Єдиний унікальний номер № 333/3327/26
Провадження № 3/333/1212/26
06 травня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 20 березня 2026 року о 23 годині 15 хвилин, в м. Запоріжжі, по вул. Сергія Серікова, біля буд. 30, керував транспортним засобом ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою - Аlcotest "Drager" 6820 (тест № 3712), результат 1,10 ‰, з результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення правил дорожнього руху, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Багаурі Олександр Валерійович, подав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 . Вважає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з грубим порушенням порядку та вимог, передбачених законодавством. Зокрема, пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння була безпідставною, оскільки ознаки сп'яніння фактично не встановлювались та перед вимогою пройти огляд ОСОБА_1 не озвучувались. Також перед проведенням огляду поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 порядок застосування технічних засобів та проведення процедури огляду на стан сп'яніння, його права та обов'язки, наслідки його дій. Належним чином не роз'яснено право відмовитись від проходження огляду на місці та пройти огляд в закладі охорони здоров'я, чи пройти на місці зупинки, але не погодитись з результатом та забезпечити проведення його огляду в закладі охорони здоров'я. На питання ОСОБА_1 щодо відмови від проведення огляду, поліцейський відповів, що він не може відмовитись та зобов'язаний пройти огляд, чим фактично змусив його пройти огляд на стан сп'яніння. Тим самим, поліцейський шляхом здійснення психологічного тиску, введення ОСОБА_1 в оману, обмежив його в правах та фактично позбавив вибору. Крім того, захисник звернув увагу на упередженість в діях поліцейського відносно ОСОБА_1 , яка полягала в тому, що інший учасник ДТП - водій ОСОБА_2 огляд на стан сп'яніння так і не пройшов, а на відео зафіксований момент, коли поліцейський надає вказівки водію ОСОБА_2 як треба "правильно" скласти письмові пояснення, де обов'язково необхідно зазначити наявність ознак алкогольного сп'яніння у іншого водія, тобто ОСОБА_1 .. На думку захисника, сукупність зазначених фактів свідчать про порушення поліцейським процедури огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 , а докази зібрані з порушенням встановленого порядку, не можуть бути використані на підтвердження його вини.
Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.2.9"а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В статті 260 КУпАП наведений перелік заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, які можуть застосовуватися до особи у випадках, прямо передбачених законами України, та з визначеною метою, зокрема такий вид заходу, як відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В пунктах 1-4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N 1103 (далі Порядок N 1103), зазначено, що цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та/або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В пунктах 7-8 розділу ІІ Інструкції зазначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Тобто, у випадку наявності у водія ознак стану сп'яніння, які поліцейський повинен повідомити перед застосуванням заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення та зазначити в направленні на огляд, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, та/або в закладі охорони здоров'я. При цьому особа повинна бути чітко поінформована про підстави і порядок такого огляду, можливість вибору одного з видів огляду, або обох з них, чи право взагалі відмовитися від огляду і розуміти наслідки своїх дій.
Так, згідно з п.п.2-3 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Виявлення відповідних ознак сп'яніння є передумовою задля подальшого дотримання положень ст. 266 КУпАП. З'ясування цих обставин має вирішальне значення, оскільки саме наявність таких дійсних ознак надає можливість працівникам патрульної поліції запропонувати проходження огляду та усуває сумніви у дотриманні певної процедури з боку працівників поліції та утримує від формального підходу до з'ясування всіх обставин.
Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження провини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620194 від 21.03.2026 (а.с.3), надано роздруківку з алкотестера АLCOTEST 6820 "Drager" ARHJ - 0263 - результат тесту 1,10 ‰ (а.с.6); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою алкотестера "Drager 6820", результат огляду на стан сп'яніння - проба позитивна 1,10 ‰, з результатом ОСОБА_1 згоден (а.с.7); письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.03.2026 (а.с.8), рапорт заступника командира взводу 2 роти 2 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Віталія Ведмідя від 21.03.2026 (а.с.9); довідку органу поліції про відсутність повторності порушення за ст. 130 КУпАП та наявність посвідчення водія НОМЕР_2 від 16.05.2001 (а.с.10); довідку з системи "Армор" (а.с.11), відеозапис на DVD-диску доданого до матеріалів справи (а.с.12).
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 , зазначені виявлені поліцейським наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Водночас поліцейські не дотримались вимог пунктів 2-3 розділу I Інструкції №1452/735, оскільки фактично не проводили цей огляд, ознаки алкогольного сп'яніння не встановлювались та до пропозиції проходження огляду не повідомлялись, що свідчить про неправомірність їх дій та безпідставність їх вимоги на проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Згідно з п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікати відповідності, декларацію та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Статтею 7 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Однак, в порушення вищевказаних приписів, поліцейський перед застосуванням до ОСОБА_1 заходу забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення у вигляді огляду на стан сп'яніння, не роз'яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його права і обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, порядок проведення процедури огляду на стан сп'яніння та застосування технічних засобів. ОСОБА_1 не було роз'яснено право відмовитись від проходження огляду на місці зупинки та можливість його пройти в закладі охорони здоров'я, чи пройти на місці зупинки, але не погодитись з результатом, та забезпечити проходження його огляду в закладі охорони здоров'я. Як і не роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду на місці, згоди чи незгоди з результатом тесту тощо.
З відеозапису доданого до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 перед проведенням огляду на стан сп'яніння, із застосування спеціального технічного засобу, питає в поліцейського чи можна відмовитися від такого огляду. Поліцейський, відповідаючи на вказане питання, помилково поінформував ОСОБА_1 про "обов'язковість" негайного проходження огляду через причетність до ДТП. Відповідно до п. 9 Порядку № 1103, обов'язковість огляду безальтернативно передбачена лише для водіїв - учасників ДТП, унаслідок якої є постраждалі. Така неправдива/неточна інформація вплинула на волевиявлення особи, що нівелює добровільність "згоди" та правомірність отриманих доказів. Наявний відеозапис фіксує відсутність належного роз'яснення прав і сумніви особи щодо проходження огляду, що ставить під сумнів дотримання всієї процедури. Роздруківка з Drager 6820 та акт огляду отримані з істотними процесуальними порушеннями, тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП. Зазначення в акті огляду про "згоду з результатом" не усуває допущених порушень, оскільки згода не була поінформованою і добровільною, особі не роз'яснили права та альтернативи, а також повідомили неправдиві підстави "обов'язковості" проходження огляду.
З огляду на допущені поліцейським суттєві порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, докази зібранні в результаті такого огляду, у відповідності до ч.5 ст. 266 КУпАП, не можуть бути використанні як фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Крім того, матеріали справи підтверджують доводи захисника про надання поліцейським вказівок водію ОСОБА_2 щодо складення письмових пояснень, зокрема про необхідність зазначити наявність ознак алкогольного сп'яніння у іншого водія, що свідчить про упередженість поліцейського відносно ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки посадовою особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано достатньо доказів протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності ОСОБА_1 , яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя висновує, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130 ч.1, 247 п.1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.М. Ходько