Справа 522/2921/25
Провадження 1-кп/522/1878/26
05.05.2026 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за ЄРДР № 12024162510001279 від 04.09.2024, відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.10.2021 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірмена за національністю, громадянина Республіки Вірменії, уродженця м. Ванадзора Республіки Вірменії, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-
На розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора, вважав заявлені прокурором ризики стосовно підзахисного ОСОБА_4 належним чином не обґрунтованими, посилався на тривалість судового розгляду та просив змінити запобіжний захід на більш м'який, зокрема на домашній арешт або застосувати альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_9 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора відносно підзахисного ОСОБА_5 та обрати відносно останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість пред'явленого обвинувачення; не доведеність участі його підзахисного у злочинній діяльності, пов'язаній із вимаганням грошових коштів у потерпілого ОСОБА_12 . Також захисник посилався на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має хронічне вірусне захворювання, має позитивні характеристики, відзнаки за високі спортивні досягнення, докази чого надавалися раніше.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_13 заперечувала проти клопотання прокурора, вважала його належним чином необґрунтованим, посилалась на відсутність судимостей у підзахисного та наявність постійного місця проживання, просила визначити ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_7 у вирішенні клопотань прокурора поклалися на розсуду суду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, суд встановив наступне.
Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2026, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до 10.05.2026 без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий, обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 хоча раніше і не судимі, проте з посиланням на вагомі докази, перелік яких зазначений у реєстрі матеріалів досудового розслідування, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та у разі визнання винуватими, обвинуваченим загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також, суд враховує вік та стан здоров'я обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , те, що вони не одружені, дітей не мають, офіційно не працевлаштовані, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, на думку суду, заявлені прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків - продовжують існувати.
Водночас, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Щодо тверджень захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про не доведеність участі його підзахисного у вимаганні грошових коштів у потерпілого, то зазначені обставини можуть бути перевірені судом лише після дослідження доказів, що будуть надані сторонами кримінального провадження.
При цьому, зазначені захисником доводи, в тому числі щодо відсутності у ОСОБА_5 судимостей, наявність хронічного вірусного захворювання, грамот, дипломів та подяк за високі спортивні досягнення, не спростовують наявність існування зазначених ризиків.
Доказів наявності підстав, що унеможливлюють тримання обвинувачених в умовах слідчого ізолятору за станом здоров'я, стороною захисту - не надано, та в ході розгляду судом - не встановлено.
Разом з цим, вирішуючи питання про можливість застосування до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд виходить з наступного.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 27.09.2024 затримані в порядку ст. 208 КПК України та ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.09.2024 до кожного із зазначених осіб застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. В подальшому ухвалами суду зазначений запобіжний захід неодноразово продовжувався, без визначення розміру застави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що тривале тримання під вартою без розгляду альтернативних запобіжних заходів (як-от застава) є порушенням статті 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканність). Суд виходить того, що тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для тривалого тримання під вартою. Без можливості виходу під заставу тримання під вартою втрачає свій процесуальний характер і стає інструментом тиску або «попереднім покаранням», що суперечить принципам верховенства права.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на зазначене, зважаючи на тривалість утримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою, враховуючи відомості про майновий стан кожного з обвинувачених, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченими розмір застави в межах передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде необхідними і достатнім з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
За даних обставин клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 177-183, 331, 370,372, 376, 392, 395, 532 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 03.07.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
4)утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
5)носити електронний засіб контролю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 03.07.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
4)утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
5)носити електронний засіб контролю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 03.07.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
4)утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
5)носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченим наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримаються під вартою - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1