вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа№ 925/433/25(925/1403/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 29.04.2026,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Єврохім Одеса"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026
у справі №925/433/25(925/1403/25) (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Приватного підприємства "Єврохім Одеса"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" акціонерного товариства "Укртрансгаз"
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології анкерного кріплення",
Головного управління ДПС у Черкаській області і Національного Банку України
про стягнення 218129,74 грн.
в межах справи №925/433/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології анкерного кріплення"
до приватного підприємства "Єврохім Одеса"
про банкрутство
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Єврохім Одеса" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єврохім Одеса" до провадження; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) повністю; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Єврохім Одеса" задовольнити в повному обсязі: стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) на користь Приватного підприємства "Єврохім Одеса" (код ЄДРПОУ 41947764) заборгованість за надані послуги у розмірі 218129,74 грн; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єврохім Одеса" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Остапенко О.М.; Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/433/25(925/1403/25) за позовом Приватного підприємства "Єврохім Одеса" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 218129,74 грн; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Приватного підприємства "Єврохім Одеса" на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) до надходження матеріалів справи №925/433/25(925/1403/25) до Північного апеляційного господарського суду.
02.03.2026 до Півічного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/433/25(925/1403/25) у 1-му томі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єврохім Одеса" на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) залишено без руху; роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази направлення листом з описом вкладення копії апеляційної скарги з додатками Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" акціонерного товариства "Укртрансгаз", Товариству з обмеженою відповідальністю "Технології анкерного кріплення", Головному управлінню ДПС у Черкаській області і Національному Банку України.
25.03.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Єврохім Одеса" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази направлення копії апеляційної скарги з додатками Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" акціонерного товариства "Укртрансгаз", Товариству з обмеженою відповідальністю "Технології анкерного кріплення", Головному управлінню ДПС у Черкаській області і Національному Банку України.
У зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. 30.03.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №925/433/25(925/1403/25) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Єврохім Одеса" на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25). Розгляд клопотання Приватного підприємства "Єврохім Одеса" про звільнення від сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) призначено у судове засідання. Розгляд апеляційної скарги та клопотання про звільнення від сплати судового збору призначено на 29.04.2026 об 11 год. 00 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 15.04.2026. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.04.2026.
10.04.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просить суд апеляційну скаргу Приватного підприємства «Єврохім Одеса» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25)- залишити без змін, оскільки позивач, в порушення умов п. 4.5. Договору, ст. 201 ПК України, не виконав своїх зобов'язань, що стало та є відкладальною обставиною для настання обов'язку у Відповідача (п. 4.6. Договору та ч. 1 ст. 212 ЦК України) щодо здійснення оплати згідно з Актами наданих послуг від 30.09.2022 №189 на суму 95 573,28 грн (з ПДВ) та від 31.10.2022 №215 на суму 95 573,28 грн (з ПДВ) за цим Договором, а тому позовні вимоги ПП «Єврохім Одеса» є безпідставними та необґрунтованими та не підлягають задоволенню повністю.
15.04.2026 у судове засідання з'явився представник Акціонерного товариства "Укртрансгаз". Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила задовольнити клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі скаржника та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
У судовому засіданні ставилось на обговорення клопотання Приватного підприємства "Єврохім Одеса" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обгрунтування вказаного клопотання, скаржник посилається на те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судового збору. На даний момент стосовно Позивача відкрито провадження про банкрутство, кошти на рахунку ПП "Єврохім Одеса" відсутні, сплата судового збору є неможливою та обмежить право товариства на доступ до правосуддя.
Колегія суддів зауважує, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Колегія суддів зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
ПП "Єврохім Одеса" перебуває у судовій процедурі ліквідації, тому за п. 4 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" вказане не може бути підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. При цьому предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.09.2025 у справі № 924/517/24.
Колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів на рахунку, запровадженням воєнного стану, складністю фінансування, не можуть вважатися підставою для відстрочення (звільнення від) сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги Приватного підприємства "Єврохім Одеса" на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25), а відтак, у його задоволенні необхідно відмовити.
Судова колегія зазначає, що особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Так, положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Водночас склад сторін у цій справі та предмет позову свідчать про відсутність таких умов у цьому випадку.
Необхідність сплати судового збору є певним процесуальним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, тому слід стягнути з Приватного підприємства "Єврохім Одеса" (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, код ЄДРПОУ 41947764) в дохід Державного бюджету України 4 907,91 грн судового збору за подання апеляційної скарги (3271,94/100*150*0,8=4907,91).
Представник Акціонерного товариства "Укртрансгаз" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що реєстрація податкової накладної є «відкладальною обставиною» в розумінні ст. 212 ЦК України. На думку апелянта, суд помилково ототожнив приватне волевиявлення сторін із публічно-правовим обов'язком. Відповідно до ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, головним обов'язком замовника є оплата фактично наданих послуг, факт надання послуг підтверджено актами, які підписані відповідачем без зауважень, тому відмова в оплаті за наявності підписаних актів порушує принцип еквівалентності господарських відносин. Скаржник зазначає, що відповідач фактично отримав економічну вигоду від послуг ПП «Єврохім Одеса», але відмовляється виконувати зустрічний обов'язок щодо оплати. На думку скаржника, невиконання позивачем обов'язку з реєстрації податкової накладної тягне за собою відповідальність перед державою (штрафи) або право Замовника на відшкодування збитків, але не звільняє Замовника від обов'язку оплатити отримані послуги. Суд першої інстанції не врахував, що чинне законодавство не передбачає можливості припинення або відстрочення грошового зобов'язання через затримку реєстрації податкових документів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єврохім Одеса" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) слід залишити без змін, з огляду на наступне.
В провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №925/433/25 про банкрутство Приватного підприємства "Єврохім Одеса".
Постановою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2026 у справі № 925/433/25 визнано Приватне підприємство "Єврохім Одеса" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кияницю Романа Віталійовича (на час розгляду апеляційної скарги постанова є чинною).
Приватне підприємство "Єврохім Одеса" (далі також - позивач та/або ПП "Єврохім Одеса") через систему "Електронний суд" подало до Господарського суду Черкаської області позовну заяву від 11.11.2025 до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзвязок" акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі також - відповідач та/або АТ "Укртрансгаз") про стягнення 218129,74 грн. заборгованості за надані послуги за договором про закупівлю послуг від 25.08.2021 №2808000138.
В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов'язання за договором про закупівлю послуг від 25.08.2021 №2108000138 щодо повної оплати наданих позивачем відповідачу послуг. Неоплаченими за твердженням позивача залишилися послуги на суму 286719,84 грн. з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ), із якої позивач просить стягути з відповідача 218129,74 грн. без урахування ПДВ за заблокованими податковими накладними щодо їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.11.2025 відкрито провадження у справі №925/433/25(925/1403/25) в межах справи №925/433/25 про банкрутство Приватного підприємства "Єврохім Одеса" за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології анкерного кріплення", Головне управління ДПС у Черкаській області, Національний Банк України, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 9 год. 30 хв. 18.12.2025 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановлено строки для подання учасниками справи заяв по суті справи.
03.12.2025 до Господарського суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшов відзив від 03.12.2025 із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких відповідач зазначив, що не оплатив надані позивачем послуги згідно з актами наданих послуг від 30.09.2022 №189 і від 31.10.2022 №215 на загальну суму 191146,56 грн через не настання передбаченої п. 4.5 договору про закупівлю послуг від 25.08.2021 №2808000138 відкладальної обставини - реєстрації податкових накладних з ПДВ, складених за фактом надання послуг за вказаними трьома актами надання послуг, в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
25.08.2021 відповідач, як замовник, і позивач, як виконавець, уклали договір про закупівлю послуг №2108000138 (далі також - договір від 25.08.2021 №2108000138), який містить, зокрема, такі пунки (умови):
1.1. Виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного цим договором, за технічним завданням замовника надати послуги, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
1.2. Найменування послуг: "Послуги з прибирання (Послуги з прибирання)" код згідно ЄЗС ДК 021:2015-90910000-9 (надалі - послуги або послуги з прибирання).
1.3. Детальний перелік послуг, їх обсяг, а також порядок (періодичність) їх надання зазначені у технічному завданні, яке наведене в додатку №1 до цього договору (далі - технічне завдання).
3.1 Ціна цього договору становить 1402653,31 грн, в тому числі ПДВ 233775,55 грн.
3.2. Вартість послуг з прибирання приміщень на місяць заначена в Додатку №3 до цього договору.
4.1. Оплата вартості наданих послуг здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг (далі - акт) та на підставі виставленого виконавцем рахунку. Замовник вказує в своєму платіжному дорученні номер і дату цього договору, номер і дату акта, що підлягає оплаті.
4.2. Розрахунковим періодом по цьому договору вважається календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі надання послуг неповний календарний місяць, розрахунки замовника з виконавцем проводяться пропорційно кількості днів в календарному місяці, в якому були надані послуги.
4.3. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, зазначений у розділі 15 цього договору у безготівковій формі.
4.4 Датою платежу сторони вважають дату списання грошових коштів із рахунку замовник.
4.5. Виконавець (якщо він є платником ПДВ) зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов'язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України.
Несвоєчасне надання виконавцем податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого Податковим кодексом України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни передбачені Податковим кодексом України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку Замовника щодо здійснення оплати наданих послуг за цим Договором, до моменту одержання Замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації виконавцем та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.
4.6. У разі затримки виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором замовник має право затримати розрахунки на відповідний строк. Замовник також має право затримати розрахунки у разі наявності у нього претензій до кількості, обсягу чи якості наданих послуг, в тому числі після їх прийняття, на строк необхідний виконавцю для усунення таких претензій Замовника, про що замовник письмово повідомляє виконавця.
10.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє в частині надання послуг - по 30.11.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання договору від 25.08.2021 №2108000138 позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги на загальну суму 1261384,87 грн. з ПДВ грн., у тому числі:
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 30.09.2021 №255 на суму 116 887,78 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 31.10.2021 №283 на суму 116 887,78 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 30.11.2021 №321 на суму 116 887,78 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 31.12.2021 №365 на суму 116 887,78 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 31.01.2022 №12 на суму 116 887,78 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 28.02.2022 №41 на суму 103 506,29 грн з ПДВ;
- гідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 31.05.2022 №134 на суму 95 573,28 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 30.06.2022 №142 на суму 95 573,28 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 31.07.2022 №156 на суму 95 573,28 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами аАктом надання послуг від 31.08.2022 №171 на суму 95 573,28 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 30.09.2022 №189 на суму 95 573,28 грн з ПДВ;
- згідно з підписаним сторонами актом надання послуг від 31.10.2022 №215 на суму 95 573,28 грн з ПДВ.
Відповідач оплатив частину послуг, наданих за вказаними актами надання послуг на загальну суму 1070238,31 грн. з ПДВ, що підтверджується поданими відповідачем з відзивом копіями платіжних інструкцій.
Суд першої інстанції встановив, що позивач у позові не врахував одну із двох, здійснених відповідачем 08.03.2024 за платіжними інструкціями від 08.03.2024 №491 і №492, оплат послуг, наданих згідно з актами надання послуг від 31.08.2022 №171 і від 31.07.2022 №156 відповідно. Таким чином, за висновком суду першої інстанції, неоплаченими відповідачем залишились послуги, надані позивачем за актами надання послуг: від 30.09.2022 №189 на суму на суму 95573,28 грн. з ПДВ; від 31.10.2022 №215 на суму 95573,28 грн. з ПДВ, усього на суму 191146,56 грн. з ПДВ.
При цьому відповідач не оплатив їх через відсутність факту реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових наладних за операціями з надання послуг, оформленими вказаними двома актами надання послуг.
Водночас, позивач факт відсутності реєстрації податкових накладних з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових наладних за операціями з надання послуг, оформленими актами надання послуг від 30.09.2022 №189 і від 31.10.2022 №215, не заперечує та визнає.
Разом з тим, неоплата відповідачем частини наданих за договором від 25.08.2021 №2108000138 послуг в сумі 191146,56 грн. й стала підставою для подання позивачем позову до відповідача про стягнення 218129,74 грн. як частини заборгованості за надані послуги без урахування ПДВ.
З огляду на викладені обставини у даній справі спірним є питання щодо визначення моменту, з якого у відповідача виникає обов'язок щодо оплати послуг, наданих позивачем за актами надання послуг від 30.09.2022 №189 і від 31.10.2022 №215.
Згідно із частинами першою, третьою статті 509 цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За змістом статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін.
Відносини між сторонами цього спору виникли на підставі укладеного між ними договору від 25.08.2021 №2108000138, а тому відносини сторін мають договірний характер щодо, зокрема, й визначення умов оплати наданих послуг.
Пунктами 4.5, 4.6 договору від 25.08.2021 №2108000138 передбачено, що виконавець (якщо він є платником ПДВ) зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов'язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податкового кодексу України. Несвоєчасне надання виконавцем податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого Податковим кодексом України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни передбачені Податковим кодексом України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку Замовника щодо здійснення оплати наданих послуг за цим Договором, до моменту одержання Замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації виконавцем та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання. У разі затримки виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором замовник має право затримати розрахунки на відповідний строк. Замовник також має право затримати розрахунки у разі наявності у нього претензій до кількості, обсягу чи якості наданих послуг, в тому числі після їх прийняття, на строк, необхідний виконавцю для усунення таких претензій Замовника, про що замовник письмово повідомляє виконавця.
Крім того, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з частиною першою статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Тож передбачена пунктом 4.5 договору від 25.08.2021 №2108000138 умова щодо обов'язку складання, належного оформлення і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових наладних виконавцем послуг податкової накладної з ПДВ за фактом надання послуги відповідно до частини першої статті 212 ЦК України є відкладальною обставиною для настання у замовника обов'язку з оплати послуг і ця умова є обов'язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 Цивільного кодексу України, оскільки недійсність пункту 4.5 договору від 25.08.2021 №2108000138 не встановлена законом і судом він не визнавався недійсним, про що вірно встановлено судом першої інстанції.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 922/3929/23.
Отже, враховуючи відсутність факту реєстрації позивачем податкових накладних з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових наладних за операціями з надання послуг, оформленими актами надання послуг від 30.09.2022 №189 і від 31.10.2022 №215, а також зважаючи на принцип свободи договору та презумпцію правомірності правочину, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у спірних правовідносинах має місце передбачена договором від 25.08.2021 №2108000138 відкладальна умова для здійснення відповідачем оплати наданих позивачем за вказаними двома актами надання послуг.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, зводяться до незгоди з пунктами 4.5, 4.6 договору від 25.08.2021 №2108000138 та не спростували правомірність оскаржуваного судового рішення, норм чинного законодавства, якими обґрунтовано рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам, вірно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) - без змін.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Повний текст постанови підписано у перший робочий день після виходу з відпустки судді Остапенко О.М.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Єврохім Одеса" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Приватного підприємства "Єврохім Одеса" (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, код ЄДРПОУ 41947764) в дохід Державного бюджету України 4 907,91 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарського суду Черкаської області видати наказ.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єврохім Одеса" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/433/25(925/1403/25) залишити без змін.
Матеріали справи № 925/433/25(925/1403/25) повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 11.05.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко