16 квітня 2026 року
м. Рівне
Справа № 570/1508/25
Провадження № 22-з/4815/49/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді доповідача: Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_1 про поновлення реєстрації місця проживання,
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_1 про поновлення реєстрації місця проживання задоволено.
Зобов'язано Олександрійську сільську раду Рівненського району Рівненської області з 06.07.2023 року поновити реєстрацію місця проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відмовлено у стягненні судових витрат з відповідача Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь позивачів.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_1 про поновлення реєстрації місця проживання відмовлено.
25 березня 2026 року представник апелянта подала заяву (вх. №1-2368/26) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат, а саме просить апеляційний суд стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1816.80 грн. за подання апеляційної скарги та 10 000.00 грн. витрат на правничу допомогу.
Мотивуючи необхідність прийняття додаткового рішення, покликається на те, що апеляційний суд не вирішив відповідного процесуального питання, щодо відшкодування апелянту судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи в частині клопотання про стягнення судових витрат, колегія суддів, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 2 - 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Встановлено, що понесено судові витрати по оплаті послуг адвоката Орловської Я.Б. за надання професійної правової допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000.00 грн.
На підтвердження витрат про надання професійної правничої (правової) допомоги в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Орловська Я.Б. подала: договір про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року; акт приймання - передачі наданої правничої допомоги до договору б/н від 20.08.2025 року, згідно якого адвокатське об'єднання «ПРОКСІ» в особі адвоката Орловської Я.Б. надала, а клієнт отримав послуги вартістю 10 000.00 грн., які є достатніми для підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу.
Водночас сума, заявлена до стягнення витрат на правову допомогу, є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Колегія суддів вважає, що стягненню із позивачів на користь апелянта підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та обґрунтованості таких витрат.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню в рівних долях з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь апелянта в розмірі 1 816.80 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 605,60 грн. з кожного, на загальну суму 1 816.80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в апеляційному суді у розмірі 2 000.00 грн. з кожного, на загальну суму 6 000.00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.