Справа № 308/5506/26
3/308/1968/26
06 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції відносно неповнолітнього громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та ідентифікаційний номер - суду не відомі, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
06.04.2026 року близько 19 год. 00 хв. за адресою: с. Соломоново, вул. Приозерна б/н, неповнолітній ОСОБА_1 , 2009 року народження чіплявся до неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вдарив рукою в область обличчя, чим порушив громадський порядок та спокій громадян чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Факт скоєння правопорушення гр. ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 695240 від 08.04.2026 року, рапортом від 07.04.2026 року, рапортом від 06.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_2 від 06.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_1 від 08.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_3 від 08.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_4 від 08.04.2026 року, диском з відеозаписом, рапортом від 08.04.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що діяння вчинене гр. ОСОБА_1 містить склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, який є неповнолітнім, суд приходить до висновку, що до нього можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Згідно ст.24-1КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу, зокрема: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють.
Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, його особу та ступінь його вини, положення ст. 13 КУпАП, вважаю за можливе застосувати до нього, передбачені статтею 24-1Кодексу України про адміністративні правопорушення заходи впливу у виді зобов'язання публічно попросити вибачення у потерпілого.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1КУпАП не є адміністративним стягненням в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.
Суть цього заходу впливу полягає в публічності вибачення, тобто не особисто, тет-а-тет, а прилюдно, наприклад, в судовій залі, за місцем роботи чи навчання потерпілого тощо. Порушник усно чи письмово «просить вибачити» його. Сутність цього впливу в тому, що, з одного боку, полягає в щирому розкаянні неповнолітнього, який вчинив проступок, визнанні ним своєї вини, а з іншого в усвідомленні неповнолітнім моральних та правових правил поведінки.
Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 22, 24-1, 283, 284, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Неповнолітнього громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та ідентифікаційний номер - суду не відомі, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Застосувати до неповнолітнього громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та ідентифікаційний номер - суду не відомі, заходи впливу, передбачені статтею 24-1КУпАП у вигляді зобов'язання публічно попросити вибачення у потерпілого.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова