Справа №: 398/2868/26
провадження №: 1-кс/398/588/26
Іменем України
"08" травня 2026 р. м. Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000615 від 17 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Кіровоград Кіровоградської області, має середню освіту, офіційно не одружений, працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України,
Заступник начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за погодженням з прокурором звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000615 від 17 квітня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.
Під час проведення досудового розслідування за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 , в порушення п.п. 1, 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, вчинив умисні протиправні дії з незаконного носіння, зберігання та збуту вибухової речовини та вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу.
У виконання злочинного задуму, протягом 2026 року, більш точної дати та часу встановити не видалося можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи в місті Олександрія Кіровоградської області, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідування особи, три предмети зовні схожі на тротилові шашки з засобами підриву до них, 184 патрони 5,45*39мм та три димові шашки.
Реалізовуючи свої злочинні умисні дії на придбання та зберігання вибухових речовин та боєприпасів, ОСОБА_6 , незаконно придбав вибухові речовини та боєприпаси без передбаченого законом дозволу, залишив їх при собі, після чого, без передбаченого законом дозволу, почав умисно зберігати вищевказані предмети за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в господарському приміщенні (гараж), до виявлення працівниками поліції.
В період часу з 07:05 год по 09:46 год 07.05.2026, в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , в приміщенні гаража, було виявлено і вилучено відповідно до висновку №КСЕ-19/112-26/5839 від 07.05.2026 року: три предмети які є стандартною 200 гр. тротиловою шашкою, основу яких складає вибухова речовина 2,4,6 - тринітротолуол (ТНТ, тротил) придатна до вибухового перетворення, 122 предмети схожі на набої 5,45*38мм, 1 димову шашку, 3 предмети зовні схожі на підривачі, 2 димові шашки коричневого та зеленого кольорів, 62 предмети схожі на набої 5,45*38мм, які ОСОБА_6 зберігав за місцем проживання, без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного злочину проти громадської безпеки, а саме: у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини та боєприпасів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, 07 травня 2026 року в період часу з 07 години 05 хвилин по 09 годину 46 хвилин, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , у господарському приміщенні (гараж), за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено речовину рослинного походження тьмяно-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-26/5838-НЗПРАП від 07.05.2026 є наркотичним засобом канабіс, вага якого в перерахунку на суху речовину, складає 1026,77 грама.
Також в ході обшуку 07 травня 2026 року в кімнаті квартири АДРЕСА_2 в тумбі під телевізором виявлено та вилучено 2 пакети з речовиною рослинного походження, зовні схожої на наркотичну. Порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 (в редакції Закону № 530-V від 22.12.2006) із відповідними змінами, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 із відповідними змінами та Наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» №188 від 01.08.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733, перелік наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів затверджений Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 зі змінами, внесеними Постановою КМУ №653 від 24.05.2024 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобі, психотропних речовин і прекурсорів» від 16 серпня 2024 року, ОСОБА_6 , незаконно зберігав за місцем свого проживання, з метою подальшого збуту, у певний період часу (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) до моменту виявлення працівниками поліції 07 травня 2026 року.
За викладених вище обставин ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, а також існують ризики, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру.
На підставі ч. 5 ст. 27 КПК України забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали, просили задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що офіційно працевлаштований, має стійки соціальні зв'язки - фактичну дружину та повнолітню доньку, не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати слідству, продовжувати злочинну діяльність. Визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч .2 ст. 307 КК України вину не визнав, мету збуту заперечував.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечила, просила застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати слідству, перебуває у фактичному шлюбі, має на утриманні дитину, має сталі соціальні зв'язки, на обліку у лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає.
Свідок ОСОБА_7 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона є фактичною дружиною (спільно проживають однією сім'єю, проте шлюб не зареєстровано) підозрюваного ОСОБА_6 . Мають спільну доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживають разом за адресою АДРЕСА_1 . Також з ними проживає її мати. Підозрюваний офіційно працевлаштований, єдиний працюючий у родині, тому всі вони перебувають на його утриманні. Вона не працює, має проблеми зі здоров'ям.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, які були додані до клопотання, допитавши свідка, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
У провадженні слідчого відділення Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄДРДР за № 12026121060000615 від 17.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КПК України, № 12026121080000722 від 07.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
07.05.2026 ОСОБА_9 затримано в порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області від 07.05.2026 вказані кримінальні провадження об'єднано та присвоєно № 12026121060000615.
08.05.2026 у даному кримінальному провадженні пред'явлено підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані стороною кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме протоколом обшуку від 07.05.2026, висновком експерта від 08.05.2026 №КСЕ-19/112-26/5839, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме протоколом обшуку від 07.05.2026, висновком експерта від 07.05.2026 № СЕ-19/112-26/5838-НЗПРАП.
Термін «обґрунтована підозра», згідно висновків Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Отже, на думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування зібрані стороною обвинувачення докази є достатньо вагомими для твердження про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч .2 ст. 307 КК України, та дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може мати відношення до вказаних кримінальних правопорушень.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру.
Стосовно існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, Європейський суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Між тим, Європейський суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
В даному випадку підозрюваний ОСОБА_6 має стійки соціальні зв'язки: жінку, з якою спільно проживає багато років, спільну з нею доньку, має постійну роботу, по місцю роботи характеризується позитивно, має у власності житло, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Будь-яких документально підтверджених даних про переховування підозрюваного органом досудового розслідування або прокурором не надано. Водночас слідчий суддя враховує факт, що підозрюваний був затриманий одразу після проведення у нього обшуку, тобто не мав можливості переховуватись.
Оцінюючи у сукупності наведені факти, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, а також дані про його особу та спосіб життя, слідчий суддя оцінює ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, як малоймовірний, водночас повністю виключити його існування не може.
Ризик незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний визнає свою вину частково. Досудове розслідування триває, ОСОБА_6 матиме реальну можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати від свідків дачі неправдивих показань з метою уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що перешкоджатиме об'єктивному з'ясуванню обставин кримінального провадження.
Отже, на переконання слідчого судді, обов'язок підозрюваного, який полягає в необхідності утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб, є об'єктивно виправданим.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, які належать до категорії тяжких. Отже, може вчинити й інше кримінальне правопорушення.
Тому, враховуючи наведене, у слідчого судді є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України.
У відповідності до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що стороною обвинувачення не взято до уваги характеристику особи підозрюваного, обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, наведено без врахування конкретних фактів, які мають значення для вирішення питання про обрання виду запобіжного заходу.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; отримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Отже, під час вирішення питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує відомості про особу підозрюваного.
Так, ОСОБА_6 в силу закону вважається таким, що не має судимості, має стійки соціальні зв'язки, працює електрозварником у ТОВ «Містобудівельний загін № 112», за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має у власності 47/100 житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає.
Відтак слідчий суддя виснує, що цілодобовий домашній арешт, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з огляду на інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, оскільки вказаний запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.
Щодо посилань захисника на можливість застосування до підозрюваного домашнього арешту в нічний час доби з тим, щоб він міг продовжувати працювати, оскільки він єдиний утримує родину, слідчий суддя зазначає, що всі члени його родини (в тому числі донька) - повнолітні особи. Факт роботи підозрюваного і утримання ним своєї родини не нівелює наявність ризиків, встановлених в судовому засіданні, і не переважає над метою застосування запобіжного заходу. Можливість підозрюваного вільно пересуватися вдень не зможе запобігти ризикам і забезпечити його належну процесуальну поведінку.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12026121060000615 від 17 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з 07 травня 2026 року до 05 липня 2026 року включно, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками;
- здати на зберігання до територіального органу управління міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 11 травня 2026 року об 11 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1