причин пропуску строку подання та про долучення до матеріалів справи технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Широківської сільської ради від 20.11.2020 № 37. Суд задовольнив зазначене клопотання та долучив доказ до матеріалів справи. Апелянт наголошує, що технічна документація з нормативної грошової оцінки є ключовим та визначальним доказом, який безпосередньо впливає на розмір позовних вимог та є підставою для їх розрахунку, а тому мав бути поданий на стадії підготовчого провадження відповідно до вимог ст. ст. 80, 81, 182, 183 ГПК України. Позивач не довів існування об'єктивних причин, які унеможливлювали подання документації у встановлені строки, адже вона була затверджена ще 20.11.2020, тобто існувала задовго до звернення з позовом. Прийняття ключового доказу після завершення підготовчого провадження поставило відповідача у нерівне процесуальне становище та позбавило його реальної можливості належним чином підготувати заперечення, що суперечить принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу, закріпленим у ст. 13 ГПК України.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення обмежився формальним зазначенням про те, що «перевірив розрахунок позивача» та погодився із загальною сумою стягнення, однак фактично не здійснив повноцінної перевірки арифметичної та правової правильності такого розрахунку. У рішенні відсутній аналіз формули розрахунку орендної плати: не зазначено, з якої саме нормативної грошової оцінки виходив позивач для кожного року, не встановлено, чи змінювалась база розрахунку у зв'язку з індексацією, не визначено, чи застосовувався єдиний підхід до розрахунку протягом усього спірного періоду. Суд не перевірив застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, не зазначив, які саме коефіцієнти індексації були застосовані для кожного з років, не перевірив відповідність розрахунку вимогам Податкового кодексу України в частині помісячного характеру нарахування орендної плати та можливості нарахування у періоди дії спеціальних норм податкового законодавства. Відсутність детального аналізу формули, коефіцієнтів індексації, ставок та періодів нарахування свідчить про порушення вимог ст. ст. 73- 74, 86 ГПК України щодо мотивованості судового рішення.
Апелянт також вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 908/3204/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/1352/25, яка перебуває на розгляді Центрального апеляційного господарського суду. У справі № 908/1352/25 вирішується питання щодо правової долі договору оренди землі від 01.11.2021, з якого безпосередньо випливають заявлені у даній справі грошові вимоги. Без вирішення зазначених питань неможливо встановити ані правову підставу, ані період, ані розмір грошових зобов'язань, які є предметом спору у справі № 908/3204/25. Відмова суду у зупиненні провадження, на думку апелянта, є необґрунтованою та такою, що порушує вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, у зв'язку з чим призводить до ризику ухвалення незаконного та взаємовиключного судового рішення.
Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу
Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3204/25 - без змін, посилаючись на наступне:
Позивач зазначає, що вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не визнаються повністю. Апелянт фактично переклав свій обов'язок доказування на суд, що є неприпустимим. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, передбачених законом.
Позивач посилається на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладання тягаря доказування на сторони, що підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18. Якщо відповідач вважає, що в нього відсутній обов'язок по сплаті орендної плати або частково заперечує суму боргу, то тягар доказування заперечень закон покладає саме на відповідача. Натомість жодних доказів та контррозрахунків апелянт не надає.
Позивач вважає безпідставним твердження апелянта про відсутність перевірки застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки, оскільки дослідження розрахунку заявленої до стягнення суми боргу здійснено під час судового розгляду справи. Посилання апелянта на порушення судом вимог Податкового кодексу України позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи, що апелянтом не вказано, в чому конкретно рішення суду не відповідає нормам матеріального права. Будь-яких документів, що підтверджують звернення відповідача до податкового органу щодо отримання рішення про неможливість виконання обов'язку зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку, а також прийнятих податковим органом на їх підставі рішень, матеріали справи та апеляційної скарги не містять.
Позивач підсумовує, що матеріалами справи повністю підтверджено систематичну несплату ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2322180400:04:002:1057 за період: з січня по лютий 2022 року, а також за 2023 та 2024 роки, у зв'язку з чим місцевий бюджет недоотримав доходів на загальну суму 2 446 201,13 грн. Судом досліджено у повному обсязі надані учасниками спору докази та надано їм відповідну оцінку на предмет належності та допустимості, а оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Також, в поданому до апеляційного господарського суду відзиву позивача на апеляційну скаргу заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску для його подання.
