08.05.2026 м.Дніпро справа №904/6065/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)
суддів: Стефанів Т.В., Кошлі А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Южкокс» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 та додаткове рішення від 20.01.2026 (суддя Перова О.В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» м.Київ
до Приватного акціонерного товариства «Южкокс», м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення 227 699 грн 74 коп.
Короткий зміст і підстави позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Южкокс» про стягнення заборгованості у розмірі 118 320,00 грн, пені у розмірі 77 558 грн 24 коп., інфляційних втрат у розмірі 24 432 грн 21 коп., 3 % річних у розмірі 7 389 грн 29 коп.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач (ПАТ «Южкокс») порушив умови договору №12/2021/ETT-BKOKS від 28.12.2021, не сплативши належним чином надані телекомунікаційні послуги за період з серпня 2022 року до червня 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 118 320 грн 00 коп. Незважаючи на направлені повідомлення та рахунки, відповідач заборгованість не погасив, що стало підставою для звернення до суду.
Крім основного боргу, позивач обґрунтовує вимоги про стягнення пені (77 558 грн 24 коп.), інфляційних втрат (24 432 грн 21 коп.) та 3% річних (7 389 грн 29 коп.) згідно з пунктом 9.7.1 Договору та статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. Загальна ціна позову становить 227 699 грн 74 коп.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком», стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Южкокс» 118320 грн 00 коп заборгованості, 5 290 грн 55 коп пені, 7 389 грн 29 коп 3% річних, 24432 грн 21 коп інфляційних втрат, 1 865 грн 19 коп витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існував договір про надання телекомунікаційних послуг, позивач належним чином виконував свої зобов'язання, а відповідач не сплатив заборгованість у розмірі 118 320 грн 00 коп. Суд визнав основний борг доведеним та таким, що підлягає стягненню, оскільки матеріалами справи підтверджується факт надання послуг та виставлення рахунків, а відповідач не надав доказів їх оплати.
Суд частково задовольнив вимоги щодо пені, врахувавши, що позивач лише 12.03.2025 надав актуальні банківські реквізити для оплати, тому строк для нарахування пені почався з 21.03.2025. У результаті суд зменшив розмір пені з 77 558 грн 24 коп. до 5 290 грн 55 коп., але залишив без змін 3% річних (7 389 грн 29 коп.) та інфляційні втрати (24 432 грн 21 коп.). Загалом з відповідача стягнуто 155 432 грн 05 коп. основної заборгованості з нарахуваннями та судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 у справі задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про ухвалення додаткового рішення, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Южкокс» 12 286 грн 80 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення мотивоване необхідністю розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які не були вирішені в основному рішенні суду від 02.01.2026. Позивач подав клопотання про стягнення з відповідача 12 286 грн 80 коп. таких витрат, надавши договір про надання правової допомоги, додаткові угоди, акт приймання-передачі послуг та платіжну інструкцію про сплату 18 000 грн 00 коп.
Відповідачем не було подано заперечень щодо розміру витрат, тому суд, керуючись принципом пропорційності (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України), стягнув з відповідача на користь позивача 12 286 грн 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
23.01.2026 Приватне акціонерне товариство «Южкокс» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 та додаткове рішення від 20.01.2026 у справі, у якій просить скасувати рішення у справі в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком». В іншій частині рішення залишити без змін.
Також апелянт просить скасувати додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 у справі і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про ухвалення додаткового рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зокрема не дослідив факту первинного направлення відповідачу рахунків на оплату. Скаржник зазначає, що умовами договору оплата послуг ставиться в залежність від виставлення рахунків, а матеріали справи не містять доказів їх направлення до 01.10.2025, тому строк виконання грошового зобов'язання не настав, а позов є передчасним.
Щодо додаткового рішення скаржник вказує, що суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, оскільки ухвалив додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу 20.01.2026, не дочекавшись закінчення встановленого ним же строку для подання заперечень (до 20.01.2026 включно), чим позбавив відповідача права надати свої заперечення в останній день строку.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Приватним акціонерним товариством «Южкокс» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що доводи відповідача про відсутність доказів направлення рахунків є безпідставними, оскільки матеріали справи містять акти здачі-приймання послуг, направлені через систему електронного документообігу «M.E.Doc» та отримані відповідачем, податкові накладні, зареєстровані позивачем, а також лист від 01.10.2025 з повторним направленням рахунків із описом вкладення. Крім того, сам відповідач не заперечує факту наявності заборгованості, а лише намагається уникнути відповідальності.
Щодо додаткового рішення позивач зазначає, що витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та співмірними, а твердження відповідача про порушення строку для подання заперечень є надмірним формалізмом, оскільки відповідач міг подати заперечення завчасно та не був позбавлений процесуальних прав.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Южкокс» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 та додаткове рішення від 20.01.2026, витребувано матеріали справи №904/6065/25 з Господарського суду Дніпропетровської області, розгляд справи призначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
28.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (далі - позивач, Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Южкокс» (далі - відповідач, Замовник) укладений договір №12/2021/ETT-BKOKS про надання телекомунікаційних послуг (далі - договір).
Відповідно до умов договору і на підставі Замовлень, які є невід'ємними частинами даного договору, Замовник замовляє для власних потреб, приймає, та оплачує телекомунікаційні Послуги, а Виконавець надає Замовнику телекомунікаційні Послуги (пункт 2.1. договору).
Договір набирає сили з моменту його підписання останньою зі Сторін («Дата вступу Договору в силу») і діє протягом 1 (одного) року, після чого продовжується на кожен наступний рік на тих же умовах при відсутності письмових заперечень Сторін, поданих за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору або до моменту його розірвання відповідно до пунктів 11.1., 11.2., 11.3 Договору (пункт 3.1. договору).
Кожне із Замовлень, укладених у рамках даного договору, набирає сили після його підписання останньою із Сторін («Дата вступу Замовлення в силу») і, якщо в Замовленні не зазначене інше, діє протягом 1 (одного) року, після чого продовжується на кожен наступний рік на тих же умовах при відсутності письмових заперечень Сторін, поданих за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії Замовлення (пункт 3.2. договору).
Роботи з підключення Замовника до Послуги здійснюються Виконавцем після оплати Замовником вартості Послуги по підключенню в повному обсязі, якщо інше не зазначено у відповідному Замовленні (підпункт 4.1.1. пункту 4.1. договору).
Після завершення комплексу робіт з підключення Замовника до Послуги Виконавець тестує Послугу відповідно до її технічних параметрів, зазначених у відповідному Додатку з описом Послуги і Замовлення (підпункт 4.1.2. пункту 4.1. договору).
При успішному результаті тестування Виконавець сповіщає Замовника про готовність надавати Послугу і направляє Замовнику поштою підписаний Акт приймання Послуги по підключенню (Додаток №1 до Договору) з вказаною вартістю (яка зазначена у відповідному Замовлені) наданої Послуги по підключенню і датою початку надання Послуги, одночасно з передачею копії зазначеного Акту приймання Послуги по підключенню по факсу. Протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня одержання підписаного Виконавцем Акту Приймання Послуги по підключенню Замовник підписує і направляє його оригінал Виконавцю поштою з одночасною передачею його копії по факсу (підпункт 4.1.3. пункту 4.1. договору).
Виконавець вправі здати Послугу по підключенню достроково за узгодженням із Замовником (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. договору).
У випадку, якщо інше не зазначено в Замовленні, надання Послуги здійснюється з моменту початку надання Послуги, зазначеного в Акті приймання Послуги по підключенню (підпункт 4.2.1. пункту 4.2. договору).
Моментом виконання Послуги вважається останній день календарного місяця. По закінченні календарного місяця, протягом 10 календарних днів наступного місяця, Виконавець оформляє та направляє Замовнику Рахунок (Акт) за надані послуги із зазначенням об'єму наданих послуг, їх виду та вартості (Додаток №2 до Договору) (підпункт 4.2.2. пункту 4.2. договору).
Сторони погоджуються, що Рахунок (Акт), в момент його виставлення, є належним доказом надання Виконавцем та прийняття Замовником Послуг за відповідний календарний період (підпункт 4.2.3. пункту 4.2. договору).
