вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа № 927/1130/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Гаврилюка О.М.
Без виклику учасників судового процесу
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2026
у справі №927/1130/25 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"
до ОСОБА_1
про стягнення 293 750,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 293 750,00 грн заборгованості за поставлений товар.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2026 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до ОСОБА_1 про стягнення 293 750,00 грн задоволено повністю
Суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 та додаткової угоди №1 від 17.04.2019 позивач здійснив поставку відповідачу товар на загальну суму 293 750,00 грн. на підставі видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019 на суму 233 750,00 грн та №Н-00000012 від 06.09.2019 на суму 60 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач доказів сплати вартості поставленого товару у розмірі 293 750,00 грн. до суду не надав.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов'язання за яким у особи з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, тому спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Також у рішенні суду про направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2025, на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ), зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному демографічному реєстрі, яка повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній", тому згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 02.12.2025 є 14.12.2025.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги, витребувати у позивача оригінали документів, які є визначальними для встановлення фактичних обставин справи та перевірки справжності підписів та скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також, відповідач додатково повідомляє суд про намір подати після цієї апеляційної скарги окреме клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки для його належної підготовки та для збору вільних і умовно-вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 необхідно додатковий час.
Також ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не перевірено належність доказів направлення позову відповідачу саме за місцем його проживання, оцінити спосіб доставки та дійти висновку чи дійсно позивач виконав процесуальний обов'язок щодо направлення копії позову з додатками відповідачу. Апелянт вказує, що місце проживання відповідача обслуговується відділенням Укрпошти 16004, однак фактично на вказане відділення поштова кореспонденція (позов з додатками) на адресу відповідача не надходила, що позбавило відповідача ознайомитись із позовом та подати свої заперечення, поставити під сумнів достовірність доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Апелянт вказує, що заперечує укладення додаткової угоди №1 від 17.04.2019 та видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019, №Н-00000012 від 06.09.2019. Відповідач вказує, що не підписував вказані документи, зазначає, що навіть візуально підписи, які містяться на договорі купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 та додатковій угоди №1 від 17.04.2019, видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019, №Н-00000012 від 06.09.2019 відрізняються.
Апелянт вказує, що позивач не довів факту поставки товару, оскільки крім спірних видаткових накладних, підписи на яких, на думку відповідача йому не належать, відсутні інші документи в обґрунтування позовних вимог.
Фактично суд першої інстанції визнав доведеним грошове зобов'язання виключно на підставі документів справжність яких не встановлена, а підписи у яких заперечуються відповідачем.
Відповідач заявляє про можливу фальсифікацію доказів у частині підписів, виконаних від його імені у додатковій угоди №1 від 17.04.2019, видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019, №Н-00000012 від 06.09.2019 та просить призначити судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставити питання: "1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді №1 від 17.04.2019 до договору купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 у розділі "Покупець" особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? 2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видатковій накладній №Н-00000011 від 06.09.2019 у графі "Отримав" особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? 2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видатковій накладній №Н-00000012 від 06.09.2019 у графі "Отримав" особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" проти доводів апеляційної скарги що позивачем була надіслана позовна заява з документами на адресу: АДРЕСА_2 , натомість потрібно було надіслати на відділення Укрпошти 16004, заперечує, посилаючись на те, що апелянт у своїй апеляційній скарзі від 10.02.2026 вказав адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Тобто, апелянт сам спростовує ж свої ж твердження про нібито невірно вказане позивачем відділення Укрпошти.
Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" також не погоджується із доводами апеляційної скарги в частині не підтвердження поставки товару, вказуючи, що продавець та покупець на виконання пунктів 5.4, 5.8 договору підписали 2 (дві) видаткові накладні на поставку товару, а саме: № Н-00000011 від 06.09.2019 на суму 233 7500,00, ПДВ не передбачено та № Н-00000012 від 06.09.2019 на суму 60 000,00 з ПДВ.
Позивач зазначає, що продавець та покупець уклавши/підписавши вищевказані видаткові накладні засвідчили поставку продавцем покупцю товару на загальну суму 293 750,00 гривень, що підтверджує виконання позивачем свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі.
Одна, відповідач не сплатив позивачу вартість поставленого товару у розмірі 293 750,00 гривень, тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позову.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
22.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується до 31.12.2018 передати у власність Покупця будівельні матеріали, які були у використанні, та їх залишки (Товар), що будуть утворені після демонтажу аварійної Будівлі критої стоянки для цементування агрегатів, яка належить на праві власності Національній акціонерній компанії "Надра України", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.
Згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Договору орієнтовна вартість Товару та орієнтований перелік Товару (відповідно до Актів про списання основних засобів від 08.04.2015, складених ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія") становить 236 460,00 грн з ПДВ.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що остаточне найменування (номенклатура, марка, тип), кількість Товару та його вартість будуть визначені Сторонами в Специфікації (додаток №1 до Договору), яка буде підписана Сторонами після проведення робіт з демонтажу.
Відповідно до п. 3.1 Договору орієнтовна вартість Договору становить 197 050,00 грн, крім того ПДВ 20% - 39 410,00 грн, разом з ПДВ - 236 460,00 грн. По закінченню виконання робіт з демонтажу Сторонами буде додатково підписано Специфікацію (Додаток №1) до Договору, в якій буде визначено остаточне найменування (номенклатура, марка, тип) кількість Товару та його вартість.
Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата вартості Товару проводиться в повному розмірі по факту поставки протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання обома Сторонами відповідного Акта приймання-передачі Товару, вказаного в рахунку-фактурі та видатковій накладній.
Місце поставки Товару: 15600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56, Ніжинська НГРЕ (майданчик тимчасового зберігання) (пункт 5.1 Договору).
За умовами пунктів 5.4, 5.8 Договору момент передачі Товару визначається днем підписання видаткової накладної в місці поставки, зазначеного в пункті 5.1 цього Договору. Товар вважається поставленим по кількості - відповідно до видаткових накладних.
17.04.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою виклали, зокрема п. 3.1, 5.2 Договору у такій редакції:
"пункт 3.1. Орієнтовна загальна вартість Товару за Договором становить 293 750,00 грн, в тому числі:
- орієнтовна вартість металобрухту в кількості 42,50 т (орієнтовно) - 233 750,00 грн без ПДВ;
- орієнтовна вартість плит покриття ребристі в кількості 85 шт., стінові панелі 6,0 *0,90 м в кількості 10 шт., перемички бетонні в кількості 9 шт. - 60 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 10 000,00 грн.
По закінченню виконання робіт з демонтажу, Сторонами буде додатково підписано Специфікацію (Додаток №1) до Договору, в якій буде визначено остаточне найменування (номенклатура, марка, тип) кількість Товару та його вартість".
"пункт 5.2. Термін поставки: до 31.10.2019. Поставка здійснюється не пізніше наступного дня з моменту надходження від Покупця заявки на Товар. В заявці Покупець зазначає кількість Товару, що повинна постачатися у відповідній частині".
Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" на підставі видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019 на суму 233 750,00 грн та №Н-00000012 від 06.09.2019 на суму 60 000,00 грн поставлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар на загальну суму 293 750,00 грн.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2023 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" заявлено про стягнення з ОСОБА_1 293 750,00 грн заборгованості за поставлений товар.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився та не погодився з висновками суду першої інстанції.
За результатом розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що виконання умов договору купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 та додаткової угоди №1 від 17.04.2019 позивач здійснив поставку відповідачу товар на загальну суму 293 750,00 грн. на підставі видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019 на суму 233 750,00 грн та №Н-00000012 від 06.09.2019 на суму 60 000,00 грн.
Апеляційний господарський погоджується із висновком суду першої інстанції про виконання позивачем зобов'язань за договору купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.04.2019 позивач здійснив поставку відповідачу товар на загальну суму 293 750,00 грн. Доказів визнання недійсним договір купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 та / або додаткової угоди №1 від 17.04.2019 матеріали справи не містять.
Також суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов'язання за яким у особи з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, тому спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Суд не погоджується із доводами апелянта, що суд першої інстанції не з'ясував обставини належності доказів направлення позову відповідачу саме за місцем його проживання, не оцінив спосіб доставки та дійти висновку чи дійсно позивач виконав процесуальний обов'язок щодо направлення копії позову з додатками відповідачу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (частина и1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження доказів направлення копії позовної заяви з додатками позивачем надано до суду позивачем надано поштову накладну №0305600220697 та опис вкладення у поштове відправлення №0305600220697, згідно з яким поштову кореспонденцію направлено ОСОБА_1 на адресу: " АДРЕСА_2 ".
Вказана адреса вказана у в Єдиному державному демографічному реєстрі та ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що спростовує доводи апелянта про не перевірку судом першої інстанції обов'язку позивача направити копію позовної заяви з додатками.
Щодо доводів апелянта про можливу фальсифікацію доказів у частині підписів, виконаних від його імені у додатковій угоди №1 від 17.04.2019, видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019, №Н-00000012 від 06.09.2019 та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи суд апеляційної інстанції вказує таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до норм частин 3, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються. крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
В даному контексті слід зазначити, що клопотання про призначення експертизи на стадії апеляційного розгляду справи повинно бути вмотивоване і обґрунтоване.
Колегією суддів встановлено, що відповідач повідомлявся судом першої інстанції про розгляд справи №927/1130/25.
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2025 направлена на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі, однак повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній".
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 02.12.2025 є 14.12.2025.
Між тим, у суді першої інстанції відповідачем не заявлялось будь-яких клопотань про призначення судової експертизи.
Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
Суд констатує право сторони на звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. У межах розгляду справи права відповідача порушені не були.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що місцевий господарський суд правильно встановив, що на виконання умов договору купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.11.2018 та додаткової угоди №1 від 17.04.2019 позивач здійснив поставку відповідачу товар на загальну суму 293 750,00 грн. на підставі видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019 на суму 233 750,00 грн та №Н-00000012 від 06.09.2019 на суму 60 000,00 грн.
Відповідач доказів сплати вартості поставленого товару у розмірі 293 750,00 грн. до суду не надав.
За таких обставин апеляційний господарський суду погоджується із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2023 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18 та від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 зазначено, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її господарські зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Якщо спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов'язання за яким у особи з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, то спір відноситься до юрисдикції господарського суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18), тому вказаний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2026 у справі №927/1130/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2026 у справі №927/1130/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 11.05.2026.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді Б.О. Ткаченко
О.М. Гаврилюк