Заявлені позивачем причини пропуску строку обґрунтовані об'єктивними обставинами, пов'язаними з функціонуванням енергетичної інфраструктури та безпековою ситуацією, зокрема періодичними відключеннями електропостачання, відсутністю стабільного доступу до мережі Інтернет та регулярними оголошеннями повітряної тривоги, що в сукупності ускладнювало своєчасне подання процесуальних документів.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, за винятком випадків, коли законом встановлено неможливість такого поновлення.
Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та забезпечення права на доступ до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені позивачем причини є поважними, а пропуск процесуального строку - таким, що не зумовлений зловживанням процесуальними правами.
За таких обставин клопотання позивача підлягає задоволенню, а строк на подання відзиву на апеляційну скаргу - поновленню.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів: Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3204/25 (суддя Корсун В.Л.). Витребувано з Господарського суду Запорізької області справу № 908/3204/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.04.2026 о 10:00 год.
11.03.2026 матеріали справи №908/3204/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Представник відповідача (апелянт) в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку
01.11.2021 між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області /орендодавець/ та товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» /орендар/ укладено договір оренди землі (договір), згідно з умовами якого (п. 1. Договору), орендодавець відповідно до рішення тридцять сьомої позачергової сесії сьомого скликання Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 06.02.20 № 18 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), з кадастровим номером 2322180400:04:002:1057, яка розташована на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Відповідно до п. 2. Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,0913 га, у т.ч. 9,0913 га - землі, що використовуються для технічної інфраструктури.
Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів (п. 3. Договору).
Згідно із п. 4. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 7 338 417,02 грн, у відповідності до технічної документації з нормативно-грошової оцінки, затвердженої рішенням 20.11.20 № 37.
У відповідності до п. 7. Договору, договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 8. Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 880 610,04 грн, що складає 12 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка затверджена рішенням № 37 від 20.11.20 Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
На підставі (п. 9. Договору) рішення № 51 від 05.02.21 на період будівництва енергогенеруючого об'єкта (до моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, але не більше ніж до 31.12.21) встановити зменшену орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням № 37 від 20.11.20 Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, що становить 220 152,51 грн.
Відповідно до п. 10. Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10).
Згідно із п. 11. Договору, орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області … у відповідності до Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 12. Договору, розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- зміни нормативної грошової оцінки земельної комунальної власності;
- в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 14. Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Цільове призначення земельної ділянки: категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій, код КВЦПЗ 14.01 (п. 15. Договору).
Згідно із п. 31. Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 36. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір укладається без його нотаріального посвідчення.
Згідно із п. 9 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 28.10.20 № 640 (затв. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру), … нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2322180400:04:002:1057 (категорія земель землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) площею 9,0313 га за розрахунками становить 7 338 417,02 грн, у т.ч. 1 кв.м. - 80,72 грн.
Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів 14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, площею 9,0313 га, кадастровий номер 2322180400:04:002:1057, розташованої за межами населених пунктів на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (замовник ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ»), нормативна грошова оцінка земельної ділянки несільськогосподарського призначення проводиться не рідше, як один раз у 7-10 років. Використання даної грошової оцінки можливе лише після її затвердження, як того вимагає чинне земельне законодавство. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 9,0313 га - 7 338 417,02 грн.
У відповідності до податкової вимоги від 08.05.23 № 0000012-1315-0801, ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило керівника ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» про те, що станом на 07.05.23 сума його податкового боргу становить 275 190,63 грн та керуючись ст. 59 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України попереджає, що у платника податків виник податковий борг та починаючи з 03.03.22 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віддані або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексом України. Податковим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу. Вимагає терміново сплатити суму податкового боргу.
Рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області про опис майна в податкову заставу за вих. від 12.05.23 № 228/08-01-13-15, уповноважена особа ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», а у разі якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, право власності на яке він набуде у майбутньому.
Листом за вих. від 12.05.23 № 18509/6/08-01-13-15 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», що станом на 07.05.23 сума податкового боргу ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» становить 275 190,63 грн.
ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» подало до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення щодо податкової вимоги від 08.05.23 № 0000013-1315-0801, в яких просило останнього скасувати податкову вимогу від 08.05.23 № 0000013-1315-0801 до ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» та рішення від 12.05.23 про опис майна ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» у податкову заставу.
Листом за вих. від 27.06.23 № 25-730/6/08-01-13-01-05 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», що згідно із даними ІКС «Податковий блок», в інтегрованій картці ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» станом на 23.03.23 обліковується податковий борг у сумі 18 346,04 грн по орендній платі з юридичних осіб (18010600), який виник згідно податкового розрахунку від 18.02.23 № 5645199 (помилка від 18.02.22 № 11892481).
Згідно із актом від 29.03.24 № 3357/08-01-04-17/43003429 про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», встановлено факт неподання вказаним підприємством податкової звітності з плати за землю за 2024 рік за об'єктом, який підлягає декларуванню - земельна ділянка з кадастровим № 2322180400:04:002:1057. Таким чином, податковим органом встановлено факт необчислення орендної плати за 2024 рік. Також, за інформацією контролюючого органу, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою від ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» у 2024 році не надходила.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за період з 01.01.20 по 31.12.23.
За результатами ревізії Управлінням складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за період з 01.01.20 по 31.12.23 від 05.04.24 № 040820-20/9, яким встановлені порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат місцевого бюджету.
В ході ревізії встановлено, що (дослівно): «… внаслідок невірного обчислення ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» орендної плати за 2022 рік, чим не дотримано умови договору від 01.11.2021 б/н, в частині того, що орендна плата вноситься орендарем у в розмірі 880 610,04 грн (річна), а також через необчислення орендної плати за 2023 рік, чим не дотримано п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в частині того, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, та несплати орендної плати за землю до сільського бюджету, чим не дотримано ст. 193 Господарського кодексу України, в частині, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, умов договору від 01.11.2021, укладеного з ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», в частині, що орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Широківської сільської ради у відповідності до Податкового кодексу України, сільським бюджетом за 2021-2023 роки недоотримано доходи у вигляді орендної плати за землю в сумі 1 275 416,87 грн. (в тому числі: у 2022 році - 161 445,17 грн, у 2023 році - 1 113 971,70 грн).
Розрахунок недоотриманої орендної плати за землю від ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» в рамках договору оренди землі від 01.11.2021 б/н за 2022-2023 роки у Додатку № 156 до Акту ревізії.».
Згідно із претензією за вих. від 12.04.24 № 01-48/1/753, Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької вимагала в ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», у зв'язку з порушенням зобов'язання за договором оренди землі від 01.11.21 за період з 01.01.21 по 31.12.23, терміново у строк до 16.04.24 сплатити заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 1 275 416,87 грн.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надіслано керівнику Запорізької обласної прокуратури повідомлення за вих. від 21.05.24 № 040820-17/1413-2024 про вчинення кримінального правопорушення за результатами проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а саме: в процесі контрольного заходу виявлено факти невірного обчислення ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» орендної плати за землю за 2022 рік, не нарахування орендної плати за землю в 2023 році та несплату за оренду землі у вказаних періодах, що суперечить умовам договору оренди землі від 01.11.21, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, внаслідок чого сільським бюджетом за 2022-2023 роки недоотримано доходи у вигляді орендної плати за землю в розмірі 1 275 416,87 грн.
Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.24 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42024082060000038 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: невстановлені службові особи Широківської сільської ради Запорізького району за попередньою змовою з невстановленими службовими особами суб'єктів господарювання заволоділи шляхом зловживання службовим становищем коштами місцевого бюджету в умовах воєнного стану, що спричинило до втрат на суму понад 400 тис. грн.
В рамках вказаного кримінального провадження, на запит процесуального прокурора Запорізької окружної прокуратури за вих. від 26.07.24 № 54-6314ВИХ-24, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (лист за вих. від 06.08.24 № 9263/5/08-01-04-01-04) повідомлено, що за даними інформаційної бази даних ГУ ДПС у Запорізькій області, ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» за підсумками камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності з плати за землю (орендної плати) за 2024 рік застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
Також повідомлено інформацію щодо сплаченої суми орендної плати ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» за користування земельною ділянкою з кадастровим № 2322180400:04:002:1057, а саме: у 2021 році - 18 346,04 грн; у 2022 році - 18 346,04 грн (оплата за 2021 рік); у 2023 році - 0,00 грн; станом на 01.08.24 - 0,00 грн.
