Справа №295/7529/26
1-кс/295/2907/26
щодо розгляду скарги
06.05.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про часткову відмову в задоволенні клопотання та на бездіяльність, яка полягає у невчиненні процесуальних дій,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить:
- скасувати постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури від 22.04.2026 про часткову відмову в задоволенні клопотання;
- визнати бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12022065400001208 протиправною;
- зобов'язати прокурора у розумний строк прийняти належне процесуальне рішення, передбачене КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що 22.04.2026 прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 прийняла постанову про часткову відмову у задоволенні поданого ОСОБА_3 клопотання щодо прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Заявник зазначає, що постанова прокурора підлягає скасуванню як незаконна та немотивована, оскільки містить лише загальні формулювання; не містить конкретних відомостей про час, зміст та результати процесуальних дій; не містить роз'яснень, чому за понад 3 роки не встановлена особа правопорушника; не містить аналізу доводів клопотання по суті.
В скарзі вказано, що ОСОБА_3 є потерпілим в кримінальному провадженні №12022065400001208, відомості до ЄРДР внесені 14.08.2022, проте досудове розслідування перебуває у стані тривалої процесуальної бездіяльності, натомість прокурор у своїй постанові взагалі не надала оцінку строкам досудового розслідування, не зазначила підстави їх продовження, не обґрунтувала правомірність їх перевищення, тобто фактично ухилилась від вирішення питання про правові наслідки спливу строків досудового розслідування.
На думку ОСОБА_3 за результатами розгляду клопотання прокурор була зобов'язана забезпечити ефективне розслідування із чіткими процесуальними діями або прийняти рішення про закриття провадження, проте прокурор ОСОБА_4 фактично не прийняла жодного визначеного процесуального рішення та обмежилась формальним посиланням на подальше розслідування, що є проявом процесуальної бездіяльності прокурора.
Згідно з ухвалою слідчого судді від 01.05.2026 відкрито провадження за скаргою.
В судове засідання ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку направив заяву про розгляд скарги без його участі (а. с. 32).
Прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання направила заяву, в якій просить розгляд скарги проводити без її участі та відмовити в її задоволенні (а. с. 14). Прокурор зазначила, що в кримінальному провадженні №12022065400001208 проведений значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, слідчими вживаються заходи, спрямовані на встановлення особи, причетної до вчинення злочину. Прокурор зауважує, що на тепершній час не встановлена особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, нею надані додаткові письмові вказівки слідчому щодо проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, доводи клопотання ОСОБА_3 в частині необхідності забезпечення ефективного досудового розслідування були враховані.
Разом з тим, прокурор вважає, що станом на час розгляду клопотання підстав вважати, що досудове розслідування здійснюється з порушенням розумних строків не встановлено, сам по собі тривалий строк досудового розслідування не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, досудове розслідування триває, остаточне процесуальне рішення буде прийнято після проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а відтак вимоги клопотання в частині необхідності прийняття рішення про закриття кримінального провадження не ґрунтуються на вимогах КПК України.
Прокурор ОСОБА_4 вважає винесену постанову від 22.04.2026 про часткове задоволення клопотання ОСОБА_3 обґрунтованою, а вимоги заявника про її скасування безпідставними.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Щодо скасування постанови прокурора від 22.04.2026 .
Згідно з ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Стаття 220 КПК України передбачає порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування.
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно зі ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 17.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до прокурора Житомирської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №12022065400001208 від 14.08.2022, з клопотанням, в якому просив розглянути клопотання у строки, визначенні ст. 220 КПК України; невідкладно прийняти процесуальне рішення у кримінальному провадженні, а саме: або забезпечити ефективне здійснення досудового розслідування із визначенням конкретних процесуальних дій; або прийняти рішення про закриття кримінального провадження зв'язку із закінченням строків досудового розслідування; повідомити заявника про прийняте рішення (а. с. 7).
22.04.2026 прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 прийняла постанову, згідно з якою частково задоволила клопотання ОСОБА_3 від 17.04.2026, яке було подано 20.04.2026 (а. с. 4-6).
Зі змісту мотивувальної частини постанови вбачається, що в кримінальному провадженні №12022065400001208 від 14.08.2022 проведені слідчі (розшукові) та процесуальні дії і заходи, спрямовані на встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення.
В постанові прокурор зазначає, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, на теперішній час не встановлено, у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Прокурором враховані доводи ОСОБА_3 в частині необхідності забезпечення ефективного досудового розслідування, процесуальним керівником надані відповідні письмові вказівки слідчому, тобто клопотання в цій частині задоволено.
Водночас прокурор відмовила в задоволенні клопотання в частині вимоги про закриття кримінального провадження у зв'язку з порушенням строків досудового розслідування, оскільки доводи про недотримання розумних строків не знайшли свого підтвердження. Крім того, зазначено, що тривалий строк досудового розслідування не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження. В постанові прокурор, посилаючись на ст. 28 КПК України, зазначила, що з урахуванням необхідності отримання та аналізу інформації, яка має доказове значення, проведення відповідних слідчих дій потребує додаткового часу, а відтак підстав вважати, що досудове розслідування здійснюється з порушенням розумних строків, не встановлено.
Слідчий суддя, проаналізувавши зміст постанови прокурора від 22.04.2026, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування, зміст постанови цілком відповідає вимогам ст. 110 КПК України щодо її вмотивованості та обгрунтованості, відповідності принятого рішення обставинам провадження та клопотанню заявника.
Зі змісту долучених прокурором ОСОБА_4 документів встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022065400001208 від 14.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, потерпілим в якому є ОСОБА_3 .
Під час досудового розслідування слідчими проведені слідчі (розшукові) та процесуальні дії і заходи, спрямовані на встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, отримано тимчасові доступи до речей і документів, витребувано та опрацьовано інформацію від банківських установ, встановлюються обставини руху грошових коштів, у тому числі спосіб виведення коштів через платіжні системи, допитано осіб, обізнаних з обставинами кримінального правопорушення, допитаний потерпілий ОСОБА_3
06.12.2024 процесуальним керівником в межах здійснення контролю за проведенням досудового розслідування слідчому надані вказівки в порядку ст. 36 КПК України, на виконання яких органом досудового розслідування отримані та виконані ухвали слідчих суддів про надання тимчасових доступів до речей та документів, залучено до досудового розслідування ВПК в Житомирській області Департаменту кіберполіції НПУ (а. с. 25-30).
22.04.2026 прокурором ОСОБА_4 в порядку ст. 36 КПК України надані додаткові вказівки слідчому, а саме: провести огляд телефону потерпілого, під час якого встановити фактичну URL-адресу; зафіксувати SMS; дослідити історію браузера; вилучити цифрові сліди (кеш, cookies); повторно звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів AT « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по рахунку № НОМЕР_1 ; повторно звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні оператора абонентського номеру НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 ; після виконання вищевказаних слідчих дій, повторно вирішити питання про проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 ; перевірити використання персональних даних ОСОБА_6 у банківських установах при відкритті інших рахунків; провести інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування (а.с. 23-24).
27.04.2026 прокурор ОСОБА_4 направила на адресу начальника СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 лист з проханням вжити заходи щодо усунення порушень та забезпечити дієвий відомчий контроль за своєчасним та належним досудовим розслідуванням, проконтролювати виконання вказівок прокурора та направити матеріли кримінального провадження до Житомирської окружної прокуратури в строк до 29.05.2026 (а.с. 21-22).
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022065400001208 від 14.08.2022 триває, слідчими систематично на постійній основі проводяться слідчі дії, що підтверджується довідкою по кримінальному провадженню.
В кримінальному провадженні на цей час не встановлена особа, причетна до вчинення злочину.
З огляду на те, що жодній особі в кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, а відтак відповідно до ст. 219 КПК України строки досудового розслідування не обраховуються, тому є безпідставними доводи ОСОБА_3 про сплив строків досудового розслідування, що має наслідком закриття кримінального провадження.
Згідно з вимогами ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані, серед іншого, всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Виходячи з положень ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 констатовано, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.
Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності.
Основна ідея розумних строків полягає в тому, що період досудового розслідування у кримінальному провадженні не може бути невизначеним та свавільним. Саме тому встановлені законом процесуальні строки апріорі вважаються розумними. В іншому випадку під загрозою порушення опиняються права учасників кримінального провадження, у першу чергу - інтерес потерпілого у швидкому розслідуванні й судовому розгляді вчиненого щодо нього правопорушення з відшкодуванням завданої шкоди
Оцінюючи доводи скарги ОСОБА_8 щодо недотримання розумних строків, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурор, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у зв'язку з чим, з урахуванням положень ч. 2 ст. 283 КПК України, яка, крім закриття кримінального провадження, передбачає можливість здійснення органом досудового розслідування і інших дій за результатами проведення досудового розслідування, при цьому у ч. 2 ст. 308 КПК України відсутнє посилання на можливість надання прокурором вищого рівня обов'язкових вказівок щодо прийняття конкретного рішення у провадженні.
Проаналізувавши обсяг слідчих і процесуальних дій, які проводяться в провадженні, про що зазначено у довідці прокурора, поведінку прокурора як процесуального керівника, слідчим суддею не встановлено порушення розумних строків досудового розслідування в контексті поданого ОСОБА_3 клопотання.
Щодо визнання протиправною бездіяльності прокурора.
Однією з фактичних підстав для оскарження за нормою, на яку посилався ОСОБА_3 , є невчинення прокурором процесуальної дії, а не оскарження рішення.
КПК України розрізняє поняття «процесуальне рішення» та «процесуальні дії». Так, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії. Навіть стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).
Оскарження як бездіяльності прокурора, як це передбачено частиною 1 статті 303 КПК України, можливе лише у випадках, коли клопотання, яке подане в порядку статті 220 КПК України, залишилося взагалі без будь-якого процесуального реагування або у разі реагування на нього будь-яким іншим чином, ніж шляхом винесення мотивованої постанови, що повинно кваліфікуватись як неналежне процесуальне реагування на клопотання. Винесення за результатами розгляду клопотання вмотивованої постанови, як це передбачено частиною 2 статті 220 КПК України, не може вважатися бездіяльністю прокурора, яка підлягає оскарженню до слідчого судді на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК.
Отже, оформлена постановою від 22.04.2026 відмова прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не є бездіяльністю в розумінні статті 303 КПК України. Також слідчим суддею не встановлена будь-яка бездіяльність прокурора.
Щодо зобов'язання прокурора прийняти процесуальне рішення.
В скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати прокурора у розумний строк прийняти належне процесуальне рішення, передбачене КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно з п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відтак, слідчий суддя не наділений повноваженнями зобовязувати прокурора приймати процесуальне рішення у кримінальному провадженні за результатами проведення досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_3 просить зобов'язати прокурора в розумний строк прийняти процесуальне рішення, передбачене КПК України, не конкретизуючи його.
Слідчим суддею не встановлено, яке процесуальне рішення просить ОСОБА_3 зобов'язати прийняти прокурора та звертає увагу заявника, що будь-яке процесуальне рішення у кримінальному провадженні приймається за результатами проведення слідчих дій.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарги в повному обсязі у зв'язку з її необгрунтованістю та безпідставністю, за результатами судового розгляду слідчим суддею не встановлена протиправність прийнятої прокурором постанови про часткову відмову в задоволенні клопотання, як і не встанолена протиправна бездіяльність прокурора.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_3 , що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться слідчими, а не прокурором.
Керуючись ст. ст. 110, 220, 303, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1