Справа № 136/2505/25
провадження № 2/136/997/25
08 квітня 2026 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів
учасники справи:
представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - адвокат Роздоба А.В. (у режимі відеоконференції),
відповідач-позивач ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що з 04.06.2011 року між мною, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого народився син - ОСОБА_4 . Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30.01.2015 року стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини доходу. 18.04.2017 року шлюб між мною та ОСОБА_2 було розірвано. У подальшому позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_6 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2025 року у справі №127/31549/25 з позивача також стягуються: аліменти на утримання сина ОСОБА_7 -у розмірі 1/4 частини доходу; аліменти на утримання дружини - у розмірі 1/6 частини доходу до досягнення дитиною трирічного віку. На даний час позивач проходить військову службу та має обов'язок утримувати двох дітей і дружину, що суттєво погіршило його матеріальний стан. Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів може бути змінено у разі зміни матеріального або сімейного стану платника. У випадку позивача відбулася як зміна сімейного стану (народження другої дитини), так і погіршення матеріального становища. Правові позиції Верховного Суду (постанови від 14.12.2022 у справі №727/1599/22 та від 10.10.2023 у справі №682/2454/22) підтверджують, що такі обставини є підставою для зменшення розміру аліментів. За вказаних обставин позивач просив зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30.01.2015 року по справі 136/56/15-ц на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця - на 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення в новому розмірі з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
21.01.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач не погоджується із позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують права дитини та просить відмовити у позові повністю, з наступних підстав. Рішенням суду від 30.01.2015 з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/4 доходу, що відповідає закону. Позивач обґрунтовує вимоги зміною сімейного стану та народженням іншої дитини. Однак це не є підставою для зменшення аліментів, що підтверджено практикою Верховного Суду. Згідно зі ст. 192 СК України, для зміни розміру аліментів необхідно довести істотне погіршення матеріального стану, чого позивач не зробив. Натомість позивач має стабільний дохід як військовослужбовець. Відповідно до ст. 182 СК України, враховується стан здоров'я дитини. Спільна дитина має офтальмологічні порушення, потребує постійного лікування, корекції зору та регулярних обстежень. Також є неврологічні та кардіологічні проблеми, що вимагають додаткових витрат. Зменшення аліментів призведе до погіршення рівня життя дитини та порушення її прав.
22.01.2026 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом) до ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом) про збільшення розміру аліментів. Мотивована тим, що Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року у справі №136/56/15- з батька дитини - ОСОБА_1 - було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відровідного віку. Однак на сьогодні правове регулювання у сфері аліментних зобов?язань істотно змінилося. Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дана норма є імперативною, чинною та підлягає обов?язковому застосуванню судами. Таким чином, фактично встановлений та виплачуваний на сьогодні мінімальний розмір аліментів у 30 відсотків прожиткового мінімуму прямо суперечить вимогам чинного законодавства, порушує гарантовані державою права дитини та підлягає приведенню у відповідність до закону. Фактично всі витрати на утримання, навчання, лікування та розвиток дитини несе самостійно. Для неї це не формальний обов?язок, а щоденна реальність, відповідальність за здоров?я, безпеку та майбутнє сина. Розмір аліментів у мінімальному обсязі 30 відсотків прожиткового мінімуму не покриває навіть базових потреб дитини, що створює постійне фінансове навантаження та емоційний тиск. Окремо звертає увагу суду на стан здоров'я дитини. ОСОБА_4 має підтверджені медичними документами офтальмологічні захворювання, зокрема астигматизм та амбліопію в анамнезі, потребує постійного носіння окулярів, регулярних оглядів лікарів та курсового апаратного лікування. Окрім цього, дитина проходила обстеження у невролога та кардіолога, має встановлений діагноз вегетативної дисфункції, що потребує системного медичного нагляду, обстежень та медикаментозного лікування. Усі ці обставини об?єктивно зумовлюють постійні додаткові фінансові витрати, які лягають на позивача за зустрічним позовом- як на матір. Метою подання цієї зустрічної позовної заяви не є покарання батька дитини чи створення йому будь-яких штучних перешкод, єдиною метою є забезпечення дитині мінімальних гарантій, установлених державою, та приведення розміру аліментів у відповідність до вимог чинного законодавства. За вказаних обставин позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просила збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року (справа №136/56/15-ц), що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розміру 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, на виплату аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рудич Л.О. надала суду відзив на зустрічну позовну заяву про збільшення розміру аліментів, у якому просила залишити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 без задоволення, з наступних підстав. озивач за первісним позовом та Відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 продовжує підтримувати заявлені позовні вимоги в первісному позові в повному обсязі та заперечує проти заявлених позовних вимог в зустрічному позові ОСОБА_8 з наступних підстав: Як уже зазначалося, між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 та громадянкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб, за час спільного проживання однією сім?єю, від цих стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_6 . Однак, на даний час, ОСОБА_1 з громадянкою ОСОБА_5 проживає окремо. Відтак ОСОБА_1 змушений нести також витрати на оренду житла в розмірі 6 000.0 грн. Окрім зазначеного, важливо вказати, що через складні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , остання звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рудич Л.О. надала суду відзив на зустрічну позовну заяву про збільшення розміру аліментів, у якому просила залишити зустрічний позов ОСОБА_2 без задоволення. Позивач за первісним позовом та Відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 продовжує підтримувати заявлені позовні вимоги та заперечує проти зустрічного позову. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_6 . На даний час ОСОБА_1 проживає окремо та несе витрати на оренду житла в розмірі 6000 грн щомісячно. Рішенням Вінницького міського суду від 24.11.2025 року у справі №127/31549/25 з нього стягуються аліменти: на дитину- 1/4 доходу, та на утримання дружини -1/6 доходу. Вказані обставини свідчать про зміну матеріального та сімейного стану Позивача в сторону погіршення. ОСОБА_1 проходить військову службу та, враховуючи дохід, йому складно утримувати двох дітей та одну дружину. Дитина отримує пільгове харчування та проходила оздоровлення на підставі статусу батька як учасника бойових дій. Подані ОСОБА_2 медичні документи датовані 2018, 2019 та 2023 роками, тому не є актуальними та не підтверджують постійних додаткових витрат. Згідно висновку невролога, стан дитини відповідає віку, розвиток нормальний. Окуляри, призначені у 2025 році, коштували 2890 грн, однак ОСОБА_2 не зверталась щодо компенсації. Щодо травми, отриманої під час гри у футбол, ОСОБА_1 зазначає, що заперечував проти занять футболом. Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів може змінюватися у разі зміни матеріального або сімейного стану.Однак ОСОБА_2 не доведено необхідність збільшення розміру аліментів.
05.01.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
12.01.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Роздоби Аліни Валеріївни про проведення судових засідань за її участі в режимі відеоконференції.
22.01.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області інформацію (довідку) щодо доходів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2025 року по теперішній час, а саме: - відомості про всі джерела доходів (заробітна плата, грошове забезпечення, інші виплати, підприємницька діяльність тощо); ??- розмір нарахованого доходу помісячно; ??- суми сплачених податків та зборів; ??- інформацію про роботодавців (податкових агентів).
22.01.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву №136/91/26 ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, - об'єднавши в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, та присвоївши справі реєстраційний номер №136/2505/25.
30.01.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області задоволено заяву представника представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рудич Лілії Олександрівни про проведення судових засідань за її участю в режимі відеоконференції.
11.03.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 адвокат Роздоба А.В., первісний позов підтримала за обставин викладених в ньому, просила задовольнити. Заперечувала щодо задоволення зустрічного позову з підстав вказаних у запереченні на зустрічну позовну заяву.
Відповідач-позивач ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення первісного позову. Зустрічний позов підтримала за обставин викладених в ньому, просила задовольнити.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 04.06.2011р. перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.15), який рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 18.04.2011 розірвано (а.с. 20).
Під час спільного проживання однією сім?єю у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_4 . (а.с.16)
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30.01.2015 року по справі 136/56/15-ц з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (підтвердження додається).
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо зменшення розміру аліментів та їх збільшення за зустрічними вимогами, врегульовані наступними нормами закону.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Особа, яка отримує аліменти - одержувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
У відповідності до ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З урахуванням змін, які були внесені до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення чи зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів наполягав на тому, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів, він утримує двох дітей та одну друдину, та проходить військову службу у військовій частині.
Так, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 18.05.2019 між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та громадянкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб. (а.с.25). За час спільного проживання однією сім?єю, у ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.26).
Згідно Судового наказу від 02.10.2025 по справі №127/30871/25 - наказано : Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з 26.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 29).
Як зазначає у своїй позовній заяві позивач за первісним позовом він громадянкою ОСОБА_5 проживає окремо, має складні стосунки, у зв?язку з чим, остання звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/31549/25 від 24.11.2025 року було ухвалено: Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКІ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 03 жовтня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , трьох років, починаючи стягнення з 03 жовтня 2025 року. (а.с.30-33)
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_4 полковника ОСОБА_9 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у в/ч НОМЕР_4 . (а.с.27) та його грошове забезпечення за період з травня 2025 р. по жовтень 2025 складає 236 714, 28 грн.
Згідно витребуваних ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованго) податку та військового збору за період: з січня 2025 по грудень 2025 у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) становить за січень - 45172,37; лютий - 3911,57; березень - АДРЕСА_1 . (а.с. 126- 127 на звороті).
Відповідно до частини другоїстатті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК Українив становлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 364/1139/19 провадження № 61-11271св20))
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зроблено висновок, що: «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24) зазначено, що: «звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син і на його утриманні перебувають малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім'ї. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.6. ч. 1 ст. 3 ЦК України одними з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Ч. 9 ст. 7 СК України визначає, що і сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
В той же час позивач діючи зловмисно , всупереч засад справедливості, добросовісності та розумності самостійно створив ситуації за якої розмір аліментів, що має стягуватись з нього є надмірним, причому з відчутним дизбалансом на користь дитини від останнього шлюбу. Так при зверненні до виконання Судового наказу від 02.10.2025 по справі №127/30871/25 та Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/31549/25 від 24.11.2025 року на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з позивача буде стягуватись 1/2 частина його заробітку. І це при тому, що він просить зменшити розмір на утримання дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця - на 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення в новому розмірі з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вказані дії позивача свідчать про його зловмисну домовленість з ОСОБА_5 , з метою створення штучно передумов та підстав для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Вказуючи на розрив відносин з ОСОБА_5 , позивач надає суду копію Судового наказу, який спрямовувався саме з ОСОБА_5 про що свідчить відмітка на супровідному листі (а.с. 28). Крім того жоден звиконавчих документів про стягнення аліментів на користь з ОСОБА_5 так і не було звернуто до виконання.
Без справедливості право перетворюється на легалізм - систему, де формально все за законом, а по суті - знущання. Верховенство права - це коли закон сам підкоряється певним цінностям, де людина, її права та об'єктивна істина стоять вище за норми закону.
За таких обставин, не дивлячись на наявнісь формальність підстав для зменшення розміру аліментів, суд керуючись верховенством права та засадами справедливості, вважає за необхідне в позові відмовити, роз'яснивши позивачу, що неможливо інтереси однієї дитини ставити вище за інтереси іншої, оскільки обов'язок по утриманню кожної з них в нього однакової сили.
Тому, в первісному позові слід відмовити у повному обсязі.
ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів наполягала на тому, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів, Однак на сьогодні правове регулювання у сфері аліментних зобов?язань істотно змінилося. Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дана норма є імперативною, чинною та підлягає обов?язковому застосуванню судами. Таким чином, фактично встановлений та виплачуваний на сьогодні мінімальний розмір аліментів у 30 відсотків прожиткового мінімуму прямо суперечить вимогам чинного законодавства, порушує гарантовані державою права дитини та підлягає приведенню у відповідність до закону. Розмір аліментів у мінімальному обсязі 30 відсотків прожиткового мінімуму не покриває навіть базових потреб дитини, що створює постійне фінансове навантаження та емоційний тиск. Окремо звертає увагу суду на стан здоров'я дитини. ОСОБА_4 має підтверджені медичними документами офтальмологічні захворювання, зокрема астигматизм та амбліопію в анамнезі, потребує постійного носіння окулярів, регулярних оглядів лікарів та курсового апаратного лікування. Окрім цього, дитина проходила обстеження у невролога та кардіолога, має встановлений діагноз вегетативної дисфункції, що потребує системного медичного нагляду, обстежень та медикаментозного лікування. Усі ці обставини об?єктивно зумовлюють постійні додаткові фінансові витрати.
Однак фактично зміст позовних вимог не вказує на те. що розмір алміентів має бути збільшений в разі задоволення позову. Зміна мінімального розміру аліментів, що пов'язано зі змінами в законодавстві не є по суті зміною розміру аліментів, оскільки при визначенні їх розміру державний виконавець керується не лише приписами судового рішення, а й нормами закону. Сама по собі, законодавча зміна мінімального розміру аліментів, не є підставою для перегляду судового рішення саме в цій частині , що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.
Виходячи із вищевикладеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні як первісного, так і зустрічного позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 17.04.2026.
Учасники цивільного процесу:
Позивач - відповідач за зустрічний позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач - позивач за зустрічний позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя Дмитро КРИВЕНКО