Справа № 212/6603/26
1-кс/212/468/26
07 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у м. Кривому Розі у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженні №12026041730000246 від 17.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянину України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, зареєстрованому та мешкаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
07.05.2026 р. старший слідчий слідчого відділення відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що у ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 05.05.2026 з корисливих мотивів, виник умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, наркотичних засобів обіг яких обмежений. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу обіг якого обмежений - метадон, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у невстановлений досудовим розслідуванням час та обставин однак не пізніше 09:21 години 05.05.2026, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, незаконно придбав з метою збуту, наркотичний засіб обіг якого обмежений - метадон загальною масою не менше ніж 0,0392 г. та почав незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.
05.05.2026, о 11:16 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку №70 по вулиці Федора Караманиць в Покровському районі м. Кривого Рогу, в ході оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_7 , який проводив оперативну закупку, наркотичного засобу обіг якого обмежений - метадон, що знаходився в блістерній упаковці «Метадон-ЗН 25 мг.» у кількості 2 таблеток в борг, з метою в подальшому в якості оплати від ОСОБА_7 отримати грошові кошти за незаконний збут наркотичного засобу. 05.05.2026 о 12:48 годині, ОСОБА_4 , був затриманий відповідно до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України працівниками відділення поліції №3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області в під'їзді №3 будинку №74 по вулиці Федора Караманиць (Ватутіна) в Покровському районі міста Кривого Рогу. В ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , в присутності понятих, у останнього в особистих речах виявлено та вилучено 2 таблетки в блістерній упаковці з написом «Метадон-ЗН 25 мг.» який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Так згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів від 05.05.2026 №СЕ-19/104-26/16384-НЗПРАП 2 таблетки в блістерній упаковці з написом «Метадон-ЗН 25 мг.» містить у собі - метадон, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежений. Маса метадону складає 0,0392 г., яку ОСОБА_4 , незаконно придбав та зберігав при собі з метою незаконного збуту.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень передбачених: ч. 1 ст. 307 КК України, за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів обіг яких обмежений.
Як вказує слідчий, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: Протоколом затримання від 05.05.2026 гр. ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в кримінальному провадженні; протоколом впізнання за фотознімками свідком ОСОБА_8 ; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 06.05.2026 №СЕ-19/104-26/16384-НЗПРАП; речовими доказами та матеріалами кримінального провадження в сукупності. Також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, крім того підозрюваний може вплинути на свідків, яких він також знає.
Адвокат ОСОБА_5 просив застосувати відносно ОСОБА_4 домашній арешт.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого.
Підозрюваний в судовому засіданні з клопотанням не погодився, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Також відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
У даному випадку клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу обґрунтовано лише переліком законодавчих (стандартних підстав).
На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, слідчому судді надано не було.
Також в матеріалах провадження відсутня будь-яка інформація на підтвердження того, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від явки до слідчого та суду, а абстрактна можливість такого ухилення, на думку суду, не може вважатися такою, що підтверджує даний ризик.
Таким чином, слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони обвинувачення щодо обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично і проживає.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.1-2 ст.181 КПК України).
Отже, з урахуванням вищевикладеного і того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років та у вчинені не тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з метою запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_5 та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310, 369-372, 375, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволені клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 - відмовити.
Клопотання захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою на визначений час;
2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) не змінювати місце проживання з адреси: АДРЕСА_1 , на іншу адресу без повідомлення слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на підозрюваного ОСОБА_4 в межах двох місяців, тобто по 01.07.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали про застосування домашнього арешту доручити ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 08.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_10