На запит першого заступника Запорізької окружної прокуратури за вих. від 26.02.25 № 54-1687ВИХ-25, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (лист за вих. від 06.03.25 № 2557/5/08-01-04-01-05) повідомлено, що з часу надання попередньої інформації звітна та уточнююча податкова звітність по платі за землю, за користування земельною ділянкою з кадастровим № 2322180400:04:002:1057, ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» не надавалась. З часу надання попередньої інформації підприємство не сплачувало плату за землю (орендну плату), за користування зазначеною земельною ділянкою.
Згідно із податковою декларацією з плати за землю за 2021 рік, за користування земельною ділянка з кадастровим № 2322180400:04:002:1057 ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» нараховано 36 692,08 грн, сплачено 36 692,08 грн.
Відповідно до податкової декларації № 17858344 з плати за землю за 2022 рік, за користування земельною ділянка з кадастровим № 2322180400:04:002:1057 ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» нараховано 0,00 грн, сплачено 0,00 грн.
Згідно із податковою декларацією № 5645199 з плати за землю за 2023 рік, за користування земельною ділянка з кадастровим № 2322180400:04:002:1057 ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» нараховано 0,00 грн, сплачено 0,00 грн.
Листом за вих. від 10.01.25 № 09.1-03/5-25 Державна служба статистики України (Держстат) повідомила Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих рф територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2024 році (грудень до грудня попереднього року) становить 112,0 %.
Листом за вих. від 13.01.25 № 6-28-0.22-18/71-25 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік» Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадестр) повідомляє ДПС України, обласні та Київську міську військові (державні) адміністрації, а також територіальні органи Держгеокадастру, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік -1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,6 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалися.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.25 у справі № 908/1352/25 (яке станом на час проголошення господарським судом Запорізької області процесуального рішення у справі № 908/3204/25 по суті спору не набрало законної сили та знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції), позовні вимоги першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» задоволено повністю. Вирішено:
- розірвати договір оренди землі від 01.11.21, кадастровий № 2322180400:04:002:1057, площею 9,0913 га, укладений між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ», номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 44998804.
- зобов'язати ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» повернути Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області земельну ділянку площею 9,0913 га, кадастровий № 2322180400:04:002:1057, розташовану на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області;
- стягнути з ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області кошти, витрачені на сплату у 2025 році судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4 844,80 грн.
Відповідно до розрахунку недоотриманої орендної плати за землю від ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» в рамках договору від 01.11.21 за період 2022- 2023 роки, здійсненого Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, сума несплаченої ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» орендної плати складає: за 2022 рік - 161 445,17 грн; за 2023 рік - 1 113 971,70 грн. Разом за 2022 - 2023 роки - 1 275 416,87 грн.
Згідно із розрахунком недоотриманої орендної плати за землю від ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» в рамках договору від 01.11.21 за 2024 рік, здійсненого Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, сума несплаченої ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» орендної плати складає 1 170 784,26 грн.
Таким чином, через необчислення та несплату ТОВ «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» орендної плати за користування за земельною ділянкою з кадастровим № 2322180400:04:002:1057 за період 2022 - 2024 років, місцевий бюджет недоотримав доходів на загальну суму 2 446 201,13 грн.
Як вказує у позовній заяві позивач, оскільки відповідач у 2022-2024 роках не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, то, як наслідок, заборгованість, що підлягає стягненню:
- за період з 2022 року становить - 161 445,17 грн (з урахуванням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції чинній з 06.05.23);
- за період з 2023 року становить - 1 113 971,70 грн.
- за період з 2024 року становить - 1 170 784,26 грн.
Не виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за землю у сумі 2 446 201,13 грн стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.
Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, а також надавши оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Широківська сільська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень.
За змістом зазначених норм законодавства України питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.
Згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У частині 3 статті 22 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчить з матеріалів справи, 01.11.21 між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області /орендодавець/ та товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ»/орендар/ укладено договір оренди землі (договір), згідно з умовами якого (п. 1. Договору), орендодавець відповідно до рішення тридцять сьомої позачергової сесії сьомого скликання Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 06.02.20 № 18 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), з кадастровим номером 2322180400:04:002:1057, яка розташована на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Згідно із п. 4. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 7 338 417,02 грн, у відповідності до технічної документації з нормативно-грошової оцінки, затвердженої рішенням 20.11.20 № 37.
Пунктом 8. Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 880 610,04 грн, що складає 12 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка затверджена рішенням № 37 від 20.11.20 Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
На підставі (п. 9. Договору) рішення № 51 від 05.02.21 на період будівництва енергогенеруючого об'єкта (до моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, але не більше ніж до 31.12.21) встановити зменшену орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням № 37 від 20.11.20 Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, що становить 220 152,51 грн.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відтак, розмір орендної плати в договорі сторонами визначено саме у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, що узгоджується з положеннями Податкового кодексу України.
Разом з тим, базою для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За положеннями статті 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель», якою передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Відповідно до п.289.2. Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За приписами ст. 13 Закону України "Про оцінку землі" та статтею 289 ПК України, нормативна грошова оцінка земельної ділянки є обов'язковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Судом встановлено, що рішенням сільської рада №37 від 20.11.2020 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2322180400:04:002:1057 площею 9,0913 га, яка відноситься до земель, що використовуються для технічної інфраструктури.
Як убачається з матеріалів справи, розрахунок розміру орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.09.2020 №284/03/20, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 2020 рік становила 7 338 417,02 грн.
Листом за вих. від 10.01.25 № 09.1-03/5-25 Державна служба статистики України (Держстат) повідомила Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих рф територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2024 році (грудень до грудня попереднього року) становить 112,0 %.
Листом за вих. від 13.01.25 № 6-28-0.22-18/71-25 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік» Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадестр) повідомляє ДПС України, обласні та Київську міську військові (державні) адміністрації, а також територіальні органи Держгеокадастру, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік -1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,6 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалися.
Як зазначено вище, орендна плата за договором оренди земельної ділянки встановлена у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до умов договору та технічної документації становить 7 338 417,02 грн.
Відтак, річний розмір орендної плати визначається за формулою:
7 338 417,02 грн Ч 12 % = 880 610,04 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06.05.2023, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлював таке: за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - у частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 № 1668/39004.
Відповідно до вказаного Переліку Запорізький район був віднесений до території активних бойових дій з 12.03.2022 - 31.12.2022. В подальшому Широківська сільська територіальна громада Запорізького району (UA23060330000027462) віднесена до території можливих бойових дій з 01.02.2023.
З викладеного вбачається, що у 2022 році застосуванню підлягали положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до яких на період з 01.03.2022 по 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що розташовані на території активних бойових дій.
Відповідно, нарахування орендної плати за 2022 рік здійснювалося виключно за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, тобто до моменту виникнення податкової пільги.
Таким чином, розмір орендної плати за 2022 рік визначено пропорційно періоду, за який нарахування орендної плати не було скасовано, та становить 161 445,17 грн, що розраховано за формулою:
7 338 417,02 грн Ч 12 % Ч 1,1 ч 12 Ч 2.
За 2023- 2024 роки орендна плата визначена виходячи з повної ставки 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації та даних, встановлених актом ревізії і матеріалами податкової звітності, у зв'язку з чим її розмір становить:
- 2023 рік - 1 113 971,70 грн (7 338 417,02 грн Ч 12 % Ч 1,1 Ч 1,15);
- 2024 рік - 1 170 784,26 грн (7 338 417,02 грн Ч 12 % Ч 1,1 Ч 1,15 Ч 1,051).
Загальна сума недоотриманих доходів місцевого бюджету становить 2 446 201,13 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про його арифметичну правильність та відповідність умовам договору оренди, а також вимогам земельного і податкового законодавства, у зв'язку з чим погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог у цій частині.
Отже, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі від 01.11.21 призвела до недоотримання позивачем належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 2 446 201,13 грн. Доказів сплати позивачу грошових коштів у сумі 2 446 201,13 грн, або правомірності своїх дій (бездіяльності) щодо такої не сплати відповідачем до суду не надано.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції висновків податкового органу, викладених у податковій вимозі ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.05.2023 № 18509/6/08-01-13-15, а також щодо подальшого коригування податкового боргу та його часткового скасування, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Як убачається з матеріалів справи, зазначена податкова вимога є актом контролюючого органу у сфері адміністрування податкового боргу та не встановлює і не змінює цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін за договором оренди земельної ділянки. Водночас правовідносини щодо справляння податкових платежів та правовідносини, що виникають із договору оренди землі, є різними за своєю правовою природою та регулюються різними нормами права.
Судом встановлено, що при здійсненні розрахунку заявленої до стягнення суми орендної плати позивач уже врахував положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від нарахування та сплати плати за землю за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій. Зокрема, орендна плата за 2022 рік нарахована лише за період до виникнення податкової пільги, а за 2023- 2024 роки - з урахуванням правового режиму відповідної території та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.
Разом з тим, документи контролюючого органу не містять висновку про припинення або відсутність договірного обов'язку зі сплати орендної плати за договором оренди землі, а також не спростовують правильності та повноти здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.
Отже, посилання апелянта на позицію податкового органу не впливають на правову оцінку спірних правовідносин і не є підставою для висновку про відсутність у відповідача обов'язку зі сплати орендної плати.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позовних вимог, їх відповідність умовам договору та нормам чинного законодавства.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при долученні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки після закриття підготовчого провадження, з огляду на таке.
Відповідно до статей 80, 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, подання доказів сторонами здійснюється у строки, встановлені судом та процесуальним законом, при цьому суд у підготовчому засіданні з'ясовує повноту поданих доказів. Разом з тим, частина третя статті 80 ГПК України прямо передбачає можливість прийняття судом доказів, поданих із пропуском встановленого строку, якщо особа обґрунтує неможливість їх подання з причин, що об'єктивно не залежали від неї.
Як убачається з матеріалів справи, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки була затверджена рішенням Широківської сільської ради від 20.11.2020 № 37, тобто існувала на момент звернення з позовом і розгляду справи, рішення про її затвердження долучено до позовної заяви (а.с. 16). Водночас позивач звернувся до суду з клопотанням про її долучення із заявою про поважність причин пропуску строку, яке було розглянуте судом першої інстанції у судовому засіданні та задоволене з наведенням відповідного мотивування.
Таким чином, суд першої інстанції реалізував надані йому процесуальним законом дискреційні повноваження щодо оцінки поважності причин пропуску строку подання доказів та допустимості їх прийняття, що саме по собі не свідчить про порушення норм процесуального права.
Доводи апелянта про те, що зазначений доказ є «ключовим» і тому не міг бути прийнятий після закриття підготовчого провадження, не ґрунтуються на вимогах ГПК України, оскільки процесуальний закон не містить заборони на прийняття таких доказів у стадії розгляду справи по суті за умови наявності передбачених законом підстав для їх прийняття.
Посилання апелянта на порушення принципів змагальності та рівності сторін є необґрунтованими, оскільки відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з поданим доказом, надати свої заперечення, а також реалізувати процесуальні права щодо його спростування.
Отже, прийняття судом першої інстанції зазначеної технічної документації відбулося у межах процесуальних повноважень суду та з дотриманням вимог статей 80, 81, 182, 183 ГПК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та підлягають відхиленню.
Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо обов'язковості зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/1352/25 як такі, що не ґрунтуються на правильному тлумаченні норм процесуального права та матеріалах справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження у справі є обов'язковим у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду у справі № 908/3204/25 є стягнення орендної плати та визначення розміру заборгованості за договором оренди земельної ділянки, тоді як у справі № 908/1352/25, на яку посилається апелянт, вирішуються інші правовідносини, пов'язані з оскарженням договору оренди або окремих аспектів його дії.
При цьому сам по собі факт наявності паралельного спору щодо договору оренди не свідчить про неможливість розгляду справи про стягнення орендної плати, оскільки до моменту визнання договору недійсним або його скасування він є чинним та підлягає виконанню, а нарахування орендної плати здійснюється на підставі його умов.
Крім того, сама по собі можливість різної оцінки договору в іншому судовому провадженні не створює об'єктивної процесуальної перешкоди для розгляду спору про стягнення заборгованості, а отже не є підставою для зупинення провадження у розумінні статті 227 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3204/25 є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а відтак підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 р. у справі № 908/3204/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» задоволенню не підлягає.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 44031,62 грн покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІУС-СИНТЕЗ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3204/25- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 по справі № 908/3204/25- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.05.2026.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя О.І. Кучеренко
Суддя Т.В. Стефанів