вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" квітня 2026 р. Справа№ 910/1678/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання: Лукінчук І.А.,
за участю представників учасників справи (за первісним позовом):
від позивача: Орел О.В. (в режимі
від відповідача: Ганченко М.О.
від третьої особи: Царюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, повний текст якого складено та підписано 27.10.2025
у справі №910/1678/25 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"
про стягнення коштів
за зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект"
про стягнення коштів,
Короткий зміст первісного позову
У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 191 360 202,62 грн, з яких: 126 487 412,50 грн - вартість виконаних робіт, 17 979 468,50 грн - інфляційні втрати, 7 048 641,01 грн - 3% річних та 39 844 680,61 грн - пеня.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором підряду № 1810000270 від 10.10.2018 (з урахуванням додаткових угод). Позивач зазначає, що на даний час зобов'язання, які залишилися невиконаними за Договором і виконання яких є передумовою введення об'єкта в експлуатацію, припинені у зв'язку з неможливістю їх виконання (ст. 607 ЦК України). Внаслідок цього у підрядника відсутній обов'язок щодо подальшого виконання робіт та введення об'єкта в експлуатацію спільно із замовником.
Після виконання позивачем своєї частини зобов'язань відповідач відмовився від фіналізації взаємовідносин шляхом укладення відповідної угоди та проведення остаточних розрахунків. Після закінчення строку дії Договору АТ «Укртрансгаз» відмовилося визнавати зобов'язання припиненими та наполягало на їх виконанні, що позивач вважає безпідставним. З огляду на неможливість виконання робіт через прострочення кредитора (поведінку замовника), позивач на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України направив АТ «Укртрансгаз» вимогу від 13.03.2023 № 17-1003 про сплату 126 487 412,50 грн за виконані роботи, яка була залишена відповідачем без задоволення.
Вимоги про стягнення інфляційного збільшення та 3% річних обґрунтовані ст. 625 ЦК України, а стягнення пені - ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст заперечень відповідача за первісним позовом
Відповідач із позовом не погодився, посилаючись на наступне:
- щодо основної суми боргу (10% утримання): У п. 7.4 Договору сторони визначили порядок здійснення розрахунків. Оскільки передбачені Договором роботи на суму 983 175 875,31 грн (загальна ціна Договору 2 248 050 000,00 грн мінус вартість прийнятих робіт 1 264 874 124,69 грн) підрядником не виконані, будівництво об'єкта не завершено, а сертифікат про відповідність об'єкта відсутній (що не заперечується сторонами), - передбачені Договором та законодавством підстави для остаточного розрахунку в розмірі 10% від вартості робіт відсутні;
- щодо відкладальної обставини: З огляду на те, що об'єкт не завершено і сертифікат відсутній, має місце настання відкладальної обставини, визначеної у п. 7.8 Договору. Це означає, що момент виникнення у замовника грошового зобов'язання з оплати робіт відстрочено, а отже, вимоги про стягнення 10% утримання за кожним актом є безпідставними;
- щодо інфляційних втрат та 3% річних: Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки АТ «Укртрансгаз» не допускало порушень умов Договору, а отже, права та інтереси підрядника не були порушені;
- щодо нарахування пені: Правові підстави для застосування пені відсутні, оскільки Договором не встановлено її розмір за порушення замовником грошового зобов'язання. При цьому ч. 2 та ч. 6 ст. 231 ГК України не можуть бути застосовані підрядником як законна підстава для визначення розміру пені та її стягнення.
Короткий зміст зустрічного позову
08.05.2025 АТ "Укртрансгаз" подало зустрічний позов до АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" про стягнення 478 113 700,18 грн, з яких: 409 291 338,91 грн пені, 68 822 311,27 грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 13.10 Договору підряду № 1810000270 від 10.10.2018.
Вимоги обґрунтовані тим, що АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» (підрядник) було зобов'язане виконати роботи за Договором у строк до 31.10.2022 (включно). Проте станом на 01.11.2022 підрядник не виконав роботи на загальну суму 1 465 175 091,36 грн, чим допустив прострочення виконання зобов'язань.
Станом на 22.11.2022 підрядник виконав частину робіт на суму 481 999 216,05 грн, зменшивши суму прострочених зобов'язань до 983 175 875,31 грн. З огляду на порушення підрядником строків (частина робіт виконана з порушенням термінів, а частина залишилася невиконаною), позивач за зустрічним позовом стверджує про наявність підстав для стягнення з АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» пені та штрафу відповідно до п. 13.10 Договору.
АТ «Укртрансгаз» зазначило, що на адресу підрядника направлялася претензія від 21.12.2022 № 1001ВИХ-22-4962 про сплату штрафних санкцій. Листом від 23.12.2022 № 17-3675 АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» залишило претензійні вимоги АТ «Укртрансгаз» без задоволення.
Короткий зміст заперечень АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" проти зустрічного позову
Відповідач за зустрічним позовом (АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект») повністю заперечує проти зустрічних вимог, оскільки в його діях відсутня вина та взагалі відсутній факт порушення зобов'язання через прострочення кредитора (АТ «Укртрансгаз»).
Обґрунтовуючи прострочення кредитора, Відповідач за зустрічним позовом посилається на таке:
- порушення строків оплати: АТ «Укртрансгаз» несвоєчасно оплатило виконані роботи, що підтверджено рішенням у справі № 910/10909/23. Затримка оплати на 57 днів (за актами від 16.02.2022 та 22.11.2022) фактично відтермінувала строки виконання наступних етапів робіт на аналогічний термін, а отже, виконання робіт до 28.12.2022 не є порушенням;
- сторони погодили зупинення договірних зобов'язань. Реалізація домовленостей щодо консервації об'єкта (згідно з актом обстеження від 12.09.2022) була виконана підрядником без зауважень із боку замовника. Повернення замовнику проєктно-кошторисної документації (ПКД) та будівельного майданчика унеможливило подальше виконання робіт;
- після повернення підрядником ПКД та майданчика замовник, у порушення п. 12.4.6, 12.4.12 Договору, повторно їх не передав. Це свідчить про прострочення замовника в частині створення умов для виконання робіт;
- Починаючи з 27.12.2022 (щодо ПКД) та 05.01.2023 (щодо майданчика), АТ «Укртрансгаз» усвідомлювало неможливість виконання підрядником робіт без цих ресурсів, проте безпідставно заявляє про порушення строків з боку підрядника;
- факт прострочення кредитора встановлено під час розгляду справ № 910/7729/24, №910/10909/23 та № 910/5442/23, №910/5614/23;
- підрядник наголошує на настанні обставин непереборної сили (збройна агресія РФ), що підтверджується Висновком ТПП України від 16.11.2022 № 174/1-2 та Сертифікатом ТПП Миколаївської області від 23.12.2022 № 4800-22-1894. Ці документи були належним чином передані замовнику (листи № 17-3276 від 22.11.2022 та № 17-3667 від 23.12.2022);
- за наявності формального невиконання повного обсягу робіт станом на 01.11.2022, у діях АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» відсутня протиправна поведінка та вина. Оскільки факт порушення зобов'язання (у розумінні ст. 612 ЦК України) відсутній, підстави для застосування штрафних санкцій згідно з п. 13.10 Договору відсутні.
Короткий зміст правової позиції третьої особи (АТ "Українська оборонна промисловість")
У своїх поясненнях щодо позову та відзиву Третя особа підтримала первісний позов і заперечила проти доводів Відповідача, посилаючись на те, що:
- замовник не виконав обов'язки, визначені п.п. 8.2.2, 8.2.3, 8.2.6, 12.4.6, 12.4.12 Договору;
- на думку Третьої особи, низка фактів свідчить про недобросовісність АТ «Укртрансгаз», а саме: незабезпечення підрядника проєктно-кошторисною документацією, непередання будівельного майданчика, консервація об'єкта, передача прав замовника до ТОВ «Оператор ГТС України» та укладення останнім договору № 4600010606 від 25.12.2024 з іншим підрядником (ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика») на добудову того ж об'єкта;
- щодо неможливості виконання зобов'язання такі дії Відповідача унеможливили завершення робіт Позивачем, що дає останньому право на оплату фактично виконаної частини робіт відповідно до ч. 2 ст. 850 ЦК України;
- саме недобросовісна поведінка замовника перешкодила здачі об'єкта в експлуатацію. Враховуючи зміст ст. 212 ЦК України, відкладальна обставина, передбачена п. 7.8 Договору, вважається такою, що настала, оскільки її настанню недобросовісно перешкоджав Відповідач.
Короткий зміст судового рішення, що оскаржується
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2025:
- у задоволенні первісного позову відмовлено повністю;
- зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 1 000 000,00 грн пені, 1 000 000,00 грн штрафу, 847 840,00 грн судового збору.
Рішення, з посиланням на статті 11, 525, 526, 530,547, 598, 599, 610, 613, 625, 626, 628, 837, 843, 846, 875, 877, 879, 882 ЦК України мотивовано наступим.
Щодо первісного позову.
Суд виснував, що враховуючи наведені умови Договору (в редакції Додаткової угоди №3) та приписи ст. 253 ЦК України, підрядник (позивач за первісним позовом) був зобов'язаний виконати роботи за Договором в строк до 31.10.2022 (включно) (1 482 календарних днів з дати укладення Договору) на суму 2 248 050 000,00 грн. Не виконані АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" зобов'язання за Договором №1810000270 від 10.10.2018 не припинились після закінчення строку його дії. В матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт готовності об'єкта до експлуатації, складений у відповідності до вимог чинного законодавства, та сертифікат, що засвідчує закінчення будівництва об'єкта, а отже мета робіт за Договором не досягнута, що в силу умови п. 3.4 Договору є порушенням підрядником вимог до якості робіт в цілому. Враховуючи такі обставини суд дійшов висновку про відсутність обставин (підстав), передбачених пп. 7.4.3 п. 7.4. Договору, для здійснення остаточного розрахунку в розмірі 10% вартості виконаних робіт.
Щодо зустрічного позову
Суд встановив, що підрядник (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") зобов'язаний був виконати весь обсяг робіт, передбачених Договором, на суму 2 248 050 000,00 грн у строк до 31.10.2022 (включно). Станом на цю дату АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" тільки частково виконало роботи, передбачені Договором, на суму 782 874 908,64 грн. Отже, станом на 01.11.2022 залишилися невиконаними АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" роботи, передбачені Договором, на суму 1 465 175 091,36 грн (65,18% від ціни Договору), що складає різницю між ціною Договору згідно п. 2.1. (2 248 050 000,00 грн) та сумою виконаних станом на 31.10.2022 (включно) робіт (782 874 908,64 грн). Порушення підрядником строку виконання робіт та є підставою для застосування до останнього відповідальності, встановленої п. 13.10 Договору щодо стягнення пені та штрафу. Разом з тим, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги суперечливу поведінку позивача за зустрічним позовом (АТ "Укртрансгаз"), суд зменшив розмір неустойки з посиланням на ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій він просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким:
- позовні вимоги за первісним позовом АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» до АТ «Укртрансгаз» про стягнення 191 360 202,62 грн, з яких: 126 487 412,50 грн вартості виконаних робіт, 17 979 468,50 грн інфляційного збільшення, 7 048 641,01 грн 3% річних, 39 844 680,61 грн пені - задовольнити в повному обсязі;
- позовні вимоги за зустрічним позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» про стягнення 478 113 700,18 грн, з яких: 409 291 338,91 грн пені, 68 822 311,27 грн штрафу - залишити без задоволення.
Щодо первісного позову апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- позивач вважає, що правові наслідки та висновки суду першої інстанції фактично призвели до викривлення норм права та створення правової колізії: так, суд «узаконив» непроведення остаточних розрахунків (через що Позивач позбавлений можливості отримати 10% вартості виконаних та прийнятих Відповідачем робіт) через нібито порушення зобов'язань Підрядником, тоді як останній ніколи не зможе їх виконати, оскільки Замовник не виконує своїх зустрічних зобов'язань щодо забезпечення Підрядника всім необхідним;
- суд першої інстанції безпідставно відхилив та проігнорував факт прострочення кредитора (АТ «Укртрансгаз»), наслідком чого є об'єктивна неможливість виконання робіт. Через це суд помилково відмовив у задоволенні первісного позову та безпідставно задовольнив зустрічні позовні вимоги про стягнення санкцій за період, у який мало місце прострочення саме кредитора;
- така підстава позову, як неможливість виконання (ст. 607 ЦК України), у справі №910/5614/23 не заявлялася, що дає право Підряднику посилатися на неї в межах даного спору;
- суд не надав належної оцінки діям Замовника, які полягали у його фактичній відмові від Договору. Також не надана оцінка позиції Відповідача у справі № 910/7729/24, де він визнав існування об'єктивної неможливості забезпечення Підрядника всім необхідним з 27.12.2022 (дати передачі ПКД до ТОВ «Оператор ГТС України»);
- суд не врахував встановлені обставини, такі як: прострочення оплати, передача ПКД та будівельного майданчика від Підрядника до Замовника з подальшою їх передачею третій особі. Ці факти мають визначальний вплив на можливість реалізації Договору та не можуть бути проігноровані;
- положення п. 7.8 Договору не є абсолютними. В умовах прострочення кредитора вони не підлягають застосуванню, оскільки таке прострочення виключає вину Підрядника. Отже, висновок суду про право АТ «Укртрансгаз» не здійснювати оплату є помилковим;
- АТ «Укртрансгаз» прострочило зобов'язання з оплати та фактично погодилося на припинення робіт, що підтверджується листуванням сторін. Той факт, що угода про розірвання Договору не була формально підписана через відмову Замовника, не позбавляє АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» права посилатися на наслідки, передбачені ст. 851, 856 ЦК України, та стверджувати про недобросовісну поведінку Відповідача щодо фіналізації розрахунків;
- невиконання повного обсягу робіт до 31.10.2022 зумовлене обставинами непереборної сили (повномасштабне вторгнення) та простроченням кредитора, що згідно з чинним законодавством виключає вину Підрядника;
- приписи ст. 851, 856 ЦК України є нормами прямої дії, які надають Підряднику право зупинити роботи у разі невиконання замовником своїх обов'язків. У такому разі загальний строк виконання робіт не може вважатися порушеним, інакше втрачається захисна функція цих норм для підрядника;
- Замовник зацікавлений у неоплаті, а тому недобросовісно заперечує факт консервації об'єкта як стан припинення робіт. В матеріалах справи міститься листування, де визнається необхідність консервації та її фактичне здійснення. Відсутність «спеціального» уніфікованого документа пояснюється виключно суперечливою поведінкою самого Замовника;
- стан правовідносин сторін трансформувався. Умова про «введення об'єкта в експлуатацію» як єдина передумова розрахунку є нереалізовуваною в нинішніх обставинах. Тлумачення договору не може призводити до ситуації, коли виконання зобов'язання стає вічно неможливим.
Щодо первісного позову апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд не надав оцінки факту двостороннього припинення робіт після 22.11.2022. Це виключає право Замовника вимагати виконання робіт у цей період та, відповідно, нараховувати штрафні санкції;
- суд встановив період нарахування пені (до 12.12.2023 - дати заміни замовника), проте не зазначив, чи є цей період остаточним. Це має суттєве значення для визначення підстав для остаточного розрахунку за первісним позовом;
- суд порушив ч. 4 ст. 75 ГПК України, здійснивши переоцінку обставин, вже встановлених у справі № 910/10909/23. Також ігнорується той факт, що наявність авансу не позбавляє підрядника права на зупинення робіт, якщо аванс не покриває всіх витрат і фінансування не є повним;
- обов'язок Замовника забезпечити Підрядника ПКД та майданчиком є постійним. Факт того, що Замовник спочатку передав, а потім вилучив ці ресурси, свідчить про невиконання ним обов'язку належним чином;
- суд зафіксував суперечливу поведінку АТ «Укртрансгаз», зазначивши, що дії Замовника були спрямовані на припинення зобов'язань. Таким чином, суд фактично підтвердив аргументи Позивача про недобросовісність Замовника та прострочення кредитора, чим сам спростував власні висновки про безпідставність вимог Підрядника;
- суд безпідставно відхилив докази щодо форс-мажору. В умовах триваючої агресії рф Висновок ТПП України № 1774/1-2 та Сертифікат ТПП № 4800-22-1894 є належними доказами обставин непереборної сили, що звільняють від відповідальності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням суду, Відповідач (Позивач за зустрічним позовом) також звернувся з апеляційною скаргою. У ній він просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог про стягнення 408 291 388,91 грн пені та 67 822 311,27 грн штрафу, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін.
АТ «Укртрансгаз» не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зменшення нарахованих штрафних санкцій на 99,58%. Апелянт вважає рішення суду в цій частині таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 551 ЦК України) та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 2, 3, 5, 7, 11, 13, 75, 236, 238 ГПК України), що призвело до незаконної відмови у стягненні 476 113 700,18 грн.
На думку апелянта, висновок суду про наявність у діях АТ «Укртрансгаз» ознак суперечливої поведінки є безпідставним, оскільки матеріали справи та рішення у справах №910/718/23, № 910/10909/23, № 910/5614/23, № 910/7729/24, № 910/15382/23 підтверджують наступне:
- судовими інстанціями було надано правову оцінку істотним умовам Договору підряду № 1810000270 від 10.10.2018 (предмет, ціна, строк дії);
- підтверджено часткове виконання робіт АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» лише на суму 1 264 874 124,69 грн із загальної ціни Договору 2 248 050 000,00 грн;
- зобов'язання Підрядника на суму 983 175 875,31 грн залишилися невиконаними. Роботи по об'єкту не завершені, а Сертифікат про закінчення будівництва відсутній;
- невиконані зобов'язання не припинилися після закінчення строку дії Договору; жодних додаткових угод про розірвання Договору або припинення зобов'язань сторони не укладали;
- станом на 01.11.2022 АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» допустило прострочення виконання зобов'язань у повному обсязі;
- попередніми судовими рішеннями не встановлено недобросовісної чи суперечливої поведінки АТ «Укртрансгаз» у цих правовідносинах.
Правова позиція учасників справи щодо апеляційних скарг
АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» (позивач за первісним позовом) у своєму відзиві заперечив щодо апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» та просить у задоволенні зустрічних вимог відмовити, а первісний позов задовольнити.
Зокрема, позивач за первісним позовом зазначив таке:
- Замовник не виконав свої зустрічні зобов'язання: порушив строки оплати виконаних робіт, не повернув вчасно проєктно-кошторисну документацію (ПКД) та будівельний майданчик;
- згідно зі ст. 612 та 613 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане через прострочення кредитора;
- підрядник мав законне право зупинити роботи на період дії цих обставин, що виключає його відповідальність за недотримання загальних строків;
- сторони фактично погодили зупинку робіт та консервацію об'єкта ще у 2022 році через обставини непереборної сили (війну);
- АТ «Укртрансгаз» у листуванні з ТОВ «Оператор ГТС України» саме підтверджувало неможливість продовження робіт через форс-мажор та необхідність розірвання договору підряду;
- Акт обстеження від 12.09.2022 свідчить, що Замовник погодився на виконання лише частини робіт, необхідних для консервації, а не всього обсягу за договором;
- АТ «Укртрансгаз» спочатку погоджувалося на зупинку робіт та повернення майданчика, а пізніше змінило позицію на протилежну, вимагаючи штрафи за порушення строків;
- Замовник маніпулює фактами та вириває фрази з контексту судових рішень, намагаючись зняти з себе відповідальність за власну бездіяльність;
- встановлені договором строки (до 31.10.2022) є неактуальними, оскільки вони були фактично перенесені через сукупність факторів: прострочення кредитора (на 57 днів), форс-мажор та взаємну згоду на зупинку робіт;
- підрядник вже зазнав значних втрат: недоотримано 126 млн грн за виконані роботи, сплачено понад 134 млн грн за банківською гарантією та обслуговуванням, а також існують вимоги субпідрядників щодо відшкодування їхніх збитків.
АТ «Укртрансгаз» у своєму відзиві просить врахувати наступне.
Щодо безпідставності первісного позову АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект»:
- доводи апеляційної скарги порушують принцип диспозитивності, оскільки вони не стосуються предмета первісного позову, а зводяться до спроб переоцінити факти, які вже були встановлені судами в інших справах (№910/5442/23, №910/718/23, №910/5614/23, №910/7729/24, №910/15382/23);
- підрядник не виконав роботи в повному обсязі. Із загальної ціни договору (2 248 050 000,00 грн) станом на кінець листопада 2022 року невиконаними залишилися роботи на суму 983 175 875,31 грн;
- будівництво об'єкта не було завершено, акт готовності об'єкта до експлуатації не складався та не підписувався, а сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта відсутній;
- оскільки мету робіт не досягнуто і об'єкт не введено в експлуатацію, у АТ «Укртрансгаз» не виникло обов'язку сплачувати утримані 10% вартості з кожного акту виконаних робіт, як це передбачено умовами Договору;
- через відсутність підстав для виплати основного боргу (утриманих 10%), вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені також є безпідставними.
Щодо обґрунтованості зустрічного позову АТ «Укртрансгаз» (про стягнення штрафних санкцій):
- АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» порушило договірні зобов'язання, оскільки не виконало весь обсяг робіт у встановлений строк (до 31.10.2022 включно);
- за прострочення виконання робіт пунктом 13.10 Договору передбачена відповідальність, тому АТ «Укртрансгаз» правомірно нарахувало пеню та штраф на загальну суму 478 113 700,18 грн;
- аргумент підрядника про недофінансування спростовується тим, що АТ «Укртрансгаз» ще у 2018 році виплатило аванс у розмірі 562 012 500,00 грн та здійснювало оплату за фактично виконані роботи;
- заяви про «прострочення кредитора» є безпідставними, оскільки судовим рішенням у справі №910/15382/23 вже встановлено, що прострочення допустив саме підрядник, і це стало відкладальною обставиною для здійснення оплати замовником;
- строки виконання робіт не змінювалися і становили 1482 календарних дні з дати укладення Договору;
- твердження підрядника про погодження зупинення робіт чи припинення зобов'язань не відповідають дійсності: консервація об'єкта не здійснювалася, роботи офіційно не призупинялися, а жодних угод про розірвання договору сторони не укладали (що підтверджено Верховним Судом у справі №910/5614/23);
- аргумент про те, що замовник не забезпечив підрядника всім необхідним, спростовується наявністю підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт, що підтверджує часткове виконання зобов'язань;
- доводи про недобросовісність АТ «Укртрансгаз» є безпідставними та вже були відхилені судами під час розгляду справи №910/5614/23. Посилання на обставини справи №910/5442/23 є некоректним, оскільки вона стосувалася інших сторін та іншого предмета спору і не має преюдиційного значення для поточного конфлікту.
Третя особа у своєму відзиві просить задовольнити первісний позов у повному обсязі та повністю відмовити у зустрічному позові, посилаючись на наступне.
Щодо первісного позову:
- суд першої інстанції вибірково застосував факти зі справи № 910/5614/23, але проігнорував встановлені у справі № 910/7729/24 обставини про те, що Замовник (АТ «Укртрансгаз») не передав Підряднику будівельний майданчик та проектну документацію;
- підрядник не міг виконувати роботи через дії Замовника, який вимагав повернути документацію та прийняв майданчик назад ще у січні 2023 року. Відповідно до ст. 613 ЦК України, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора;
- згідно з ч. 2 ст. 850 ЦК України, якщо робота стала неможливою через дії або недогляд замовника, підрядник має право на оплату фактично виконаної частини роботи;
- обов'язок підрядника будувати обумовлений обов'язком замовника надати фронт робіт та документацію (ст. 538 ЦК України). Оскільки Замовник цього не зробив, Підрядник мав право зупинити роботи;
- суд помилково застосував п. 7.8 Договору про відстрочення оплати до завершення будівництва, оскільки саме дії Замовника унеможливили це завершення.
Щодо зустрічного позову:
- висновок суду про те, що Підрядник мав усе необхідне для роботи, суперечить фактам передачі майданчика та документації Замовнику, а згодом - ТОВ «Оператор ГТС України»;
- суд не взяв до уваги листи АТ «Укртрансгаз» від вересня 2022 року з вимогами повернути проектну та виконавчу документацію ще до закінчення строку робіт;
- третя особа наголошує на абсурдності вимоги виконувати зобов'язання, коли Замовник фактично позбавив Підрядника доступу до об'єкта та передав права на нього іншій юридичній особі.
Щодо штрафних санкцій:
- третя особа вважає законним рішення суду про зменшення штрафу та пені (до 1 млн грн кожна), оскільки розмір санкцій значно перевищував збитки, а суд має дискреційні повноваження згідно зі ст. 551 ЦК України;
- Замовник не надав доказів реальних збитків від прострочення, що є підставою для зменшення штрафних санкцій.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 24.11.2025 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1678/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи №910/1678/25. Ухвалу направлено до суду першої інстанції.
04.12.2025 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.
Після виходу судді Алданової С.О. з лікарняного 11.12.2025 колегією досліджено матеріали справи.
11.12.2025 суддя Євсіков О.О. заявив самовідвід від розгляду справи №910/1678/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 заяву судді Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/1678/25 задоволено. Матеріали справи №910/1678/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2633/25 від 12.12.2025, у зв'язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025, якою заяву судді Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду справи №910/1678/25 задоволено, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1678/25.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 12.12.2025, апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Буравльов С.І., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/1678/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/1678/25. Об'єднано розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/1678/25 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду на 09.02.2026. Роз'яснено позивачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача, а відповідачу - на апеляційну скаргу позивача в письмовій формі до 02.02.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень у письмовій формі до 02.02.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Розгляд справи відкладався, зокрема до 07.04.2026.
Явка представників учасників справи (за первісним позовом)
Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2026 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити. Щодо вимог апеляційної скарги відповідача заперечив та просив відмовити у її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.04.2026 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, а щодо вимог апеляційної скарги позивача заперечив та просив відмовити у її задоволенні.
Представник третьої особи підтримав свій відзив, просив задовольнити первісний позов у повному обсязі, а у зустрічному позові повністю відмовити.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
До відзиву на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом долучив додаткові докази:
- копію листа АТ «Укртрансгаз» №3601ВИХ-22-166 від 26.09.2022;
- копію листа АТ «Укртрансгаз» №ТОВВИХ-22-9120 ВІД 26.08.2022.
Розглянувши зазначені докази, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Колегія суддів зауважує, що подаючи відповідні докази суду апеляційної інстанції, позивач не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений процесуальним законом строк та порядок, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача. Крім того, під час апеляційного розгляду справи позивач не заявив відповідного клопотання про визнання поважними причин неподання цих доказів суду першої інстанції.
Отже, керуючись ч. 3 ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у долученні зазначених вище доказів, оскільки скаржником не наведено виняткових випадків, неможливості подання доказів до суду першої інстанції.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів визнав встановленими такі обставини.
10.10.2018 року між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - замовник, АТ "Укртрансгаз") та Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (далі - підрядник, АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") укладено Договір підряду №1810000270 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами, з власних матеріалів та з використанням власного обладнання виконати роботи щодо об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи), а замовник - прийняти виконані в строк та належним чином оформлені підрядником роботи та оплатити їх на умовах Договору (а.с. 30-42 т. 1)
Додатковими угодами № 1 від 29.05.2020, № 2 від 30.12.2020, № 3 від 04.08.2021, № 4 від 19.08.2022 сторони вносили зміни до умов Договору та Додатків № 1, 2, 3 до Договору (а.с. 43-46 т. 1; 57-58 т. 4).
Згідно з п. 1.2. Договору об'єкт будівництва "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (Будівельні роботи та поточний ремонт) розташований за адресою: Україна, Київська область, Яготинський район, село Ничипорівка, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 40/5 (далі - об'єкт).
Роботи передбачається виконувати в обсягах, передбачених Технічними вимогами і характеристиками предмета закупівлі (Додаток №1 до Договору). Основними складовими виконання робіт передбачено: проектно-вишукувальні роботи; пам'яткоохоронні роботи; будівельні роботи; авторський нагляд; роботи з пусконалагоджування змонтованого обладнання; навчання та підготовка виробничого персоналу; забезпечення спільно з замовником введення об'єкту в експлуатацію (п. 1.3. Договору).
Графік виконання робіт (Додаток №3), в якому визначаються терміни виконання всіх видів (етапів) робіт, передбачених цим Договором підряду підписуються обома сторонами одночасно з укладанням цього Договору та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.5. Договору).
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна Договору визначена на підставі Договірної ціни (Додаток №2 до Договору), що визначається на основі кошторисів, калькуляцій, розрахунків є невід'ємною частиною Договору, і складає 2 248 050 000,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 374 675 000,00 грн.
Згідно з п. 3.1., 3.4. Договору метою робіт є відповідність об'єкта показникам, вказаним у Технічних вимогах та якісних характеристиках об'єкта будівництва (Додаток № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною). Досягнення мети робіт підтверджується підписанням акта готовності об'єкта до експлуатації, складеного у відповідності до вимог чинного законодавства. Недосягнення підрядником мети робіт є порушенням підрядником вимог до якості робіт в цілому.
Пунктом 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3) встановлено, що загальний строк виконання робіт складає до 1 482 календарних днів з дати укладення Договору.
Згідно з п. 5.2. Договору роботи виконуються підрядником у відповідності до графіку виконання робіт (Додаток № 3).
Виконані роботи приймаються поетапно і в цілому (п. 6.1. Договору).
Роботи в цілому приймаються після підписання акта готовності об'єкта до експлуатації у відповідності до вимог чинного законодавства та всією належним чином оформленою звітною та іншою документацією, визначеною Договором та додатками до нього для всіх етапів робіт (п. 6.2. Договору).
У випадку недосягнення мети Робіт, яка визначена п. 3.1. цього Договору, об'єкт в цілому замовником не приймається і підрядник зобов'язаний виконати за власний рахунок та у встановлений замовником строк необхідний обсяг робіт для досягнення об'єктом мети робіт (п. 6.3. Договору).
Акти, визначені даним розділом, складаються підрядником. Замовник підписує акти у випадку відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх отримання від підрядника (п. 6.10. Договору).
Приймання-передача будівельних робіт здійснюється відповідно до умов Договору у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (п. 6.4. Договору).
Обсяг виконаних проектно-вишукувальних робіт проводиться на підставі акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво". Змонтоване обладнання приймається за актами змонтованого обладнання (6.7., 6.8. Договору).
Відповідно до пункту 7.1. Договору оплата виконаних робіт здійснюється в межах ціни Договору та на умовах, визначених розділом 7 Договору.
Пунктом 7.3. Договору встановлено, оплата виконаних робіт здійснюється замовником на умовах, викладених в п. 7.4. Договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника, вказаний у Договорі.
Згідно з п. 7.4. Договору оплата робіт здійснюється у такому порядку:
7.4.1. Замовник здійснює авансування у розмірі 25 % від ціни Договору, що складає 562 012 500,00 грн протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від підрядника оригіналів належним чином оформленого рахунку та безумовної безвідкличної банківської гарантії повернення авансового платежу на суму 562 012 500,00 грн, згідно форми Додаток № 8 до Договору. У разі ненадання підрядником безумовної безвідкличної банківської гарантії повернення авансового платежу на суму 562 012 500,00 грн, відповідно до цього пункту Договору, попередня оплата замовником не здійснюється (аванс не надається).
7.4.2. Оплату виконаних робіт Замовник проводить проміжними платежами на підставі актів виконаних проектно-вишукувальних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання актів за вирахуванням:
- суми, що пропорційна відсотку раніше сплаченого авансу відповідно до п. 7.4.1.
- 10% кожного акту виконаних робіт, що утримується замовником до моменту введення об'єкта в експлуатацію.
7.4.3. Остаточний розрахунок за Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з дати введення об'єкта в експлуатацію відповідно до чинного законодавства України та отримання замовником сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта, або іншого документу чинного на момент його отримання в уповноваженому державному органі з питань архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 7.6. Договору передбачено, що у випадку необхідності повної зупинки робіт за договором на вимогу замовника, замовник сплачує підряднику вартість фактично виконаного обсягу робіт згідно з актом про зупинку робіт (Додаток № 4) протягом 20 календарних днів з моменту оформлення відповідного акту.
Пунктом 7.8. Договору визначено, що будь-яке порушення підрядником умов Договору є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника здійснювати оплату робіт та/або здійснювати будь-які інші платежі на користь підрядника за Договором до дати усунення підрядником відповідного порушення.
Пунктом 8.2. Договору визначено обов'язки замовника, зокрема:
8.2.2. Надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та передати його за актом приймання-передачі Додаток № 6. Допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог СОУ 49.5- 30019801-121:2014 Охорона праці. Порядок допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об'єктах АТ "Укртрансгаз";
8.2.3. Забезпечити об'єкт будівництва екземпляром проектної документації.
8.2.4. Приймати виконані роботи згідно з оформленими у встановленому порядку Актами приймання-передачі виконаних робіт за кожним окремим етапом на умовах, зазначених у Договорі.
8.2.5. Здійснювати розрахунки за виконані роботи на умовах Договору.
8.2.6. Сприяти підряднику, у межах своїх прав, обов'язків та можливостей, у виконанні робіт, якщо підрядник потребує такого сприяння.
Пунктом 8.4. Договору визначено обов'язки підрядника, зокрема:
8.4.1. Своєчасно, у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки, та належним чином виконувати свої зобов'язання за Договором.
8.4.3. Своєчасно, після підписання даного Договору, приступити до виконання робіт.
8.4.4. Виконати роботи у строк, в обсягах та в порядку, визначених умовами Договору та додатками до нього, з дотриманням вимог чинних нормативних актів України у сфері будівництва.
Пунктами 9.5.-9.7. Договору передбачено, що залучення підрядником субпідрядника (-ів) не змінює зобов'язань підрядника перед замовником, і підрядник залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за результат робіт. За всі дії та/або бездіяльність залучених субпідрядників підрядник несе відповідальність перед замовником як за свої власні дії та/або бездіяльність. Усі ризики діяльності/бездіяльності залучених субпідрядників несе підрядник.
Згідно з п. 12.4.6. Договору, замовник передає будівельний майданчик підряднику протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Дозволу на виконання будівельних робіт від Державної архітектурно-будівельної інспекції, згідно з актом приймання-передачі будівельного майданчика за формою згідно Додатку №7 та як передбачено у Договорі.
Замовник забезпечує передачу підряднику (через уповноваженого представника замовника) одного примірника проектної документації протягом 5-ти (п'яти) календарних днів після її затвердження в установленому порядку, а також в узгоджені сторонами строки передає іншу дозвільну документацію, яка є або повинна бути у замовника (п. 12.4.12. Договору).
Відповідно до п. 16.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №3) Договір є діючим до 30.12.2022 року, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Щодо вимог первісного позову
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 853 ЦК України встановлюється обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша даної статті).
У частині 4 статті 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).
Як вже зазначалось у цій постанові, сторонами в договорі підряду узгоджено оплату виконаних робіт поетапно. При цьому у п. 7.4.2. Договору визначено, що оплату виконаних робіт Замовник проводить проміжними платежами на підставі актів виконаних проектно-вишукувальних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання актів за вирахуванням:
- суми, що пропорційна відсотку раніше сплаченого авансу відповідно до п. 7.4.1.
- 10% кожного акту виконаних робіт, що утримується замовником до моменту введення об'єкта в експлуатацію.
У відповідності до залучених в матеріали справи документів на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом (підрядником) виконано, а відповідачем за первісним позовом (замовником) прийнято роботи на загальну суму 1 264 874 124,69 грн (акти приймання виконаних будівельних робіт; додатки № 99-209 до позовної заяви).
Замовник 1 138 386 712,19 грн, що підтверджується платіжними інструкціями (додатки № 74-98 до позовної заяви).
Не доплачена замовником підряднику сума становить 126 487 412,50 грн (1 264 874 124,69 грн - 1 138 386 712,19 грн), що становить 10% від вартості виконаних робіт утримана замовником в порядку п. 7.4.2. Договору.
Позивач за первісним позовом зазначає, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо виконання будівельних робіт, однак після введення воєнного стану та настання обставин непереборної сили подальше виконання робіт у погодженому обсязі та строки стало неможливим.
У зв'язку з цим сторони фактично досягли домовленостей щодо припинення виконання робіт та припинення договірних зобов'язань, що, на думку АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", підтверджується їх подальшою поведінкою, зокрема вимогами замовника про повернення проєктно-кошторисної та виконавчої документації, передачею будівельного майданчика, припиненням виконання робіт, а також вчиненням дій, спрямованих на консервацію об'єкта будівництва.
Позивач за первісним позовом вказує, що оскільки проєктно-кошторисна документація, фронт робіт та будівельний майданчик були фактично повернуті замовнику, а в подальшому передані третій особі, то підрядник був позбавлений можливості продовжувати виконання робіт та завершити виконання договору.
При цьому позивач за первісним позовом зазначає, що, незважаючи на фактичне припинення договірних відносин та неможливість подальшого виконання договору, відповідач відмовився підписати додаткову угоду про припинення (розірвання) договору та здійснити остаточні розрахунки.
На переконання позивача за первісним позовом, сукупність наведених обставин свідчить про припинення зобов'язання внаслідок неможливості його виконання відповідно до статті 607 ЦК України, а тому у відповідача виник обов'язок здійснити остаточний розрахунок та повернути грошові кошти, утримані відповідно до умов п. 7.4.2. Договору, зокрема 10 % вартості виконаних робіт, які утримувалися замовником до введення об'єкта в експлуатацію.
Позивач вважає, що відмова відповідача у здійсненні остаточного розрахунку порушує його майнові права та є підставою для стягнення утриманих коштів у судовому порядку.
У змісті таких аргументів колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
За приписами статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 607 ЦК України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов'язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18).
Виходячи із правового аналізу наведених правових норм в їх сукупності з врахуванням принципу обов'язковості виконання договорених зобов'язань колегія суддів вважає, що застосування положень статті 607 ЦК України є можливим виключно у випадку об'єктивної, остаточної та безповоротної неможливості виконання зобов'язання, за якої виконання є неможливим у принципі, а не лише ускладненим, відтермінованим чи обмеженим внаслідок певних організаційних, економічних або фактичних обставин.
Так, позивач за первісним позовом зазначав, що під час виконання Договору, у зв'язку із повномасштабною збройною агресією рф проти України, для АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" настали надзвичайні та невідворотні обставини (умови), що об'єктивно ускладнили та унеможливили виконання зобов'язань за Договором. Зазначені обставини підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, висновком Торгово-промислової палати України від 16.11.2022 року №1774/1-2 про істотну зміну обставин та Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати Миколаївської області, виданим 23.12.2022 року за № 4800-22-1894 (додатки № 8-10 до позовної заяви).
У зв'язку з цим, як стверджує АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", сторони вирішили розірвати договір та припинити зобов'язання. З метою реалізації прийнятих рішень сторони вчиняли дії, спрямовані на реальне виконання взятих на себе домовленостей та припинення зобов'язань за договором. Так, сторонами за погодженням та на запит замовника було вчинено: - передачу (повернення) проєктно-кошторисної документації та виконавчої документації, що підтверджується Актом приймання-передачі проектної документації (додаток №27 до позовної заяви); - консервацію об'єкту будівництва з 22.11.2022 (22.11.2022 - дата підписання останніх актів приймання виконаних будівельних робіт, після 22.11.2022 жодні будівельні роботи за Договором не виконуються); - передачу (повернення) замовнику будівельного майданчику, що підтверджується Актом приймання-передачі будівельного майданчика від 05.01.2023 (додаток №28 до позовної заяви); - здійснення взаємних розрахунків, зокрема, повернення авансового платежу в непогашеній виконаними роботами частині та оплата за виконані роботи згідно з п. 7.4.2. Договору, у тому числі шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (додатки № 29, 30, 72 до позовної заяви).
Утім, посилання позивача на настання форс-мажорних обставин, повернення проєктно-кошторисної документації, передачу будівельного майданчика та подальшу передачу фронту робіт третій особі саме по собі не свідчить про виникнення об'єктивної неможливості виконання зобов'язання у розумінні статті 607 ЦК України.
Вказані обставини характеризують зміну фактичного порядку реалізації договірних відносин, ускладнення або припинення виконання робіт у погоджений сторонами спосіб, однак не підтверджують неможливості виконання зобов'язання як такого.
При цьому форс-мажорні обставини відповідно до положень цивільного законодавства можуть бути підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, однак самі по собі не припиняють зобов'язання та не свідчать про його остаточну неможливість виконання.
Так само повернення документації, будівельного майданчика чи передача фронту робіт іншій особі є наслідком поведінки сторін у межах договірних правовідносин та їх організації виконання договору, а не обставинами, які об'єктивно виключають можливість існування чи виконання самого зобов'язання.
Отже, наведені позивачем за первісним позовом доводи не підтверджують наявності передбачених статтею 607 ЦК України підстав для припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю його виконання.
Одночасно судом першої інстанції вірно було враховано, що обставини припинення зобов'язань за Договором вже були предметом судового дослідження. Так, ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" (правонаступник - АТ "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект") у межах розгляду справи №910/5614/23 були пред'явлені до АТ "Укртрансгаз" вимоги про визнання припиненими із 31.12.2022 зобов'язань сторін за Договором підряду від 10.10.2018 №1810000270.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі № 910/5614/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та постановою Верховного Суду від 20.08.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду у справі № 910/5614/23 набрало законної сили.
У постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №910/5614/23 зроблено наступні висновки:
« 5.37. Колегія суддів ... зазначає, що законодавством не передбачено такої підстави для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 910/19233/20, від 05.03.2019 у справі № 922/409/17, від 22.01.2019 у справі № 904/889/18.
5.29. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на суму в розмірі 1 264 874 124,69 грн.
5.38.… як установили господарські суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи відсутні докази завершення об'єкта будівництва, зокрема, відсутній Сертифікат, що засвідчує закінчення будівництва об'єкта. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що роботи виконані частково лише на суму 1 264 874 124,69 грн із загальної суми договору 2 248 050 000,00 грн. Таким чином, господарські суди встановили, що позивач не виконав зобов'язання за договором на суму 983 175 875,31 грн. При цьому господарські суди попередніх інстанцій констатували, що позивач та відповідач не укладали жодних додаткових угод про розірвання договору або про припинення зобов'язання за ним.
5.39. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій, установивши невиконання позивачем зобов'язання за договором на суму 983 175 875,31 грн, дійшли правильного висновку про відсутність підстав вважати припиненим зобов'язання за договором.
5.40. … При цьому господарські суди не встановили недобросовісної поведінки відповідача у правовідносинах із позивачем.».
При цьому Суд враховує, що раніше АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" уже посилався на припинення спірних зобов'язань, обґрунтовуючи це положеннями статей 604, 652 ЦК України та фактичним досягненням сторонами домовленостей щодо припинення договірних відносин шляхом вчинення сторонами дій направлених на повернення проєктно-кошторисної документації, будівельного майданчика, зміни бенефіціарного власника об'єкта будівництва, а також наявність форс-мажорних обставин
У межах даного спору позивач за первісним позовом за тих же фактичних обставин спірних правовідносин фактично лише змінив правову підставу заявлених доводів та посилається вже на припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю його виконання відповідно до статті 607 ЦК України.
Однак, зміна позивачем за первісним позовом правової кваліфікації підстав припинення зобов'язання не звільняє його від обов'язку доведення саме тих обставин, з якими стаття 607 ЦК України пов'язує припинення зобов'язання, а саме об'єктивної та остаточної неможливості його виконання.
Наведені позивачем за первісним позовом обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про зміну порядку реалізації договірних відносин та фактичне припинення виконання робіт, але не підтверджують неможливості виконання зобов'язання як такого.
Обставини залучення замовником іншого виконавця стосуються порядку реалізації договірних відносин між сторонами та наслідків невиконання або неналежного виконання договору, однак самі по собі не є підставою для припинення зобов'язання відповідно до статті 607 ЦК України. Продовження виконання робіт на об'єкті іншим підрядником свідчить про збереження об'єктивної можливості виконання відповідних робіт у принципі.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи позивача за первісним позовом про припинення зобов'язань на підставі статті 607 ЦК України, оскільки матеріали справи не підтверджують наявності передбачених цією нормою умов для припинення зобов'язання.
Одночасно судом апеляційної інстанції враховано, що в матеріалах справи наявні листи переписки між сторонами, згідно яких вбачається, що позивач у листі від 08.06.2022 № 01/05-1552 зазначав про економічну ситуацію в країні та про прогнозовану зміну вартості проєкту до 4 636 885 380,21 грн. Цим листом позивач пропонує відповідачу припинити (розірвати) договір або за згодою сторін, або за ініціативою замовника, або через форс-мажорні обставини.
В Листі відповідача на № 01/5-1552 від 08.06.2022 зазначено, що оскільки бенефіціаром об'єкта будівництва є ТОВ «Оператор ГТС України», тому перегляд кошторису має здійснюватись саме ним. При цьому, відповідачем зазначено, що законодавство про публічні закупівлі не дозволяє здійснювати перегляд ціни в сторону збільшення, а припинення Договору матиме наслідком повернення авансованого платежу у непогашеному виконаними роботами розмірі.
До того ж, як слушно звертав увагу суду першої інстанції, повернення підрядником (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") замовнику (АТ "Укртрансгаз") будівельного майданчику (згідно Акту приймання-передачі будівельного майданчика об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної "Яготин" від 05.01.2023) та проектної документації (згідно Акту приймання-передачі проектної документації (зміни) до стадії "Робоча документація" об'єкту "Реконструкція компресорної станції "Яготин", дата складання та підписання акту відсутня) та у подальшому передача замовником (АТ "Укртрансгаз") Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" будівельного майданчику (05.01.2023) та виконавчої документації (09.02.2023) (відповідні обставини встановлені у справі № 910/7729/24 та є преюдиційними у даній справі № 910/1678/25 в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України) було здійснено вже після закінчення строку виконання робіт за Договором (31.10.2022 включно) та після закінчення строку дії Договору (30.12.2022). Наразі саме порушення відповідачем за зустрічним позовом строку виконання робіт за Договором є підставою для сплати останнім на користь позивача за зустрічним позовом пені та штрафу відповідно до п. 13.10 Договору.
Як встановлено судом першої інстанції, сторони узгодили, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником на умовах, викладених у п. 7.4. Договору.
Відповідно до підпункту 7.4.3. пункту 7.4. Договору остаточний розрахунок за Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з дати введення об'єкта в експлуатацію відповідно до чинного законодавства України та отримання замовником сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта, або іншого документу чинного на момент його отримання в уповноваженому державному органі з питань архітектурно-будівельного контролю.
Остаточним підтвердженням виконання зобов'язань підрядника в цілому щодо якості виконаних будівельних робіт, застосованих матеріалів/обладнання, ведення виконавчої документації по об'єкту, буде отримання Сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або іншого обов'язкового документу, передбаченого чинним на момент завершення виконання робіт законодавством України (пп 12.4.35. п. 12.4 Договору).
При цьому, як вбачається із змісту п. 7.4.2 Договору утримання 10% від вартості кожного акту виконаних робіт має забезпечувальний характер і прямо пов'язане з досягненням визначеного сторонами результату - введенням об'єкта в експлуатацію. Отже, право на остаточне отримання зазначених сум або їх утримання/залік виникає виключно за умови настання визначеної договором події, яка є відкладальною умовою для остаточних розрахунків між сторонами.
Суд першої інстанції вірно констатував, що в матеріалах справи відсутній Сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. А отже мета укладення Договору не досягнута, роботи в повному обсязі не виконані.
При цьому посилання апелянта-позивача за первісним позовом на неможливість виконання зобов'язань та їх припинення у зв'язку з форс-мажорними обставинами є необґрунтованими, оскільки сам по собі форс-мажор не припиняє зобов'язання та не змінює погоджений сторонами механізм остаточних розрахунків, якщо інше прямо не встановлено договором або законом.
Отже, колегія суддів погоджується з виснуванням суду попередньої інстанції, що з врахуванням узгодженого сторонами у п. 7.4. Договору порядок здійснення розрахунків за Договором, а також з огляду на встановлені обставини виконання підрядником робіт не в повному обсязі (лише на суму 983 175 875,31 грн), відсутність доказів завершення об'єкта будівництва, підстави для здійснення остаточного розрахунку в розмірі 10% вартості виконаних робіт згідно пп. 7.4.3 п. 7.4. Договору, - відсутні.
Одночасно колегія суддів вважає вірним врахуванням судом першої інстанції положень п. 7.8 Договору, згідно якого будь-яке порушення підрядником умов Договору є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника здійснювати оплату робіт та/або здійснювати будь-які інші платежі на користь підрядника за Договором до дати усунення підрядником відповідного порушення.
Позивач за первісним позовом в апеляційній скарзі наголошує, що невиконання робіт у повному обсязі до 31.10.2022 було зумовлено не порушенням з боку підрядника, а простроченням кредитора щодо оплати виконаних робіт та настанням обставин непереборної сили. При цьому після 22.11.2022 сторони фактично припинили виконання договору за взаємною згодою, проти чого замовник не заперечував.
За таких обставин, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що мало місце порушення підрядником умов договору у розумінні пункту 7.8 договору, який пов'язує ненастання обов'язку замовника щодо сплати утриманих коштів саме з порушенням з боку підрядника.
Колегія суддів відхиляє наведені доводи позивача за первісним позовом. Адже сам по собі факт настання форс-мажорних обставин не свідчить про відсутність порушення умов договору та не припиняє зобов'язання автоматично, а може бути підставою лише для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання за умови доведення наявності відповідних обставин та їх впливу на можливість належного виконання договору.
При цьому посилання позивача на прострочення кредитора та наявність обставин непереборної сили не спростовують встановленого факту невиконання робіт у повному обсязі у строки, визначені договором.
Так само відсутність заперечень замовника щодо припинення виконання робіт після 22.11.2022 не свідчить про внесення сторонами змін до умов договору чи відмову замовника від застосування погоджених сторонами положень пункту 7.8 Договору.
Разом з цим, припиняючи виконання робіт без належного оформлення змін до договору або його припинення у встановленому порядку, підрядник діяв на власний ризик та мав усвідомлювати можливість настання передбачених договором наслідків невиконання зобов'язань.
Суд також враховує, що умовами пункту 7.8 Договору сторони узгодили настання обов'язку замовника щодо виплати утриманих 10 % вартості робіт із належним виконанням підрядником договірних зобов'язань, тоді як матеріалами справи не підтверджено виконання робіт у повному обсязі та введення об'єкта в експлуатацію у порядку, передбаченому договором.
За таких обставин доводи позивача за первісним позовом про відсутність порушення з боку підрядника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відносно аргументація апелянта-позивача за первісним позовом про консервацію об'єкта будівництва та наявності у нього правових підстав для отримання повного розрахунку за договором на підставі приписів частини 6 статті 879 ЦК України.
Відповідно до частини 6 статті 879 ЦК України у разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.
Так, відхиляючи наведені аргументи позивача за первісним позовом суд першої інстанції виходив з того, що підписаний 22.11.2022 сторонами відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) підтверджує факт виконання підрядником та прийняття замовником будівельних робіт за Договором на певну суму, при цьому такий акт не містить жодних відомостей про консервацію будівництва, у тому числі узгодженого сторонами строку, переліку робіт/дій щодо консервації об'єкта, а відтак акт приймання виконаних будівельних робіт не може бути належним доказом здійснення сторонами консервації об'єкта. Наявний в матеріалах справи Акт обстеження об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної станції "Яготин" з визначенням обсягів робіт/заходів, необхідних для консервації обладнання, будівель та споруд на осінньо-зимовий період 2022-2023 рр. (до відновлення БМР) від 12.09.2022 (а.с. 76-78 т. 1) також не може бути належним доказом здійснення сторонами консервації об'єкта, оскільки фактично є актом обстеження об'єкту на предмет необхідності проведення консервації (часткової консервації) об'єкта, проте не містить підтвердження/рішення сторін про консервацію об'єкта, узгодженого сторонами строку консервації, тощо.
Колегія суддів погоджується з таким виснуванням та додатково зазначає, що що консервація об'єкта будівництва у розумінні частини шостої статті 879 ЦК України є комплексом організаційно-правових та технічних заходів, який передбачає прийняття замовником відповідного рішення, оформлення його у встановленому порядку та фактичне здійснення заходів із припинення будівельних робіт, забезпечення збереження об'єкта та приведення його у стан, придатний для подальшого відновлення будівництва.
Відтак, окремі підготовчі дії, зокрема складання акта обстеження об'єкта будівництва з визначенням обсягів робіт, необхідних для можливого виконання консервації, не є тотожними самій консервації та не породжують правових наслідків, передбачених статтею 879 ЦК України.
За відсутності належних і допустимих доказів прийняття замовником рішення про консервацію об'єкта та її фактичного здійснення у встановленому порядку підстави для застосування частини шостої статті 879 ЦК України відсутні.
Резюмуючи вищенаведене в сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення вартості виконаних робіт у розмірі 126 487 412,50 грн та похідних вимог про стягнення 17 979 468,50 грн інфляційного збільшення, 7 048 641,01 грн 3% річних та 39 844 680,61 грн пені.
Зазначений висновок ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, належній оцінці поданих доказів у їх сукупності та правильному застосуванні норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги позивача за первісним позовом відповідних висновків суду першої інстанції не спростовано. Відтак підстав для зміни або скасування судового рішення в цій частині не вбачається.
Щодо вимог зустрічного позову
Предметом зустрічного позову є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення з АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" 409 291 388,91 грн пені за період з 01.11.2022 по 11.12.2023 та 68 822 311,27 грн штрафу на підставі п. 13.10 Договору, у зв'язку з порушенням АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" зобов'язань щодо повного та вчасного виконання робіт за Договором.
Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Сторонами в Розділі 13 Договору узгоджено умови щодо відповідальності:
- порушення зобов'язань за Договором є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених Договором та Господарським кодексом України. Нарахування штрафних санкцій здійснюється незалежно від обмежень, зазначених у частині 6 статті 232 Господарського Кодексу України, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 13.3. Договору);
- за порушення строку виконання робіт підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день такого прострочення. Також, за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7-ми (семи) відсотків вартості робіт, виконання яких прострочено (п. 13.10. Договору).
У відповідності до умов Договору підрядник (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") зобов'язаний був виконати весь обсяг робіт, передбачених Договором, на суму 2 248 050 000,00 грн у строк до 31.10.2022 (включно).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 31.10.2022 АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" тільки частково виконало роботи, передбачені Договором, на суму 782 874 908,64 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) (перелік наведено на а.с. 210-216 т. 4).
Отже, станом на 01.11.2022 залишилися невиконаними АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" роботи, передбачені Договором, на суму 1 465 175 091,36 грн (65,18% від ціни Договору), що складає різницю між ціною Договору згідно п. 2.1. (2 248 050 000,00 грн) та сумою виконаних станом на 31.10.2022 (включно) робіт (782 874 908,64 грн).
Станом на 22.11.2022 АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" довиконало частину з не виконаних в строк до 31.10.2022 (включно) робіт, передбачених Договором, на суму 481 999 216,05 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) (перелік наведено на а.с. 216-217 т. 4) та не заперечується сторонами.
Таким чином, станом на 22.11.2022 АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" не виконало роботи, передбачені Договором, на суму 983 175 875,31 грн (43,73% від ціни Договору), що складає різницю між ціною Договору (2 248 050 000,00 грн) та сумою виконаних станом на 21.11.2022 (включно) робіт (1 264 874 124,69 грн).
Як вже зазначалось у цій постанові, будівництво об'єкта ("Реконструкція компресорної станції "Яготин" (Будівельні роботи та поточний ремонт) АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" не завершено, акт готовності об'єкта до експлуатації не складався та не підписувався сторонами Договору, сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта відсутній.
Отже, частина робіт, передбачених Договором (на суму 481 999 216,05 грн), була виконана підрядником з порушенням визначеного Договором строку, а частина робіт (на суму 983 175 875,31 грн) залишилась не виконаною відповідачем за зустрічним позовом, що свідчить про порушення підрядником строку виконання робіт та є підставою для застосування до останнього відповідальності, встановленої п. 13.10 Договору.
Доводи апелянта-відповідача за зустрічним позовом про відсутність порушення зобов'язань з його боку судом відхиляються. Адже наявність невиконаного зобов'язання, яке не є припиненим у встановленому законом чи договором порядку, підтверджується як матеріалами даної справи, так і встановленими обставинами у судових рішеннях, ухвалених у справах № 910/1014, № 910/7729/34 та № 910/15/382/23.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про невиконання договірних зобов'язань у повному обсязі, у зв'язку з чим доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.
Матеріалами справи підтверджується, що пеня розрахована позивачем за зустрічним позовом на суму 1 465 175 091,36 грн невиконаних станом на 01.11.2022 робіт за Договором (виконаних з простроченням строку) за період з 01.11.2022 по 21.11.2022 та на суму 983 175 875,31 грн невиконаних робіт за Договором за період з 22.11.2022 по 11.12.2023.
Стосовно періоду нарахування заявленої у зустрічному позові пені, судом першої інстанції встановлено, що початком нарахування пені є дата 01.11.2022, наступна за датою 31.10.2022, коли підрядник зобов'язаний був виконати весь обсяг передбачених Договором робіт на суму 2 248 050 000,00 грн.
Розрахунок пені здійснений позивачем за зустрічним позовом по дату 11.12.2023, яка передувала даті 12.12.2023 - зміна замовника за об'єктом за Договором з АТ "Укртрансгаз" на ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 40-43 т. 7).
При цьому відносно доводів відповідача за зустрічним позовом про наявність прострочення кредитора з оплати виконаних робіт судом першої інстанції враховано преюдиційні обставини, встановлені в рамках вирішення спору у справі № 910/10909/23 за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (правонаступником якого є АТ "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект") до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 1 218 132,87 грн за прострочення оплати робіт за Договором підряду №1810000270 від 10.10.2018 на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №31 за лютий 2022 року від 16.02.2022, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2022 року № 62, 63, 68, 70, 72 від 22.11.2022, акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) листопад 2022.
Так, у межах названої справи встановлено таке.
"… відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №31 за лютий 2022 року від 16.02.2022 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) №31 за лютий 2022 від 16.02.2022 позивач виконав роботи, які прийняті відповідачем на суму 81 944 907,18 грн. З урахування умов договору (врахування відсотку авансового платежу та 10% утримання) до сплати підлягало 53 264 189,66 грн.
Оскільки акти виконаних робіт за лютий були підписані 16.02.2022, то останнім днем виконання зобов'язання щодо оплати є 18.03.2022, а першим днем прострочення 19.03.2022.
Відповідачем здійснено оплата на загальну суму 53 264 189,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- №85 від 28.03.2022 на суму 19 618 490,11 грн;
- №110 від 26.04.2022 на суму 10 000 000,00 грн;
- №117 від 04.05.2022 на суму 10 000 000,00 грн;
- №131 від 11.05.2022 на суму 13 645 699,55 грн
В подальшому, 22.11.2022 відповідачем відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2022 року № 62, 63, 68, 70, 72, акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) листопад 2022 прийняті роботи на загальну суму 481 999 216,05 грн. З урахування умов договору (врахування відсотку авансового платежу та 10% утримання) до сплати підлягало 313 299 490,40 грн. У зв'язку із заліком зустрічних однорідних вимог від 26.12.2022, до сплати підлягало 67 505 521,60 грн.
Оскільки акти виконаних робіт за листопад були підписані 22.11.2022, то останнім днем виконання зобов'язання щодо оплати є 22.12.2022, а першим днем прострочення 23.12.2022.
Відповідачем здійснено оплату в розмірі 67 505 521,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №428 від 27.12.2022 на суму 67 505 521,60 грн ... ".
У зв'язку з цим суд констатував, що у справі № 910/10909/23 при розрахунку суми 3% річних садами встановлено, що прострочення АТ "Укртрансгаз" з оплати робіт за Договором становило у період з 19.03.2022 до 27.03.2022 - 9 днів, з 28.03.2022 до 25.04.2022 - 29 днів, з 26.04.2022 до 03.05.2022 - 8 днів, з 04.05.2022 до 10.05.2022 - 7 днів, з 23.12.2022 до 26.12.2022 - 4 дні.
Суд першої інстанції, відхиляючи як безпідставні твердження відповідача за зустрічним позовом про відтермінування строків виконання робіт за Договором на 57 днів, виснував, що прострочення замовником оплати робіт за Договором не надає підряднику права на продовження строку виконання робіт, оскільки відповідна зміна до Договору здійснюється за письмовою згодою сторін та оформлюється додатковою угодою до Договору.
Колегія погоджується з таким висновком та додатково зазначає, що у межах інших судових справ встановлювався факт прострочення замовником виконання грошових зобов'язань на окремі періоди (29 днів, 8 днів, 7 днів, 4 дні).
Водночас наведені обставини самі по собі не підтверджують факт зупинення виконання робіт підрядником у відповідні періоди саме у зв'язку з невиконанням замовником обов'язку з оплати виконаних робіт, оскільки матеріали даної справи не містять належних і допустимих доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між простроченням грошового зобов'язання та фактичним припиненням виконання робіт.
Крім того, встановлення факту прострочення замовником виконання грошових зобов'язань не є підставою для автоматичного продовження строків виконання договору або внесення змін до погодженого сторонами графіка виконання робіт. Положення статей 538, 613 ЦК України передбачають можливість зупинення виконання зобов'язання та звільнення сторони від відповідальності за прострочення у відповідний період, однак не встановлюють автоматичного механізму зміни чи пролонгації договірних строків без внесення відповідних змін до договору у встановленому порядку.
Для виключення періодів із нарахування неустойки у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання необхідним є доведення сукупності обставин, які б свідчили про відсутність вини боржника та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями кредитора і неможливістю належного виконання зобов'язання у відповідний період.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що невиконання замовником грошових зобов'язань об'єктивно унеможливлювало виконання всього обсягу будівельних робіт або призводило до повної зупинки будівництва у відповідні періоди.
За таких обставин посилання апелянта-відповідача за зустрічним позовом на прострочення оплати як на підставу для виключення відповідних періодів із строку виконання робіт або його автоматичного перенесення є необґрунтованими та не ґрунтуються на умовах договору чи вимогах закону.
Колегія суддів, здійснивши перевірку наведеного позивачем за зустрічним позовом розрахунку пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", встановила його арифметичну вірність. Відтак висновки суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 409 291 388,91 грн є правомірним.
Оскільки роботи за Договором, строк виконання яких встановлений до 31.10.2022 (включно), не виконані у повному обсязі, наведене свідчить про прострочення виконання робіт за Договором на більше, ніж 30 (тридцять) днів, та наявність підстав для стягнення штрафу на підставі п. 13.10 Договору.
Перевіривши наявний у справі розрахунок штрафу, що нарахований позивачем за зустрічним позовом на підставі п. 13.10 Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтованість даної частини вимог зустрічного позову в сумі 68 822 311,27 грн.
Щодо форс-мажорних обставин
Обґрунтовуючи заперечення щодо задоволення вимог зустрічного позову відповідач за зустрічним позовом вказував на наявність і виникнення у АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" обставини непереборної сили через збройну агресію проти територіальної цілісності України.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до положень статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1); форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2).
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 зазначив, що: «Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості».
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).
Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Суд, серед іншого зауважує, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
Отже форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Колегія також звертає увагу на те, що форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами. На особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань; саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Такі висновки Верховного Суду є сталими.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Дії сторін у разі виникнення обставини непереборної сили врегульовані розділом 14 Договору.
Відповідно до пункту 14.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, воєнні дії тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з наданням відповідних підтверджуючих документів (пункт 14.2. Договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є сертифікат (висновок), який видається Торгово-промисловою палатою України (пункт 14.3. Договору).
На засвідчення істотної зміни обставин виконання Договору відповідач за зустрічним позовом посилається на Висновок про істотну зміну обставин від 16.11.2022 № 1774/1-2, наданий ТПП України (а.с. 49-59 т. 1).
Згідно наведеного Висновку ТПП України підтверджено настання істотної зміни обставин, пов'язаної з дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: воєнною агресією рф проти України, воєнними діями та ракетними обстрілами всіх регіонів України, в тому числі, міста Миколаєва (Україна), Яготинської територіальної громади Київської області (Україна), у яких розташовані виробництво підрядника за Договором підряду № 1810000270 від 10.10.2018 (ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", правонаступник якого є АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") та місце виконання робіт за Договором/місцезнаходження Об'єкта, відповідно, що є непередбачуваними, надзвичайними, невідворотними обставинами, такими, що перебувають поза межами волі та контролю сторін Договору, такими, дії яких неможливо уникнути, та що унеможливили виконання підрядником зобов'язань за Договором підряду № 1810000270 від 10 жовтня 2018 р., укладеного з АТ "Укртрансгаз", щодо завершення будівництва та здачі Об'єкту "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (Будівельні роботи та поточний ремонт)" в експлуатацію на умовах, визначених Договором підряду № 1810000270 від 10 жовтня 2018 р.
ТПП України у наведеному Висновку зазначила, що у зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦК України ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" має право пропонувати АТ "Укртрансгаз" змінити умови або розірвати Договір.
При недосягненні згоди сторонами щодо розірвання Договору у відповідності з обставинами, які істотно змінились у зв'язку з форс-мажором, на вимогу ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали даної справи не містять доказів зміни умов або розірвання Договору (у зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦК України) за згодою сторін або за рішенням суду.
Також на засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідач за зустрічним позовом посилається на Сертифікат №4800-22-1894 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (вих. №381/07 від 23.12.2022), виданий Регіональною ТПП Миколаївської області (а.с. 60-61 т. 1).
Згідно наведеного Сертифікату Регіональна ТПП Миколаївської області засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, ведення воєнних (бойових) дій на території міста Миколаєва, Миколаївської області та територіях місцезнаходження постачальників обладнання, систематичні ракетно-артилерійські обстріли території міста Миколаєва та території ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", загроза життю та здоров'ю працівників підприємства, заборона ввезення територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації, Державному підприємству "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" (правонаступником якого є АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: на свій ризик, своїми силами і засобами з власних матеріалів та з використанням власного обладнання виконати роботи щодо об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (Будівельні роботи та поточний ремонт), розташованого за адресою: Україна, Київська область, Яготинський район, село Ничипорівка, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 40/5, в обсягах, передбачених Технічними вимогами і якісними характеристиками предмета закупівлі (Додаток №1 до Договору), а саме: виконати будівельні роботи; роботи з пусконалагоджування змонтованого обладнання; навчання та підготовку виробничого персоналу; забезпечити поставку повного обсягу обладнання; ввести спільно з Замовником об'єкт в експлуатацію, у термін: 30.10.2022 року за Договором підряду № 1810000270 від 10.10.2018, укладеним з АТ "Укртрансгаз", які (форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)) унеможливили його виконання в зазначений термін. Згідно наведеного Сертифікату визначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 24.02.2022; - дата закінчення: тривають на 23.12.2022.
Зі змісту Висновку № 1774/1-2 вбачається, що ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" звернулось до ТПП України щодо надання висновку про наявність істотних змін обставин умов Договору листом № 1994 від 04.11.2022. Зі змісту Сертифікату №4800-22-1894 (вих. №381/07 від 23.12.2022) вбачається, що ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" звернулось до Регіональної ТПП Миколаївської області щодо засвідчення форс-мажорних обставин листом № 17-3162 від 08.11.2022.
За результатами оцінки представленого до матеріалів справи висновку та сертифікату суд першої інстанції обґрунтовано звертав увагу на те, що означені документи були видані 16.11.2022 та 23.12.2022, тобто, вже після закінчення строку виконання робіт за Договором (31.10.2022) та, відповідно, вже після порушення відповідачем за зустрічним позовом строку (до 31.10.2022 (включно) виконання всіх робіт по Договору.
Суд першої інстанції надав критичну оцінку сертифікату Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області з урахуванням встановлених у справі обставин та у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, дійшовши висновку про недоведеність того, що саме обставини військової агресії та запровадження воєнного стану стали безпосередньою причиною невиконання позивачем договірних зобов'язань у встановлений строк.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що спірні договірні правовідносини тривали з 2018 року, строки виконання робіт неодноразово продовжувались, а станом на 01.11.2022 невиконаними залишалися роботи на суму близько 65 % загальної вартості договору, що свідчить про істотний обсяг невиконаних зобов'язань незалежно від подальшого настання форс-мажорних обставин.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки сам по собі факт наявності форс-мажорних обставин не має автоматичного наслідку у вигляді звільнення сторони від відповідальності, а підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з огляду на доведеність причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю належного виконання відповідного зобов'язання.
Водночас належних та допустимих доказів того, що саме обставини непереборної сили об'єктивно унеможливили виконання позивачем робіт у межах погоджених сторонами строків, матеріали справи не містять. Тобто існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною зобов'язання не вбачається.
Резюмуючи наведене вище апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов неспростованих доводами апеляційної скарги висновкам щодо правомірності пред'явлення позивачем за зустрічним позовом вимог про стягнення неустойки. Підстави для звільнення відповідача за зустрічним позовом від відповідальності за порушення зобов'язання за Договором через існування обставин непереборної сили, - відсутні.
Щодо заявленого клопотання про зменшення неустойки
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Системний аналіз приписів статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.
Отже, суд при вирішенні питання щодо зменшення неустойки повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. Крім цього, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
У п.п. 8.22 - 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Колегія суддів наголошує, що зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
За змістом постанов Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Поряд із цим, Суд звертає увагу на те, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Такі висновки Верховний Суд виклав, зокрема, у постановах від 08.06.2023 у справі №917/5/22, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22.
Також у постанові від 19.02.2020 у справі №910/1199/19 Верховний Суд, зокрема вказував на те, що, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України, статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21.
Суд першої інстанції надаючи оцінку наявним у справам доказам, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги суперечливу поведінку позивача за зустрічним позовом (АТ "Укртрансгаз"), яка з одного боку, полягала у:
- направленні підряднику (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") листа № 3601ВИХ-22-162 від 21.09.2022 з проханням повернути примірник проектної документації стадії "Проект" та примірник проектної документації стадії "Робоча документація" (а.с. 79 т. 1);
- направленні підряднику (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") листа № 3601ВИХ-22-163 від 30.09.2022 з проханням розпочати передачу виконавчої документації по Об'єкту та зазначенням про те, що вся виконавча документація має бути передана замовнику до 30.10.2022 (а.с. 81 т. 1);
- підписанні Акту приймання-передачі будівельного майданчика об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної "Яготин" від 05.01.2023, за змістом якого за результатами обстеження замовником (АТ "Укртрансгаз") прийнято від підрядника (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") будівельний майданчик об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної станції Яготин" (а.с. 86 т. 1);
- підписанні між АТ "Укртрансгаз" Акту приймання-передачі проектної документації (зміни) до стадії "Робоча документація" об'єкту "Реконструкція компресорної станції "Яготин", згідно якого підрядник передав замовнику вказану в акті проектну документацію (дата складання та підписання акту відсутня) (а.с. 85 т. 1);
- подальшій передачі АТ "Укртрансгаз" Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" будівельного майданчику (05.01.2023) та виконавчої документації (09.02.2023) (відповідні обставини встановлені у справі №910/7729/24 та є преюдиційними у даній справі № 910/1678/25);
- відсутність в матеріалах даної справи доказів передачі в подальшому замовником (АТ "Укртрансгаз") підряднику (АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект") як будівельного майданчика так і проектної документації;
- укладенні між АТ "Укртрансгаз" і ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Договору про передання (відчуження) майнових прав N° 4600006980/2212000120 від 23.12.2022, відповідно до якого АТ "Укртрансгаз" передало (відчужило) на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" майнові права на твір "Проектна документація "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (шифр 19211)" у повному складі (повна передача прав) на весь строк дії авторського права. Передання (відчуження) майнових прав на твір "Проектна документація "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (шифр 19211)" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" відбулося 27.12.2022 та оформлене актом приймання-передачі твору від 27.12.2022 Відповідні обставини підтверджено безпосередньо АТ "Укртрансгаз" у його листі №3601ВИХ-23-40 від 24.03.2023, наданому у відповідь на лист АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" № 17-1152 від 23.03.2023 про надання дозволу на передачу запитуваної інформації ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а.с. 113, 117 т. 1);
- здійсненні заходів щодо заміни замовника будівництва у Дозволі на виконання будівельних робіт № ІУ013201222527 від 22.12.2020 по об'єкту будівництва "Реконструкція компресорної станції Яготин" (а.с. 127 т. 1), яка (заміна) була зареєстрована 12.12.2023, що підтверджується інформацією з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо Дозволу на будівництво реєстраційний номер: ІУ013201222527 (а.с. 129-132 т. 1), право замовника будівництва вказаного об'єкту передано від АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Оператор ГТС України". Додатково суд звертає увагу, що ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) укладено з ТОВ "КБ "Теплоенергоавтоматика" (підрядник) Договір підряду № 4600010606 (капітальне будівництво) від 25.12.2024 (а.с. 134-136 т. 1), предметом якого є виконання робіт по об'єкту "Реконструкція компресорної станції", які включають в себе: будівельно-монтажні роботи, включаючи постачання необхідного обладнання та матеріалів в межах відповідальності підрядника, випробувальні роботи, пусконалагоджувальні роботи та введення об'єкта в експлуатацію спільно з замовником (а.с. 134-136 т. 1).
Такі обставини, за висновками суду першої інстанції, з якими погоджується і колегія суддів, у своїй сукупності свідчать про вчинення АТ "Укртрансгаз" дій, направлених на припинення зобов'язань сторін за Договором, які, з іншого боку, супроводжуються діями з невизнання ним зобов'язань припиненими та укладення відповідного договору про розірвання Договору підряду.
Колегія суддів також враховує, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій у сукупному розмірі 478 113 700,18 грн є значним та явно непропорційним наслідкам допущеного порушення зобов'язання, а його стягнення у повному обсязі може призвести до істотного порушення балансу майнових інтересів сторін.
Суд апеляційної інстанції виходить із того, що застосування господарсько-правової відповідальності не повинно набувати карального характеру та має відповідати принципам розумності, справедливості й співмірності наслідкам порушення.
При цьому стягнення штрафних санкцій у такому розмірі може спричинити істотне погіршення фінансового стану відповідача за зустрічним позовом, негативно вплинути на його господарську діяльність та фактично поставити під загрозу можливість належного виконання ним інших майнових зобов'язань, у тому числі виконання судових рішень.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами сторін та недопущення покладення на сторону відповідальності у явно надмірному та непропорційному розмірі.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який з врахуванням того, що загальний розмір пені та штрафу (478 113 700,18 грн) фактично становить 42% від загальної суми, сплаченої замовником підряднику за виконані останнім роботи за Договором (1 138 386 712,19 грн); позивачем за зустрічним позовом не надано суду будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем за зустрічним позовом строків виконання робіт за Договором, вірно виснував про наявність у даному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом у таких сумах: 1 000 000,00 грн пені, 1 000 000,00 грн штрафу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/1678/25 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано, - 08.05.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
С.І. Буравльов