Справа 127/12891/26
Провадження 1-кс/127/5005/26
06 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чечельник Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 188-1, ч. 5 ст. 190, ч.ч.1, 4 ст. 358 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , 14.05.2021 з метою реалізації власного злочинного плану пов'язаного із незаконним будівництвом приміщення для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, і пов'язаної із створення віртуальних активів (майнингу), для мінімізації поточних витрат пов'язаних з підключенням об'єкту нерухомості до електричних мереж та заволодіння у ході споживання електричної енергії майном АТ «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго», придбав гаражне приміщення у громадянки ОСОБА_7 , уклавши із останньою договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0045 га та договір купівлі-продажу гаража, площею 37,3 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , що були посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_4 організував знесення придбаного гаражного приміщення та розпочав нове будівництво без отримання відповідних дозволів на проведення підготовчих та будівельних робіт. При цьому ОСОБА_4 розпочав нове будівництво на ділянці понад 0,0105 га, самовільно захопивши земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , що належала громадянці ОСОБА_9 , та землі Агрономічної ТГ.
Через неможливість подальшого використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , частина якої була самовільно захоплена ОСОБА_4 , громадянка ОСОБА_9 погодилась продати її у зв'язку з чим 16.09.2021 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки із ОСОБА_4 , що був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 збудував нову двоповерхову будівлю загальною площею близько 194 м2 та підвальним приміщенням до 90 м2 без отримання дозвільних документів на будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. При проектуванні та будівництві інженерних конструкцій було передбачено встановлення у підвалі приміщення системи кондиціонування, стаціонарних стелажів з розгалуженою системою електроживлення і водяного охолодження, що необхідні для безперебійної тривалої роботи криптовалютних майнерів.
У подальшому, за невстановлених слідством обставин та у не встановлений досудовим розслідуванням час, але після 16.09.2021 ОСОБА_4 , використовуючи окремі реквізити договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , посвідченого нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 , організував підроблення договору купівлі-продажу гаража від 16.09.2021, вказавши у ньому неіснуючий об'єкт нерухомості - гараж за адресою: АДРЕСА_2 .
В продовження злочинної діяльності, в грудні 2021 року, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою введення в оману представників АТ «Вінницяобленерго» організував подання «заяви про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору» до яких були додані копії паспортних документів на ім'я ОСОБА_4 як споживача, та копії правовстановлюючих документів ніби то двох окремих об'єктів нерухомості, дозволеною потужністю по 43 кВт кожен, при цьому використав завчасно підроблений документ - копію договору купівлі-продажу гаража за адресою: АДРЕСА_2 від 16.09.2021, а також дійсний договір купівлі-продажу гаража за адресою: АДРЕСА_2 , який на той час фактично припинив своє існування, у зв'язку з будівництвом нового об'єкту нерухомості на кількох земельних ділянках із різними адресами.
На підставі підробленого правовстановлюючого документа поданого ОСОБА_4 спеціалісти АТ «Вінницяобленерго» розробили технічні умови стандартного приєднання від 30.12.2021 - на гараж із адресою: АДРЕСА_2 та 11.02.2022 - на гараж за адресою: АДРЕСА_2 , що фактично є єдиним об'єктом непобутового споживача із загальною дозволеною потужністю 86 кВт., який за своїми технічними характеристиками не відповідав критеріям стандартного підключення.
З метою подальшої реалізації власного злочинного задуму ОСОБА_4 достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_2 , розташований збудований ним новий об'єкт нерухомості, а об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , взагалі не існує, замовив у ФОП ОСОБА_10 виготовлення робочих проектів внутрішнього електропостачання гаража за адресою: АДРЕСА_2 , та гаража за адресою: АДРЕСА_2 , а також 21.03.2022 уклав договір № 77/1 із ФОП ОСОБА_10 про проведення електромонтажних робіт з електропостачання гаражів за вказаними вище адресами.
17.05.2022, увівши в оману представників постачальником універсальних послуг ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» ОСОБА_4 уклав два договори про постачання електричної енергії із ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» №155004268 та №155004267 об'єктів побутового споживача: новозбудований - за адресою: АДРЕСА_2, та неіснуючий - за адресою: АДРЕСА_2.
На підставі вищеназваних документів, службові особи постачальника універсальної послуги - ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», будучи введеними в оману щодо справжніх цілей ОСОБА_4 та не будучи обізнаними про його злочинні наміри, у період з травня 2022 року по вересень 2024 року постачали електричну енергію за тарифами, визначеними для побутового споживача, яку ОСОБА_4 використовував не на побутові потреби, а для здійснення комерційної діяльності.
У такий спосіб ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, із корисливих мотивів, вчинив заволодіння шляхом обману коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» та АТ «Укргідроенерго» на загальну суму 5 271 788,5 грн, що в шістсот (3623) і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, отриманими в результаті споживання електричної енергії за тарифом побутового споживача на непобутові потреби, а саме для здійснення комерційної діяльності у вигляді створенням віртуальних активів (майнінгу), сплачуючи за електричну енергію за побутовим тарифом.
16.04.2026 ОСОБА_4 слідчим за погодженням із прокурором повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене у особливо великих розмірах та підроблення офіційного документа, який посвідчується нотаріусом і який надає права, з метою використання його підроблювачем та використання завідомо підробленого документу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Згідно із вимогами ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ;
- висновками судової економічної експертизи;
- висновком судової будівельно-технічної експертизи;
- протоколом тимчасового доступу до документів приватного нотаріуса ОСОБА_8
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України інкримінований злочин відносяться до категорії особливо тяжких злочинів).
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
- спосіб вчинення злочину (вчинення зухвало, умисно, під час воєнного стану, з корисливою метою).
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик впливати на свідків та інших осіб причетних до даного кримінального правопорушення свідчать такі обставини:
- наявність обґрунтованих підстав вважати, що дії підозрюваного ОСОБА_4 мали систематичний характер, і вчинялись у змові з окремими представниками АТ «Вінницяобленерго», відомості про яких на даний час невідомі і перебуваючи на волі може незаконно впливати на них з метою уникнення більш тяжкого покарання та приховання слідів скоєних кримінальних правопорушень.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , яка виражається у вчиненні кримінального правопорушення умисно з корисливих мотивів, що вказує на свідомо обрану ним позицію, яка може стати підґрунтям для вчинення інших аналогічних злочинів;
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, на підставі вищевикладеного жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Таким чином, на підставі вищевикладеного жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У відповідності до обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме заволодіння шляхом обману коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» та АТ «Укргідроенерго» на загальну суму 5 271 788,5 грн, майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 , який є кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «Солар Стар Агро», з часткою в статутному капіталі у 51% у грошовому виразі на момент створення підприємства 1 530 000 грн., перебування у власності ОСОБА_4 39 об'єктів нерухомого майна, існують достатні підстави вважати, що застава у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачена п. 2 ч. 4 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому існує необхідність визначення застави у 1565 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, а саме - 5 208 320 грн.
На підставі вищевикладеного, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 770 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 2 562 560,00 гривень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що клопотання про застосування вказаного запобіжного заходу є безпідставним, таким, що не підтверджується належними доказами та суперечить фактичним обставинам справи, оголошена йому підозра є необґрунтованою, а тому просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що вказане клопотання є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам КПК України, ризики зазначені у клопотанні є недоведеними, окрім того стороною обвинувачення не доведено неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому просив слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований,, раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних проступків та особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які, у разі доведеності вини, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено про підозру відноситься до категорії незаконного обігу, збуту наркотичних засобів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення в клопотанні та в судовому засіданні доведено виключний випадок того, що розмір застави за особливо тяжке кримінальне правопорушення не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує встановлений КПК України розмір для тяжкого кримінального правопорушення, у розмірі 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, обчислюючи розмір застави слідчий суддя приходить до висновку, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб необхідно обчислювати у сумі яка була визначена на період можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 42 (сорока двох) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 червня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 16 червня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 331 560,00 (два мільйони триста тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Організацію затримання ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на старшого старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя