Справа № 727/3065/26
Провадження № 1-кп/727/278/26
про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
08 травня 2026 року
Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці кримінальне провадження №62023080100000356 від 02.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, ч.5 ст. 407 КК України,
У судовому засіданні 08 травня 2026 року прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обраного останньому раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком ще на 60 днів, в обгрунтування якого зазначив, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. Зокрема, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а тому може переховуватися від суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення .
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення вищезазначеного клопотання прокурора. Захисник просила суд змінити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або на запобіжний захід у виді застави, оскільки такий запобіжний захід як тримання під вартою є у даному випадку безпідставним, невиправданим та недоцільним з огляду на стан здоров'я обвинуваченого, відсутність у нього намірів переховуватися від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що підстав для зміни або скасування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на теперішній час не вбачається, а більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які, на думку суду, продовжують існувати, та буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, ч.5 ст. 407 КК України, які є тяжкими, тобто: 1) у незаконному придбанні, носінні, зберіганні, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу; 2) у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану .
Санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а санкція ч.5 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинувачено переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
За змістом ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини : вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Суд вважає обґрунтованими посилання прокурора на те, що ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду на теперішній час не зменшився, оскільки санкція за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, яка передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 10 (десяти) років, підтверджує високу імовірність бажання обвинуваченого уникнути покарання та надає достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, тобто існує наявність ризиків передбачених п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також суд враховує, що по даному кримінальному провадженню судове слідство ще не розпочато, свідки у справі не допитані, а тому, перебуваючи на волі, обвинувачений може незаконно на них впливати або вчинити інше правопорушення
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, як і не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
За таких обставин суд, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню спробам ухилитися від суду, вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора, оскільки ним доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за доцільне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Також, посилання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 на можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застави, суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою .
Враховуючи зазначене, відповідне клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу задоволенню не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 291, 314, 315, 369-372, 395 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.
Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто, до 06.07.2026 року (включно).
Копію ухвали направити начальнику СІЗО для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення .
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1