Акт приймання Послуги по підключенню підписаний Сторонами, засвідчує приймання Замовником Послуги по підключенню у повному обсязі (підпункт 4.3.1. пункту 4.3. договору).
У випадку, якщо Замовник не підписав Акт приймання Послуги по підключенню і не представив Виконавцю в письмовому вигляді мотивовану відмову від його підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня направлення, Послуга по підключенню вважається прийнятою Замовником на день складання відповідного Акту приймання послуги Виконавцем (підпункт 4.3.2. пункту 4.3. договору).
Виконавець зобов'язується надавати Замовнику телекомунікаційні Послуги відповідно до умов даного Договору, Додатків і Замовлень до нього (підпункт 5.1.1. пункту 5.1. договору).
Замовник зобов'язується прийняти надані Виконавцем телекомунікаційні Послуги відповідно до умов даного Договору; провести своєчасну оплату вартості телекомунікаційних Послуг у відповідності зі Статтею 8 даного Договору (підпункти 5.2.1., 5.2.2. пункту 5.2. договору).
Вартість Послуги, наданої Виконавцем Замовнику в рамках Замовлення складається із вартості Послуги по підключенню та щомісячної вартості Послуги і вказується в Замовленні в гривнях. Оплата вартості Послуг зв'язку здійснюється у відповідності зі Статтею 8 даного Договору (підпункт 7.1. пункту 7 договору).
Виконавець вправі змінити тарифи і щомісячну вартість Послуги за погодженням із Замовником. У випадку, якщо інший термін не зазначений у Додатку з описом Послуги та/або в Замовленні, Виконавець повідомляє Замовника про зміну тарифів і щомісячної вартості Послуги за 30 (тридцять) календарних днів до дати введення в дію таких змін (підпункт 7.2. пункту 7 договору).
Розділом 8 сторони передбачили умови оплати, згідно яких у випадку, якщо в Замовленні та/або Додатку з описом Послуги не зазначене інше, оплата вартості телекомунікаційних Послуг, здійснюється Замовником наступним чином:
Пункт 8.1 договору, оплата вартості Послуги здійснюється Замовником до 20 (двадцятого) числа місяця наступного за звітним, в якому надається Послуга по підключенню. Оригінал рахунка направляється Замовнику разом з оригіналом Замовлення, копія рахунку передається по факсу та/або електронній пошті;
Пункт 8.2 договору оплата щомісячної вартості Послуги здійснюється Замовником до 20 (двадцятого) числа місяця наступного за звітним в якому надаються Послуги на підставі копій рахунків, що направляються Замовнику по факсу та/або електронній пошті з наступною відправкою оригіналів рахунків поштовим зв'язком.
Пункт 8.3 договору мотивовані заперечення Замовника по виставлених рахунках направляються Виконавцю до 10 (десятого) числа кожного місяця, за попередній місяць. У випадку визнання обґрунтованості заперечень Замовника по рахунку, Виконавець робить відповідне коригування суми рахунку. Скоригований рахунок має бути оплачений Замовником протягом 5 (п'яти) календарних днів із дня одержання копії такого рахунку;
Пункт 8.4 договору оригінали рахунків, направляються Виконавцем Замовнику поштовим зв'язком протягом 5 (п'яти) робочих днів по закінченню календарного місяця, в якому надавалися Послуги.
У випадку несвоєчасної оплати Замовником рахунків Виконавця у відповідності зі Статтею 8 Договору Виконавець вправі стягнути з Замовника пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; при простроченні платежів Замовником більш 10 (десяти) календарних днів Виконавець вправі призупинити надання Послуги Замовнику з повідомленням про це останнього; при простроченні платежів більш 30 (тридцяти) календарних днів Виконавець вправі розірвати Договір та/або Замовлення відповідно до пункту 11.1.1 Договору (підпункти 9.7.1, 9.7.2, 9.7.3 пункту 9.7. договору).
Даний Договір та/або кожне з Замовлень може бути розірване за вимогою однієї зі Сторін без обмеження будь-яких прав і засобів правового захисту цієї Сторони з моменту одержання іншою Стороною відповідного повідомлення про розірвання у випадку, якщо інша Сторона (пункт 11.1. договору).
Будь-яка зміна Договору та/або Замовлення оформляється у виді Додаткової угоди до Договору, що набирає сили тільки після його підписання обома Сторонами (пункт 12.3. договору).
Будь-які повідомлення щодо даного Договору складаються в письмовому вигляді українською мовою і вважаються належним чином направленими і врученими Сторонами, якщо вони направлені з кур'єром, чи по факсу, чи рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними нижче. При відправленні повідомлення з кур'єром воно вважається отриманим у день доставки, за умови, що доставка відбулася. При відправленні повідомлення по факсу воно вважається отриманим у день відправлення (пункт 12.7. договору)
У пункті 12.8 договору сторонами зазначено адреси сторін за договором, їх банківські реквізити поштова адреса та електронна.
Додатковою угодою №1 від 01.08.2022 сторони внесли зміни до пункту 12.8. договору в частині банківських реквізитів сторін, у яких вже відсутня інформація щодо офіційної електронної адреси, проте зазначений номер факсу та телефону відповідача.
Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами без зауважень та заперечень до них.
На виконання умов договору сторонами 28.12.2021 підписано замовлення на телекомунікаційну послугу №1 до договору, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» зобов'язується надавати Приватному акціонерному товариству «Южкокс» телекомунікаційну послугу з доступу до мережі Інтернет. Також сторони погодили щомісячну вартість послуг у розмірі 6 960 грн 00 коп., у тому числі ПДВ.
04.01.2022 сторонами підписано технічний протокол до замовлення №1 до договору, за яким сторони підтвердили, що Виконавець здійснив підключення обладнання замовника відповідно до технічних даних, зазначених в ньому. Фактичною датою початку надання послуг сторони визначили 01.01.2022.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» та Приватним акціонерним товариством «Южкокс» станом на 20.06.2025 заборгованість Приватного акціонерного товариства «Южкокс» складає 118 320 грн 00 коп. Зазначений акт звірки підписаний лише Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком».
Листом №400 від 07.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» просило тимчасово не здійснювати платежі на їх розрахункові рахунки в поточному місяці.
Листом №21 від 19.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» просило призупинити всі необхідні платежі за укладеними договорами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» у зв'язку зі зміною банківських реквізитів. Про відновлення оплат буде повідомлено додатково.
Листом №175 від 01.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» просило тимчасово не здійснювати грошові перекази на р/р Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» за надані послуги, у зв'язку з тимчасовою відсутністю можливості прийняти їх через банківську систему. З появою такої можливості буде повідомлено додатково. Цим листом підприємство підтверджувало та гарантувало, що тимчасове припинення розрахунків не матиме будь-яких негативних наслідків, як то нарахування пені та/чи штрафних санкцій, врахування індексу інфляції чи призупиення чи розірвання договірних відносин чи погіршення якості наданих послуг, чи будь-які інші дії передбачені чинним договором.
У листі від 30.09.2025 вих. № 562 позивач вимагав від Приватного акціонерного товариства «Южкокс» сплатити заборгованість за надані послуги протягом 10 днів з моменту направлення даного листа. Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.
01.10.2025 позивач направив відповідачу повідомлення про наявність заборгованості разом із повторним надсиланням рахунків рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (поштова накладна №0411200250168 від 01.10.2025). Опис вкладення до поштового відправлення №0411200250168 від 01.10.2025 містить перелік рахунків із зазначенням періодів, за які вони виставлені
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладених договір про надання телекомунікаційних послуг, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу відповідні послуги, а останній оплачувати їх вартість у розмірі та порядку, який визначений умовами цього договору.
Колегія суддів зазначає, що і позивач і відповідач не заперечують факту укладення та виконання договору, як не заперечують і факт наявності заборгованості та відсутності її погашення.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників
Період заборгованості, який визначений позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем визначений за період з серпня 2022 року до грудня 2022 року, червень 2023 року, з серпня 2023 року до червня 2024 року у розмірі 118 320 грн 00 коп, на підтвердження цієї суми позивачем у справу надані копії рахунків за ці періоди. Відповідач не заперечував щодо надання послуг позивачем за ці місяці, як і не надав заперечень щодо їх вартості.
