Справа № 505/118/26
№ 2/505/2383/2026
01 квітня 2026 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді Ващук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
В січні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача - адвокат Осокін С.Ю., звернулась в суд з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що близько 21 год. 30 хв. 15 червня 2007 року на залізничній станції Чубівка Одеської залізниці, неподалік с. Чубівка Котовського району Одеської області відповідач ОСОБА_2 , керуючи мопедом «Хонда Діо», на якому ОСОБА_1 знаходилась позаду в якості пасажира, виїхав на залізничний перон вказаної станції, де трапилося зіткнення з від'їжджаючим з першої колії поїздом № 124 сполученням Одеса-Київ, внаслідок чого рухомим складом поїзда ОСОБА_1 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, в подальшому було ампутовані обидві ноги.
Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.01.2011 року з «Одеської залізниці» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , солідарно стягнуто щомісячні платежі у зв'язку із втратою нею працездатності у розмірі 869 грн., починаючи з 18 лютого 2010 року, солідарно стягнуто щомісячно по 869 гривен у зв'язку із здійсненням за позивачкою стороннього догляду, починаючи з 18 лютого 2010 року, безстроково.
Зазначене судове рішення виконується до даного часу, однак, мінімальна заробітна плата за цей період неодноразово збільшувалася та збільшується, в зв'язку з чим позивачка змушена постійно звертатися до суду з позовами про стягнення різниці між збільшеним розміром мінімальної заробітної плати та визначеною судом та зафіксованою в судовому рішенні сумою відшкодування в розмірі діючої на день ухвалення рішення ставки мінімальної заробітної плати.
Позивачці не в повному обсязі відшкодована шкода за період з 01.05.2022 року по 01.01.2026 року, яка складає 252792 грн.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Осокін С.Ю. в судове засідання не з'явились, представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримують, просять задовольнити його в повному обсязі.
Відповідачі Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" та ОСОБА_2 , які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили, у визначений судом строк відзив на позов не подавали.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.
Як визначено статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що близько 21 години 30 хвилин, 15 червня 2007 року на залізничній станції Чубівка Одеської залізниці, неподалік с. Чубівка Котовського району Одеської області відповідач ОСОБА_2 , керуючи мопедом «Хонда Діо», на якому позивач знаходилась позаду в якості пасажира виїхав на залізничний перон вказаної станції, де трапилося зіткнення з від'їжджаючим з першої колії поїздом № 124 сполученням Одеса-Київ, внаслідок чого рухомим складом поїзда ОСОБА_1 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2008 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 291 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання, з іспитовим строком 3 роки. Згідно п. 3.4 ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26.01.2011 року з «Одеської залізниці» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , солідарно стягнуто щомісячні платежі у зв'язку із втратою нею працездатності у розмірі 869,00 грн., починаючи з 18 лютого 2010 року і солідарно стягнуто щомісячно по 869 гривен у зв'язку із здійсненням за позивачкою стороннього догляду, починаючи з 18 лютого 2010 року, безстроково.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 930405, ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства першої А групи безстроково.
Згідно з ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі ч. 4 ст. 223 ЦК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняються обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Зазначена норма спрямована на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом. Таким чином, з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати.
Тобто, у правовідносинах, що тривають, цивільним законодавством для охорони прав фізичних осіб - кредиторів встановлена можливість збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (постанова Верховного Суду від 3 березня 2020 року у справі № 686/7590/18 (провадження № 61-698св19).
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6від 27.03.1992 року (зі змінами) за вимогами про продовження платежів або стягнення недовиплачених сум відшкодування у зв'язку з помилковим зниженням його розміру з вини адміністрації підприємства, установи, організації виплати проводяться за попередній час, протягом якого належало відшкодувати шкоду, без обмеження будь-яким строком. В інших випадках виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Суд вважає, що представником позивача правильно розрахована невідшкодована шкода за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати, в сумі 252792 грн.
З яких в період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року, коли мінімальна заробітна плата складала 6500 грн. відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" щомісяця сплачувало позивачці ОСОБА_1 1738 грн. і за цей період сплатив 15642 грн. ( 1738 грн. х 9 місяців), хоча повинно було сплатити 117000 грн., різниця за цей період 10138 грн. (117000 - 15642).
В період з 01.10.2022 року по 31.12.2022 року коли мінімальна заробітна плата складала 6700 грн. відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" щомісяця сплачувало позивачці ОСОБА_1 1738 грн. і за цей період сплатив 5214 грн. ( 1738 грн. х 3 місяці), хоча повинно було сплатити 40200 грн., різниця за цей період 34986 грн. (40200 - 5214).
В період з 01.01.2023 року по 30.04.2023 року коли мінімальна заробітна плата складала 6700 грн. відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" щомісяця сплачувало позивачці ОСОБА_1 1738 грн. і за цей період сплатив 6952 грн. ( 1738 грн. х 4 місяці), хоча повинно було сплатити 53600 грн., різниця за цей період 46648грн. (53600 - 6952).
В період з 01.05.2023 року по 31.12.2023 року коли мінімальна заробітна плата складала 6700 грн. відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" щомісяця сплачувало позивачці ОСОБА_1 13000 грн. і за цей період сплатив 104000 грн. ( 13000 грн. х 8 місяців), хоча повинно було сплатити 107200 грн., різниця за цей період 3200 грн. (107200 - 104000).
В період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року коли мінімальна заробітна плата складала 7100 грн. відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" щомісяця сплачувало позивачці ОСОБА_1 13000 грн. і за цей період сплатив 39000 грн. ( 13000 грн. х 3 місяці), хоча повинно було сплатити 42600 грн., різниця за цей період 3600 грн. (42600 - 39000).
В період з 01.04.2024 року по 31.12.2025 року коли мінімальна заробітна плата складала 8000 грн. відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" щомісяця сплачувало позивачці ОСОБА_1 13000 грн. і за цей період сплатив 273000 грн. ( 13000 грн. х 21 місяць), хоча повинно було сплатити 336000 грн. (16000 х21 місяць), різниця за цей період 63000 грн. (336000 - 273000).
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідачів суми недоотриманої матеріальної шкоди, у зв'язку з втратою позивачем працездатності та здійсненням за нею стороннього догляду, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати в сумі 252 792 грн. підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди завданої каліцтвом, здійснюється щомісячними платежами.
Згідно довідки №930405, дата повторного огляду 15.12.2011 року, позивачка є інвалідом 1 групи, безстроково.
У зв?язку з чим, на користь позивачки підлягають стягненню безстроково щомісячними платежами шкода у зв'язку із втратою працездатності, а також витрати, пов'язані зі здійсненням за позивачкою стороннього догляду, розмір яких визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, який з 01 січня 2026 року становить 8647 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, оскільки відповідачка звільнена від сплати судового збору, то з відповідачів на користь держави солідарно слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2527,92 грн.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокат Осокін С.Ю. подав до суду: договір про надання правової допомоги від 07.01.2026 року; додаткову угоду про надання правничої допомоги від 08.01.2026 року, згідно якої гонорар визначено у фіксованому розмірі - 20000 грн.; ордер а надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З урахування викладеного, а також те, що стороною позивача не було надано суду розрахунок (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу за кожним із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та те, що розгляд справи здійснено у спрощеному провадженні за відсутності сторін, суд вважає можливим стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати за надання правової допомоги в розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 82,141 ЦПК України, ст.ст. 223, 1195, 1202, 1208 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 252 792 грн. недоплаченої за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року матеріальної шкоди.
Встановити новий розмір безстрокового щомісячного платежу на відшкодування матеріального відшкодування, яке стягується за рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2011 року (справа № 22ц-1260/2011), яким солідарно стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою працездатності, в розмірі відшкодування однієї мінімальної заробітної плати в сумі 8647 грн. щомісячно, починаючи з 01 січня 2026 року.
Встановити новий розмір безстрокового щомісячного платежу на відшкодування матеріального відшкодування, яке стягується за рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2011 року (справа № 22ц-1260/2011) яким солідарно стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , у зв'язку із здійсненням за нею стороннього догляду, в розмірі відшкодування однієї мінімальної заробітної плати в сумі 8647 грн. щомісячно, починаючи з 01 січня 2026 року.
Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2527,92 грн.
Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія", код ЄДРПОУ 41022900, (місце знаходження: вул. С.Петлюри, 21, м. Київ).
Відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: с. Бочманівка, Подільский район, Одеська область.
Текст рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя О.В. Ващук