Справа № 589/6611/23
Провадження № 2/589/101/25
09 липня 2025 року м.Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
26 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 172764 грн 63 коп. заборгованості за Угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-081932-20-980 від 13 лютого 2020 року; за Договором про надання фінансового кредиту №02096-06/2021 від 03 червня 2021 року; за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №3238310611/692718 від 05 червня 2021 року, та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 лютого 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-081932-20-980 (далі - Договір-1).
07 липня 2023 року між ТОВ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-1 в розмірі 145779 грн 63 коп., з яких: 69722 грн 57 коп. заборгованість за основним боргом; 76057 грн 06 коп. сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 03 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі - ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №02096-06/2021 (далі - Договір-2), із застосуванням електронного підпису відповідача.
29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №29122021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-2 у розмірі 16110 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11110 грн сума заборгованості за відсотками.
Також, 05 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі - ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група») та ОСОБА_1 уклали Індивідуальну частину договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (Договір-3), із застосуванням електронного підпису відповідача.
16 лютого 2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №16022022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-3 в розмірі 10875 грн 00 коп., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7875 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками.
Всупереч вимогам кредитних договорів, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку чим має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ».
16 січня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз'яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз'яснено право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, але було повернуто до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання». (а.с.77,78)
Станом на 09 липня 2025 року відзив на позов та заперечення від відповідача ОСОБА_1 до суду не надійшли.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачем надано суду копію Договору-1, згідно умов якого АТ «Ідея Банк» надає ОСОБА_1 кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку, встановлений кредитний ліміт доступний позичальнику у розмірі 49900 грн, який може бути змінений в межах встановленого Договором-1 максимального ліміту кредитної лінії за ініціативою банку про що повідомляється позичальник додатково. Процентна ставка за Догвором-1 встановлена 24,00 відсотка річних. (а.с.7)
Вказаним Договором-1 визначено, що товариство зобов'язується надати позичальникові кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку такий ліміт погоджений у сумі 49900 грн.
При цьому, до матеріалів справи позивачем додана копія Прибуткового позабалансового ордеру від 13.02.2020, з якого вбачається, дата здійснення операції 13.02.2020; кредитний договір №С-001-081932-20-980 від 13.02.2020; сума одна гривня; підстава - видача кредиту ОСОБА_1 №С-001-081932-20-980. (а.с.12)
Інші відомості про виконання обов'язку кредитора і надання кредитних коштів та отримання їх відповідачем суду не надано, рахунок відповідача на який перераховано кредитні кошти та відомості щодо руху коштів за рахунком кредитодавця, на який мало бути здійснено повернення кредиту та процентів, суду не надано.
Як вбачається з Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та АТ «Ідея банк» укладено договір факторингу, відповідно якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором-1. (а.с. 15-18)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором-1 в розмірі 145779 грн 63 коп., з яких: 69722 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 76057 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками. (а.с. 17)
Крім того, як вбачається з наданої позивачем копії Договору-2, сторони погодили, що товариство надає позичальнику кредит на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Строк дії договору становить 11 днів - до 13 червня 2021 року. За користування кредитом позичальник сплачує товариству 803.0000000000001 відсотка річних від суми кредиту в розрахунку 2,2 відсотка на добу. Кредит надається товариством у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки вказаної позичальником. Договір-2 підписаний відповідачем електронним підписом, оскільки укладений в електронному вигляді. (а.с.21, 22)
Відповідно до заявки від 13.06.2021 на відстрочення виконання зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту, позичальник ОСОБА_1 просить ТОВ «ФК «Інвеструм» відстрочити виконання зобов'язання за Договором-2 на термін 7 днів, тобто сторони погодили відстрочити виконання зобов'язання за вказаним вище договором на 7 днів до 19.06.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 5443 грн 50 коп. У зв'язку з наведеним, позичальник зобов'язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіка розрахунків.
Як вбачається з копії договору факторингу №29122021 від 29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Інвеструм» укладено цей договір, відповідно до якого ТОВ «Інвеструм» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором-2. (а.с. 26, 27)
З копії акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №29122021 від 29 грудня 2021 року вбачається, що реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов цього договору факторингу. (а.с. 28)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29122021 від 29.12.2021, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором-2 в розмірі 16110 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11110 грн сума заборгованості за процентами. (а.с. 29) Розмір заборгованості також наведений у розрахунку суми заборгованості, складеної позивачем за період з 29.12.2021 по 30.11.2023 заборгованість за Договором-2 становить 16110 грн та складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 5000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 11110 грн. (а.с. 30)
Крім того, як вбачається з Договору-3, сторони погодили, що товариство зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 3000 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти 2,5 відсотка в день. Кредит надається на строк 15 днів до 19.06.2021. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником. (а.с.35)
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено інформаційною довідкою відповідно до якої ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомлено, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція: номер транзакції 32291-75117-00333; сума транзакції 3000 грн; дата проведення транзакції -05.06.2021; номер катки - НОМЕР_1 . (а.с. 38)
Як встановлено судом, Договір-3 підписаний відповідачем з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» електронним підписом.
Як вбачається з Договору факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором-3. (а.с. 39-41)
З Акта прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року вбачається, що реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року, будь- яких зауважень до зазначеного реєстру немає. (а.с. 42)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16022022 від 16.02.2022, до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором-3 в розмірі 10875 грн 00 коп., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7875 грн 00 коп. сума заборгованості за процентами. (а.с. 43)
Згідно з розрахунку суми заборгованості, складеної позивачем за період з 16.02.2022 по 30.11.2023 заборгованість за Договором-3 становить 10875 грн 00 коп. та складається з: 3000 грн заборгованості за основним боргом, 7875 грн 00 коп. заборгованості за відсотками. (а.с. 44)
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні учиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленій договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики і позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст.1050 та ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Із прийняттям Закону №675-VIII на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону №675-VIII якщо відповіді до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відмові і закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.
Відповідно до ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджувалися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд 30 січня 2018 року (ВС/КЦС у справі №161/16891/15-ц) дійшов до висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна норма міститься і в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018р. №75, згідно якої виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду доказів видачі кредиту, нарахування процентів та або виписки по рахунку боржника за Угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-081932-20-980 від 13.02.2020 (Договір-1), з яких можливо було б дослідити та перевірити розмір заборгованості, період нарахування відсотків, можливі погашення боржником суми кредиту.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які давали б змогу суду встановити наявність та розмір заборгованості за Договором-1, яку він просив стягнути з відповідача, а тому розмір боргу, який заявлений товариством до стягнення за цим договором, є таким, що не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Також, враховуючи, що відповідачем зобов'язання за Договором-2 та Договором-3 не виконуються, суд вважає, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості в розмірі 5000 грн 00 коп. за Договором-2, та сума заборгованості за Договором-3 в розмірі - 3000 грн.
Разом з цим, оскільки позивачем не надано до суду відомості про щоденні нарахування та погашення відсотків, суд вивчивши умови Договору-2, вважає за необхідне навести свій розрахунок відсотків виходячи з умов Договору-2.
За умовами Договору-2 сторони погодили у межах строку кредитування 18 днів з 03 червня 2021 року по 19 червня 2021 року, що відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. По закінченню цього строку, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.
Таким чином, виходячи з наведених норм, нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору (19.06.2021) припинилося, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості по процентам після 19 червня 2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що в межах строку кредитування 18 днів сума процентів складала 1980 грн 00 коп., (5000х2,20%х18 днів).
Щодо відсотків нарахованих за умовами Догвору-3, суд зазначає наступне.
За умовами Договору-3 сторони погодили у межах строку кредитування 15 днів з 05 червня 2021 року по 19 червня 2021 року, що відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. По закінченню цього строку, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.
Таким чином, виходячи з наведених норм, нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору (19.06.2021) припинилося, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості по процентам після 16 червня 2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що в межах строку кредитування 15 днів сума процентів складала 1125 грн 00 коп., (3000х2,50%х15 днів).
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписом абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.
Доказів того, що строки кредитування були продовжені за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строків кредитування, погоджених сторонами у вказаних вище договорах (18 днів та 15 днів).
Тому, оскільки позивач не довів право нараховувати проценти на умовах договору поза межами строків кредитування, суд вважає, що до стягненню підлягають сума процентів, яка була передбачена умовами Договору-2 та Договору-3.
Отже, за Договором-2 стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн, заборгованість за процентами в сумі 1980 грн 00 коп., що загалом складає 6980 грн 00 коп.
Також, за Договором-3 стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000 грн, заборгованість за процентами в сумі 1125 грн 00 коп., що також загалом складає 4125 грн.
Враховуючи викладене вище, суд оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за: Угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-081932-20-980 від 13.02.2020; Договором про надання фінансового кредиту №02096-06/2021 від 03.06.2021; Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №3238310611/692718 від 05.06.2021 підлягає до часткового задоволення, а саме у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-081932-20-980 від 13.02.2020 слід відмовити. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за: Договором про надання фінансового кредиту №02096-06/2021 від 03.06.2021 та за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №3238310611/692718 від 05.06.2021 року задовольнити частково, а саме в загальному розмірі 11105 грн 00 коп.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн 00 коп. (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №53948 від 12 грудня 2023 року).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково у розмірі 11105 грн 00 коп., що становить 6,43 відсотка від позовної вимоги - 172764 грн 63 коп., тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 172 грн 58 коп., що становить 6,43 відсотка від сплаченого позивачем розміру судового збору - 2684 грн 00 коп.
Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №02096-06/2021 від 03.06.2021 в розмірі 6980 грн 00 коп. та Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №3238310611/692718 від 05.06.2021 року в розмірі 4125 грн, а загалом до стягнення підлягає сума заборгованості 11105 (одинадцять тисяч сто п'ять) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) судовий збір в розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 58 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша