про залишення апеляційної скарги без руху
11 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/4324/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Мартюхіної Н.О.,
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №1002 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2025 (повний текст складено 14.04.2025) у справі № 922/4324/25 (суддя Усата В.В.),
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова,
до відповідачів:
1) Харківської міської ради,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
3) Фізичної особи-підприємця Короткіх Андрія Олександровича,
4) ОСОБА_1 ,
5) ОСОБА_2 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації,
про визнання недійсним договору та повернення майна
У грудні 2025 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Короткіх Андрія Олександровича, в якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2015 №5304-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Короткіх А.О., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за №2493;
- зобов'язати ФОП Короткіх А.О. повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 447175963101 - нежитлове приміщення підвалу № 6 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 83 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначене приміщення;
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного нерухомого майна шляхом його викупу без здійснення невід'ємних поліпшень орендарем (відповідачем-3), що б надавало останньому переважне право на викуп нежитлових приміщень без проведення конкурсної процедури, тому договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та має бути визнаний недійсним, а об'єкт нерухомого майна - повернутий Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4324/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке у подальшому неодноразово відкладалося.
16.02.2026 до суду першої інстанції Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова подано заяву про зміну предмету позову, в якій прокурор остаточно визначив вимоги позову та просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2015 №5304-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Короткіх А.О, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за №2493;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 447175963101 - нежитлове приміщення підвалу № 6 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 83 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним іпотечний договір від 23.12.2025, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І. і зареєстрований в реєстрі за № 1731.
Заява про зміну предмета позову мотивована тим, що після відкриття судом провадження у цій справі (09.12.2025) відповідачем-3 ( ОСОБА_3 ) 23.12.2025 було відчужене спірне приміщення на користь відповідача-4 ( ОСОБА_1 ), а в подальшому, відповідно до іпотечного договору № 1731 від 23.12.2025 ОСОБА_1 (іпотекодавець) передав спірне приміщення в іпотеку відповідачу-5 - ОСОБА_2 (іпотекодержателю). На думку прокурора, сторони цих правочинів не можуть вважатися добросовісними набувачами, оскільки вони є заінтересованими та пов'язаними особами, які знали про наявність судового спору щодо спірного нерухомого майна, однак уклали ці договору з метою уникнення виконання судового рішення у справі. У зв'язку з наведеним, належним та ефективним способом захисту прав та інтересів територіальної громади прокурор визначив вимоги про витребування спірних приміщень з чужого незаконного володіння останнього набувача ОСОБА_1 на підставі ст. 387 ЦК України, а також визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , предметом якого є спірні приміщення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2025 у справі №922/4324/25 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанції визнав позовні вимоги прокурора обґрунтованими. Разом з цим суд не погодився з доводами прокурора про поважність причин пропуску позовної давності. Зазначив, що перебіг позовної давності за вимогами про витребування майна слід пов'язувати із датою реєстрації цього майна у Державному реєстрі речових прав за першим набувачем ФОП Короткіх А.О. Водночас суд зазначив, що прокурором не наведено жодних переконливих аргументів в обґрунтування причин пропуску позовної давності на звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Враховуючи вищевикладене, суд зазначив про те, що прокурором пропущено позовну давність, що, за наявності заяв відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності та відсутності поважності причин пропуску строку позовної давності, є підставою для відмови в позові.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2025 у справі №922/4324/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов прокурора; судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідачів.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові з підстав пропуску строків позовної давності. Прокурор зазначає, що про порушення прав територіальної громади міста Харкова він довідався лише після отримання доступу до приватизаційної справи щодо спірного майна на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2023 в рамках кримінального провадження №42023222060000064, тому перебіг позовної давності тривалістю три роки почався від дати цієї ухвали слідчого судді та припав на період, коли строки позовної давності зупинялися, а тому причини пропуску строку позовної давності є поважними та підлягають поновленню судом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Згідно із ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як встановлено судом, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подав позовну заяву у 2025 році. Її предметом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (поданої у 2026 році), є одна вимога немайнового характеру, одна вимога майнового та одна вимога немайнового характеру про:
- визнання недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2015 №5304-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Короткіх А.О, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за №2493;
- витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 447175963101 - нежитлове приміщення підвалу № 6 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 83 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнання недійсним іпотечного договору від 23.12.2025, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І. і зареєстрований в реєстрі за № 1731.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову.
Отже, позовна вимога про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 447175963101 - нежитлове приміщення підвалу № 6 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 83 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), буд. 5, має вартісну оцінку та майновий характер, тому розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2025 визначений у розмірі 3028,00грн, а станом на 01.01.2026 становить 3328,00грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2025 у цій справі №922/4324/25 оскаржується прокурором в повному обсязі, тобто в частині однієї вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу, заявленої у 2025 році), а також вимоги майнового характеру (витребування з чужого незаконного володіння майна) та немайнової вимоги (визнання іпотечного договору), що заявлені у 2026 році в заяві про зміну предмета позову.
Для розрахунку розміру судового збору за подання цієї апеляційної скарги в частині вимоги майнового характеру (заявленій у 2026 році) апеляційний суд відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" бере до уваги прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00грн, оскільки 1,5% ціни позову (вартості нерухомого майна, остання оцінка якого складає 110556,95грн) становить 1658,35грн (110556,95грн х 1,5 %), що є меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026.
Таким чином, звертаючись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, прокурор мав сплатити судовий збір у розмірі 11620,80грн, розрахований за формулою: (3028,00 + 3328,00грн + 3328,00грн) х 150 % х 0,8, де: 3028,00 грн - ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу, подана у 2025 році); 3328,00грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового та немайнового характеру (витребування майна та визнання недійсним іпотечного договору, подані у 2026 році); 150% - ставка судового збору за подання апеляційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Проте, з додатків до апеляційної скарги, а саме платіжної інструкції №1035 від 29.04.2026 вбачається, що Харківською обласною прокуратурою за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 11260,80грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, у зв'язку з чим скаржнику необхідно доплатити 360,00грн (11620,80 - 11260,80).
З урахуванням наведеного, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги прокурора без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів доплати судового збору у сумі 360,00грн.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2025 у справі №922/4324/25 - залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази доплати судового збору у сумі 360,00грн.
3. Роз'яснити Харківській обласній прокуратурі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна