Справа №521/20428/20
Пр. №6/521/516/26
06 травня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Жулего М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача, по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено.
У квітні 2026 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») із заявою, згідно якої просило суд замінити сторону у справі, а саме стягувача АТ КБ «Приватбанк», на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс».
В обґрунтування заяви зазначив, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того,кредитний договір Відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
Вказував, що після відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором оригінал виконавчого листа №521/20428/20, Малиновський районний суд міста Одеса передано ТОВ «Капіталресурс». Станом на теперішній час ТОВ «Капіталресурс» позбавлено можливості направити на примусове виконання виконавчий лист №521/20428/20, Малиновський районний суд міста Одеса, оскільки в ньому стягувачем зазначено попереднього кредитора АТ КБ «ПриватБанк».
Посилаючись на вищевикладені обставини, заявник просив суд заяву про заміну сторони виконавчого провадження, задовольнити в повному обсязі.
Представник ТОВ «Капіталресурс» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.
Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про заміну стягувача, не перешкоджає розгляду цього питання.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ТОВ «Капіталресурс» є фінансовою установою, здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг та діє на підставі Статуту.
Судом встановлено, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, суд вирішив:стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18 травня 2011 року станом на 26 жовтня 2020 року в розмірі 18210, 91 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою представника АТ КБ «Приватбанк»Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи у справі №521/20428/20 на виконання рішення суду від 23 лютого 2021 року.
Встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».
Тобто, ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги за судовим рішенням, ухваленим у даній справі.
За ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, заявник правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даною заявою, яка підлягає задоволенню з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року по справі 2-3897/10, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року у справі №521/20428/21 сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили, однак на теперішній час не виконано. Доказів, що спростовують зазначене, матеріали справи не містять.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що «…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву ТОВ «Капіталресурс» обґрунтованою, заявленою на законних підставах та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача, по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Замінити сторону стягувача - Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) у цивільній справі №521/20428/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду на період дії перехідних положень через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 06 травня 2026 року.
Суддя: О.М. Сегеда