Справа № 308/13462/25
07 травня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участю секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2026 у цивільній справі №308/13462/25 за позовною заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди,
встановив:
відповідач ОСОБА_1 10.04.2026 року звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити строк подачі заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2026 у справі №308/13462/25 та справу призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2026 у справі №308/13462/25 задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради заборгованість по орендній платі за договором оренди землі № 2513 від 20.06.2024 року за період з січня 2025 року по липень 2025 року в сумі 117 735,03 грн. (сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять гривень 03 копійок), штраф в сумі 201 831,47 (двісті одну тисячу вісімсот тридцять одну гривню 47 копійок), пені в розмірі 9 881,45 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню 45 копійок), а також судовий збір у розмірі 4941,72 грн.
Відповідач не погоджується із висновками суду стосовно наявності підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, де було ухвалено оскаржуване заочне рішення від 13.03.2026 року. Зазначене доводиться відсутністю зворотніх розписок про отримання судових повісток в матеріалах справи. Тобто, на його адресу не надходили будь-які судові повістки з приводу призначеного розгляду даної справи, що унеможливило його прибуття на судові засідання. Вважає, що судом було порушено право на справедливий суд, оскільки не було забезпечено відповідачу можливості бути присутнім на судовому засіданні, особисто надати суду пояснення з приводу заявлених позовних вимог та їх підстав, вчиняти інші правомочності, передбачені ЦПК України. Про факт ухвалення у даній цивільній справі заочного рішення від 13.03.2026 року відповідач дізнався через мобільний застосунок «Дія».
Також вважає, що вказане рішення ухвалено без врахування вимог чинного процесуального та матеріального права, без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та їх оцінки в сукупності.
З позовними вимогами Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради не згоден, виходячи з такого. Позивач Департамент інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до суду з позовом, який обґрунтував тим, що 20.06.2024 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі №2513. Вказаний Договір було укладено на підставі рішення LIV Ужгородської міської ради VII від 23 травня 2024 року №1802 на строк 3 (три) роки. Вказаним Договором шляхом підписання його обома сторонами було узгоджено розмір орендної плати. У наступному Орендодавець (Позивач) в односторонньому порядку вніс зміни до вказаного Договору щодо річної ставки орендної плати та, відповідно, розміру орендної плати. Вказаною односторонньою зміною умов Договору №2513 розмір орендної плати було значно збільшено, фактично вдвічі. При стягненні заборгованості по орендній платі суд виходив із збільшеного в односторонньому порядку Орендодавцем (Позивачем) розміру орендної плати. Крім того, відповідно до умов Договору №2513 (пункт 14) судом стягнуто з відповідача штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати за несплату орендної плати за червень 2025 року в сумі 201 831,47 гривень. Вважає, що вказані висновки вчинені судом внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, без врахування правових висновків Верховного Суду з аналогічних правовідносин. Вважає, що судом не надано належну оцінку тій обставині, що позивачем в односторонньому порядку було змінено одну з істотних умов договору оренди землі - ціну договору в бік збільшення майже вдвічі. Також вказує, що матеріали справи не містять належним чином сформованого детального розрахунку суми боргу та штрафних санкцій, з якого можна було б зробити беззастережний та однозначний висновок, що з мене підлягає до стягнення саме та сума коштів, яка була зазначена позивачем у позовній заяві. Щодо розміру штрафних санкцій, вважає їх надмірними та несправедливими.
17.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради надійшли заперечення на заяву відповідача про перегляд заочного рішення, з доказами його направлення відповідачу. У запереченнях зазначено, що відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся Судом своєчасно та належним чином. Відзиву у визначений Судом строк Відповідач не надіслав, проте Відповідач залучав адвоката Юрика Богдана Ігоровича, який 17.11.2025 подав клопотання про відкладення розгляду справи № 308/13462/25, зареєстроване 17.11.2025 за № 56642/25-Вх.
Щодо обчислення розміру орендної плати та штрафних санкцій повідомляє, що відповідно до пункту 12 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Згідно з абзацом 1 пункту 27 Договору Орендодавець в односторонньому порядку вносить зміни до даного Договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції (визначених у відповідності до вимог чинного законодавства) ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства, а також відсоткових ставок орендної плати, визначених відповідним рішенням Ужгородської міської ради шляхом надсилання відповідних повідомлень. При цьому індексація розміру орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель здійснюється Орендарем самостійно у порядку, визначеному пунктом 30 Договору (незалежно від надсилання Орендодавцем відповідних листів). Щодо зміни розміру ставок орендної плати за земельні ділянки у 2025 році вказує, що 01.01.2025 введено в дію рішення LVІ сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 11.07.2024 № 1862 «Про зміни до Порядку встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради». Вказане рішення Ужгородської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема статтею 15-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», опубліковано в офіційному друкованому виданні Ужгородської міської ради - Єдина міська газета «Ужгород» у випуску від 20.07.2024 № 29 (1258) у паперовому та електронному вигляді (міститься у матеріалах справи). Згідно із частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Крім цього, відповідно до пункту 27 Договору департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради надіслано відповідачу повідомлення пропозицію від 04.03.2025 № 24.01-12/498 (міститься у матеріалах справи). Відповідно до пункту 33 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків, визначених абзацом 1 пункту 27 даного Договору . У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. При цьому Договір був добровільно підписаний сторонами, протоколу розбіжностей відповідачем не було запропоновано та не підписано, в подальшому Договір ним не оскаржувався. Отже, відповідач має сплачувати орендну плату за землю у порядку, визначеному Договором, з урахуванням змін розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відсоткових ставок орендної плати, визначених відповідним рішенням Ужгородської міської ради. Зазначає, що матеріали справи містять детальні розрахунки заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій.
Виходячи з наведеного, просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Представники сторін: позивача - ОСОБА_3 та відповідача - Юрик Б. І. для участі у розгляді заяви не прибули, однак подали письмові заяви про проведення розгляду заяви про перегляд заочного рішення за їх відсутності.
Суд, враховуючи розумні строки розгляду заяви, вважає можливим розглянути заяву у відсутності сторін згідно зі ст.287 ЦПК України.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року у справі № 308/13462/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради заборгованість по орендній платі за договором оренди землі № 2513 від 20.06.2024 року за період з січня 2025 року по липень 2025 року в сумі 117 735,03 грн. (сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять гривень 03 копійок), штраф в сумі 201 831,47 (двісті одну тисячу вісімсот тридцять одну гривню 47 копійок), пені в розмірі 9 881,45 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню 45 копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради судовий збір у розмірі 4941,72 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказане заочне рішення не набрало законної сили.
Зі змісту ст. 284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як зазначає представник заявника у заяві, про вказане вище заочне рішення суду відповідачу стало відомо лише 13.03.2026 року через мобільний застосунок «Дія».
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення 10.04.2026, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не пропущений.
Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.
У своїй заяві заявник посилається на те, що про розгляд даної справи (судове засідання) не був повідомлений належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася належним чином, шляхом надіслання повідомлень на адресу зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Адреса зазначена у позовній заяві, та вказана заявником (відповідачем) у заяві про перегляд заочного рішення є ідентичною. Однак, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень направлених на адресу відповідача до суду повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, в матеріалах справи наявна заява представника відповідача ОСОБА_4 , яка подана до суду 17.11.2025 року, в якій просив відкласти розгляд справи та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.
При цьому, до даної заяви про перегляд заочного рішення не додано жодних доказів поважності причин неявки відповідача в судові засідання, які призначалися судом у даній справі.
Окрім цього, заявником у заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не додано на підтвердження достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і могли б спростувати висновки суду по суті даного спору, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення (заперечення відповідачем щодо позовних вимог) є непогодження з винесеним рішенням по суті.
Водночас, лише самі посилання у заяві на заперечення відповідачем позовних вимог без будь-яких підтверджень, на переконання суду не можуть бути підставою для перегляду заочного рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування ухваленого рішення суду, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав жодних доказів щодо поважності причин неявки в судові засідання та доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 247, 284-288 ЦПК України, суд
постановив:
заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2026 у цивільній справі №308/13462/25 за позовною заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11 травня 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка