ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 травня 2026 рокум. Одеса Справа № 916/5096/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лічман Л.В.,
судді Богатир К.В., Павленко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3»
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р., ухвалене суддею Малярчук І.А.,
у справі № 916/5096/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БУДМАРИН''
до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3»
про стягнення 23658,34 грн,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,БУДМАРИН'' (далі - ТОВ ,,БУДМАРИН'') звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3»(далі - ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3») збитки у розмірі 11829,17 грн та штрафні санкції у розмірі 11829,17 грн.
В обґрунтування позову вказано на втрату позивачем права на віднесення суми ПДВ у розмірі 11829,17 грн до податкового кредиту, оскільки відповідач, який на виконання умов договору з позивачем надав послуги із залучення спеціалізованої техніки, не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Крім того, відповідач за допущене порушення повинен сплатити 11829,17 грн штрафу - 20% від суми операції, за якою допущено порушення, що дорівнює сумі ПДВ від такої операції.
Ухвалою місцевого господарського суду від 26.12.2025 р., зокрема: відкрито провадження у справі № 916/5096/25; витребувано у ГУ ДПС в Одеській області витяг з реєстру виписаних та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3» на покупця - ТОВ ,,БУДМАРИН'' за період з 01.10.2021 р. по 01.12.2021 р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/5096/25 (суддя Малярчук І.А.): позов задоволено; стягнуто з ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3» на користь ТОВ ,,БУДМАРИН'' 11829,17 грн збитків у сумі втраченого податкового кредиту, 11829,17 грн 20% штрафу, 3028,00 грн судового збору.
Рішення мотивоване тим, що реєстрація податкових накладних є обов'язком відповідача, який у встановленому законом порядку не виконано, внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит з ПДВ на суму 11829,17 грн, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків.
Щодо стягнення 11829,17 грн 20% штрафу суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи передбачення в п.5.2 договору штрафної санкції за нереєстрацію податкових накладних, відповідну позовну вимогу також слід задовольнити.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/5096/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що нездійснення реєстрації податкової накладної є порушенням у сфері оподаткування, а не господарювання, тому, враховуючи висновки, зроблені в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2026 р. у справі № 904/2953/24, позовна вимога про стягнення штрафу не підлягає задоволенню.
Також апелянт стверджує, що для відшкодування збитків за правилами ст.22 ЦК України необхідна наявність складу господарського правопорушення, що включає в себе протиправну поведінку, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вину. Між тим, ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3» вчинено дії щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, але контролюючим органом відмовлено в їх реєстрації з мотивів та підстав, не залежних від відповідача, тобто у діях останнього не має вини, а її відсутність унеможливлює стягнення збитків.
Окремо скаржник зауважує, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 р. у справі № 911/224/19, протиправність дій відповідача, яка полягає у порушенні правил складання та реєстрації податкових накладних, має бути доведена та підтверджена належними та допустимими доказами, яким є акт (довідка) за результатами перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, що складається за результатами перевірки.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. по справі № 916/5096/25; встановлено ТОВ ,,БУДМАРИН'' строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.03.2026 р.; зобов'язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/5096/25.
У строк, встановлений судом, від ТОВ ,,БУДМАРИН'' надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/5096/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' - без задоволення.
ТОВ ,,БУДМАРИН'' зазначає, що сам по собі факт подання відповідачем накладних на реєстрацію та отримання відмови контролюючого органу не свідчить про відсутність вини, оскільки ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' не надало доказів того, що така відмова виникла з причин, які об'єктивно не залежали від нього, та що ним вжито всіх передбачених законодавством заходів для усунення підстав відмови (зокрема, подано пояснення/документи, оскаржено рішення тощо).
Окремо у відзиві на апеляційну скаргу наголошено на тому, що, оскільки умовами п.5.2 угоди між сторонами передбачено накладення договірної санкції за нереєстрацію податкової накладної, суд першої інстанції, встановивши порушення, правомірно задовольнив позовну вимогу про стягнення 11829,17 грн 20% штрафу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 р.: призначено справу № 916/5096/25 за апеляційною скаргою ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. до розгляду; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення учасників справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
25.11.2020 р. між ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' (Виконавець) та ТОВ ,,БУДМАРИН'' (Замовник) укладено договір № 25/11/20 про надання послуг спеціалізованою технікою, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язується власними чи орендованими будівельними машинами (екскаваторами), механізмами чи автотранспортом надати послуги на об'єктах Замовника за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, 33 (Крижанівка), а Замовник зобов'язується сплачувати Виконавцю плату за надані послуги у розмірі та порядку, визначених даним договором.
В п.4.7 договору передбачено, що Виконавець за цим договором бере на себе зобов'язання у відповідності до норм чинного податкового законодавства скласти, своєчасно зареєструвати належно оформлені податкові накладні та розрахунки коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної.
Відповідно до п.5.2 договору …в разі нереєстрації або реєстрації податкової накладної Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше, ніж на п'ятнадцятий (15) календарний день з моменту виникнення у Виконавця зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у порядку до ПК України, або реєстрації податкової накладної, складеної з порушенням порядку заповнення податкової накладної, Виконавець сплачує замовнику штраф - 20% від суми операції, за якою допущено порушення, що дорівнює сумі податку на додану вартість від такої операції, а також зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки, завдані таким порушенням, зокрема, проте не виключно, збитки, пов'язані зі зменшенням податкового кредиту Замовника за податком на додану вартість по відповідним податковим накладним Виконавця… З моменту виявлення порушень з боку Виконавця Замовник інформує про це Виконавця з відповідним обґрунтуванням суми збитків. Останній зобов'язується відшкодувати завдані збитки, визначені Замовником, на протязі 10 (десяти) календарних днів від моменту інформування про зазначені збитки Виконавця.
Сторонами не заперечується те, що на виконання умов договору Виконавцем надано Замовнику обумовлені послуги.
З матеріалів справи вбачається, що Виконавцем складено податкові накладні № 91 від 11.03.2021 р. на суму 466,67 грн ПДВ, № 332 від 02.09.2021 р. на суму 6262,50 грн ПДВ, № 373 від 16.10.2021 р. на суму 5100,00 грн ПДВ;
Реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, доказом чого є квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.03.2021 р., від 30.09.2021 р., від 29.10.2021 р. Зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган пояснив встановлення критеріїв ризикованості операцій та запропонував надати пояснення та документи для розгляду питання щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних.
З листа ГУ ДПС в Одеській області від 08.01.2026 р. № 289/5/15-32-04-05-05, наданого на виконання ухвали суду першої інстанції від 26.12.2025 р., вбачається, що реєстрація податкових накладних № 91 від 11.03.2021 р., № 332 від 02.09.2021 р., № 373 від 16.10.2021 р. в ЄРПН не відбулась.
Вказуючи на те, що Виконавець не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, чим позбавив права на віднесення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, Замовник звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом у рамках провадження у даній справі.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю, з чим апеляційний господарський суд частково не погоджується, виходячи з такого.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, апеляційний господарський суд зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є договір надання послуг.
У п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними... Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України ,,Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги'' та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс)…; при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження… Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції…. Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період...
За правилами ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі…
Для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків потрібна наявність складу відповідного правопорушення, в т.ч.: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.
Апеляційний господарський суд зазначає, що в діяннях ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ №3'' наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків, а саме:
- неправомірність поведінки полягає в тому, що Виконавець всупереч умова договору та приписів законодавства не зареєстрував у встановленому порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ, яка дорівнює 11829,17 грн та яка ним отримана від Замовника за наслідками господарських операцій щодо надання послуг із залучення спеціалізованої техніки, проведення яких не заперечується сторонами;
- наявність збитків у контексті ст.22 ЦК України - збитками є вартість втраченого Замовником майна, а саме грошових коштів у розмірі 11829,17 грн податкового кредиту з ПДВ, право на який втрачено;
- причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та збитками - в результаті неналежного виконання ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' взятих на себе зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних на суму 11829,17 грн ПДВ ТОВ ,,БУДМАРИН'' втратило право на податковий кредит;
- вина - саме внаслідок невжиття ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' всіх залежних від нього заходів щодо реєстрації податкових накладних ТОВ ,,БУДМАРИН'' втратило кошти в сумі 11829,17 грн.
Виходячи з наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо задоволення позовної вимоги про стягнення 11829,17 грн збитків у сумі втраченого податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим оскаржуване рішення у відповідній частині підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Стосовно доводів скаржника про вчинення ним дій, направлених на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та про відмову контролюючим органом в їх реєстрації з мотивів та підстав, не залежних від відповідача (на думку апелянта, названі обставини свідчать про відсутність у його діях вини, а її неіснування унеможливлює стягнення збитків), колегія суддів вказує, що, як правильно ТОВ ,,БУДМАРИН'' зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, сам по собі факт подання відповідачем податкових накладних на реєстрацію не доводить відсутність вини, оскільки ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' не надало доказів того, що відмова контролюючого органу виникла з причин, які об'єктивно не залежали від відповідача, та того, що ним вжито всіх передбачених законодавством заходів для усунення підстав відмови (зокрема, подано пояснення/документи, які пропонував надати контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, оскаржено рішення органу тощо).
Крім того, апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на те, що протиправність його дій, пов'язаних з порушенням правил складання та реєстрації податкових накладних, не підтверджена належними та допустимими доказами, якими є акт (довідка) за результатами перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, що складається за результатами перевірки, та зауважує, що контролюючий орган за наслідками перевірки оформлених ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' податкових накладних прийняв нескасоване рішення, яким зупинив їх реєстрацію, чим підтвердив у встановленому порядку порушення відповідачем правил складання та реєстрації податкових накладних.
З приводу позовної вимоги про стягнення штрафу колегія суддів зазначає наступне.
В ухваленій за наслідками вирішення аналогічного спору постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2026 р. у справі № 904/2953/24 зроблено наступний висновок щодо застосування норми права:
,,Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
ПК України не передбачає застосування до правовідносин у сфері справляння податків і зборів правила ,,дозволено все, що не заборонено'', як і не надає можливості застосування до цих правовідносин цивільного законодавства, у тому числі законодавства, що регулює зобов'язальні правовідносини сторін. Ці норми є імперативними, тобто такими, що не допускають ніяких відхилень, можливості їх зміни шляхом узгодження цих змін сторонами.
Обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, а включення до приватноправового договору обов'язків, що належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює ці обов'язки на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення''.
Враховуючи наведений висновок на підставі ч.4 ст.236 ГПК України, апеляційний господарський суд вказує, що передбачення сторонами в п.5.2 договору відповідальності за нереєстрацію податкової накладної не призводить до зміни характеру правовідносин з податкових на господарські, а допущене Виконавцем правопорушення у сфері оподаткування не може бути підставою для покладення на нього господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, узгодженої контрагентами за договором.
Таким чином, місцевий господарський суд, невірно застосувавши норми матеріального права, дійшов помилкового висновку щодо наявності достатніх передумов для стягнення з відповідача 11829,17 грн штрафу на підставі п.5.2 договору, в зв'язку з чим оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні відповідної позовної вимоги.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача сукупно 11829,17 грн заборгованості, що складає 50% від заявлених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, на підставі ч.14 ст.129 ГПК України, ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат та пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягує:
- з ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' на користь ТОВ ,,БУДМАРИН'' 1211,20 грн (2422,40 грн х 50%) судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви;
- з ТОВ ,,БУДМАРИН'' на користь ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' 1816,80 грн (3633,60 грн х 50%) судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів зазначає, що за подачу позову через підсистему ,,Електронний суд'' сплачено 3028,00 грн, натомість мало бути сплачено 2422,40 грн, у зв'язку з чим ТОВ ,,БУДМАРИН'' має право на повернення 605,60 грн з державного бюджету, яке здійснюється місцевим господарським судом на підставі ст.7 Закону України ,,Про судовий збір'' за клопотанням ТОВ,,БУДМАРИН''.
Крім того, за подачу апеляційної скарги через підсистему ,,Електронний суд'' сплачено 4542,00 грн, натомість мало бути сплачено 3633,60 грн, у зв'язку з чим ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' має право на повернення 908,40 грн з державного бюджету, яке здійснюється апеляційним господарським судом на підставі ст.7 Закону України ,,Про судовий збір'' за клопотанням ТОВ ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3''.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236,269,270,275,277,281,282,284 ГПК України, постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/5096/25 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/5096/25 скасувати в частині задоволення позову про стягнення штрафу в сумі 11829,17 грн та розподілу судових витрат, понесених сторонами, та в цій частині ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БУДМАРИН'' про стягнення 11829,17 грн штрафу відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БУДМАРИН'' 1211,20 грн судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви.
В решті рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/5096/25 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БУДМАРИН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСПЕДИЦІЯ № 3'' 1816,80 грн судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.
Постанову складено та підписано 11 травня 2026 р.
Головуючий суддя Лічман Л.В.
Судді: Богатир К.В.
Павленко Н.А.