Справа № 523/14166/22
Провадження №2/523/2863/26
"22" квітня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шаріпової Ю.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки та піклування Пересипської (Суворовської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернулася до Пересипського (Суворовського) районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки та піклування Пересипської (Суворовської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона вийшла заміж за ОСОБА_6 , у шлюбі з яким у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_7 - відповідач-1 по справі. 21.05.1996 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_6 було розірвано, вона вийшла заміж вдруге за ОСОБА_8 та обрала прізвище чоловіка. 12.05.1999 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_8 було розірвано,
28.05.2011 року донька позивачки ОСОБА_7 вийшла заміж за ОСОБА_9 та обрала прізвище чоловіка. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.12.2014 року у справі №523/12608/14-ц шлюб між ними було розірвано. 25.04.2018 року донька повторно вийшла заміж за ОСОБА_5 , у шлюбі з яким у них народилася дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказує, про те, що вона є матір'ю ОСОБА_4 , а по відношенню до ОСОБА_10 , у розумінні Сімейного кодексу України, є бабою зі сторони матері.
Обоє батьків онуки ОСОБА_10 участь у вихованні дитини не приймають, не цікавляться її духовним та фізичним розвитком, не беруть участі у матеріальному забезпеченні благополуччя дитини, крім того, відповідач-1 вживала наркотичні засоби.
Так, ОСОБА_4 було засуджено 26.12.2023 року за ст. 307 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна; 14.08.2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.2 КУпАП; 14.08.2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП; 14.08.2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП. Крім того, 27.03.2017 року ОСОБА_4 вже було позбавлено батьківських прав відносно двох її дітей від попереднього шлюбу.
ОСОБА_5 01.02.2019 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП; 22.06.2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП було закрито у зв'язку із закінченням строків, визначених ст. 38 КУпАП. Наскільки відомо позивачу, відповідач-2 екстрадований до Азербайджану за злочинну діяльність на території України. Більше інформації у відношенні батька онучки ОСОБА_1 надати не може, оскільки не володіє такою інформацією. Долею дитини відповідач-2 не цікавиться та на зв'язок з нею не виходить.
Позивач вказала, що станом на сьогоднішній день онучка фактично знаходиться у неї на вихованні та проживає разом з нею, оскільки її батьки фактично відмовилися від виконання батьківських обов'язків та припинили будь-яке спілкування із позивачем та дитиною.
З ініціативи позивача, Департамент соціальної праці та політики Одеської міської ради прийняв рішення №50 від 30.12.2021 року про надання соціальних послуг позивачу та 6 дітям відповідача-1 від попереднього шлюбу та онучці від відповідача-2 у вигляді безоплатного соціального супроводу сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Таким чином, відповідачі неодноразово демонстрували систематичну неналежну поведінку як батьки ОСОБА_10 . Окрім того, станом на день звернення до суду, відповідачі не цікавляться місцезнаходженням дитини та не проявляють інтересу щодо її духовного та фізичного розвитку, не цікавляться чи забезпечена вона матеріально, тощо.
На думку позивача, позбавлення батьківських прав відповідачів відповідатиме інтересам дитини, оскільки з народження вона проживає та виховується у стійкому сімейному середовищі разом з бабою та іншими дітьми ОСОБА_4 . Позивачем створені належні умови для фізичного та духовного розвитку дітей, забезпечується збереження здоров?я та благополуччя ОСОБА_10 , формування стійких моральних цінностей та поступово прививаються навички та вміння, які згодом знадобляться дитині для дорослого життя.
На підставі викладеного позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити опіку над малолітньою та призначити її опікуном онучки. Судові витрати просила покласти на відповідачів.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки та піклування Пересипської (Суворовської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна було закрито.
26.11.2024 року Постановою Одеського апеляційного суду Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2024 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 16.12.2024 року під головуванням судді Бокова О.М. вказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
На адресу суду 20.08.2025 року надійшов висновок Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11.12.2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надала суду пояснення аналогічні позову, заявлені вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. 24.06.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_4 про визнання позову у справі № 523/14166/22, згідно якої вона вказала, що діє свідомо, на власний розсуд та без будь-якого примусу, повідомила, що визнання нею позову не суперечить закону та не порушує права інших осіб, з наслідками визнання позову вона ознайомлена.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 20.08.2025 року надав суду заяву, згідно якої вказав, що не заперечує проти розгляду справи без його участі, просив прийняти рішення з урахуванням прав та інтересів дитини.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис про народження від 23.05.2019 року № 1404, малолітня ОСОБА_10 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_4 (яка після реєстрації шлюбів змінювала своє прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 ») та бабою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.12.1989 року, свідоцтвом про встановлення батьківства НОМЕР_3 від 11.12.1989 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.05.2011 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.05.2011 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 11.12.23.05.2019 року.
Як зазначає позивач, обоє батьків ОСОБА_10 участь у вихованні дитини не приймають, це цікавляться її духовним та фізичним розвитком.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.03.2017 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було позбавлено батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та стягнуто аліменти на утримання дітей. Рішенням суду було встановлено, що батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання і виховання своїх малолітніх дітей, не проявляють батьківської турботи, ухиляються від надання матеріальної допомоги, ведуть аморальний спосіб життя.
Як вбачається з повідомлення Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 30.12.2021 року позивачу та дітям ОСОБА_17 , ОСОБА_16 і ОСОБА_10 надається безоплатний соціальний супровід для сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Згідно довідок Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 24540 від 01.04.2020 року, № 23943 від 31.03.2020 року, № 9763 від 19.03.2021 року, № 13514 від 05.01.2021 року, ОСОБА_1 не отримує аліменти від відповідача-1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за виконавчим листом № 523/325/17 від 12.04.2017 року.
Відповідно до висновку про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дитини, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала у грудні 2021 року за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_1 та проходила медичне обстеження.
Із матеріалів справи вбачається, що Дільничий Суд м.Ейленбург Відділ сімейних справ від 26.04.2022 року № акту: 56 F 43/ 22 видав посвідчення про призначення ОСОБА_18 опікуном дитини ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що завірено підписом посадової особи та печаткою Дільничого суду міста Ейленбург. Довірений присяжний нотаріальний перекладач української, російської, польської та німецької мов, приведений до присяги Президентом Дрезденського Верховного Земельного Суду для судів та нотаріальних контор Саксонії засвідчив цей переклад на українську мову та його ідентичність з оригіналом на німецькій мові, м.Лейпцих, 20.09.2022 року, ОСОБА_20 .
Згідно тимчасової ухвали Окружного суду м. Айленбург відділу у справах сім'ї, номер справи 1 F 461/24 аА, переданого в канцелярію 18.12.2024 року, матір дитини ОСОБА_21 позбавлено батьківської опіки над дитиною ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як було встановлено ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.11.2024 року по вказаній справі, наявність рішення іноземного суду, а саме: Окружного суду м. Айленбрг, відділ у справах сім'ї, № 314 F 106/22 щодо батьківської опіки, на підставі цього рішення видана посвідчення про призначення позивачки ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 опікуном дитини ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є автоматичною підставою для визнання цього рішення на території України. Жодних висновків про визнання на території України та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду щодо батьківської опіки ти призначення позивачки ОСОБА_18 опікуном дитини ОСОБА_19 вказана ухвала не містить.
Відповідно до листа Служби у справах дітей Одеської міської ради № 949 від 10.10.2022 року, ОСОБА_23 піднімалося питання щодо набуття її онукою громадянства України т оформлення дитині паспорта, їй було рекомендовано в судовому порядку вирішувати питання про позбавлення батьків дитини батьківських прав.
Отже, з досліджених документів судом встановлено, що тривалий час вихованням та піклуванням за дітьми відповідача-1, в тому числі й за малолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займалася саме позивач по справі.
Разом з тим, як вбачається з інформації з сайту «Судова влада України» та долучених до позову копій судових рішень відповідача-1 ОСОБА_4 було засуджено 26.12.2023 року за ст. 307 ч.2 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна; 14.08.2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.2 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей); 14.08.2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство); 14.08.2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми).
Крім того, відповідача-2 ОСОБА_5 01.02.2019 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції), а 22.06.2020 року стосовно нього було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) у зв'язку із закінченням строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Вказані факти в тому числі характеризують відповідачів як таких, що не дотримуються встановлених правил поведінки у суспільстві, не свідомо ставляться до своїх обов'язків та демонструють систематичну неналежну поведінку як батьки малолітньої ОСОБА_10 .
Судом досліджено висновок органу опіки та піклування від 14.08.2025 року № 01-05-3/429вх, згідно якого встановлено наступне.
Відповідно до інформації наданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 10.03.2025 № 162 ССД/01-29, згідно з відомостями Департаменту, місце проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зареєстроване на території міста Одеси.
Батько дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин Азербайджанської
республіки, документи, що посвідчують його особу, відсутні.
Відповідно до листа Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області від 13.03.2023 № 60 вх 1648, ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності: 17.07.2018 за ч.1 ст.122 КУпАП, 16.08.2018 за ч.1 ст.122 КУпАП, 11.09.2018 за ч.2 ст. 122 КУпАП, 24.09.2081 за ч.1 ст.130 КУпАП, 01.01.2019 за ч.1 ст.130 КУпАП, 27.02.2019 за ч.6 ст.121 КУпАП, 16.04.2019 за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно з листом ДУ «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України від 03.03.2025 № 5/6-4018 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , раніше в установі не утримувався та станом на 27.02.2025 не утримується.
Наразі, місце проживання/перебування ОСОБА_5 не відоме. З метою повного та всебічного розгляду питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно його доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з?ясування його думки з вищезазначеного питання, Службою у справах дітей Одеської міської ради розміщено оголошення в газету «Одеські вісті» випуск № 20 від 22.05.2025, але до Служби у справах дітей Одеської міської ради ніхто не звернувся та документи, які б підтвердили участь ОСОБА_5 у вихованні доньки не надав.
Мати дитини, ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, наданої Департаментом надання адміністративних послуг від 06.03.2025 № С7-51715-ю/о, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не займається вихованням доньки, не цікавиться її здоров'ям та вихованням веде аморальний спосіб життя та вживає наркотичні речовини та алкоголь.
Крім того, у ОСОБА_24 є ще двоє дітей від попереднього шлюбу: неповнолітня ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відносно яких вона позбавлена батьківських прав та опікуном дітей призначено ОСОБА_1 .
Діти разом з бабусею проживали за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повністю займається вихованням та розвитком своєї онуки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майже з її народження.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, на початку березня 2022 року, ОСОБА_1 , разом з онуками: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , евакуювалися до м. Аленбург, Федеративна Республіка Німеччина, де і проживають по теперішній час.
Згідно з рішенням окружного суду м. Айленбург, від 08.02.2024 справа № 56F19/24, ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дитина в Німеччині відвідувала дошкільний заклад та медичні установи. Витрати за лікування, навчання та харчування дитини, сплачувала ОСОБА_1 .
З 2023 року мати малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_24 , теж проживає в Федеративній Республіці Німеччина, має дозвіл на проживання № НОМЕР_6 виданий 10.10.2023 відділом з питань громадян м. Деліч, Північна Саксонія, адреса проживання: АДРЕСА_2 . Перебуваючи спочатку в Україні, а потім в Німеччині вона жодним чином не цікавилася матеріальними витратами, фізичним та ментальним здоров?ям своєї малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
На даний час, завдяки зусиллям ОСОБА_1 , дитина зарахована до першого класу Початкової школи Себастьяна Кнайпа, м. Аленбург.
Зі слів бабусі дітей, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , продовжує зловживати наркотиками та алкоголем.
Крім того 30.10.2023 ОСОБА_4 , в Німеччині народила ще одну дитину, ОСОБА_25 , але відповідно до тимчасової ухвали Окружного суду м.Айленбург, відділу у справах сім?ї від 18.12.2024 № 1 F 461/24 еА, матір дитини позбавили батьківської опіки над дитиною, ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та наданий момент дитина перебуває у закладі матері та дитини.
З малолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою відеозв?яку, через застосунок «Вайбер», було проведено бесіду, в результаті якої, дитина повідомила, що зі своєю матір?ю, ОСОБА_4 не спілкується, вона не цікавиться її вихованням та успіхами в дошкільному закладі, не знає що дівчинка любить, який одяг та взуття носить. ОСОБА_26 зазначила, що про неї завжди турбувалася і по теперішній час турбується її бабуся ОСОБА_1 , і вона хоче, щоб бабуся стала її опікуном. На питання щодо її батька, ОСОБА_5 , малолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що не знає його з народження і ніколи не бачила його.
Також було проведено телефонну розмову за допомогою за стосунку WhotsApp з матір?ю неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , яка повідомила, що вона дійсно не спілкується зі своєю донькою, не займається її вихованням та не підтримує її матеріально. Щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечує та просить розглядати дане питання в її відсутності.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є бабусею малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері, виявила бажання встановити опіку над дитиною та надала відповідні документи.
Відповідно до довідки про всіх зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб наданою Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 06.03.2025 № C7-51715-ю/о, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час, ОСОБА_1 , разом з підопічними: неповнолітньою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітнім ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та малолітньою онукою, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в центрі зайнятості Північної Саксонії.
Відповідно до довідки наданої ТОВ «МЦ «Медичні системи» від 07.04.2025 № 25299, про проходження попереднього періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, ОСОБА_1 на «Д» обліку не перебуває.
Згідно з повним Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» наданого Департаментом інформатизації МВС України № ФОВА-003517188 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на території України станом на 27.03.2025 є особою, стосовно якої відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості та розшуку - відсутні.
Зважаючи на вищевикладене, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (протокол засідання від 31 .07.2025 № 13) керуючись ст. ст.164, 243, 244 Сімейного Кодексу України, орган опіки та піклування Суворовської райадміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно їх малолітньої доньки, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікуном над малолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що висновок органу опіки та піклування є повним та всебічним. Органом опіки та піклування було всебічно та ретельно досліджено питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів, детально проаналізовано питання щодо проживання дитини з бабусею. Встановлено, що дитині комфортно проживати з позивачем, від неї вона отримує любов та піклуванням.
Отже, з огляду на досліджені докази, судом встановлено, що позивач займається вихованням малолітньої онуки належним чином, надала та створила дитині належні умови для її проживання та виховання, забезпечує дитину всім необхідним, дбає про її життя, здоров'я, виховання та навчання.
Судом встановлено, що й було ретельно досліджено органом опіки та піклування, що відповідачі самоусунулись від виконання батьківських обов'язків. Життям, здоров'ям дитини не цікавляться, не намагались встановити контакт з дитиною та повернути доньку, відповіда-1 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про дитину.
Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, він ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Судом встановлено, що дитина проживає та перебуває на повному утриманні позивача, вихованням та утриманням малолітньої ОСОБА_10 повністю займається її бабуся ОСОБА_1 .
Згідно п. 15 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» визнає, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Приписами ст. 171 СК України передбачено врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, так, ч. 1 ст. 171 цієї норми зазначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини і допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Суд, дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, доходить висновку, що відповідачі виявили ознаки стійкого небажання підтримувати особисті відносини з донькою, не виявляють бажання піклування про неї, не турбуються про її духовний та фізичний розвиток, не допомагають матеріально. Вихованням дівчинки у повній мірі займається її бабуся - позивач по справі.
Вказане свідчить про свідоме ухилення відповідачів від виховання дитини та нехтування своїми обов'язками і змінити ставлення обох батьків до виховання дитини на сьогоднішній день не можливо.
Судом встановлено, що місце проживання дитини відоме, а тому відповідачі мали всі об'єктивні підстави та можливість встановити з донькою зв'язок та виявити бажання дбати про дитину.
На підставі викладеного, враховуючи, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 протягом тривалого часу не виконують батьківські обов'язки, не цікавляться життям дитини, не приймають участі в її вихованні, не відвідують та не спілкується з донькою у будь-який спосіб без поважних причин, що свідчить про свідоме ухиленням відповідачів від виконання своїх батьківських обов'язків, таке невиконання батьківських обов'язків не пов'язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних причин, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 буде відповідати інтересам їх дитини.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 1984,80 грн.
Керуючись ст.ст. 55, 56, ЦК України, ст.ст. 150, 155, 164-166, 171 СК України, ст. 3, 9 Конвенцією про права дитини, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 247, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки та піклування Пересипської (Суворовської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП невідомий) батьківських прав відносно доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Опікуном малолітньої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ).
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) понесені витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 1984,80 грн., по 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..
Повне рішення суду складено 22.04.2026 р.
Суддя О.М.Боков