Судом першої інстанції було зроблено висновок, що рахунки на оплату були направлені відповідачу у спосіб, який є належним доказом на підтвердження цих обставин. Так, місцевий суд постався на наведені у позові доводи позивача щодо направлення рахунків через систему електронного документообігу «M.E.Doc» та визнав факт отримання цих рахунків відповідачем.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий порядок направлення рахунків не був передбачений умовами договору і матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що відповідачем ці рахунки були отримані у цій системі.
Натомість умовами договору визначено, що копія рахунку передається по факсу та/або електронній пошті з наступною відправкою оригіналів рахунків поштовим зв'язком (пункти 8.1, 8.2 договору). Також сторонами у договорі погоджено, що будь-які повідомлення щодо даного Договору вважаються належним чином направленими і врученими Сторонами, якщо вони направлені з кур'єром, чи по факсу, чи рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними нижче.
Як встановлено апеляційним судом, за змістом договору сторони не вказали офіційної електронної адреси ні позивача, ні відповідача. Отже, належним доказом направлення рахунків відповідачу є лист позивача від 01.10.2025, який він направив відповідачу (рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (поштова накладна №0411200250168 від 01.10.2025) разом із рахунками та вимогою сплатити заборгованість.
Колегія суддів також враховує той факт, що позивач декілька разів направляв відповідачу листи стосовно зміни його банківських реквізитів та утримання відповідача від сплати вартості наданих послуг на його попередні банківські рахунки.
У пункті 4.2.3 договору сторони погодили, що рахунок (акт) у момент його виставлення є належним доказом надання виконавцем та прийняття замовником послуг за відповідний календарний період, відповідно відсутність такого факту свідчить про те, що позивач не підтвердив своє виконання за договором.
Щодо реєстрації виконавцем податкових накладних за кожний місяць спірного періоду у Єдиному реєстрі податкових накладних, то як зазначає сам позивач, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі є підставою для формування платником податку - покупцем товарів (послуг) - суми податкового кредиту, проте не свідчить про повідомлення відповідача про суму щомісячного платежу у відповідному місяці. І у відповідача відсутній обов'язок, навіть за умови того, що відповідач є платником податку на додану вартість, з'ясовувати інформацію про зареєстровані виконавцем податкові накладні та відображення їх у своєму податковому обліку.
З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що після направлення позивачем відповідачу 01.10.2025 повідомлення про наявність заборгованості разом з рахунками про підтвердження вартості та розміру платежів за отримані відповідачем послуги, у останнього виник обов'язок з їх оплати.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач у ході розгляду справи не надав доказів фактичної оплати послуг, не надав доказів направлення виконавцю у встановлений пунктом 8.3 договору строк мотивованих заперечень по виставлених рахунках, не надав доказів звернення до виконавця з вимогою надати первинні рахунки, якщо справді їх не отримував. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з серпня 2022 року до грудня 2022 року, червень 2023 року, з серпня 2023 року до червня 2024 року у розмірі 118 320 грн 00 коп є обґрунтованою та підлягає до задоволення, як і було ухвалено судом першої інстанції, тому рішення суду у цій частині залишається без змін.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами договору у випадку несвоєчасної оплати Замовником рахунків Виконавця у відповідності зі Статтею 8 Договору Виконавець вправі стягнути з Замовника пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Посилаючись на умови договору щодо сплати замовником пені у разі несвоєчасної оплати рахунків та положення статті 625 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 77558 грн 24 коп., три відсотки річних у розмірі 7 389 гривень 29 копійок та інфляційні втрати у розмірі 24 432 гривні 21 коп. з розрахунку заборгованості у розмірі 118 320 гривень 00 копійок.
Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги щодо пені та її зменшив розмір з 77 558 грн 24 коп. до 5 290 грн 55 коп, врахувавши те, що позивач лише 12.03.2025 надав актуальні банківські реквізити для оплати, тому строк для нарахування пені почався з 21.03.2025, водночас не змінив розмір 3% річних у сумі 7 389 грн 29 коп. та інфляційних втрат у сумі 24 432 гривні 21 коп., погодившись з розрахунком позивача, який розрахував ці суми починаючи з 2022 року, що свідчить про необґрунтованість визначення місцевим судом початку прострочення відповідачем плати за отримані послуги, оскільки не зважаючи на різні правові підстави цих нарахувань, усі вони пов'язані з виникненням права позивача на їх нарахування, та визначенням строку прострочення замовника.
З урахуванням наведених висновків апеляційного суду щодо моменту виникнення у відповідача обов'язку зі сплати вартості наданих послуг, колегія суддів дійшла висновку, що на час звернення позивача до суду з цим позовом прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідача не виникло, а тому підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних були відсутні. У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення пені у розмірі 5 290 грн 55 коп., інфляційних втрат у розмірі 24 432 грн 21 коп. та 3 % річних у розмірі 7 389 грн 29 коп. підлягає скасуванню, а в задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.
Щодо законності і обґрунтованості додаткового рішення від 20.01.2026.
Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено процедуру розгляду питання про ухвалення додаткового рішення, зокрема, учасники справи повідомляються про час і місце судового засідання; неявка учасників справи, належним чином повідомлених, не перешкоджає розгляду; суд за результатами розгляду може ухвалити або відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції, ухваливши додаткове рішення 20.01.2026, порушив принципи рівності та змагальності сторін, оскільки цього самого дня спливав строк, встановлений ухвалою від 12.01.2026 для надання учасниками справи заперечень, - тобто суд позбавив відповідача права подати заперечення в останній день. Колегія суддів відхиляє ці доводи з таких підстав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 учасникам справи встановлено строк до 20.01.2026 для надання письмових пояснень та заперечень, тобто відповідач мав можливість підготувати і подати свої заперечення протягом цього строку. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом протягом цього часу, який був наданий йому для реалізації процесуальних прав. Не скористався відповідач і такою можливістю і у своїй апеляційній скарзі, акцентувавши лише свої заперечення щодо необґрунтованості додаткового рішення у частині незгоди у питанні визначення строків судом першої інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Невжиття відповідачем заходів для реалізації свого права на подання заперечень є наслідком його власної процесуальної пасивності, а не порушенням з боку суду. Апелянт не надав доказів того, що він подав заперечення у строк до 20.01.2026 чи навів причини неможливості їх подання. Зазначення про намір подати заперечення в останній день встановленого строку, не підкріплена будь-якими доказами реалізації такого наміру, та не є достатньою підставою для висновку про процесуальне порушення з боку суду першої інстанції.
Принцип рівності сторін, закріплений у статті 7 Господарського процесуального кодексу України, і принцип змагальності, закріплений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, не встановлюють обов'язку суду очікувати до останньої хвилини останнього дня визначеного ним строку, якщо в матеріалах справи немає доказів намагання сторони подати відповідний процесуальний документ і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення питання.
Відповідно до частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Це право є диспозитивним, тобто учасник справи сам вирішує, чи скористатися ним та коли саме. Апелянт, маючи вісім повних робочих та вихідних днів для реалізації свого права на заперечення, не скористався ним -і несе наслідки власної процесуальної пасивності.
Суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення відповідно до вимог статей 244, 245 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявність і зміст доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу та дійшовши обґрунтованого висновку про їх співмірність зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Процесуальних порушень, які б стали підставою для скасування додаткового рішення, судом першої інстанції не допущено.
Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення від 20.01.2026, на підставі наданих позивачем доказів встановив факт понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 12 286 гривень 80 копійок та встановив відповідність заявленого розміру витрат критеріям співмірності, які визначеним частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, стягнувши ці витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 в частині задоволення вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних ухвалено з невідповідністю висновків суду першої інстанції встановленим апеляційним судом обставинам справи, що є підставою для його зміни у відповідній частині та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині. Додаткове рішення від 20.01.2026 підлягає зміні у зв'язку зі зміною основного рішення та необхідністю перерахунку витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Перевіривши оскаржувані рішення на предмет наявності підстав, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних не відповідають встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо порядку та дати належного направлення рахунків відповідачу. В іншій частині рішення суду першої інстанції, а саме в частині стягнення основного боргу у розмірі 118 320 грн 00 коп., є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Южкокс» підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 підлягає зміні в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних - у задоволенні цих вимог слід відмовити. Додаткове рішення від 20.01.2026 підлягає зміні в частині розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 цього Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору, що виникли у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на сторону, яка подала апеляційну скаргу, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до статті 282 Господарського процесуального Кодексу України апеляційний суд здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення.
При поданні позовної заяви до суду позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12 286 гривень 80 копійок.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» заявило попередній розмір витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень та повідомило, що остаточний розмір витрат та докази їх понесення будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення постанови відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивач разом з клопотанням про стягнення судових витрат надав: копію договору про надання правової допомоги №16/04/24-1 від 16.04.2024;копію додаткової угоди №28 про продовження терміну дії договору; копію додаткової угоди №35 до договору; копію акта приймання-передачі наданих послуг №32 від 23.03.2026; копію додатку №1 до акта (розрахунок розміру винагороди адвоката); копію платіжної інструкції №1454 від 24.03.2026 на суму 8 000 грн 00 коп.; копію ордеру на надання правничої допомоги;
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №35 гонорар адвоката становить 2 000 грн 00 коп. за годину надання послуг. Пунктом 4 цієї угоди сторони погодили попередній розрахунок: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 1 година, вартістю 2 000 грн 00 коп. Згідно з актом приймання-передачі №32 та додатком №1 до нього, адвокатом було витрачено на підготовку відзиву на апеляційну скаргу 4 години, а загальна вартість послуг склала 8 000 грн 00 коп.
07.04.2026 Приватним акціонерним товариством «Южкокс» подано заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, у якому заявив, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн 00 коп. є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на підготовку відзиву на апеляційну скаргу. Відповідач зазначає, що апеляційна скарга ґрунтується на тих самих доводах, які вже досліджувалися судом першої інстанції, тому підготовка відзиву не потребувала значного часу та зусиль адвоката. Крім того, позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг) із зазначенням витраченого часу, що унеможливлює перевірку обґрунтованості заявленої суми та просить суд зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 1 000 грн 00 коп.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За результатом аналізу змісту рішення суду першої інстанції, вивчення змісту та обсягу відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи категорію спору, а також його складність, на думку суду апеляційної інстанції, витрати на професійну правничу допомогу ТОВ «Євротранстелеком», пов'язані з розглядом справи в Центральному апеляційному господарському суді, у розмірі 8 000 грн 00 коп. є обґрунтованими.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Подані відповідачем заперечення на клопотання про стягнення судових витрат є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Слід зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані ТОВ «Євротранстелеком» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000 грн 00 коп., виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, Центральний апеляційний господарський суд вважає заявлену суму обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям розумності, необхідності та справедливості. Разом з тим, оскільки апеляційна скарга задоволена частково, судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням зазначеної пропорції з ПрАТ «Южкокс» на користь ТОВ «Євротранстелеком» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 157 грн 05 коп.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Южкокс» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 та додаткове рішення від 20.01.2026 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.
«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» до Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» (51909, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Вячеслава Чорновола, буд.1, код ЄДРПОУ 05393079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» (01030, м.Київ, вул.В'ячеслава Липинського, буд.5, код ЄДРПОУ 31731686) заборгованість у розмірі 118 320 грн 00 коп. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 419 грн 84 коп.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.»
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 - змінити, виклавши резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції.
«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/6065/25 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» (51909, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Вячеслава Чорновола, буд.1, код ЄДРПОУ 05393079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» (01030, м.Київ, вул.В'ячеслава Липинського, буд.5, код ЄДРПОУ 31731686) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 384 грн 61 коп.».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» (01030, м.Київ, вул.В'ячеслава Липинського, буд.5, код ЄДРПОУ 31731686) на користь Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» (51909, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Вячеслава Чорновола, буд.1, код ЄДРПОУ 05393079) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1745 грн 47 коп.
Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Южкокс» (51909, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Вячеслава Чорновола, буд.1, код ЄДРПОУ 05393079) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (01030, м.Київ, вул.В'ячеслава Липинського, буд.5, код ЄДРПОУ 31731686) 4 157 грн 05 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Кучеренко
судді Т.В. Стефанів
А.О. Кошля