Справа № 991/4901/26
Провадження 1-кс/991/4913/26
08 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні № 42026000000000324 від 12.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про застосування заходів безпеки (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 42026000000000324 від 12.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України (далі - КП № 324), в якому адвокат просить:
- невідкладно вжити заходів безпеки щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має процесуальний статус заявника та свідка у КП № 324;
- забезпечити реалізацію заходів безпеки шляхом організації посиленої охорони та встановлення особливого режиму контролю за доступом третіх осіб до місця перебування ОСОБА_3 ;
- запобігти переведенню ОСОБА_3 з ДУ «Київський слідчий ізолятор» до будь-якої іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, окрім випадків конвоювання до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) для проведення слідчих дій;
- унеможливити будь-який несанкціонований вплив з боку сторонніх осіб на ОСОБА_3 з метою недопущення зміни ним показань або відмови від раніше наданих свідчень у межах КП № 324.
Клопотання мотивоване тим, що у рамках КП № 324, досудове розслідування якого здійснюється НАБУ, ОСОБА_3 є заявником та свідком. Однак, у кримінальному провадженні № 12024000000002191 від 28.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (далі - КП № 2191) органом досудового розслідування ініційовано питання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням місця утримання в секторі для тримання осіб, взятих під варту, ДУ «Менська виправна колонія № 91». Переведення ОСОБА_3 із ДУ «Київський слідчий ізолятор», де він утримується, до іншої установи без застосування заходів безпеки, має на меті унеможливити участь ОСОБА_3 в процесуальних діях як свідка у КП № 324.
Розглянувши матеріали Клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
В кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який саме суд буде розглядати дану справу.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст.216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.
Пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України передбачені умови, хоча б одна з яких повинна мати місце при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних кримінальних правопорушень, передбачених законом, у випадку наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов'язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.
Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК України дає підстави зробити висновок про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Вихід за межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 КПК України та п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 2 статті 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Аналіз вказаних положень закону дає підстави зробити висновок, що Вищим антикорупційним судом може бути вирішено питання про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні стосовно складів злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Дане Клопотання подане у рамках КП№ 324.
У КП № 324 досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України, що згідно вимог ст. 33- 1 КПК України та примітки до ст. 45 КК України не є корупційним кримінальним правопорушенням та не підсудне Вищому антикорупційному суду.
За такого, виходячи зі змісту поданого Клопотання та доданих до нього документів, Клопотання не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК України з урахуванням положень п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому розгляд даного Клопотання та прийняття рішення за результатами його розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за таким Клопотанням.
В свою чергу, з огляду на те, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, беручи до уваги, що досудове розслідування у КП № 324 здійснюється детективами НАБУ, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду Клопотання, територіальна підсудність щодо якого прямо не визначена кримінальним процесуальним законом та яке не віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, Клопотання має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - Солом'янський районний суд міста Києва.
Оскільки Клопотання не підсудне Вищому антикорупційному суду, згідно з ч. 6 ст. 9, п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, Клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33-1, ч. 6 ст. 9, п. 2 ч. 2 ст. 304, ст. 209, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні № 42026000000000324 від 12.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України, повернути адвокату ОСОБА_2 .
Копію ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати адвокату ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії такої ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4