вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"04" травня 2026 р. Справа№ 925/878/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/878/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/878/25 (суддя Гладун А.І., повне рішення складено - 07.01.2026) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про розірвання контракту та припинення повноважень члена правління.
ВСТАНОВИВ наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" з наступними вимогами:
розірвати контракт між членом Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", укладений згідно умов, затверджених рішенням Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", оформленого протоколом №3/23 від 07.11.2023, з дати набрання рішенням суду законної сили;
припинити повноваження члена Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" ОСОБА_1 з дати набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі №925/878/25 позов задоволено частково; розірвано контракт укладений між членом Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" у формі додатку №2 до протоколу засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" №3/23 від 07.11.2023 "Умови контракту з членом Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402)" з дати набрання рішенням суду законної сили; у решті позову в частині вимоги припинити повноваження члена Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" ОСОБА_1 з дати набрання рішенням суду законної сили відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про припинення повноважень члена правління та прийняти нове, яким вказану вимогу задовольнити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/878/25 задоволено повністю; рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі №925/878/25 скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги про припинення повноважень члена правління; прийнято в цій частині нове рішення по справі №925/878/25, яким вимогу про припинення повноважень члена правління задоволено; припинено повноваження члена Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" ОСОБА_1 з дати набрання рішенням суду законної сили; стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, адреса місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142) у дохід Державного бюджету України 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору; в решті рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/878/25 залишити без змін; стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, адреса місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142) у дохід Державного бюджету України 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/878/25, в якій він просить суд покласти на відповідача витрати правничої допомоги в сумі 31 200 грн (на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції - в частині, не стягнутій додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025, у зв'язку із повним задоволенням позову постановою апеляційного суду від 23.03.2026) та в сумі 28 100 грн (витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у апеляційному провадженні у справі № 925/878/25).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/878/25; роз'яснено учасникам, що заява про ухвалення додаткового рішення буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Крім цього, відповідачу запропоновано надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/878/25 протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
Відповідачем подано до суду заперечення, в яких він просив відмовити у стягненні витрат в сумі 31 200 грн понесених позивачем у суді першої інстанції - в частині, не стягнутій додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025, у зв'язку із повним задоволенням позову постановою апеляційного суду від 23.03.2026, а також зменшити розмір витрат, понесених позивачем при апеляційному провадженні у даній справі.
Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу позивача в сумі 31 200 грн, понесених у суді першої інстанції в частині, не стягнутій додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025, колегія суддів зазначає наступне.
Заявляючи про вказані витрати позивач вказує, що додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 стягнуто з відповідача на користь позивача 31 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, суд першої інстанції, визнавши обґрунтованими витрати в розмірі 62 400,00 грн, здійснив їх розподіл пропорційно до розміру задоволених вимог, оскільки на момент ухвалення додаткового рішення позов було задоволено частково (за однією із двох заявлених вимог).
Позивач вказує, що при ухваленні постанови від 23.03.2026 апеляційний суд не вирішив питань про перерозподіл витрат на правничу допомогу, присуджених додатковим рішенням першої інстанції, у зв'язку із повним задоволенням позову.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та має на меті усунути неповноту судового рішення.
Отже, дана додаткова постанова є невід'ємною складовою постанови від 23.03.2026, якою здійснено перегляд саме рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/878/25.
Позивач правом на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 не скористався.
Враховуючи те, що витрати правничої допомоги були розподілені саме додатковим рішенням, яке позивачем не оскаржувалося в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції не здійснювався розподіл витрат правничої допомоги позивача, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції, при ухваленні постанови від 23.03.2026.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для розподілу вказаних витрат позивача в такий процесуальний спосіб, як ухвалення додаткової постанови.
Отже, колегією суддів відмовляється у задоволенні витрат позивача в сумі 31 200 грн, понесених у суді першої інстанції в частині, не стягнутій додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025.
Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу сумі 28 100 грн, понесених при апеляційному оскарженні рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/878/25, слід зазначити наступне.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даному випадку, в апеляційній скарзі позивачем було заявлено про витрати правничої допомоги, докази понесення витрат подані ним у вказаний строк.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 28 100 грн заявник надав:
копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.06.2025 №24/06-2025;
копію акту приймання-передачі послуг від 25.03.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.06.2025 №24/06-2025.
24.06.2025 Адвокатське бюро "Архипенка" (виконавець) та Гусак Віктор Григорович (клієнт) уклали договір про надання правничої (правової) допомоги №24/06-2025, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а виконавець відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання надати клієнту правничу (правову) допомогу, визначену в п. 1.2 цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору від 24.06.2025 правова (правнича) допомога включає: представництво інтересів клієнта у господарському спорі про розірвання контракту між клієнтом як членом Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (протокол №3/23 від 07.11.2023) та припинення повноважень клієнта як члена Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз".
Пунктом 2.1 договору від 24.06.2025 передбачено, що плата Адвокатського бюро ґрунтується на часові, який буде присвячено вирішенню справ клієнта. Вартість години роботи Адвокатського бюро складає 0,3 мінімальної заробітної плати. Визначити загальну кількість часу заздалегідь - неможливо. Клієнту виставляється рахунок за весь час, витрачений на вирішення справи, включно з конференціями, телефонними дзвінками, підготовкою до суду, підготовкою процесуальних та інших документів, листів, запитів, звернень та заяв, веденням переговорів, проведенням юридичного розслідування, участю в судових засіданнях, часом, витраченим на проїзд та роботу поза офісом, вимушеним очікуванням та іншими обставинами, пов'язаними із виконанням зобов'язань за договором.
25.03.2026 Адвокатське бюро "Архипенка" (виконавець) та Гусак Віктор Григорович (клієнт) склали та підписали акт приймання-передачі послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.06.2025 №24/06-2025, згідно з яким Адвокатським бюро "Архипенка" виконано роботи на замовлення клієнта (представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді у господарському спорі (925/878/25) на стадії апеляційного провадження:
1) зустріч з клієнтом, вивчення підстав апеляційного оскарження рішення суду від 03.12.2025 у справі №925/878/25 (1, 5 год., вартість - 3 900 грн);
2) підготовка та направлення апеляційної скарги (6 год., вартість - 15 600 грн);
3) участь у судовому засіданні 09.03.2026 (4 300 грн);
4) участь у судовому засіданні 23.03.2026 (4 300 грн);
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Колегія суддів зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Колегія суддів зазначає стосовно такої послуги, як зустріч з клієнтом, вивчення підстав апеляційного оскарження рішення суду від 03.12.2025 у справі №925/878/25, то вона поглинається такою послугою, як підготовка апеляційної скарги.
Стосовно підготовки апеляційної скарги, то колегією суддів враховується, що правова позиція сторін в суді апеляційної інстанції не змінювалася, адвокату позивача не було потрібно вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, фактично апеляційна скарга містить узагальнену позицію позивача по справі, яка наводилася ним ще в суді першої інстанції.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі в сумі 28 100 грн не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що справедливим та співмірним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (за підготовку апеляційної скарги на рішення, а також за участь у 2 судових засіданнях) є 16 000 грн.
З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково та стягнути з відповідача 16 000 грн судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 238, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/878/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" на користь ОСОБА_1 16 000 грн витрат правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна додаткова постанова (враховуючи перебування судді Руденко М.А. у відрядженні з 15.04.2026 по 28.04.2026 та у відпустці з 29.04.2026 по 01.05.2026) складена: 04.05.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук