26.03.26
Справа № 521/6445/24
Провадження № 2/521/201/26
Іменем України
26.03.2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Роїк Д.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Каліної П.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
До суду надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.08.2023 у розмірі 75627,27 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту; а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.08.2023 ОСОБА_2 ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 05.08.2023 ОСОБА_2 підписала власноруч заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка становить 42% річних; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Позичальником підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу.
На підставі укладеного договору позичальник отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 03/25, тип Універсальна. Позичальник користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, а тому позичальник є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Позивач виконав умови договору та надав позичальнику кредитну картку(-ки), кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Позичальник користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, проте припинив повертати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Таким чином, у зв'язку з порушенням зобов'язань позичальником по договору обліковується несплачена заборгованість у розмірі 75 627,27 грн.
Так, Хаджибейським районним судом міста Одеси було направлено запит до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо повідомлення місця реєстрації боржника ОСОБА_2 .
Згідно відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться знятою з реєстрації місця проживання від 23.11.2023 року з адреси: АДРЕСА_1 , у зв'язку з державною реєстрацією смерті.
Спадкоємцем померлого позичальника є її син. Сином позичальника є ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями, зазначеними відповідачем у анкеті-опитувальнику від 05.08.2023. Крім цього паспорти позичальника та відповідача свідчать про те, що вони були зареєстровані за однією адресою. Позивач додатково направив претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за договором. Проте станом на теперішній час заборгованість за договором не погашена.
Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про витребування доказів, в якій останній просить суд витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сегедченко Ірини Миколаївни копії матеріалів спадкової після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
На виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сегедченко Ірини Миколаївни надійшли витребувані судом докази.
Ухвалою суду від 22.01.2026 року залучено співвідповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач не надавав суду клопотань про розгляд справи в загальному порядку або в спрощеному порядку з викликом сторін, в позові не зазначав, що заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлені відповідачу за місцем його реєстрації. Відповідач відзиву не подав.
Оскільки відповідачем у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
За таких обставин відповідно до ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору, відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином, відзиву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 05.08.2023 ОСОБА_2 ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 05.08.2023 ОСОБА_2 підписала власноруч заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка становить 42% річних; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %.
Відповідно до виписки за договором № б/н від 05.08.2023 відповідач активно користувався кредитним лімітом, встановленим за картковими рахунками № НОМЕР_2 здійснював платіжні операції, поповнював карткові рахунки, проте припинив своєчасно надавати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, внаслідок чого за кредитним договором наявна заборгованість у розмірі 75 627,27 грн.
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» .
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 , передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.08.2023, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , вбачається, що станом на 16.04.2024 за вказаним кредитним договором наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 75 627,27 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 59 902,85 грн. та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 15 724,42 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (ч. 1). Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3).
Згідно зі ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Встановлено, що при укладенні кредитного договору сторони у належній письмовій формі погодили розмір базової процентної ставки за кредитом, тому позивач має право на одержання від відповідача процентів за користування кредитом.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 використовувала кредитні кошти, надані їй банком в межах кредитного ліміту за поточними рахунками, а саме: здійснювала видаткові операції - зняття готівки, оплата послуг та грошові перекази - за рахунок кредитних коштів, що підтверджується випискою по її банківському рахунку. Зазначене свідчить, що ОСОБА_2 своїми діями погодилась на отримання та користування кредитними коштами, надані їй позивачем.
Розрахунок заборгованості не заперечений, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача про наявність заборгованості та її розмір, суду не надано.
Отже, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість перед позивачем, суд дійшов висновку про підтвердження факту того, що заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.08.2023 становить 75 627,27 грн.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 23.11.2023, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 11307.
Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.08.2024 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. було посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Частиною першою статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину та набув у власність спадкове майно, зобов'язаний погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Саме суд при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановлює необхідні для цього обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у встановлені строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора; частки спадкоємців у спадщині; обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця. До обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника. Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов'язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів. В такій ситуації, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 201/8538/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.11.2025 у справі № 444/1177/20.
Як було встановлено судом та підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 7/2024, ОСОБА_1 прийняв спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 .
До складу спадщини входять грошові кошти, а саме: у сумі 7 015,36 доларів США (сім тисяч п'ятнадцять доларів США Тридцять шість центів), що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_5 від 18.08.2023 в доларах США; у сумі 0,28 гривень (нуль гривень двадцять вісім копійок), що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_6 в гривні, у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Південний», згідно довідки, наданої Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Південний» 21.08.2024 за № 33/001/26002/2024-БТ..
Враховуючи викладене, з огляду на встановлення факту того, що на день смерті ОСОБА_2 має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 05.08.202 у розмірі 75 627,27 грн, відповідач ОСОБА_1 прийняв спадщину померлої ОСОБА_2 , водночас у суду відсутні відомості про задоволення ним як спадкоємцем вимог кредитора - АТ КБ «ПриватБанк», суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.08.2023 у загальному розмірі 65 167 (шістдесят п'ять тисяч сто шістдесят сім) грн 20 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 59 902 грн 85 коп. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 5264 грн 35 коп, в межах вартості грошових коштів, одержаних у спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст складено і підписано 03.04.2026
Суддя Д.Я. Роїк