Справа №127/15274/26
Провадження № 2-о/127/256/26
08 травня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах законним представником ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах законним представником ОСОБА_2 , про оголошення ОСОБА_3 померлим.
Зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків (відповідно до ст. 10 ЦПК України застосовується аналогія закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення усіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються:
- відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання. При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи;
- відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості. Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього.
- сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи.
- наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи померлої.
Заявник у поданій заяві зазначає, що ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З 2018 року ОСОБА_3 перестав навідувати дочку, будь-який зв'язок з ним втрачено, встановити його місце перебування не вдалося.
Проте при зверненні до суду заявником не зазначено обставини, що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати ОСОБА_3 померлим або обставини, що дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку. Крім того, у заяві не зазначено, чи звертався заявник до правоохоронних органів з заявою про розшук ОСОБА_3 , та чи заведено по факту його зникнення розшукову справу, чи звертався заявник до суду про оголошення ОСОБА_3 безвісно відсутнім.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі №638/18251/16-ц.
З роз'яснень, які містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, та орган державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, тощо. В заяві також має бути зазначено власником якого саме майна є особа, яка визнається померлою, адже в силу вимог ч. 2 ст. 307 ЦПК України суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.
В даному випадку заява не містить обґрунтування чому саме ОСОБА_3 слід вважати померлим.
Як вбачається з матеріалів заяви в порушення вищевказаних вимог заявником визначено як заінтересовану особу лише Відділ державної реєстрації актів цивільно стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. При цьому жодної інформації щодо інших членів його родини (батьків, дітей, сестер, братів, тощо), у т.ч. щодо їх відсутності, заявником не надано.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, заявником не зазначено чи існують докази, які не можуть бути подані разом із заявою, не зазначено щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявник повинен надати копію заяви та всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Окрім того, заявнику слід уточнити прохальну частину заяви із зазначенням анкетних даних особи, яку заявник просить оголосити померлим.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху, а заявникові надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 306 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах законним представником ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна