вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/19826/21 (910/2174/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 22.04.2026,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025
у справі №910/18926/21 (910/2174/25) (суддя Івченко А. М.)
за позовом ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни
до:
відповідача -1 Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник"
відповідача -2 ОСОБА_1
відповідача -3 ОСОБА_2
відповідача -4 ОСОБА_3
відповідача -5 ОСОБА_4
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
ПрАТ "Завод напівпровідників"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
АТ "Державний експортно-імпортний банк України",
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи №910/19826/21
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21(910/2174/25) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражний керуючий Черпак Анастасія Юріївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21(910/2174/25); ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого, ліквідатора ПрАТ "Актив-Страхування" з урахуванням уточнення вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - ПрАТ "Актив-Страхування" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівника боржника, учасника боржника, та кінцевих бенефіциарних власників; покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника - ПрАТ "Актив-Страхування" у розмірі 7027602462,14 грн. у зв'язку з доведенням ПрАТ "Актив-Страхування" до банкрутства на Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" 7027602462,14 грн (сім мільярдів двадцять сім мільйонів шістсот дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 14 коп.) у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування".
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19826/21(910/2174/25), пов'язані з розглядом заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни до Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
02.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19826/21(910/2174/25) у 3-х томах.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21(910/2174/25). Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2026 о 10 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 08.04.2026. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15.04.2026.
24.03.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій заявник просить допустити її ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у судовому засіданні у справі №910/18926/21 (910/2174/25).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено. Зазначено, що розгляд апеляційної скарги ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/18926/21 (910/2174/25), призначений на 22.04.2026 о 10 год. 30 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).
26.03.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ліквідатора ПрАТ «Актив-Страхування» на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21(910/2174//25). Рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21(910/2174//25) залишити без змін, оскільки ОСОБА_4 в період перебування на посаді Генерального директора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" фактично не вчинив жодної дії або бездіяльності, внаслідок яких настало банкрутство Товариства, тому не є суб'єктом субсидіарної відповідальності у розумінні ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
30.03.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просить суд апеляційну скаргу ліквідатора ПрАТ «Актив-Страхування» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/19826/21 (910/2174/25) залишити без змін, оскільки ліквідатором боржника не доведено, які саме обов'язки та повноваження мав ОСОБА_1 , як конкретний суб'єкт, які саме дії/бездіяльність він особисто вчинив; в чому полягала протиправність саме цих дій/бездіяльності; яким є необхідний, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між ними і банкрутством у 2022 році Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування"; в чому полягає його вина, а тим більше умисел, у доведенні боржника до банкрутства.
08.04.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просить суд задовольнити апеляційну скаргу ліквідатора ПрАТ «Актив -Страхування» - арбітражного керуючого Черпак А.Ю. в повному обсязі. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21 (910/2174/25), яка розглядається в межах справи №910/19826/21 про банкрутство ПрАТ «Актив-Страхування» повністю. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ПрАТ «Актив - Страхування» - арбітражного керуючого Черпак А.Ю. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - ПрАТ «Актив-Страхування» у розмірі 7 060 315 910,97 грн, у зв'язку з доведенням ПрАТ «Актив-Страхування» до банкрутства на ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Стягнути солідарно з ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Актив-Страхування» 7 060 315 910,97 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПрАТ «Актив-Страхування». Заявник зазначив, що управлінські рішення керівника, засновників, та кінцевих бенефіциарних власників призвели до доведення ПрАТ «Актив-Страхування» до банкрутства. Тобто, на час порушення справи про банкрутство у боржника існували ознаки банкрутства та обставини того, що діями керівника Підприємства та його власниками були проведені протизаконні дії виведення активів (цінних паперів) з під контролю виконавчої та судової влади України (в тому числі по справі про банкрутство), що зробило неможливим задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів. Ці дії можна розцінювати як свідомі дії, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника та мають ознаки доведення до банкрутства.
08.04.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни надійшли додаткові пояснення, у яких заявник посилається на судову практику відносно того, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості. Тобто бездіяльність відповідачів стосовно непередачі документів робить неможливим реалізацію активів боржника у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси.
17.04.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення ліквідатора боржника, у яких заявник зазначає, що доводи ліквідатора, викладені у додаткових поясненнях стосовно непередання документів щодо дебіторської заборгованості, неможливості наповнення ліквідаційної маси та нібито переходу тягаря спростування цих доводів на відповідачів, підлягають відхиленню, оскільки вони: не доводять факту доведення боржника до банкрутства, а стосуються переважно обставин ліквідаційної процедури; не індивідуалізують відповідну поведінку саме ОСОБА_1 ; спираються на події та документи, що відносяться до періоду після припинення його повноважень в квітні 2015; не усувають факту відсутності безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача 2 і банкрутством боржника у справі у 2022 році; не дають підстав для автоматичного або передчасного перенесення на нього тягаря спростування. За таких умов, ці додаткові пояснення не спростовують законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції та не створюють підстав для його скасування в частині, що стосується ОСОБА_1 . Отже, за відсутності належної індивідуалізації дій відповідача 2, доведення його вини та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між його поведінкою і неплатоспроможністю Боржника, додаткові пояснення ліквідатора не дають підстав для скасування законного й обґрунтованого рішення Господарського суду міста Києва.
20.04.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ОСОБА_3 - адвоката Сініціної М.С.
22.04.2026 у судове засідання з'явились представники ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та в режимі відеоконференції ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражний керуючий Черпак Анастасія Юріївна. Представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Ліквідатор боржника та представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21 (910/2174/25), яка розглядається в межах справи №910/19826/21 про банкрутство ПрАТ «Актив-Страхування» повністю. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ПрАТ «Актив - Страхування» - арбітражного керуючого Черпак А.Ю. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - ПрАТ «Актив-Страхування» у розмірі 7 060 315 910,97 грн, у зв'язку з доведенням ПрАТ «Актив-Страхування» до банкрутства на ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Стягнути солідарно з ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Актив-Страхування» 7 060 315 910,97 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПрАТ «Актив-Страхування».
Представники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що управлінські рішення керівника, засновників, та кінцевих бенефіціарних власників призвели до доведення ПрАТ «Актив-Страхування» до банкрутства. Однак, судом першої інстанції не прийнято до уваги аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Актив-Страхування» станом на 30.09.2023, а також не надана оцінка діям керівника, засновників, та кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «Актив-Страхування». На думку апелянта, судом не з'ясована наявність/відсутність підстав для висновку про вчинення керівником, засновниками, та кінцевими бенефіціарними власниками певних дій/бездіяльності щодо безпідставного набуття/збільшення кредиторської заборгованості за відсутності передумов для її погашення, щодо стягнення дебіторської заборгованості, щодо приховання/виведення активів на непідконтрольну українській владі територію задля уникнення звернення стягнення на них для погашення заборгованості перед кредиторами тощо. Тобто господарським судом не надано правової оцінки діям зазначених осіб, які передували виникненню стану неплатоспроможності Боржника з точки зору вчинення їх у інтересах саме Боржника, з розумним поясненням їх мети і мотивів, у межах звичайних підприємницьких ризиків. Об'єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства, до яких належить, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності. На думку скаржника, не передання як керівником, так і засновниками всіх документів ПрАТ «Актив-Страхування» ліквідатору боржника має бути оцінено судом, як недобросовісна поведінка (бездіяльність) з метою порушення суб'єктивних прав як Боржника, так і кредиторів. Апелянт також вважає, що суд мав врахувати обставини, які встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2016 у справі № 757/9913/16-к та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2019 у справі № 757/40207/19-к.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/18926/21 (910/2174/25) слід залишити без змін, з огляду на наступне.
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/19826/21 за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування".
До Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Зокрема, заявник просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника - ПрАТ "Актив-Страхування" у розмірі 7 027 602 462,14 грн. у зв'язку з доведенням ПрАТ "Актив-Страхування" до банкрутства на ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та стягнути солідарно з ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" 7 027 602 462,14 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування".
Звертаючись до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності, ліквідатор боржника зазначає, що ліквідатором прийнято наказ від 07.04.2023 №6 про проведення інвентаризації до 07.06.2023. Ліквідатором складено опис про інвентаризацію цінних паперів, згідно з яким включено до складу ліквідаційної маси майна: інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "ІТТ- Менеджмент" (ПВІФ "Платинум Інвест") у кількості 2 500, загальною номінальною вартістю 2 500 000, стан заблоковано. В подальшому було організовано проведення аукціонів з продажу майна - інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "ІТТ-Менеджмент" (ПВІФ "Платинум Інвест"), код за ЄДРІСІ 32588724-233277, у кількості 2 500 шт, загальною номінальною вартістю 2 500 000,00 грн. Відповідно до протоколу від 25.11.2024 № ВКЛ001 -11А-20241114-62352 було здійснено продаж майна ПрАТ "Актив-Страхування", що увійшло до лоту №1 за найвищою ціною 450,00 грн.
Ліквідатор зазначила у заяві, що за результатами проведення незалежною аудиторською фірмою ТОВ "Українська національна аудиторська компанія" аналізу фінансово-господарської діяльності боржника викладено такі висновки:
"У відповіді Головного управління статистики у м. Києві від 04.01.2023 вих.№03.5-03/55-23 на запит арбітражної керуючої, зазначено, що остання фінансова звітність була подана Підприємством за період 9 місяців 2015.
Згідно з даними Протоколу інвентаризаційної комісії від 21.03.2023 нематеріальні активи не виялені. Станом на 30.09.2015 обліковувались нематеріальні активи залишковою вартістю 822 тис. грн.
Згідно з даними Протоколу інвентаризаційної комісії від 21.03.2023 основні засоби не виялені. За даними останньої поданої фінансової звітності Підприємства, станом на 30.09.2015 обліковувались основні засоби по залишковій вартості на суму 123 тис. грн.
Згідно з Актом інвентаризації наявності фінансових інвестицій станом на 07.04.2023, виявлені також фінансові інвестиції в сумі 2 500 000,00 грн (інвестиційні сертифікати ТОВ Куа "Ітт-менеджмент" (Пвіф "Платинум інвест"), код ЄДРПОУ/ЄДРІСІ: 32588724-233277, в кількості 1000 шт, строк погашення - 22.12.2025). За даними останньої поданої фінансової звітності Підприємства, станом на 30.09.2015 обліковувались довгострокові фінансові інвестиції на суму 41 078 тис. грн.
Згідно з даними Протоколу інвентаризаційної комісії від 21.03.2023 дебіторська заборгованість не виялена. Відомості та документи щодо наявної дебіторської заборгованості, інших активів і вигляді вимоги за векселями отриманими, іншою дебіторською заборгованістю відсутні. Дебіторська заборгованість, яка існувала, не може бути стягнута з причин відсутності документального підтвердження та спливу строків позовної давності.
За даними останньої поданої фінансової звітності Підприємства, станом на 30.09.2015 обліковувалась довгострокова дебіторська заборгованість в сумі 5 902 тис. грн.
Згідно з даними Протоколу інвентаризаційної комісії від 21.03.2023 запаси не виялені. 3 урахуванням норм, що регулюють визнання запасів, та зважаючи на відсутність даних відносно таких матеріальних цінностей у ліквідатора, запаси не можливо визнати в балансі Підприємства станом на 31.12.2021. За даними останньої поданої фінансової звітності Підприємства, станом на 30.09.2015 обліковувались запаси на суму 9 тис. грн.
За даними останньої поданої фінансової звітності Підприємства, станом на 30.09.2015 обліковувалась наступна дебіторська заборгованість:
- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на суму 42 тис. грн;
- дебіторська заборгованість за виданими авансами на суму 61 тис. грн;
- дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом на суму 595 тис. грн;
- інша поточна дебіторська заборгованість на суму 22 981 тис.грн.
Згідно з листом відповіддю Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Підприємство мало відкриті рахунки.
Згідно з даними виписок по вищевказаним рахункам, залишки грошових коштів ПРАТ "Актив-Страхування" станом на 31.12.2021 становили 0,00 грн.
За даними останньої поданої фінансової звітності Підприємства, станом на 30.09.2015 обліковувались гроші та їх еквіваленти в сумі 25 тис. грн.
З показників видно, що за розглянутий період структура активів Підприємства становить:
• Необоротні активи протягом аналізованого періоду зменшились на 45201 тис.грн і станом на 30.09.2023 становлять 2500 тис.грн.
• Оборотні активи на кінець досліджуваного періоду відсутні.
Частка необоротних активів у структурі майна Підприємства на кінець досліджуваного періоду становить 100 % вартості майна .
Поточні зобов'язання Підприємства на кінець досліджуваного періоду (станом на 30.09.2023) склали 7 060 296 тис. грн. За розглянутий період величина поточних зобов'язань збільшилась на 7 058 834 тис. грн. Зміни відбулись за рахунок збільшення - короткострокові кредити банків на 7 060 296 тис. грн.
На кінець досліджуваного періоду показники рентабельності Підприємства погіршились. Показник рентабельності власного капіталу станом на 30.09.2023 має позитивне значення за рахунок того, що в формулу розрахунку рентабельності власного капіталу, враховано від'ємне значення збитку за період та від'ємне значення середньої вартості власного капіталу. Даний показник не вказує на позитивну тенденцію змін рентабельності власного капіталу.
Показники рентабельності не тільки станом на 30.09.2023, а і протягом всього досліджуваного періоду показують неефективність господарської діяльності Підприємства
В складі необоротних активів не обліковуються довгострокові фінансові інвестиції. Станом на початок досліджуваного періоду Підприємство мало довгострокові фінансові інвестиції в сумі 40054 тис. грн, які становили 84% майна Підприємства, в свою чергу на кінець періоду на 30.09.2023 фінансові інвестиції становили 2500 тис. грн., що на 93% менше ніж на початку досліджуваного періоду.
Вивчення фінансової звітності Підприємства свідчить про те, що ознаки приховування банкрутства на Підприємстві відсутні. На кінець аналізованого періоду фінансова звітність відображає незадовільний фінансовий стан Підприємства, який відповідає ознакам неплатоспроможності.
Вивчення фінансової звітності Підприємства свідчить про те, що фінансовий стан Підприємства на кінець аналізованого періоду характеризується ознаками неплатоспроможності, Станом на 30.09.2023 коефіцієнт покриття не перевищує 1,0, і підприємство не отримало прибутку. Задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.
На кінець досліджуваного періоду зобов'язання Підприємства не забезпечені ні оборотними, ні чистими активами. Показники забезпечення зобов'язань кредиторів значно погіршилися протягом досліджуваного періоду. Для більш детального аналізу нами було проаналізовано фінансово-господарські договори підприємства, надані ліквідатором.
Згідно з п. 4 Розділу І Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджені Наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 N 14 (в редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361) (далі - Рекомендації), доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Згідно з підпунктом 2.2.5. п.2.2. ст.2 Розділу III Рекомендацій (Аналіз кредиторської заборгованості), джерелом інформації для здійснення аналізу кредиторської заборгованості є третій і четвертий розділи пасиву балансу підприємства. У ході аналізу оцінюється кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги за строками її виникнення, а також підстави її виникнення. Слід проводити аналіз господарських договорів, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення відповідно до основного виду діяльності підприємства, а також умови їх виконання.
У відповідності до п. 3.2. Розділу III Рекомендацій (Визначення ознак дій з доведення до банкрутства), визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі. Однак, Підприємством подано останню фінансову звітність станом на 30.09.2015. Тому було проаналізовано усі надані ліквідатором господарські договори, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення відповідно до основного виду діяльності підприємства, а також умови їх виконання, а саме:
1. Генеральна кредитна угода від 03.03.2009 № 151109N2 , укладена між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
2. Кредитний договір від 03.06.2009 № 151109К19, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
3. Кредитний договір від 17.07.2009 № 151109К27, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
4. Кредитний договір від 06.11.2009№ 151109К38, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
5. Кредитний договір від 22.12.2009 № 151109К39, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
6. Кредитний договір від 16.02.2010 № 151109К2, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
7. Кредитний договір від 03.03.2010 № 151110К3, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
8. Кредитний договір від 21.04.2010 № 151110К11, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
9. Договір поруки від 31.3.2009 №151109Р, укладений між ВАТ "Державний експортно- імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування";
10. Договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2009 №Б 30/11/09/197-ИС, укладений між ТОВ "Фінансова Компанія "Актив" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На підставі аналізу документів, наданих ліквідатором і наведених в р.8 Звіту, зазначаємо наші застереження стосовно стану виконання у вищеперлічених правочинів і наявності в них ознак умисного накопичення кредиторської заборгованості.
1. Генеральна кредитна угода від 03.03.2009 № 151109N2 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі за текстом - АТ "Укрексімбанк", Кредитор та/або Банк) та Приватним акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (надалі за текстом - ПрАТ "Завод напівпровідників" та/або Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду від 03.03.2009 № 151109N2 із змінами і доповненнями (надалі за текстом - Генеральна угода).
Відповідно до умов п. 1.1 ст. 1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного проекту Позичальника зі створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію та монокремнію, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2 ст. 1 Генеральної угоди).
Згідно зі ст. 2 Генеральної угоди кредит - означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.
Відповідно до положень та умов Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених в п. 4.5 ст. 4 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, укладених в рамках зазначеної вище Генеральної угоди та які є додатками до Генеральної угоди. Згідно з умовами Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за Кредитними договорами (пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Генеральної угоди).
В рамках Генеральної угоди, між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Завод напівпровідників", було укладено:
2. Кредитний договір від 03.06.2009 № 151109К19 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив- Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. З Кредитного договору №151109К19 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію, в межах якої надав кредит в розмірі 8 000 000,00 евро та 1 027 568,92 доларів США (надалі за текстом - Кредит), з кінцевим терміном погашення Кредиту - 01.03.2017, зі сплатою процентів за користування Кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п.3.2, 3.5 ст. З Кредитного договору № 151109К19, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та ст. 5 Кредитного договору № 151109К19. Відповідно до умов Кредитного договору № 151109К19 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит, сплачувати проценти за користування Кредитом, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151109К19 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та ст. 5 Кредитного договору № 151109К19;
3. Кредитний договір від 17.07.2009 № 151109К27 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. З Кредитного договору № 151109К27 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію, в межах якої надав кредит в розмірі 175 638 793,45 доларів США та 72 656 743,25 євро (надалі за текстом - Кредит-1), з кінцевим терміном погашення Кредиту-1 - 01.03.2017, зі сплатою процентів за користування Кредитом-1 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п.3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151109К27, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151109К27.
Відповідно до умов Кредитного договору № 151109К27 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-1, сплачувати проценти за користування Кредитом-1, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151109К27 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст.4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151109К27).
4. Кредитний договір від 06.11.2009 № 151109К38 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151109К38 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 2 213 941,62 евро (надалі за текстом - Кредит-3, з кінцевим терміном погашення Кредиту-3 - 20.03.2014, зі сплатою процентів за користування Кредитом-3 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п.3.2, п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151109К38, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору № 151109К38. Відповідно до умов Кредитного договору № 151109К38 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-3, сплачувати проценти за користування Кредитом-3, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151109К38 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст.4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151109К38);
5. Кредитний договір від 22.12.2009 № 151109К39 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151109К39 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 3 701 552,19 евро (надалі за текстом - Кредит- 2), з кінцевим терміном погашення Кредиту-2 - 20.03.2016, зі сплатою процентів за користування Кредитом-2 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4. п.п.3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151109К39, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та ст. 4 Кредитного договору №151109К39.
Відповідно до умов Кредитного договору № 151109К39 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-2, сплачувати проценти за користування Кредитом-2, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151109К39 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1,4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151109К39);
6. Кредитний договір від 16.02.2010 № 151109К2 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151110К2 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 5 522 026.00 євро (надалі за текстом - Кредит-, з кінцевим терміном погашення Кредиту-4 - 20.03.2016 зі сплатою процентів за користування Кредитом-4 в порядку та в розмірі, встановлених пп.3.2.4 п.п. 3.2, п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151110К2, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та ст. 4 Кредитного договору № 151110К2.
Відповідно до умов Кредитного договору № 1511Т0К2 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-4, сплачувати проценти за користування Кредитом-4, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151110К2 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151110К2);
7. Кредитний договір від 03.03.2010 № 151110КЗ між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151110К3 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 471 834,24 евро (надалі за текстом - Кредит-5), з кінцевим терміном погашення Кредиту-5 - 20.09.2015, зі сплатою процентів за користування Кредитом-5 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п.3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151110КЗ, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору № 151110К3.
Відповідно до умов Кредитного договору № 151110К3. Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-5, сплачувати проценти за користування Кредитом-5, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151110К3 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151110К3);
8. Кредитний договір від 21.04.2010 № 151110К11 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Завод напівпровідників" та ЗАТ "Актив-Страхування".
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1,3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151110К11 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 4 234 245,00 евро (надалі за текстом - Кредит-6), з кінцевим терміном погашення Кредиту-6 - 20.05.2016, зі сплатою процентів за користування Кредитом-6 в порядку та в розмірі, встановлених пп.3.2.4 п.п .. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151110К11, а також зі сплатою, комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому и. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та ст.4 Кредитного договору №151110К11.
Відповідно до умов Кредитного договору № 151110К11 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-6, сплачувати проценти за користування Кредитом-6, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151110К11 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст.4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151110К11);
9. Договір поруки від 31.3.2009 №151109Р7 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Кредитор) , ВАТ "Завод напівпровідників" (Позичальник) та ЗАТ "Актив-Страхування" (Поручитель);
Згідно з умовами п. 3.1 договору поруки, Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання.
Згідно з умовами п. 3.2 договору поруки, у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.
Згідно з умовами ст. 1 договору поруки, основне зобов'язання - зобов'язання Позичальника, передбачені Кредитною Угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.
Згідно з умовами ст. 1 договору поруки Кредитна Угода - Генеральна кредитна угода від 03.03.2009 №151109N2 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитна угода), укладена між Позичальником умов та повноважень, визначених в Кредитному договорі, проводить кредитні операції виключно в межах ліміту заборгованості за Кредитним договором, встановленим у сумі, еквівалентній 150 000 000,00 (сто п'ятдесят мільйонів,00) євро, терміном користування до 02.03.2017.
Згідно з даними фінансової звітності Поручителя, станом на останню звітну дату перед підписанням Договору поруки, а саме станом на 01.01.2009, ЗАТ "Актив-Страхування" не мало достатньо власних коштів і майна, для виконання зобов'язань Позичальника в сумі 150 000 000,00 (сто п'ятдесят мільйонів,00) - розмір власного капіталу поручителя ЗАТ "Актив-Страхування" становив 24 344,4 тис. грн, що в еквіваленті по курсу НБУ становило 2 242,6 тис.євро, загальна вартість майна - 34 025,9 тис. грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становило 3 134,5 тис. евро. Станом на 30.09.2009 розмір власного капіталу становив 21 776,1 тис. грн, що в еквіваленті по курсу НБУ становило 1868,6 тис.євро, загальна вартість майна - 114 605,0 тис. грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становило 9 834,2 тис. євро.
10. Договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2009 №Б 30/11/09/197-ИС укладений між ТОВ "Фінансова Компанія "Актив", яке діє на підставі Договору комісії на продаж цінних паперів від 30.11.2009 №Б30/11/09-1956-ИС, в інтересах та за рахунок ВАТ "УКРПІДШИПНИК" та ЗАТ "Актив-Страхування".
Згідно з умовами ст. 1 Договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2009 №Б30/11/09/197-ИС Продавець зобов'язується забезпечити передання цінних паперів Комітентом Продавця у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити договірну вартість.
Згідно з умовами п. 2.1., ст. 2 Договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2009 №Б30/11/09/197-ИС, загальна договірна вартість ЦП за цим Договором становить 4 900 000,00 грн. (чотири мільйона дев'ятсот тисяч грн. 00 коп.), надалі за текстом - "Загальна договірна вартість ЦП".,
Згідно з умовами п. 2.2., ст. 2 Договору, Покупець зобов'язаний перерахувати Комітенту Продавця Загальну договірну вартість ЦП на поточний рахунок № НОМЕР_1 у філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьк, МФО 334817 до 28.01.2010.
Згідно з умовами п. 2.3., ст. 2 Договору, Продавець зобов'язаний забезпечити не пізніше 31.12.2009, надання Комітентом Продавця зберігачу цінних паперів ВАТ "КБ "Актив-банк" (код в ПрАТ "ВДЦП" 1156) розпорядження на переказ ЦП з рахунку у цінних паперах Комітента Продавця № 300011 на рахунок у цінних паперах Покупця № 300004 у зберігача цінних паперів ВАТ "КБ "Актив-банк" (код в ПрАТ "ВДЦП" 1156), з дотриманням вимог законодавства України.
Згідно з умовами п. 2.4., ст. 2 Договору, Покупець зобов'язаний надати зберігачу цінних паперів ВАТ "КБ "Актив-банк" (код. в ПрАТ "ВДЦП" 1156) розпорядження на зарахування ЦП на власний рахунок у цінних паперах № 300004 не пізніше 31.12.2009
Згідно з умовами п. 2.5., ст. 2. Договору, Продавець зобов'язаний протягом 1 (одного) банківського дня, з дати виконання п.2.3 цього Договору, повідомити Покупця (телефон, факс, лист, телекс, телеграф) про переказ ЦП.
Згідно з умовами п. 2.6., ст. 2. Договору, Реєстрація переходу права власності на ЦП, що є предметом цього Договору, здійснюється в депозитарних установах. Всі дії по списанню проданих Продавцем ЦП з рахунку у цінних паперах виконуються Комітентом Продавця самостійно за його власний рахунок. Всі дії по зарахуванню придбаних Покупцем ЦП на його рахунок у цінних паперах виконуються Покупцем за його власний рахунок., п.2.7. Право власності на ЦП переходить до Покупця після зарахування ЦП на рахунок у цінних паперах.
Загальна номінальна вартість інвестиційних сертифікатів становила 2 500 000,00 грн., а договірна вартість - 4 900 000,00 грн.
Так, аудитором звернуто увагу, що керівництвом Боржника укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2009 №Б30/11/09/197-ИС за договірною вартістю на 196% вище номінальної вартості даних сертифікатів.
Риночна вартість вищевказаного придбаного активу 450,00 грн. (про що вказав купівельний попит на Прозоро.Продажі)."
У позовній заяві ліквідатор боржника також зауважив, що депозитарна установа Товариство з обмеженою відповідальністю "Упр-фінанс" (ліцензія на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме, депозитарної діяльності депозитарної установи, серія АЕ №263297, видана НКЦПФР 10.09.2013, строк дії ліцензії з 12.10.2013 необмежений), надала на адресу ліквідатора Банкрута лист від 22.08.2023 № 2208/3, в якому повідомило, що відповідно до запиту ліквідатора (від 11.08.2023 вих. №02-08/178) та у відповідності до документів, отриманих від уповноваженого на зберігання ПАТ "Національний депозитарій України", надано ліквідатору копії документів (Розпорядження на виконання облікових операцій від 12.03.2015 №№1-9) на підставі, яких було здійснено списання акцій з рахунку в цінних паперах ПрАТ "Актив-Страхування" відкритого в депозитарній установі Пат "Актив-банк" (300947- UА40300004) на власний рахунок ПрАТ "Актив-Страхування", відкритий в депозитарній установі ТОВ "ПФБК" (401679-UА40003640) за період 05.06.2013 по 19.03.2015.
Ліквідатор зазначає, що згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фондова брокерська компанія" зареєстровано за адресою: Україна, 83003, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 17 Б.
За твердженнями ліквідатора, протягом 2015 Банкрут виводив свої активи (цінні папери, в тому числі і ПАТ "Центренерго") в загальній номінальній вартості 4938490,00 грн до депозитарної установи ТОВ "ПФБК" (401679-БА40003640), яка знаходилась в місті Донецьку на території, яка була непідконтрольна органам виконавчої та судової влади України, у зв'язку з початком вторгнення країни-агресора на територію України в 2014. Розпорядження щодо списання цінних паперів з рахунку за підписом ОСОБА_4 .
Наразі, як зазначає ліквідатор, відомості про вказані активи у ліквідатора відсутні.
Аудитором у Звіті зазначено, що на час порушення справи про банкрутство у боржника існували ознаки банкрутства та обставин того, що діями керівника Підприємства та його власниками були проведені протизаконні дії з виведення активів (цінних паперів) з під контролю виконавчої та судової влади України (в тому числі по справі про банкрутство), що зробило неможливим задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів. Ці дії можна розцінювати як свідомі дії, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника та мають ознаки доведення до банкрутства.
На час порушення справи про банкрутство у боржника існували ознаки стійкої фінансової неспроможності та обставини того, що задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Також ліквідатор банкрута зазначає, що нею неодноразово направлялися запити до керівника ОСОБА_4 щодо отримання документів, печаток, штампів боржника.
Під час виходу ліквідатора за місцем реєстрації ПрАТ "Актив-Страхування" було встановлено, що офіс юридичної особи відсутній за місцем реєстрації за адресою: м. Київ, вул.Різницька, 3.
За вказаною адресою не виявлено ні офісу (контори), ні керуючого органу, ні будь-якої фінансово-господарської документації ПрАТ "Актив-Страхування".
Ліквідатором боржника зазначила, що вона направила до Печерського УП ГУ поліції у м. Києві заяву про кримінальне правопорушення.
Вимоги від 13.10.2022 №02-08/111 та від 15.11.2022 №02-08/128 ОСОБА_4 проігноровані, відповідь не надано, вимоги Постанови Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 та ст. ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_4 не виконано, відповідна документація ліквідатору ПрАТ "Актив-Страхування" арбітражному керуючому Черпак Анастасії Юріївні ОСОБА_4 не передана.
Щодо суб'єктів відповідальності, то позивач зазначає таке.
Відповідно до п. 8.1. Статуту ПрАТ "Актив-Страхування" органами управління товариства є: Загальні збори акціонерів; Наглядова рада; Ревізійна комісія; Виконавчий орган в особі Генерального директора.
П. 8.2.1. Загальні збори акціонерів Товариства є вищим органом Товариства.
Згідно з інформацією, що відображена в ЄДРПОУ відносно ПрАТ "Актив-Страхування" відображено відомості Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо: ОСОБА_4 , 22.05.2013 (У межах Статуту Товариства) - керівник.
Відповідно до п. 1.5 Статуту засновниками Товариства є:
1.5.1. Відкрите акціонерне товариство "Укрпідшипник" (код ЄДРПОУ 13495470), яке перереєстроване розпорядженням виконкому Київської районної Ради народних депутатів м. Донецька від 16.06.1999 р. № 316, із змінами, зареєстрованими розпорядженням виконкому Київської районної Ради м. Донецька від 16.08.1999 р., № 458, місцезнаходження: 83055, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченко, б. 9А.
1.5.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив фінанс груп " (код ЄДРПОУ 31071883), яке зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.08.2000 р., місцезнаходження: 01011, Київська область, м. Київ, Печерський район, вул. Різницька, буд. 3.
1.5.3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Актив" (код ЄДРПОУ 30623316), яке зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.11.1999 р., місцезнаходження; 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, б. 2А. 1.6. Акціонерами Товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій Товариства згідно з випискою з рахунку банка-зберігача та переліку акціонерів на дату складання цього реєстру в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Крім того, КУзПБ передбачає відповідальність інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника.
Згідно з інформацією, що відображена в ЄДРПОУ відносно ПрАТ "Актив-Страхування" вказано перелік засновників (учасників) юридичної особи:
Акціонери згідно реєстру, Розмір частки засновника (учасника): 51066250 30053409, Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 , Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_3 .
Згідно з інформацією, що відображена в ЄДРПОУ відносно ПрАТ "Укрпідшипник" вказано перелік засновників (учасників) юридичної особи:
Акціонери згідно реєстру, Розмір частки засновника (учасника): 372997, Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 , Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_3 .
Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) КОМПАНІЯ "Slav Handel" ОСОБА_3 .
Ліквідатор вказує, що відповідно до законодавства України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи у рівних долях кінцевими власниками компанії "Slav Handel" і через неї - ПрАТ "Укрпідшипник", ПрАТ "Артеміський завод "Вістек", ПАТ "АЗОКМ", ПАТ "КБ "Актив- Банк", ПрАТ "Актив-Страхування" та інших підприємств, спільно та узгоджено здійснюючи господарську діяльність, станом на 2007-2011 роки були пов'язаними особами.
Отже, з урахуванням вищевикладеного було визначено суб'єктів відповідальності -
Засновник - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" (КОД ЄДРПОУ 13495470) 99,98% власності,
Голова Наглядової ради - генеральний директор ПрАТ "Укрпідшипник" ОСОБА_1 ,
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_2 ,
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_3 ,
Директор - ОСОБА_4 .
Об'єкт правопорушення - завдання істотної матеріальної шкоди кредиторам діями (бездіяльністю) керівника, засновника (учасника, акціонера), та кінцевих бенефіціарних власників банкрута.
Об'єктивна сторона - бездіяльність вказаних осіб, яка полягає у неналежному веденні бухгалтерського обліку (останнє подання 30.09.2015) з метою умисного приховування втрати платоспроможності, а також відсутності раціональних управлінських рішень, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів та дія цих осіб, яка полягає у виведені активів банкрута.
АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в поданих поясненнях зазначило про те, що у відповідності до Звіту про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПРАТ "Актив-Страхування", складеного ТОВ "Українська національна аудиторська компанія" станом на 30.09.2023 на запит Ліквідатора (далі - Звіт): "Для оцінки фінансового стану Підприємства аудитором було проаналізовано показники ліквідності і платоспроможності (фінансової стійкості) Підприємства.
Коефіцієнт поточної ліквідності, за період з 30.09.2015 по 30.09.2023 зменшився від 8,35 до 0,00. Нормативне значення - 1,5.
Станом на 30.09.2023 коефіцієнт поточної ліквідності не відповідає нормативному.
Коефіцієнт швидкої ліквідності, змінився в аналізованому періоді з 19,007 дг 0,00. Нормативне значення 0,6-0,8.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності в аналізованому періоді в динаміці змінився від 0,02 до 0,03 (при рекомендованому значенні від 0,2 до 0,35). Це свідчить про те, що Підприємство не має грошових коштів для розрахунків та не здатне до негайного погашення поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів.
Розгляд показників ліквідності показує, що Підприємство не здатне розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями за рахунок грошових коштів.
Показник маневреності власних оборотних коштів в динаміці зменшується - від 0,880 до 0,00, що видно з діаграми, тобто на кінець досліджуваного періоду є нижче нормативного значення та має негативне значення.
Коефіцієнт покриття запасів показує що, на кінець досліджуваного періоду, запаси на Підприємстві відсутні.
Коефіцієнт фінансової автономії змінився від 0,96 станом на 30.09.2015 до від'ємного значення -2 823,12 станом на 30.09.2023 р. Це вказує на залежніст Підприємства від зовнішніх кредиторів.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу станом на 30.09.2023 дорівнює 1,00. Позитивне значення коефіцієнту визначилося за рахунок від'ємного значення власного капіталу (вплинув показник непокритого збитку), тобто його значення не можна розглядати як таке, що відповідає нормативу
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на початок досліджуваного періоду, цей показник дорівнює значенню 0,880, а станом на 30.09.2023 р. становить негативне значення 0,00, та розраховується у даному випадку як відношення різниці власного капіталу і необоротних активів до оборотних активів. За досліджуваний період спостерігається тенденція до зниження даного показника, а на кінець досліджуваного періоду коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами вказує на незадовільний фінансовий стан підприємства Коефіцієнт концентрації позикового капіталу в динаміці збільшився від 0,044 до 2824,12. На кінець досліджуваного періоду даний показник перевищує нормативне значення, що вказує на залежність Підприємства від зовнішніх кредиторів.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень на кінець аналізованого періоду довгострокові зобов'язання і забезпечення на Підприємстві відсутні.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел фінансування.
Коефіцієнт структури позикового капіталу станом на 30.09.2023 коефіцієнт структури позикового капіталу становить 0,0000. Довгострокові зобов'язання на підприємстві відсутні.
Збільшення значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів свідчить про зниження фінансової стійкості, і навпаки.
В досліджуваному періоді коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів змінився з 0,046 до -1,00. На Підприємстві спостерігається зростання позикових коштів, що свідчить про зниження фінансової стійкості.
Фінансовий леверидж вказує, що показник протягом досліджуваного періоду змінюється в динаміці від 0,046 до від'ємного значення -1,00, що сталося за рахунок від'ємного значення власного капіталу.
Коефіцієнт Вівера змінюється від від'ємного значення -0,21 до значення 0,000, що не перевищує 0,2. Підприємство протягом досліджуваного періоду зазнало збитків, а коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами станом на 30.09.2023 дорівнює 0,000. Дані показники свідчать про незадовільну структуру балансу та залежність Підприємства від позикових коштів.
Економічним показником ознак поточної неплатоспроможності при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у Підприємства грошей та інших високоліквідних активів і його зобов'язань. Негативний результат свідчить про поточну неплатоспроможність Підприємства.
Негативне значення показника платоспроможності протягом усього розглянутого періоду свідчить про хронічну неплатоспроможність Підприємства, недостатність грошових коштів та ліквідних активів для погашення його боргів.
Коефіцієнт покриття протягом аналізованого періоду зменшився від 19,008 до 0,00, що не відповідає нормативному значенню на кінець досліджуваного періоду.
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами змінився від 0,880 до 0,00 і станом на 30.09.2023 також не відповідає нормативному значенню 0,1.
Негативне значення коефіцієнта забезпеченості власними коштами свідчить про те, що Підприємство не має власних оборотних коштів, тобто фінансує свою поточну діяльність за рахунок короткострокових зобов'язань.
Наявність ознак неплатоспроможності зобов'язує Підприємство відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, саме коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання його грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Через наявність у Підприємства непокритого збитку протягом всього аналізованого періоду і розглянутої вище динаміки коефіцієнта покриття, фінансовий стан Підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.
Коефіцієнт покриття станом на 30.09.2023 дорівнює 0,000. Це свідчить про те, що оборотні активи не покривають позикові кошти. Показники рентабельності продукції та сукупного капіталу протягом досліджуваного періоду мають нульове значення. Ознаки фіктивного банкрутства на Підприємстві відсутні.
На кінець досліджуваного періоду зобов'язання Підприємства не забезпечені ні оборотними, ні чистими активами. Через наявність у Підприємства непокритого збитку протягом всього аналізованого періоду і розглянутої динаміки коефіцієнта покриття, фінансовий стан Підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 прийнято заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражний керуючий Черпак Анастасії Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до розгляду в межах справи № 910/19826/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 30.04.2025; запропоновано відповідачам надати суду: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такий буде поданий) - протягом 5 днів з дня його отримання; визначено строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня його отримання.
Ліквідатор боржника ПрАТ "Укрпідшипник" арбітражний керуючий Ціхоцький В.М. у відзиві заперечив щодо заяви про покладання субсидіарної відповідальності та просив суд застосувати наслідки спливу позовної заяви для звернення з вказаною заявою. Заявник звернув увагу суду першої інстанції, що після прийняття 03.07.2018 постанови про визнання ПрАТ "Укрпідшипник" банкрутом, діяльність ліквідатора ПрАТ "Укрпідшипник " полягає у виявленні та збереженні майна ПрАТ "Укрпідшипник " для формування ліквідаційної маси та продажу цього майна ПрАТ "Укрпідшипник " для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів. Отже, після 03.07.2018 ПрАТ "Укрпідшипник" в особі його ліквідатора не міг користуватися правами акціонера ПрАТ "Актив- страхування", давати обов'язкові для ПрАТ "Актив- страхування " вказівки чи іншим чином визначати його дії, оскільки такі дії ліквідатора виходили б за межі його компетенції. Під час приймання ліквідатором ПрАТ "Укрпідшипник" арбітражним керуючим Ціхоцьким В.М. у своє відання майна боржника та проведення інвентаризації було встановлено наявність серед активів банкрута належних йому корпоративних прав - акцій ПрАТ "Актив-страхування" (код ЄДРПОУ 31446152). З сайту Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку Україн (АРІФРУ) - Smida ліквідатором ПрАТ "Укрпідшипник" арбітражним керуючим Ціхоцьким В.М. отримана наступна інформація. Згідно з отриманим 15.01.2013 від депозитарію ПрАТ "ВДЦП" зведеного облікового реєстру власників іменних цінних паперів станом на 31.12.2012, ПрАТ "Актив-страхування", повідомило про зміну власників акцій, яким належать 10 і більше відсотків голосуючих акцій: Пакет власника акцій юридичної особи - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" (код за ЄДРПОУ - 13495470, місцезнаходження - Україна, 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 9-А), що увійшов до складу акціонерів, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій, що становив 325 акцій (0,0159%), збільшився на 2041999 акцій і становить 2042324 акцій, що складає 99.9840 % голосуючих акцій. Таким чином, ПрАТ "Укрпідшипник" не може притягатися до субсидіарної відповідальності, як акціонер ПрАТ "Актив- страхування" за будь-які дії чи бездіяльність, які мали місце до 31.12.2012, оскільки, володіючи акціями, що складає 0,0159% статутного капіталу ПрАТ "Актив-страхування" не мав ані прав, ані повноважень на скликання чергових та/або позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, був обмежений у можливості давати обов'язкові для боржника вказівки, так і у змозі іншим чином визначати його дії. З огляду на зазначене, період, протягом якого ПрАТ "Укрпідшипник" міг впливати на діяльність ПрАТ "Актив- страхування" як його акціонер, складає з 31.12.2012 (опублікована дата набуття контрольного пакету акцій ПрАТ "Актив- страхування") до 03.07.2018 (дата визнання ПрАТ "Укрпідшипник" банкрутом). Із заяви Ліквідатора ПрАТ "Актив-страхування" про покладання субсидіарної відповідальності вбачається, що причиною банкрутства ПрАТ "Актив-страхування" стало укладення боржником Договору поруки від 31.03.2009 №151109Р7 , укладеного між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України (Кредитор), ВАТ "Завод напівпровідників (Позичальник) та ЗАТ "Актив-Страхування" (Поручитель). Однак, як вбачається із зазначеного, ПрАТ "Укрпідшипник" не є належним суб'єктом субсидіарної відповідальності, оскільки його вплив на діяльність ПрАТ "Актив-страхування", як акціонера, що володів акціями у розмірі 0,0159% статутного капіталу останнього, на той час, так і в проміжок всього наступного часу до 31.12.2012, не мав вирішального значення у вирішенні питань, пов'язаних, в тому числі, з укладанням вищезазначеного Договору поруки. Стосовно зазначених ліквідатором боржника "ризикових операції", вчинених після набуття ПрАТ "Укрпідшипник" контрольного пакету акції ПрАТ "Актив-страхування", то в зазначеній заяві ліквідатора наведений тільки перелік операцій, які на її думку є ризиковими. При цьому ліквідатором ПрАТ "Актив-страхування" не зазначено, в чому полягає їх протиправність, яку саме шкоду цими операціями завдано кредиторам ПрАТ "Актив-страхування", не доведено причино-наслідковий зв'язок між зазначеними правочинами і шкодою кредиторам, а також яким саме чином (діями або протиправною бездіяльністю) акціонер ПрАТ "Укрпідшипник" був причетний (чинив вплив або надавав обов'язкові вказівки) до укладання зазначених правочинів. В період 2012-2014 ПрАТ "Актив- страхування" вело прибуткову діяльність, що підтверджується розміщенням регулярної інформації за 2012-2014 на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) - Smida. Згідно з розміщеною річною фінансовою звітністю вартість активів ПрАТ "Актив- страхування" за 2012 складала 119 025 000,00 гривень, за 2013 - 111 939 000,00 гривень, за 2014 - 75 490 000,00 гривень. Водночас, суми за будь-яким правочином із "ризикових операцій", про які зазначає позивач, вчинених після 2012 , а також загальна сума зазначених правочинів, є значно меншою за 25% вартості активів Товариства, а відтак, не підпадає під виключну компетенцію загальних зборів акціонерів, встановлену п.п. 26 п. 8.2.5. Статуту Товариства, тому ПрАТ "Укрпідшипник" не міг давати обов'язкових вказівок, чинити вплив на укладення зазначених правочинів.
ОСОБА_4 у відзиві заперечив щодо заяви про покладання субсидіарної відповідальності та просив суд застосувати наслідки спливу позовної заяви для звернення з вказаною заявою. Заявник звернув увагу суду першої інстанції, що у період перебування на посаді Генерального директора ОСОБА_4 до 30.09.2015 було забезпечено належне ведення бухгалтерського обліку Товариства, складення і подання статистичної інформації та адміністративних даних. Враховуючи, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2014 у справі №910/12968/14, яким задоволений позов АТ Укрексімбанк та стягнуто солідарно з ПрАТ «Завод напівпровідників» та ПрАТ «Актив-Срахування» 16 986 544, 30 євро, 25 455 525, 48 дол. США, 34 727 647, 49 грн., набрало законної сили 06.04.2015 після перегляду Північним апеляційним господарським судом, то в цю дату 06.04.2015 для ПрАТ «Актив-Срахування» настав строк виконання солідарного зобов'язання разом з ПрАТ «Завод напівпровідників» перед АТ Укрексімбанк. Станом на дату настання строку виконання зобов'язань перед АТ Укрексімбанк (06.04.2015) чинний на той час Закон про банкрутство не встановлював обов'язку керівника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності та не встановлював строків такого звернення Товариством. При цьому в період з 06.04.2015 по 30.09.2015 фінансовий стан Товариства не змінився, майнові активи не зменшились. За наведених обставин, ОСОБА_4 в період перебування на посаді Генерального директора Товариства фактично не вчинив жодної дії або бездіяльності, внаслідок яких настало банкрутство Товариства, тому не є суб'єктом субсидіарної відповідальності у розумінні ч.2. ст. 61 КУзПБ. Ліквідатор боржника не довів, що фінансові проблеми ПрАТ «Актив-Страхування» виникли через дії або бездіяльність ОСОБА_4 , не вказав жодного конкретного рішення та/або дії, вчинені керівником в період перебування його на посаді, які прямо вплинули на виникнення боргових зобов'язань Товариства. Сам факт обіймання керівної посади без доказів неправомірних дій не є підставою для відповідальності. Після припинення повноважень 30.09.2015 ОСОБА_4 не міг впливати на господарську діяльність Товариства. Тому відсутній причинно- наслідковий зв'язок між діями відповідача та фінансовим станом банкрута.
Відповідач просив суд врахувати, що посаду Генерального директора ПрАТ "Актив-Страхування" ОСОБА_4 обіймав саме з 22.05.2013 по 30.09.2015. Повноваження посадової особи Генерального директора Товариства - ОСОБА_4 припинено 30.09.2015 включно. Рішення прийнято у зв'язку із заявою ОСОБА_4 про звільнення за угодою сторін. Рішення прийнято" Наглядовою радою (Протокол засідання Наглядової ради б/н від 29.09.2015). На виконання вимог розділу XVII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.11.2013 № 4368), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/8118, ПрАТ "Актив-Страхування" надало Нацкомфінпослуг повідомлення і документи, що містили зміну відомостей, зокрема, про керівника Товариства, що підтверджується відомостями Реєстраційної картки юридичної особи, розміщеної на офіційному сайті Нацкомфінпослуг, який діяв станом на дату подання інформації до припинення повноважень Нацкомфінпослуг у 2020. Відповідно до підпункту 8 пункту 8.3.5. Статуту ПрАТ "Актив-Страхування" до виключної компетенції Наглядової ради належить обрання та припинення повноважень Генерального директора. Згідно ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній на дату припинення повноважень керівника ПрАТ "Актив-Страхування", повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, крім реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення. Тому підставою для виключення з Єдиного державного реєстру відомостей про керівника, який припинив повноваження, призначений новий керівник має вчинити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Також відповідач зазначив, що про рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2016 у справі №910/33057/15 відповідач довідався з ЄДРСР після отримання заяви ліквідатора у цій справі про покладення на нього солідарної відповідальності, оскільки його повноваження Генерального директора ПрАТ "Актив-Срахування" припинені 30.09.2015, а станом на дату настання строку виконання зобов'язань перед - АТ Укрексімбанк (06.04.2015 та 30.04.2016) чинний на той час Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлював обов'язку керівника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності і не встановлював солідарну відповідальність останнього, на відміну від КУзПБ, введеного в дію 21.10.2019.
ОСОБА_4 подав до суду Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11.04.2025 № 20-03/25, складений судовим експертом ТОВ "Бюро економіко-правових експертиз" (далі - Висновок експерта), обізнаним про кримінальну відповідальність за надання свідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України та ст. 385 КК України про відмову давання показань або відмову від виконання покладених на нього обов'язків, яким проведено економічну експертизу Звіту.
Вказаним Висновком експерта встановлено наступне:
«У Звіті здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив- страхування" станом на 30.09.2023, не маючи фінансової звітності за 2015- 2022 (загалом за 8 років фінансова звітність була відсутня) (сторінка 7 Звіту).
Баланс станом на 31.12.2021 Товариства сформовано цим самим "Спеціалістом" - ОСОБА_5 , яка потім, незважаючи на наявний конфлікт інтересів, передбачений МСА - Міжнародними стандартами аудиту, Кодексом етики та Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" від 21.12.2017 № 2258-УІІІ (Редакція станом на 20.06.2024), здійснила аналіз цього Балансу, зробивши посилання на МСА, а саме на Міжнародний стандарт супутніх послуг 4400 "Завдання з виконання узгоджених процедур", чим, на нашу думку, також порушила МСА, виданий Міжнародною федерацією бухгалтерів, що вказує на втрату незалежності "Спеціалістом" та об'єктивності під час формування Звіту.
Звіт мав робитися за три роки - 2019, 2020, 2021 а по факту у виконувача Звіту була лише фінансова звітність за 9 місяців 2015. Дані за 2021 - Баланс - були складені "Спеціалістом" самостійно, методом моделювання з розрізнених окремих фрагментів фінансово-господарської діяльності - то з протоколу інвентаризацій, то з виписок Балансу, що і вказано на сторінці 8 Звіту в другому абзаці: "Для формування активів і зобов'язань нами було використано норми окремих положень Н(П)СБО", та в третьому абзаці: "Надана інформація не дозволяла виконати повний обсяг аналітичних процедур".
Утім у Звіті Спеціаліст порівняла, зіставивши та проаналізувавши дані за 2015 (а саме 9 місяців 2015) з даними сумнівно складеного балансу 2021 (5 років фактично було втрачено). Тому методи, способи і підходи "Спеціаліста" до виконання такого важливого аналізу є сумнівними, незрозумілими, упередженими та не відповідають реальним фактам здійснення фінансово-господарських операцій і є недійсними.
У Звіті стверджується, що "ознаки фіктивного банкрутства відсутні" (сторінка 54 "Звіту"), але "наявні ознаки доведення до банкрутства" (сторінка 55 "Звіту"). Ці висновки "Спеціаліст" робить за повної відсутності первинних документів.
Фактично "Спеціалістом" усвідомлено порушено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, з огляду на свідомо виданий та підписаний, неправдивий висновок.
Виконуючи Міжнародний стандарт супутніх послуг 4400 "Завдання з виконання узгоджених процедур", на сторінці 9 "Спеціаліст", попри всі допущені в процесі аналізу неточності й помилки, зазначені в другому абзаці розділу 1.5. "Ризики", все-таки стверджує, що "документи та інформація, надані нам Підприємством у відповідь на наші запити, були вичерпними, точними й не вводили в оману", хоча сама собі суперечить, указуючи на сторінці 4 про повну відсутність фінансової звітності за 2019, 2020 та 2021. Далі, в четвертому абзаці на сторінці 15, "Спеціаліст" зазначає ще одну суперечність, акцентуючи ще раз, що фінансова звітність за 2019-2021 не була надана для аналізу "Ліквідатором" ПрАТ "Актив-Страхування", але продовжувала здійснювати аналіз відсутньої фінансової звітності за 2019-2021 і фактично визнає на сторінці 22 Звіту в розділі 2.4.1.2. "Фінансовий стан підприємства" станом на 31.12.2021, що Баланс було складено нею (абзац 1) та що він не є досконалим та остаточним з огляду на "відсутність документів та порушення послідовності й повноти відображення всіх операцій Підприємства".
Ураховуючи те, що Звіт зроблено із численними порушеннями законодавства, методик, загальноприйнятих способів, методів і підходів до аналізу, а також, зважаючи на використану неіснуючу фінансову звітність, на думку експерта, цей Звіт вважається необ'єктивним та недостовірним. З огляду на це, його використання в судовій справі не видається можливим.
За результатами аналізу десяти договорів на сторінках 56-62 Звіту та висновків, наведених у Звіті, встановлені обставини не дають підстав для об'єктивного висновку про наявність ознак доведення ЗАТ "Актив-Страхування" до банкрутства:
1. Генеральна кредитна угода від 03.03.2009 №151109М2 та кредитні договори від 03.06.2009 М151109К19, від 17.07.2009 №151109К27, від 06.11.2009 №151109К38, від 22.12.2009 №151109К39, від 16.02.2010 №151110К2, від 03.03.2010 №151110КЗ та від 21.04.2010 №151110К11 (договори №1-8) взагалі не були укладені ЗАТ "Актив- Страхування" та не створювали для нього юридичних чи фінансових зобов'язань, а тому не можуть бути розцінені як дії посадових осіб боржника, спрямовані на доведення до банкрутства.
2. Договір поруки від 31.03.2009 №151109Р7 (договір №9) укладений за участ ЗАТ "Актив-Страхування" як поручителя був частиною комплексного забезпечення виконання зобов'язань ВАТ "Завод напівпровідників" за кредитом ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Зобов'язання за кредитом були належно забезпечені майном Позичальника та поручителів на суму, що значно перевищувала розмір боргу, а сам Договір поруки укладався не в інтересах третіх осіб, а в інтересах основного кредитора боржника - ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", який наразі володіє майже 100% кредиторських вимог ПрАТ "Актив- Страхування".
Аналіз балансу ВАТ "Завод напівпровідників" станом на 31.12.2009 свідчить, що загальна вартість активів ВАТ "Завод напівпровідників" станом на 31.12.2009 становила 1 758 572 тис. грн, що було еквівалентом 153 587 074 євро відповідно до офіційного курсу євро. Таким чином, зобов'язання ВАТ "Завод напівпровідників" за Генеральною кредитною угодою та відповідними кредитними договорами були більш як на 100% забезпечені самим Позичальником.
Крім того, як вбачається з пункту 6.9.1 Генеральної кредитної угоди від 03.03.2009 №151109М2 (в редакції Додаткової угоди від 10.06.2009 №151109Ы2-3), кредит ВАТ "Завод напівпровідників", крім власного майна боржника і поруки ЗАТ "Актив-Страхування", був забезпечений майном і поруками інших осіб, зокрема: заставою акцій ВАТ "Завод напівпровідників", які належали ТОВ "Сі-інвест"; нерухомістю у м. Кіровоград, яка належала поручителям ТОВ "Спецстройенерго" та фізичній особі ОСОБА_6 ; та фінансовою порукою мажоритарного акціонера позичальника - компанії Activ Solar GmbH, Австрія.
З огляду на зазначене, кредит, наданий ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ВАТ "Завод напівпровідників" був покритий як самим Позичальником, так і іншими поручителями щонайменше на 200%. Сам факт укладення Договору поруки за обставин належного забезпечення не може свідчити про доведення до банкрутства.
3. Договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.11.2009 № Б30/11/09/197-ИС (договір №10) не лише не спричинив погіршення фінансового стану ЗАТ "Актив-Страхування", але й супроводжувався подальшим покращенням ключових фінансових показників товариства у наступні роки. При цьому навіть умовне завищення вартості інвестиційних сертифікатів не могло вплинути на загальний рівень платоспроможності підприємства, оскільки розмір таких витрат становить лише 0,034% від загальної суми кредиторських вимог у справі про банкрутство ПрАТ "Актив-Страхування". Укладення цього договору мало всі ознаки звичайної інвестиційної операції страхової компанії.
Щодо аналізу руху грошових коштів, проведеного у Звіті, встановлено, що наведені на сторінках 66-67 Звіту в таблиці №15 транзакції є типовими господарськими операціями, які самі по собі не містять ознак штучності чи доведення підприємства до неплатоспроможності. Методику визначення "ризиковості" операцій у Звіті не розкрито, а сам перелік транзакцій є формальним, без належного аналізу економічного змісту платежів.
Отже, виявлені у Звіті обставини не підтверджують наявності ознак доведення ПрАТ "Актив-Страхування" до банкрутства у розумінні Методичних рекомендацій щодо встановлення ознак фіктивного банкрутства, приховування банкрутства та доведення до банкрутства, а також не дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність підстав для притягнення посадових осіб товариства до субсидіарної відповідальності.
Щодо операцій з переміщення цінних паперів у 2015 році, зазначених у Звіті на сторінках 70 (останній абзац), 71 (1-4 абзаци), встановлено, що ці дії були технічними, пов'язаними із зміною депозитарної установи у зв'язку з ліквідацією ПАТ "КБ "Актив-Банк" та здійснювалися у межах чинного законодавства України. Операція не передбачала вибуття чи втрати активів, а супроводжувалась лише переміщенням цінних паперів між рахунками самого ПрАТ "Актив-Страхування" у межах депозитарної системи України. Законодавчі обмеження щодо таких операцій на момент їх вчинення були відсутні. Висновок про нібито виведення активів ґрунтується на формальному підході та не враховує фактичний зміст операції та вимоги чинного законодавства, тому є необґрунтованим.
З огляду на наведені у Висновку експерта дослідження та зроблені висновки, Звіт не є належним, допустимими і достовірним доказом у розумінні ст.ст. 76, 77, 78 ГПК України».
ОСОБА_1 у відзиві заперечив щодо заяви про покладання субсидіарної відповідальності та просив суд застосувати наслідки спливу позовної заяви для звернення з вказаною заявою. Заявник звернув увагу суду першої інстанції, що на дату звільнення ОСОБА_1 (16.04.2015) у підприємства не було ознак стійкої неплатоспроможності, боргів із зарплат, податкових зобов'язань чи інших критичних фінансових проблем, що підтверджується фінансовою звітністю за 2014 та перший квартал 2015 року. При припиненні повноважень ОСОБА_1 , усі документи були передані, що підтверджується відсутністю будь-яких претензій щодо ведення обліку чи надання документів за період перебування його на посаді Голови Наглядової ради. При цьому укладення та виконання господарських договорів, які наводить у своїй заяві Ліквідатор в якості "ризикових", не відноситься до компетенції Наглядової ради Товариства. Крім того Ліквідатор не довів причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 , як Голови Наглядової ради, в період до квітня 2015 та початком процедури банкрутства Товариства в 2022. В силу встановлених Статутом Товариства функцій, компетенції і повноважень Наглядової ради, Голова Наглядової ради не є одноосібним органом управління, а є лише частиною колегіального органу, тому у Голови Наглядової ради відсутні повноваження самостійно ухвалювати рішення, які віднесені до компетенції Наглядової ради, в тому числі контролювати і регулювати діяльність генерального директора Товариства, давати обов'язкові для нього вказівки, та здійснювати контроль над фінансово-господарською діяльністю Товариства, що є поза межами компетенції Наглядової ради, як колегіального органу. ОСОБА_1 , як Голова Наглядової ради, не мав взагалі повноважень одноосібно схвалювати будь-які рішення, та не міг ані затвердити, ані заборонити укладення зазначеного договору поруки. ЗАТ "Укрпідшипник" у 2009 мало у власності 325 голосуючих акцій, що становило 0,0159% голосуючих акцій, тому ніяким чином не впливало на наявність кворуму на загальних зборах акціонерів Товариства і тим більше на прийняття рішення загальними зборами з будь-кого питання порядку денного.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відзиві заперечили щодо заяви про покладання субсидіарної відповідальності та просили суд застосувати наслідки спливу позовної заяви для звернення з вказаною заявою. Заявники звернули увагу суду першої інстанції, що у Заяві не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 могли або вчинили дії або допустили бездіяльність, спрямовані на створення чи збільшення кредиторської заборгованості ПрАТ «Актив-Страхування» перед АТ «Укрексімбанк» без урахування її погашення, з корисних мотивів, особливої ??зацікавленості або в інтересах третіх осіб. Також відсутні докази визнання ними рішення щодо виведення активів Банкрута, що безпосереднім чином призвело до його неплатоспроможності. У Заяві не наведено обґрунтованих та належних доказів, щоб чітко межувати умисні дії суб'єктів відповідальності, які можуть тягнути субсидіарну відповідальність від звичайних управлінських рішень суб'єкта господарювання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21(910/2174/25) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судове рішення мотивовано відсутністю доказів на підтвердження неправомірних дій чи бездіяльності відповідачів щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України , чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі -КУзПБ).
Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Водночас, умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21):
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб'єкти правопорушення визначені законом, зокрема, ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного, слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас, такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій /бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту.
При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення);
- однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;
- сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак, залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;
- право подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після вчинення всієї повноти дій з розшуку та встановлення активів боржника, повернення майна боржника від третіх осіб до ліквідаційної маси боржника, завершення вичерпних заходів щодо формування ліквідаційної маси боржника в ліквідаційній процедур, завершення ліквідатором реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
Суд також зазначає, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.
Згідно з цими правилами суб'єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.
Тобто, до суб'єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:
- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов'язання ("фірмами одноденками" тощо);
- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об'єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.
Наведена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.
Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов'язаннями боржника заявник має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності, дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.
Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо заявник із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень заявника, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази заявника не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.
Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки. Наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, на неврахуванні якої наполягає скаржник у цій справі.
Однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.09.2024 у справі № 904/367/22 наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак, за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то у заявника немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.
У цьому висновку суд виходить з того, що в умовах, коли є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, але його майна/ активів у складі ліквідаційної маси виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).
Отже, навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини другої ст. 61 КУзПБ.
Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.
Цей порядок передбачає, що:
- арбітражний керуючий зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (п. 3 частина друга ст. 12 КУзПБ);
- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов'язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (частина десята ст. 39 цього Кодексу);
- розпорядник майна зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (частина третя ст. 44 КУзПБ);
- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України № 3249-IX від 13.07.2023, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).
Суд також зазначає, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.
Звідси, керуючись наведеними положеннями КУзПБ щодо обов'язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Відповідний звіт/ висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення.
Отже, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 № 3249-IX, складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абз. 5 частина перша ст. 61 КУзПБ).
За змістом частини другої ст. 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідаційної процедури цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга ст. 47 КУзПБ).
Водночас, допускається корегування зазначеного показника в ліквідаційній процедурі за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя та п'ята ст. 59 та частина четверта ст. 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в ліквідаційній процедурі (частина четверта ст. 45 цього Кодексу).
Що ж до такого показника, як ліквідаційна маса, то суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об'єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.
Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:
- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (п. 5 частина друга ст. 12, частина перша ст. 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша ст. 63 КУзПБ) та вартість її реалізації/продажу (розділ V КУзПБ) (можуть), як правило, відрізняються;
- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов'язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга ст. 42, частина перша ст. 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб'єктів субсидіарної відповідальності (абз. 3 частина друга ст. 61 КУзПБ).
Що ж до розміру ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації, поверненою третіми особами на вимогу ліквідатора.
Наведеного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі № 904/367/22 з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою ст. 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (ст. 22 ЦК України).
Отже, буквальне прочитання абзаців 1 та 2 частини другої ст. 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів, повернув грошові суми (майно) від третіх осіб та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами, тощо.
Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст. 64 КУзПБ, однак, залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.
Право подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після вжиття ліквідатором вичерпних заходів щодо повернння до ліквідаційної маси банкрута його майна, що перебуває у третіх осіб, після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі. Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі № 911/3513/16, від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 у справі № 908/3468/13, від 12.09.2024 у справі № 904/367/22.
Суд зазначає, що такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб'єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов'язаннями боржника у межах об'єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.
Наведений підхід у покладенні субсидіарної відповідальності та у визначенні ліквідаційної маси для обчислення розміру такої відповідальності є правильним та зумовлює висновок, згідно з яким передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів та повернення грошових коштів (майна) від третіх осіб, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб'єктів та суб'єктивної сторони відповідного правопорушення.
Отже, до вчинення всієї повноти дій з розшуку та встановлення активів боржника, до остаточного визначення ліквідаційної маси, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, коштів (майна), повернутих ліквідатором від третіх осіб, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора/кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).
Судова колегія зауважує, що визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов'язок чого покладається на кредитора/ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
Поряд з цим відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 №911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).
Щодо ОСОБА_4 .
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з відомостями, що містяться в ЄДРПОУ відносно Приватного акціонерного "Актив-Страхування", містяться відомості про особу керівника, а саме, ОСОБА_4 - 22.05.2013, керівник (у межах Статуту Товариства).
Відповідно до протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Актив-Страхування" від 21.05.2015, повноваження Генерального директора ОСОБА_4 продовжено на 1 рік. Зазначене також підтверджується наказом від 21.05.2015 № 7к, відповідно до якого ОСОБА_4 продовжив виконання повноважень генерального директора з 22.05.2015.
Щодо твердження ОСОБА_4 про те, що усі обов'язки та повноваження Генерального директора перейшли до іншої особи, визначеної наглядовою радою Товариства та те, що відповідач звертався протягом трьох років до Товариства про обрання нового керівника, то відповідачем не подано суду доказів на підтвердження вищезазначеного, про що вірно встановлено судом першої інстанції.
Отже, матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_4 виконував повноваження директора з 22.05.2013 по 22.05.2016, а після 22.05.2016 Наглядовою радою не обрано нового Генерального директора.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що ліквідатором боржника не доведено того, що ОСОБА_4 в період його перебування на посаді Генерального директора боржника вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, наведений в Заяві перелік "ризикових операцій" згідно з банківськими виписками без дослідження господарських договорів, умов і строків їх виконання та інших первинних документів свідчить не про виведення активів Товариства, а про неповноту вчинених дій Ліквідатором з виявлення активів Банкрута і формування ліквідаційної маси.
Судова колегія зауважує, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ОСОБА_4 вчинялись дії щодо виведення активів боржника.
Щодо Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник".
Суд першої інстанції вірно врахував, що постановою Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі № 905/3071/17 Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Годовиченка Д. В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.10.2019 у справі № 905/3071/17 припинено повноваження ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" арбітражного керуючого Годовиченка Д.В., ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" призначено арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, після прийняття 03.07.2018 постанови про визнання ПрАТ "Укрпідшипник" банкрутом, діяльність ліквідатора ПрАТ "Укрпідшипник " полягає у виявленні та збереженні майна ПрАТ "Укрпідшипник " для формування ліквідаційної маси та продажу цього майна ПрАТ "Укрпідшипник " для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів. Тобто, після 03.07.2018 ПрАТ "Укрпідшипник" в особі його ліквідатора не міг користуватися правами акціонера ПрАТ "Актив-страхування", давати обов'язкові для ПрАТ "Актив-страхування " вказівки чи іншим чином визначати його дії, оскільки такі дії ліквідатора виходили б за межі його компетенції.
Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.02.2026 у справі № 905/3071/17 провадження у справі №905/3071/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м. Бахмут Донецької області (код ЄРДПОУ 13495470) закрито, у зв'язку з тим, що досягнення мети ліквідації є неможливим з огляду на об'єктивні обставини, що не залежать від ліквідатора, а саме, розташування майна банкрута на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює отримання інформації про його реальний стан та подальшу реалізацію.
Як зазначив ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" у відзиві на заяву про покладення субсидіарної відповідальності, під час приймання ліквідатором ПрАТ "Укрпідшипник" арбітражним керуючим Ціхоцьким В.М. у своє відання майна боржника та проведення інвентаризації було встановлено наявність серед активів банкрута належних йому корпоративних прав - акцій ПрАТ "Актив-страхування" (код ЄДРПОУ 31446152).
З сайту Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку Україн (АРІФРУ) - Smida ліквідатором ПрАТ "Укрпідшипник" арбітражним керуючим Ціхоцьким В.М. отримана наступна інформація.
Згідно з отриманим 15.01.2013 від депозитарію ПрАТ "ВДЦП" зведеного облікового реєстру власників іменних цінних паперів станом на 31.12.2012, ПрАТ "Актив- страхування" повідомило про зміну власників акцій, яким належать 10 і більше відсотків голосуючих акцій: Пакет власника акцій юридичної особи - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" (код за ЄДРПОУ - 13495470, місцезнаходження - Україна, 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 9-А), що увійшов до складу акціонерів, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій, що становив 325 акцій (0,0159%), збільшився на 2041999 акцій і становить 2042324 акцій, що складає 99.9840 % голосуючих акцій.
Таким чином, ПрАТ "Укрпідшипник" не може притягатися до субсидіарної відповідальності як акціонер ПрАТ "Актив- страхування" за будь-які дії чи бездіяльність, які мали місце до 31.12.2012, оскільки, володіючи акціями, що складає 0,0159% статутного капіталу ПрАТ "Актив- страхування" не мав ані прав, ані повноважень на скликання чергових та/або позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, був обмежений у можливості давати обов'язкові для боржника вказівки, так і у змозі іншим чином визначати його дії.
З огляду на зазначене, період, протягом якого ПрАТ "Укрпідшипник" міг впливати на діяльність ПрАТ "Актив-страхування", як його акціонер, складає з 31.12.2012 (опублікована дата набуття контрольного пакету акцій ПрАТ "Актив- страхування") до 03.07.2018 (дата визнання ПрАТ "Укрпідшипник" банкрутом).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що ліквідатором боржника не доведено того, що ПрАТ "Укрпідшипник", як акціонер боржника, вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.
Крім того, стосовно зазначених у заяві ліквідатором боржника "ризикових операції", вчинених після набуття ПрАТ "Укрпідшипник" контрольного пакету акції ПрАТ "Актив- страхування", то в зазначеній заяві ліквідатора наведений тільки перелік операцій, які на її думку є ризиковими. При цьому, Ліквідатором ПрАТ "Актив-страхування" не зазначено, в чому полягає їх протиправність, яку саме шкоду цими операціями завдано кредиторам ПрАТ "Актив-страхування", не доведено причино-наслідковий зв'язок між зазначеними правочинами і шкодою кредиторам, а також яким саме чином (діями або протиправною бездіяльністю) акціонер ПрАТ "Укрпідшипник" був причетний (чинив вплив або надавав обов'язкові вказівки) до укладання зазначених правочинів.
Також судова колегія зауважує, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ПрАТ "Укрпідшипник" вчинялись дії щодо виведення активів боржника.
Щодо ОСОБА_1 .
Як вірно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 займав посаду голови Наглядової ради - колегіального органу управління ЗАТ "Актив-страхування" з 21.04.2007 по 16.04.2015.
Зокрема, ОСОБА_1 був обраний Головою Наглядової ради ЗАТ "Фортіс" - правопопередник ЗАТ "Актив-страхування" - як представник акціонера - ВАТ "Укрпідшипник", який володів 0,159% акцій у статутному капіталі Товариства.
Також ОСОБА_1 займав посаду Генеральнього директора ПрАТ "Укрпідшипник" з 2007 по 04.12.2014.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, ліквідатор банкрута зазначав про неналежне ведення бухгалтерського обліку, останнє подання бухгалтерського обліку було 30.09.2015, тобто вже після звільнення ОСОБА_1 .
У відзиві на заяву, відповідач слушно зауважив, що на дату звільнення ОСОБА_1 (16.04.2015) у підприємства не було ознак стійкої неплатоспроможності, боргів із зарплат, податкових зобов'язань чи інших критичних фінансових проблем, що підтверджується фінансовою звітністю за 2014 та перший квартал 2015.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що ліквідатором боржника не доведено того, що ОСОБА_1 вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.
Також судова колегія зауважує, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ОСОБА_1 вчинялись дії щодо виведення активів боржника.
Щодо кінцевих бенефіціарних власників боржника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ліквідатором боржника в заяві не зазначено, які саме дії були вчинені і в чому полягає протиправність таких дій відповідачів 3, 4.
Колегія суддів зауважує, що ліквідатором боржника не доведено факту доведення кінцевими бенефіціарними власниками боржника до банкрутства, в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності.
Ліквідатором боржника не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчинили дії або допустили бездіяльність, спрямовані на створення чи збільшення кредиторської заборгованості ПрАТ "Актив-Страхування" перед АТ "Укрексімбанк" без наміру її погашення, з корисливих мотивів, особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб. Також відсутні докази ухвалення ними рішень щодо виведення активів Банкрута, що безпосередньо призвело до його неплатоспроможності.
Судова колегія відхиляє доводи ліквідатора боржника відносно того, що суд мав врахувати обставини, які встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2016 у справі № 757/9913/16-к та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2019 у справі № 757/40207/19-к, оскільки вказані ухвали не мають преюдиційного значення у даній справі; не встановлюють обставин щодо конкретних осіб, які беруть участь у цьому спорі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; не можуть бути належним і допустимим доказом у розумінні господарського процесу. Колегія суддів звертає увагу, що у зазначених ухвалах персональні дані осіб знеособлені (зазначені як «особа 1», «особа 2» тощо), що унеможливлює встановлення, що йдеться саме про учасників цієї справи.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Звіт про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив-Страхування" станом на 30.09.2023 складений на запит ліквідатора банкрута не є належним доказом, оскільки аудитором здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив- страхування" станом на 30.09.2023, за відсутності фінансової звітності за 2015- 2022.
В апеляційній скарзі ліквідатор боржника зазначає, що дебіторська заборгованість, яка існувала, не може бути стягнута з причин відсутності документального підтвердження та спливу строків позовної давності.
При цьому колегія суддів зауважує, що доводи ліквідатора про неможливість стягнення дебіторської заборгованості є передчасними та необґрунтованими, оскільки відсутні докази її списання як безнадійної; не підтверджено вжиття всіх необхідних заходів для її стягнення; посилання на сплив позовної давності є припущеннями, оскільки позовна давність застосовується за заявою сторони спору та не виключається, що суд може визнати причини пропуску поважними та захистити право позивача.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв'язку між їх діями та/або бездіяльністю та неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями цих осіб, а також їх вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства. Будь-яких належних та допустимих доказів щодо доведення боржника саме вказаними особами до стану неплатоспроможності ліквідатором не надано, так само як і не надано жодних належних доказів на підтвердження вчинення зазначеними особами умисних дій/бездіяльності, які б призвели до погіршення платоспроможності, тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражний керуючий Черпак Анастасії Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Враховуючи відмову у задоволенні вищевказаної заяви про покладення субсидіарної відповідальності, суд першої інстанції правомірно не розглядав заяви відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б спростували законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі суду не наведено.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/18926/21 (910/2174/25) - без змін.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Повний текст постанови підписано у перший робочий день після виходу з відпустки суддів Остапенко О.М. та Сотнікова С.В.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/18926/21 (910/2174/25) залишити без змін.
Матеріали справи № 910/18926/21 (910/2174/25) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 11.05.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков