печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19723/26-к
09 квітня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресю: АДРЕСА_2 , маючого на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, одруженого, адвоката, раніше не судомого,
у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України.
Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України.
Строк дії запобіжного заходу спливає 14.04.2026, однак у зазначений строк завершити досудове розслідування неможливо внаслідок складності провадження, наявності об'єктивних причин, за яких слідчі та процесуальні дії, вказані в тексті клопотання, не могли бути здійснені раніше, необхідності їх проведення в інтересах повноти і всебічності досудового розслідування. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Позиція сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання. Вказував на необґрунтованість ризиків, які підкріплені не доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а лише міркуваннями прокурора. Наголошував, що досудове розслідування багаторазово зупинялося і відновлювалося, оскільки підозрюваний перебував в зоні бойових дій, що унеможливлювало проведення слідчих дій. Крім цього, захисник стверджував, що підозрюваного в розшук не оголошували й дослідити цей факт виявилося неможливим у зв'язку із відмовою уповноважених органів надати відомості про рух кримінального провадження з ЄРДР. Захисник просив взяти до уваги, що ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем і державний кордон жодного разу не перетинав. Підозрюваний був затриманий на підставі ухвали слідчого судді, яку вважав незаконною у зв'язку із відсутністю технічного запису. Як наслідок, вказав, що взяття підозрюваного під варту теж є незаконним. З огляду на викладене, просив ретельно дослідити відомості, внесені в ЄРДР в межах цього кримінального провадження, матеріали справи та відмовити у задоволенні клопотання, яке є явно незаконним за принципом «плодів отруйного дерева».
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засідані також заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що його перебування у червні 2023 року в СЗЧ було зумовлене реальною загрозою затримання, про яке його заздалегідь попередило керівництво, про що в подальшому пошкодував і вважав, що варто було вчинити інакше. Підозрюваний наголосив, що не переховувався від органів слідства за межами України, територію держави не залишав, хоча мав таку можливість будучи на лінії зіткнення, а також підкреслив, що його дружина та дитина постійно проживають в Україні та не планують виїжджати. Окремо ОСОБА_5 зазначив, що має батьків похилого віку, які потребують його допомоги та догляду. Щодо тверджень про можливе переховування на тимчасово окупованих територіях або територіях, підконтрольних РФ, підозрюваний заперечив, вказавши, що є діючим військовослужбовцем. Підозрюваний повідомив, що має намір і надалі проходити військову службу та просив надати йому таку можливість. Окрім цього, підозрюваний зазначив, що не мав наміру ухилятися від служби чи відповідальності, розглядав можливість навіть підроблення документів з метою повернення до виконання обов'язків солдата. Він також звернув увагу на обставини, які, на його думку, можуть впливати на оцінку доказів, зокрема вказав, що мати загиблого стверджує про наявність зв'язків її сина з кримінальним середовищем, а також про те, що на підозрюваного вказують особи, які мають наркотичну залежність. З урахуванням викладеного підозрюваний просив суд врахувати його позицію, соціальні зв'язки, відсутність наміру переховуватися та бажання продовжити військову службу, і обрати щодо нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_7 , намагаючись примиритися з колишньою співмешканкою - громадянкою ОСОБА_8 26.04.2022 близько 14 год. 00 хв. прийшов до будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_5 .
В цей день та час, у вказаному будинку перебували ОСОБА_5 разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які розпивали спиртні напої.
Зайшовши до будинку, ОСОБА_7 приєднався до розпиття спиртних напоїв з вищевказаними особами. При цьому, на ґрунті ревнощів, почав з'ясовувати відносини з ОСОБА_11 , в грубій формі ображати її та наносячи їй удари руками по тілу.
Водночас, даний конфлікт переріс в словесну перепалку з іншими учасниками застіллі, а саме з ОСОБА_5 , який захищав ОСОБА_11 від образ, а в подальшому наказав своєму синові ОСОБА_5 покинути місце проживання разом із ОСОБА_11 задля її безпеки.
Після цього у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, через неприязні відносини та ревнощі виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , 26.04.2022 близько 14 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , невстановленим предметом наніс декілька ударів йому по обличчю, внаслідок чого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м'які тканини обличчя.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, ОСОБА_5 здійснив з близької відстані один цілеспрямований постріл патроном 12-го калібру з невстановленої слідством гладко ствольної вогнепальної зброї у життєво важливі ділянки тіла ОСОБА_7 .
Внаслідок таких дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_7 отримав вогнепальне сліпе проникаюче дробове поранення живота у вигляді 12-ти вхідних ран в надчеревній ділянці, від яких проходять ранові канали з ушкодженням печінки, діафрагми, правої легені та 9-го ребра, які закінчуються сліпо в м'яких тканинах грудної клітки справа, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення та призвело до його смерті.
03.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
06.12.2022 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було зупинено у зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
18.01.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні було відновлено, з метою необхідності проведення слідчих (розшукових) чи процесуальних дій та у подальшому, 30.01.2023 зупинено, у зв'язку із оголошенням в розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Після цього, досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлювалося та того ж дня зупинялося 23.02.2023, 14.03.2023 та 17.03.2023, 23.05.2023, 31.05.2023, 02.06.2023, 12.06.2023, 20.06.2023, 12.07.2023-13.07.2023, 01.08.2024 з останнім відновленням досудового розслідування 21.01.2026.
31.05.2023 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 продовжено до трьох місяців, тобто до 20.02.2026, без визначення розміру застави.
12.02.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 справа № 757/8944/26-к пр. 1-кс-15056/26 від 12.02.2026 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 20.05.2026
21.01.2026 ОСОБА_5 , затриманий на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа № 757/1674/24-к від 15.01.2024.
23.01.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 , справа № 757/3124/26-к, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 20.02.2026, без визначення розміру застави.
16.02.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_14 , справа № 757/9626/26-к пр. 1-кс-15604/26 від 16.02.2026 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 14.04.2026.
Релевантні джерела права
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України (п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:
- протокол огляду місця події від 17.07.2022 на водоймі Богунського кар'єру в м. Житомир;
- протокол огляду трупа ОСОБА_7 від 17.07.2022;
- протокол пред'явлення трупа для впізнання від 17.07.2022;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_15 , від 18.07.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 18.07.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 21.07.2022;
- висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 №652 від 30.09.2022;
- висновок експертизи зброї № СЕ-19/106-22/7126-БЛ від 11.08.2022;
- протокол проведення обшуку в АДРЕСА_2 від 17.08.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 17.08.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 17.08.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 17.08.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_21 , від 25.07.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_22 , від 09.08.2022;
- протокол проведення обшуку автомобіля «HYNDAI SANTAFE» д.н.з. НОМЕР_1 від 04.10.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 05.10.2022;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 05.10.2022;
- висновок експертизи №СЕ-19/102-22/12512-БД від 17.10.2022;
- висновок експертизи №СЕ-19/102-22/24046-БД від 05.09.2022;
- висновок експертизи №СЕ-19/102-22/12518-БД від 17.10.2022;
- висновок експертизи №СЕ-19/102-22/14934-БД від 18.10.2022;
- відповідь КП «Лікарня № 1» ЖМР від 06.10.2022;
- висновок експерта № 1142 від 06.07.2023;
- протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 23.01.2023;
- протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 20.06.2023;
- протокол обшуку від 21.01.2026;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2025;
- повідомлення про підозру ОСОБА_5 ;
- речові докази та матеріали провадження в сукупності.
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
На даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, дані матеріли є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення, передбаченого ст. 278 КПК України, не викликає.
Також, обґрунтованість підозри перевірялась слідчими суддями під час застосування запобіжного заходу та його продовження.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 14.04.2026.
Сторона обвинувачення зазначає, що на теперішній час у кримінальному провадженні тривають слідчі (розшукові), процесуальні дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування і звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме:
-додатково допитати підозрюваного ОСОБА_5 щодо обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також інших можливих епізодів його протиправної діяльності;
-у разі необхідності, з метою усунення розбіжностей у показаннях, провести одночасні допити свідків та підозрюваного;
-повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру ОСОБА_5 та іншим особам, щодо яких будуть здобуті достатні докази;
-провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_5 ;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
-виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у здійсненні яких виникне під час розслідування.
Строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до 20.05.2026.
Перелічені слідчі та процесуальні дії, на думку слідого судді, є необхідними для повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , вірної кваліфікації дій підозрюваного, повноти судового розгляду та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Отже, завершення досудового розслідування до спливу дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливе через виняткову складність, комплексність та обсяг кримінального провадження, значний обсяг процесуальних та слідчих (розшукових) дій, які необхідно виконати.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину, реальну перспективу призначення тривалого строку позбавлення волі, підозрюваний попри міцні соціальні зв'язки може вжити заходів з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, матеріалами провадження встановлено, що досудове розслідування неодноразово зупинялося у зв'язку з оголошенням підозрюваного в розшук. Затримано його лише 21.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді. Такі обставини свідчать про реальність ризику повторного переховування у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який.
(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у цьому кримінальному провадженні не встановлено всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників кримінального правопорушення, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а також не виявлено знаряддя вчинення злочину, зокрема вогнепальної зброї. У зв'язку з цим, з метою уникнення покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, підозрюваний може самостійно або за допомогою інших осіб знищити, приховати чи спотворити речі та документи, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
(ІІІ) Ризик незаконного впливу свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
У справі наявна значна кількість свідків, частина з яких безпосередньо перебувала на місці події та давала викривальні показання щодо підозрюваного. Досудове розслідування ще триває, планується проведення одночасних допитів та слідчих експериментів, а тому перебування підозрюваного на волі може створити можливість для узгодження показань або тиску на свідків.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та обвинувачених та дослідження їх судом.
(ІV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає, що усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та реальність суворого покарання (позбавлення волі на тривалий строк), ОСОБА_5 має мотив уникнути відповідальності і може вчиняти дії, які перешкоджають кримінальному провадженню. Такими діями можуть бути надання невстановленим особам відомостей із кримінального провадження, які стали йому відомі у зв'язку з процесуальним статусом підозрюваного, з метою тиску на свідків через особисті зв'язки чи родичів. Наразі слідство ще не завершене, необхідно провести додаткові процесуальні дії, вирішується питання щодо можливої зміни чи повідомлення нової підозри, а отже існує необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного
(V) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінально протиправної поведінки у даному кримінальному провадженні є реальним та підтверджується не лише тяжкістю інкримінованого злочину, а й конкретними обставинами його вчинення, поведінкою підозрюваного після події та характером суспільно небезпечних дій.
Так, за версією сторони обвинувачення, підозрюваний, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та ревнощів, спочатку застосував фізичне насильство до потерпілого, а в подальшому використав вогнепальну зброю, здійснивши цілеспрямований постріл у життєво важливі органи людини. Характер дій свідчить про підвищений ступінь агресії, імпульсивності та готовність до застосування летального насильства у конфліктній ситуації.
Особливе значення має те, що інкримінований злочин було вчинено із застосуванням зброї. Сам факт використання вогнепальної зброї у побутовому конфлікті свідчить про високий рівень суспільної небезпеки поведінки підозрюваного та створює обґрунтовані підстави вважати, що у разі перебування на волі останній може вдатися до аналогічних насильницьких дій щодо інших осіб, особливо в умовах емоційного конфлікту чи спроб притягнення його до відповідальності.
Крім того, ризик повторної протиправної поведінки оцінюється судом у взаємозв'язку із поведінкою підозрюваного після повідомлення про підозру. Матеріали провадження свідчать про те, що після набуття статусу підозрюваного останній тривалий час був недоступний для органу досудового розслідування, у зв'язку з чим його було оголошено в розшук. Така поведінка свідчить про зневажливе ставлення до процесуальних обов'язків та правових механізмів держави, що у сукупності з тяжкістю інкримінованого злочину підвищує ризик продовження протиправної поведінки.
Доводи сторони захисту, наведені у судовому засіданні, не спростовують наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не дають підстав для висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання захисту на те, що ризики ґрунтуються виключно на припущеннях прокурора, є необґрунтованими, оскільки наявність таких ризиків підтверджується фактичними обставинами кримінального провадження. Зокрема, матеріали справи свідчать про тривале ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим останнього було оголошено в розшук, а досудове розслідування неодноразово зупинялося та відновлювалося саме через неможливість забезпечити його участь у процесуальних діях. Сам факт подальшого затримання підозрюваного на підставі ухвали слідчого судді свідчить про реальність ризику переховування, а не про його гіпотетичний характер.
Твердження сторони захисту про те, що підозрюваний не залишав територію України та не перетинав державний кордон, не спростовують ризику ухилення від правосуддя, оскільки переховування від органів досудового розслідування може здійснюватися і без виїзду за межі держави. Більше того, матеріалами провадження встановлено факт оголошення підозрюваного в розшук та тривалої його недоступності для слідства.
Посилання захисту на проходження підозрюваним військової служби та його намір продовжити службу також не усувають наявних ризиків. Навпаки, сам підозрюваний у судовому засіданні підтвердив, що перебував у СЗЧ у зв'язку з побоюванням затримання, що свідчить про усвідомлення ним можливості кримінального переслідування та схильність уникати процесуального контролю. Такі обставини об'єктивно підсилюють ризик подальшого ухилення від слідства та суду.
Доводи сторони захисту про позитивні характеристики особи, наявність сім'ї, проходження військової служби та відсутність судимостей самі по собі не усувають зазначений ризик, оскільки інкримінований злочин, за даними слідства, був вчинений саме у побутовому середовищі, у присутності знайомих осіб, за наявності сімейного конфлікту та після спільного вживання алкоголю. Тобто навіть наявність сталих соціальних зв'язків не стала стримуючим фактором для застосування особливо небезпечного насильства.
Аргументи захисту щодо нібито незаконності затримання та попередніх ухвал слідчого судді, зокрема через відсутність технічного запису судового засідання, не є предметом розгляду під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою. Такі доводи можуть бути предметом окремого процесуального оскарження, однак самі по собі не спростовують ані обґрунтованість підозри, ані існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так само твердження сторони захисту щодо сумнівності окремих свідчень чи характеристик потерпілого та свідків фактично стосуються оцінки доказів по суті обвинувачення, що виходить за межі повноважень слідчого судді на даній стадії кримінального провадження. На етапі вирішення питання про запобіжний захід суд лише перевіряє наявність достатніх даних для висновку про можливу причетність особи до злочину, а не вирішує питання винуватості.
Твердження захисту щодо зупинення досудового розслідування у зв'язку з перебуванням підозрюваного в зоні бойових дій не спростовує ризиків, а навпаки свідчить про об'єктивні труднощі у забезпеченні його процесуальної поведінки та можливість уникнення участі у слідчих діях у майбутньому. Крім цього, посилання на статус військовослужбовця не виключає ризику переховування, не гарантує належної процесуальної поведінки та не усуває ризиків впливу на свідків або вчинення інших правопорушень. Доступ до зброї та специфіка служби можуть навпаки посилювати окремі ризики.
Застосування стороною захисту принципу «плодів отруйного дерева» у межах розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є процесуально недоцільним і передчасним, з огляду на правову природу цієї стадії та стандарти доказування у кримінальному процесі. Принцип «плодів отруйного дерева» стосується оцінки допустимості доказів і застосовується під час вирішення питання про винуватість особи, тобто під час судового розгляду по суті. При обранні запобіжного заходу суд не вирішує питання винуватості, не надає остаточної оцінки доказам з точки зору їх допустимості, а лише перевіряє наявність обґрунтованої підозри та ризиків (ст. 177, 178 КПК України). Отже, такі твердження є декларативними і не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.
У підсумку наведені стороною захисту доводи не спростовують встановлених судом ризиків, не свідчать про їх зменшення та не дають підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, на даному етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним із метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину проти життя людини із застосуванням вогнепальної зброї, який спричинив смерть потерпілого, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні 12022060000000306 від 17.07.2022 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.05.2026 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний тест ухвали проголошено 16.04.2026 о 16:55 год.
Слідчий суддя ОСОБА_24