Справа № 524/14995/25
Провадження №2/524/1796/26
(заочне)
07.05.2026 м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого судді - Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Сінельнік В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Мотивує позов тим, що шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 23.03.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №684140. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачці кредит у розмірі 2000 грн., з умовою повернення коштів, сплати процентів за користування кредитом.
Відповідачка не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 15860 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 2000 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 13860 грн.
01.02.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №01022024.
Згідно договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №684140 від 23.03.2023 року.
Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 15860 грн.98 коп., сплачений судовий збір - 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.
Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з'явився, подавши письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. /а.с.55/
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Зважаючи на те, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідачки невідоме, її виклик до суду у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Додатково відповідачка повідомлена про розгляд справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання.
З опублікуванням оголошення про виклик відповідачка вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачка клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачки на підставі матеріалів наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 23.03.2023 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» договір №684140 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». /а.с7-9/
Договір укладено шляхом використанням ОСОБА_1 електронного підпису аналогу ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, що підтверджується відповідною довідкою про ідентифікацію. /а.с.10/
Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
Відповідно до п.п.1.3, 1.4. договору сума кредиту складає 2000 гривень. Строк кредиту становить 420 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п.1.5.1 договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,2% на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
Згідно умов договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).
Факт отримання кредитних коштів в сумі 2000 грн. відповідачем від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» підтверджується листом надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» /а.с.10 на звороті/
Крім того на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Райффайзен Банк» надав виписку по рахунку НОМЕР_2 , банківська картка (№ НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_1 , з якої вбачається зарахування коштів 23.03.2023 року у сумі 2000 грн. /а.с.46-47/
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Відповідачка порушила умови кредитного договору, покладені на неї обов'язки щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконувала.
Починаючи з 23.03.2023 року до 01.02.2024 року утворилась заборгованість в сумі 15860 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 2000 грн., заборгованість за процентами 13860 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ» /а.с.10-12/
В подальшому, 01.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, за умовами якого ТОВ «ФК Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №684140 з сумою заборгованості 15860 грн. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, актом приймання-передачі, платіжною інструкцією про здійснення оплати за відступлення прав вимоги за договором, витягом з реєстру боржників. /а.с.12-13/
Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надало суду копію досудової вимоги, адресованої відповідачці ОСОБА_1 з вимогою погасити існуючу заборгованість за кредитним договором.
Втім, заборгованість залишається непогашеною.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, заперечень проти її розміру не надійшло, позов слід задовольнити.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача у відповідності до положення ст.141 ЦПК України.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. суд виходить з наступного.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано договір №0107 про надання правничої допомоги від 01.07.2025. /а.с.14/
Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг №182 від 10.11.2025, детальним описом наданих послуг до акту, ордером про надання правничої допомоги /а.с.14 на звороті/
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 вказаної статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не є унікальним за своєю суттю, не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача (надання фінансових послуг). Те, що подібні позови є непоодинокими випливає зі змісту договору про надання правничої допомоги, який не має конкретно визначеного предмету. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», з 8000 грн. до 3000 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 15860 гривень за договором про надання споживчого кредиту №684140 від 23.03.2023 року, укладеним з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 3000 гривень витрати на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження - місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Алексашина Н.С.