Справа № 761/11868/26
Провадження № 2/761/9719/2026
06 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, -
встановив:
У березні 2026р. позивачем ОСОБА_1 було подано до Шевченківського районного суду м. Києва зазначену позовну заву до відповідачів Пенсійного фонду України та ОСОБА_2 , в якій сторона позивача просила суд:
- визнати дії Пенсійного фонду України та особисто Голови правління ПФУ ОСОБА_2 щодо встановлення та здійснення виплати у розмірі 101 (сто одна) гривня в рамках виконання судового рішення, за фактом невиконання якого відкрито кримінальне провадження № 62023100110000116 (ч. 2 ст. 382 КК України), такими, що принижують честь та гідність ОСОБА_1 як офіцера державної безпеки та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні;
- стягнути солідарно з Пенсійного фонду України та ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію за систематичне психологічне знущання, приниження статусу ветерана служби та завдану моральну шкоду у розмірі 220 000 (двісті двадцять тисяч) гривень;
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 2), 4) - 10) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, при зверненні до суду, стороною позивача, в якості відповідача було зазначено фізичну особу ОСОБА_2 однак в прохальній частині позову, сторона позивача просила суд у відшкодування моральної шкоди стягнути саме з посадової особи голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог, до кого саме він пред'явив вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Крім того, за змістом позову, позивачем не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, враховуючи заявлений суб'єктний склад сторін за позовом.
Так, суд роз'яснює стороні позивача, що положеннями ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
При цьому; статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Ними передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є необхідною, однак не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які підлягають доведенню у відповідних спорах. Підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Однак за змістом позову, стороною позивача не зазначено виклад обставин з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, щодо неправомірних дій посадової особи ОСОБА_2 чи юридичної особи, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
За змістом ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 2-4 ст. 95 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
За змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом з тим, при поданні позову до суду, стороною позивача, не додані до позову докази, і відсутні посилання на них, за змістом позову, які свідчать про наявність обставин справи, зокрема неправомірні дії відповідача (2), наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Крім того, за змістом позову відсутні: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням стороні позивача строку для усунення недоліків, шляхом подання виправленої редакції позову, з належним суб'єктним складом та надання суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: