печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1899/26-к
05 лютого 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025102060000056 від 08.04.2025,
Короткий виклад обставин клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, що було виявлене та вилучене в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/62403/25-к від 10.12.2025 в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в якому фактично проживає ОСОБА_4 .
Метою накладення арешту вказано збереження речових доказів.
Явка сторін кримінального провадження
Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримував в повному обсязі, просив його задовольнити.
Володілець майна на розгляд клопотання не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Правове обґрунтування
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст.170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025102060000056 від 08.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника директора філії АТ «Укртрансгаз», зловживаючи службовим становищем та діючи за попередньою змовою з представниками ТОВ «Газойлтехнопайп» та іншими невстановленими особами, організував схему розтрати коштів підприємства.
У межах реалізації тендеру на ремонт пункту вимірювання газу (ProZorro № UA-2018-08-31-000153-а) між АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Газойлтехнопайп» укладено договір на суму понад 9 млн грн.
Слідством встановлено, що при закупівлі обладнання (зокрема лічильників газу FLOWSIC500 DN100) штучно залучено іноземну компанію-посередника (BRISK TRADE FZS, ОАЕ), що дозволило безпідставно завищити вартість товару. Фактична ціна від виробника (Alcom XXI s.r.o., Чехія) була істотно нижчою.
Незважаючи на це, ОСОБА_5 підписав акти виконаних робіт та документи щодо вартості обладнання із завідомо завищеними показниками, що стало підставою для перерахування коштів. Внаслідок таких дій АТ «Укртрансгаз» завдано збитків на суму 763 031,94 грн.
06.01.2026, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку ТОВ «Газойлтехнопайп», вилучено електронні носії інформації, мобільний телефон, ноутбук, документи фінансової діяльності та інші матеріали.
Постановою слідчого від 06.01.2026 вилучені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання про арешт направлено до суду рекомендованим листом 07.01.2026, тобто у строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Мотиви слідчого судді
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
При виявленні та вилученні рухомих речей, що не підлягають державній реєстрації, суд має виходити з: (1) дії презумпції права власності за особою, яка володіє (реально панує, здійснює фактичний контроль над річчю - corpus possessionis); (2) спростування вказаної презумпції можливе за наявності беззаперечних доказів чи їх сукупності (зокрема, рішення суду щодо визнання права власності за іншою особою, письмові докази, дата складання яких мала місце до моменту вилучення та не викликає сумнівів, матеріали фото-, відеофіксації, речові докази тощо); (3) показання свідків та пояснення зацікавлених осіб, за умови обов'язкової письмової форми правочину, не мають братися до уваги при вирішенні питання про спростування презумпції; (4) пояснення сторін оцінюються у співставленні із фактичними обставинами та наданими доказами.
Щодо вилучення електронних носіїв інформації та фінансово-господарських документів, то дозвіл на їх відшукання був наданий ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
Вилучені під час обшуку речі та документи відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, оскільки:
-містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення (чорнові записи, електронні носії, документи);
-може підтверджувати факт змови, рух коштів, узгодження дій між учасниками схеми;
-могло використовуватися як засіб вчинення кримінального правопорушення (техніка для комунікації та документообігу).
Наявні матеріали провадження свідчать про достатній зв'язок вилученого майна із предметом досудового розслідування, що відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.
З метою забезпечення збереження речового доказу, недопущення його приховування, пошкодження, знищення, зміни інформації, яка на ньому міститься, а також забезпечення можливості проведення подальших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на зазначене майно. Такий захід є розумним, співмірним завданням кримінального провадження та відповідає вимогам ст. 170 КПК України.
Так, на даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою збереження речових доказів, що забезпечить дієвість розслідування у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучені речі відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, власник майна не позбавлений в подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42025102060000056 від 08.04.2025, вилучене 06.01.2026 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/62403/25-к від 10.12.2025 в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 в якому фактично проживає ОСОБА_4 , а саме: флеш носії інформації у кількості 8 штук; мобільний телефон марки та моделі «Моto g32» (ІМЕІ1 НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 ); ноутбук марки та моделі «Lenovo Idea Pad Slim5 SIN: YX0E477D та зарядний пристрій до ноутбука; блокнот із чорновими записами; документи фінансової звітності ТОВ «Прогресивні нафтогазові технології»; наказ №60-к від 08.02.2022 ТОВ «Газойлтехнопайп»; антикорупційна програма ТОВ «Газойлтехнопайп».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_6