ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
11 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4478/24
Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Філінюк І.Г.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2026
по справі №916/4478/24
за позовом: Заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської та Південного офісу Держаудитслужби
до відповідачів:
1.Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради;
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ»
про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів
суддя суду першої інстанції - Сулімовська М.Б.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 30.03.2026 року
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 15.06.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 01.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 14.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 27.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 04.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії";
Визнано недійсною додаткову угоду №6 від 05.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії";
Визнано недійсною додаткову угоду №7 від 06.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Визнано недійсною додаткову угоду №8 від 16.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Визнано недійсною додаткову угоду №9 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 193663, 70 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради на користь Одеської обласної прокуратури - 10900, 80 грн. судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Оператор Енергії" на користь Одеської обласної прокуратури - 13224, 76 грн. судового збору.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2285,80 грн. покладено на прокурора.
21.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 по справі №916/4478/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/4478/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4478/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 по справі №916/4478/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
04.05.2026 матеріали справи №916/4478/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено розмір судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено розмір судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.
Згідно приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційних скарг на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до частини третьої статті 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що предметом позову є вимоги немайнового характеру, а саме: дев'ять вимог немайнового характеру про визнання недійсним додаткових угод та одна майнова вимога про стягнення безпідставно надмірних сплачених бюджетних коштів в сумі 193663, 70 грн. Отже, за подання позовної заяви до суду першої інстанції в частині заявлення вимог немайнового характеру підлягав до сплати судовий збір у розмірі 27252, 00 грн., а за вимогу майнового характеру підлягав до сплати судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. Загалом, з врахуванням задоволення позовних вимог до суду першої інстанції підлягав до сплати судовий збір у розмірі 30280, 00 грн.
Отже, враховуючи те, що скаржником оскаржується судове рішення у повному обсязі, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір щодо оскарження вимог немайнового характеру у розмірі 32700, 24 грн. (з застосуванням коефіцієнту 0,8 від 40878, 00 грн.) та за оскарження вимог майнового характеру заявнику необхідно було сплатити судовий збір, у розмірі 3633, 60 грн. (з застосуванням коефіцієнту 0,8 від 4542, 00 грн.), оскільки апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» була подана через електронний суд.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір ставок судового збору визначений частиною 2 статті 4 Закону України №3674-VІ від 08.07.2011 «Про судовий збір». Але застосування частини 3 статті 4 Закону №3674-VІ щодо коефіцієнту 0,8 по суті є пільгою та застосовується саме до заявника, який звернувся до суду з відповідною заявою в електронній формі, за подання якої ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору. В той же час, вказаним Законом не передбачено врахування згаданого коефіцієнту під час визначення самої ставки судового збору. Отже, при розрахунку судового збору за подання апеляційної скарги 150-відсотковий розмір має обчислюватися від повної суми збору, сплаченої при поданні позову без урахування пільгового коефіцієнта, а не від її зменшеного значення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 06.11.2024 у справі № 910/3881/24.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скаржнику Товариству з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» за подання апеляційної необхідно слід сплатити судовий збір у розмірі 36333, 84 грн., оскільки як вбачається зі змісту апеляційної скарги скаржником оскаржується судове рішення у повному обсязі.
Згідно із частиною другою статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 по справі №916/4478/24 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п.п.2,3 ч. 3 ст. 258, ст. п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 по справі №916/4478/24 - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36333, 84 грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Попередити скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 235 ГПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Г. Філінюк